Вирок

від 28.11.2024 по справі 556/2848/24

ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 556/2848/24

Номер провадження 1-кп/556/302/2024

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2024 року. сел. Володимирець

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю державного обвинувача ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Володимирець кримінальне провадження №12024181230000257 від 09.09.2024 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 239 ч. 1 КК України,-

в с т а н о в и в:

Кримінальне правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 , було вчинено за таких обставин:

В ході здійснення діяльності із випалювання деревного вугілля (вуглевипалювання) ОСОБА_4 , не забезпечив дотримання вимог законодавства, що регулює порядок охорони земель та поводження з відходами.

Так, ОСОБА_4 , будучи фактичним користувачем земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5620885800:04:033:0040 площею 0,0768 яка знаходиться за межами с. Зелене Вараського району Рівненської області, в порушення вимог Закону України «Про охорону земель» та Земельного кодексу України упродовж 2024 року використовував за попередньою домовленістю розміщені на вказаній земельній ділянці ФОП ОСОБА_6 9 стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря (піролізних печей), які в сукупності утворюють виробничий комплекс з випалювання деревного вугілля.

Статтею 46 Закону України «Про охорону земель» визначено, що громадяни, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, зобов`язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України «Про відходи».

Функціонування вищевказаного комплексу супроводжується виділенням кожним із джерел забруднення шкідливих речовин в атмосферне повітря, а також утворенням рідких відходів у вигляді різної за своїм хімічним складом смолистої маси, сформованої внаслідок термічної обробки переважно твердих порід деревини. Недотримання ОСОБА_4 спеціальних правил поводження із відходами виробництва та неконтрольоване потрапляння їх впродовж тривалого періоду часу на поверхню ґрунту безпосередньо під зазначеним комплексом призвели до забруднення частини вищевказаної земельної ділянки площею 215,1 кв.м. шляхом значного збільшення концентрації вмісту певних шкідливих речовин у складі ґрунту.

Зокрема, безпосередньо на місці видимого забруднення обсяг виявленої шкідливої речовини у вигляді амонію сягає 45,6 мг/кг, що в 6 разів перевищує вміст зазначеної речовини у фонових пробах ґрунту (10,3 мг/кг). Також, обсяг вмісту сульфатів 939,12 мг/кг при визначеній гранично допустимій концентрації в 160 мг/кг.

Зазначені умисні дії ОСОБА_4 призвели до забруднення не передбачених для використання у вказаній діяльності земель шкідливими для довкілля речовинами, відходами та іншими матеріалами, що, з огляду на обсяг перевищення нормативів речовин, створило небезпеку для довкілля, а розмір шкоди від забруднення земельної ділянки склав 499,97 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_4 обвинувачується у забрудненні земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України.

24.09.2024 ОСОБА_4 , оголошено про підозру у вчиненні даного злочину.

У даному кримінальному провадженні №12024181230000257 між прокурором ОСОБА_3 , що на підставі ст.37 КПК України діє як прокурор у кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_4 , укладено угоду про визнання обвинуваченим винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.239 КК України.

Виходячи із змісту даної угоди, ОСОБА_4 , повністю визнав свою винуватість у зазначеному в обвинувальному акті діянні, прокурор і обвинувачений узгодили міру покарання за ч.1 ст.239 КК України та долю речових доказів.

Обвинувачений ОСОБА_4 , суду пояснив, що він підтримує укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості, вину визнає в повному обсязі, з узгодженою мірою покарання згодний, угода є добровільною, він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 4 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, які йому були роз`яснені прокурором та судом. Викладені в обвинувальному акті та угоді обставини повністю відповідають фактичним обставинам вчинення злочину.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного: відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

В даному кримінальному провадженні, вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд приймає до уваги що:

? злочини, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_4 , визнав себе винуватим, віднесені до нетяжких та тяжких злочинів;

? внаслідок забруднення земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для довкілля шкоду завдано лише суспільним інтересам та інтересам держави;

? угода укладена сторонами добровільно, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді;

? обвинуваченому належним чином роз`яснено його права та обов`язки при укладенні угоди, наслідки укладення угоди в частині обмеження права на апеляційне оскарження вироку, а також наслідки невиконання угоди. При цьому ОСОБА_4 , до підписання угоди ознайомився з її умовами, повністю розуміє її зміст, характер обвинувачення, вид та умови відбування покарання; крім того обвинувачена спроможний виконати взяті на себе зобов`язання за угодою;

? обвинувачений ОСОБА_4 , до підписання угоди отримав необхідний рівень інформації щодо змісту угоди, порядку її укладення, інших істотних обставин від свого захисника, на час підписання угоди обвинувачений не страждає жодними захворюваннями, повністю усвідомлює зміст та значення умов угоди;

? умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, узгоджена сторонами міра покарання відповідає санкції ч. 1 ст.239 КК України та загальним засадам призначення покарання, визначеним КК України.

? діяння, у вчиненні якого ОСОБА_4 , оголошено підозру, та у вчиненні якого він визнав себе винуватим, містить ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст.239 КК України;

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Питання про речові докази у кримінальному провадженні підлягає вирішенню у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.373,374,475 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 26 вересня 2024 року у кримінальному провадженні №12024181230000257, укладену між начальником Володимирецького відділу Вараської окружної прокуратури ОСОБА_3 , який у відповідності до ст.37 КПК України діє як прокурор у кримінальному провадженні з одного боку, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України, призначивши покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Речові докази, а саме: дев`ять піролізних печей для випалювання деревного вугілля, які передані під зберігальну розписку гр. ОСОБА_6 , та місцем зберігання яких визначено земельну ділянку з кадастровим номером 5620885800:04:033:0040, яка розташована поблизу села Зелене, Вараського району, Рівненської області, повернути ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_2 .

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений. Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, в т.ч. обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди.

Прокурором вирок може бути оскаржено виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1