Рішення

від 09.12.2024 по справі 613/1830/24

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №613/1830/24 Провадження № 2-о/613/81/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року м. Богодухів

Богодухівськийрайонний суд Харківськоїобласті у складі:

Головуючого судді Сеник О.С.,

за участю секретаря судового засідання Дегтяр А.Ю.,

заявниці - ОСОБА_1 ,

свідків - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Богодухівського районного суду Харківської області цивільну справу № 613/1830/24

за заявою ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: ОСОБА_5 , Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області

про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Богодухівського районного суду Харківської області із заявою, за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_5 , Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області, у якій просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у будинку АДРЕСА_1 , з 2015 року до часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати, ОСОБА_7 .. Після її смерті у Богодухівській державній нотаріальній конторі Харківської області 14 листопада 2023 року було заведено спадкову справу №459/2023.

За життя ОСОБА_7 на випадок своєї смерті склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області, зареєстрований в реєстрі за № 2-381, яким заповідала ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 6322685000:02:002:0625, площею 4,7856 га, що знаходиться на території Писарівської сільської ради Золочівського району Харківської області.

Заявниця вказала, що окрім неї, спадкоємцем ОСОБА_7 за законом на обов`язкову частку у спадщині є ОСОБА_5 - її непрацездатний за віком син, тобто брат заявниці (заінтересована особа у справі). ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори не звертався, з його слів, на спадкове майно не претендує. Їх батько, ОСОБА_8 , чоловік ОСОБА_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02 грудня 2008 року.

ОСОБА_1 стверджує, що протягом семи років після смерті батька її мати проживала одна. Згодом, зв`язку з погіршенням стану здоров`я ОСОБА_7 , ОСОБА_1 забрала її жити до себе, тому з 2015 року і по день її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , як член сім`ї померлої, постійно проживала з останньою в будинку по АДРЕСА_1 та здійснювала за нею догляд, оскільки ОСОБА_7 хворіла та потребувала сторонньої допомоги.

Заявниця вважає, що оскільки вона на час відкриття спадщини постійно проживала разом зі спадкодавицею, тому прийняла спадщину. Однак постановою від 14.11.2023 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_7 , у зв`язку з тим, що вона пропустила строк для прийняття спадщини після смерті вищезазначеної особи та фактично не прийняла спадщину.

У зв`язку з викладеним ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини.

Заявниця у судовому засіданні вимоги поданої заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, підтримала. Пояснила, що її мати ОСОБА_7 після смерті батька у 2008 році спочатку близько року проживала за місцем своєї реєстрації в с. Рясне Золочівського району Харківської області, потім продала будинок і переїхала жити до свого сина, ОСОБА_5 .. Однак, через деякий час вона побажала проживати у доньки, ОСОБА_1 , і у 2015 році заявниця забрала її до себе. ОСОБА_9 на той момент була людиною похилого віку і за станом здоров`я потребувала сторонньої допомоги і нагляду. Вона проживала разом із ОСОБА_1 , її чоловіком, свекром і свекрухою у будинку, належному чоловіку заявниці, за адресою : АДРЕСА_1 , мала у будинку окрему кімнату. Останній рік перед смертю ОСОБА_7 дуже хворіла і потребувала постійного стороннього догляду. Та обставина, що ОСОБА_7 не мала місця реєстрації, з`ясувалася лише після її смерті. Протягом строку проживання ОСОБА_7 відбулися зміни в адміністративно-територіальному устрої, і наразі внаслідок цих змін АДРЕСА_1 належить до с. Мусійки Богодухівського району Харківської області.

Представник заінтересованої особи Богодухівської державної нотаріальної контори у поданій до суду письмовій заяві просив суд розглядати справу за його відсутності, повідомив, що у вирішенні заяви покладається на розсуд суду.

Заінтересована особа ОСОБА_5 у поданій до суду письмовій заяві просив розглянути справу за його відсутності, повідомив, що не заперечує проти заяви ОСОБА_1 ..

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду спр ави по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що заінтересовані особи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення заявника, показання свідків, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч.2 ст.315 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Судом встановлено, що згідно з наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 30.03.1972, ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.9).

18.11.1995 ОСОБА_6 було укладено шлюб із ОСОБА_4 , після чого змінено прізвище на « ОСОБА_10 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 18.11.1995 (а.с.8).

Як вбачається зі змісту свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 30.08.1962, ОСОБА_1 має рідного брата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками якого також є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.11).

Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_5 від 26.08.2022, ОСОБА_5 є пенсіонером за віком (а.с.15).

