Ухвала

від 06.12.2024 по справі 344/19376/24

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №344/19376/24

Провадження № 1-кп/345/402/2024

У Х В А Л А

про закінчення підготовчого провадження

та призначення судового розгляду

06.12.2024 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 62024140130000128 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.407 КК України, -

встановив:

до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.407 КК України.

Ухвалою суду від 25.11.2024 вказане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання з викликом учасників судового провадження.

В підготовчому судовому засіданні від прокурора поступило клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , яке обгрунтовано тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Солдат ОСОБА_6 , 18.01.2023 приблизно о 08 год 00 хв, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, без поважних причин, вчасно не прибув до розташування військової частини НОМЕР_1 , що в. АДРЕСА_1 , після щорічної основної відпустки за 2024 рік, терміном на 17 днів, та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням до 29.08.2024, проводячи час на власний розсуд за місцем свого проживання у АДРЕСА_2 .

15.10.2024 на підставі ухвали слідчого судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12.12.2024 включно.

Прокурор зазначає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, запобігання продовженню злочинної діяльності та визначеним законодавством ризикам виникла необхідність в продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов?язків, а також запобігання спроб: переховуватися від суду, а також продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується. Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого покладається необхідність запобігання спробам:

- переховуватися від суду, що підтверджується тим що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв?язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від суду з метою уникнення понесення покарання.

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що обвинувачений може вплинути наслідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.

- вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що обвинувачений вчинив нез`явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тривалий час переховується від органу досудового розслідування, що вказує на перебування обвинуваченого у злочинному стані.

Беручи до уваги вищевикладене, враховуючи недоцільність застосування щодо ОСОБА_5 іншого запобіжного заходу, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 , а саме - позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, а також те, що ОСОБА_5 може переховуватись від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, які передбачені у ст. 194 КПК України, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчиненню іншого кримінального правопорушення чи продовженню кримінального правопорушення, у якому обвинувачується, прокурор просить суд продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , строком на 60 діб.

Також в підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити кримінальне провадження до розгляду у відкритому судовому засіданні, оскільки відсутні підстави для прийняття рішення у підготовчому судовому засіданні відповідно до п. п. 1-4 ст.314 КПК України.

Обвинувачений та його захисник не заперечив проти призначення справи до судового розгляду. Також не заперечували проти клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу.

Заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, вчиненого за наступних обставин. Солдат ОСОБА_6 , 18.01.2023 приблизно о 08 год 00 хв, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, без поважних причин, вчасно не прибув до розташування військової частини НОМЕР_1 , що в. АДРЕСА_1 , після щорічної основної відпустки за 2024 рік, терміном на 17 днів, та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням до 29.08.2024, проводячи час на власний розсуд за місцем свого проживання у АДРЕСА_2 .

15.10.2024 на підставі ухвали слідчого судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12.12.2024 включно з можливістю внесення застави.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

За змістом ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини 2 статті 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосованийдо раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При розгляді клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоющодо ОСОБА_5 судомвраховано тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, характеризуючі дані про особу обвинуваченого, та інші обставини в їх сукупності.

Зокрема санкція злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років (за відсутності альтернативного виду основного покарання), тобто є умисним тяжким злочином.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що у судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, які продовжують існувати та які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також продовжити вчиняти кримінальне правопорушення (п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України).

Так, про існування вказаних ризиків свідчать наступні обставини:

- переховуватися від суду. Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від суду з метою уникнення понесення покарання.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно ст. ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991

Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від слідства;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Даний ризик підтверджується тим, що обвинувачений може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.

Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом;

-вчиняти іншікримінальні правопорушення. Даний ризик підтверджується тим, що обвинувачений вчинив нез`явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тривалий час переховується від органу досудового розслідування, що вказує на перебування обвинуваченого у злочинному стані.

Враховуючи викладенетате,що12.12.2024 закінчується строк дії застосованого щодо обвинуваченого запобіжного заходу, а застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо обвинуваченогоне дозволить запобігти ризикам, зазначеним в клопотанні, то суд приходить до переконання, що слід задовольнити клопотання прокурора та продовжити застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, судом не встановлено виняткових обставин, які б давали підставу не застосовувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У той же час згідно до вимог частини третьої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до частини четвертої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, суд вважає, що з урахуванням обставин інкримінованого злочину, необхідно залишити раніше визначений розмір застави в межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 127840,00 гривень.

На переконання суду, застава в раніше визначеному розмірі повинна достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, підстав для зменшення розміру застави суд не вбачає, тому такий розмір застави буде співмірним та доцільним у випадку її внесення для гарантування дієвості даного провадження та запобігання згаданим ризикам.

Окрім цього, суд відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити і продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання щодо ОСОБА_5 під вартою строком на 60 (шістдесят) днів із раніше визначеним розміром застави та з покладенням на обвинуваченого передбачених у ст. 194 КПК України обов`язків.

Крім того, судом встановлено, що дана справа підсудна Калуському міськрайонному суду Івано-Франківської області, підстав для закриття справи або її зупинення немає, обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст.ст. 291, 292 КПК України. Підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 2 ст. 314 КПК України судом не встановлено.

Тому суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для призначення по даному кримінальному провадженню судового розгляду на підставі обвинувального акта, відповідно до вимог п. 5 ч. 3 ст.314 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 314, 315 КПК України, суд -

постановив:

Призначити кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.407КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області на 13.00год.16.12.2024 з викликом учасників судового провадження.

Затвердити сформований під час підготовчого судового засідання список осіб, які братимуть участь у судовому засіданні.

Зобов`язати сторони надати суду усі визначені законом документи, інші матеріали для забезпечення учасникам судового провадження можливості ознайомлення з ними.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк діїзапобіжного заходуу вигляді тримання під вартою терміном 60 днів до 04.02.2025 року включно.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Залишити раніше визначений розмір застави в межах 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 127 840,00 грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок (одержувач ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов`язки: не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали для виконання в частині застосування запобіжного заходу - тримання під вартою направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№ 12), та вручити обвинуваченим і прокурору негайно після її оголошення.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено о 14.10 год. 09.12.2024.

Головуючий