Батько ОСОБА_1 та ОСОБА_5 - ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 02.12.2008 (а.с.16).

Згідно з відміткою в паспорті громадянина України ОСОБА_1 зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 (а.с.5).

Як вбачається зі змісту договору дарування житлового будинку від 24.03.2023, укладеного між ОСОБА_11 (дарувальник) та ОСОБА_4 (обдаровуваний), витягу з Державного реєстру речових прав від 24.03.2023, чоловік заявниці ОСОБА_4 є власником будинку АДРЕСА_1 (а.с.19-21).

Згідно з довідкою Управління ЦНАП Богодухівської міської ради від 14.10.2024 № 4566 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 , разом з нею за цією адресою зареєстровані : ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 (а.с.7).

Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 25.04.2023, ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Богодухів Харківської області (а.с.17).

Відповідно до наданої заявницею копії державного акту серії ХР № 050078 від 08.09.2004, зареєстрованого у Книзі реєстрації державних актів за № 865, ОСОБА_7 за життя належала земельна ділянка з кадастровим номером 6322685000:02:002:0625 площею 4,7856 га, розташована на території Писарівської сільської ради Золочівського району Харківської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.18).

14.11.2024 Богодухівською державною нотаріальною конторою Харківської області заведено спадкову справу № 459/2023 до майна померлої ОСОБА_7 (номер у Спадковому реєстрі 71557031) (а.с.22-23).

Спадкову справу заведено на підставі заяви ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви від інших спадкоємців про прийняття спадщини або відмову від спадщини ОСОБА_7 в матеріалах спадкової справи відсутні.

За життя ОСОБА_7 залишила заповіт, посвідчений державним нотаріусом Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області 09.04.2013, згідно з яким заповідала належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 6322685000:02:002:0625 площею 4,7856 га ОСОБА_1 (а.с.24).

Постановою державного нотаріуса Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області від 14.11.2023 було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки ОСОБА_1 пропустила 6-місячний строк для прийняття спадщини (враховуючи, що померла ОСОБА_7 не мала постійного місця реєстрації, разом зі спадкодавицею заявниця зареєстрована не була, не подала заяву про прийняття спадщини у 6-місячний строк, факт її постійного проживання зі спадкодавицею на час відкриття спадщини не встановлений).

У зв`язку з викладеним ОСОБА_1 звернулася до суду з цією заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавицею ОСОБА_7 в будинку по АДРЕСА_1 з 2015 року до часу відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з довідкою виконавчого комітету Золочівської селищної ради від 09.11.2023 № 334 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не була зареєстрована на території Писарівськогостаростинського округу, була знята з реєстрації 15.11.2021 (зворотній бік а.с.24).

Відповідно до довідки квартальної ОСОБА_16 від 17.10.2024 та акту про фактичне проживання від 14.10.2024, складеного депутатом Богодухівської міської ради, квартальною та сусідами, ОСОБА_7 проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 з 2015 року (а.с.26, 27).

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підтвердили, що ОСОБА_7 більше 12 років проживала разом з донькою ОСОБА_1 у домоволодінні по АДРЕСА_1 (наразі - АДРЕСА_1 ), належному свекру і свекрусі заявниці. ОСОБА_7 проживала у родині доньки, разом з її чоловіком, свекром, свекрухою, мала у будинку окрему кімнату. На момент поселення у доньки ОСОБА_7 була вдовою, людиною похилого віку, яка хворіла і потребувала сторонньої допомоги. Останній рік перед смертю у 2023 році ОСОБА_7 потребувала постійного стороннього догляду, нагляду та лікування, які їй забезпечувала донька ОСОБА_1 .. На момент смерті ОСОБА_7 проживала у цьому ж будинку разом з донькою, її поховання здійснювала ОСОБА_1 ..

Таким чином, з урахуванням акту та довідки про фактичне місце проживання, відомостей про місце смерті ОСОБА_7 , зазначеного у свідоцтві про смерть, а також показань свідків, наданих у судовому засіданні, підтверджується факт проживання ОСОБА_7 з 2015 року по день її смерті -20.04.2023 разом із заявницею ОСОБА_1 за адресою : АДРЕСА_1 (наразі - АДРЕСА_1 ), у сім`ї доньки ОСОБА_1 ..

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Приписами ч. 3 ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк, або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17.

Частинами 1, 2, 4 ст. 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст. 13 Конвенції).

Частиною першою та частиною п`ятою статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 2 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм, практики Європейського суду з прав людини та матеріалів справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання її зі своєю матір`ю - спадкодавицею ОСОБА_7 у будинку АДРЕСА_1 , з 2015 року до часу відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановлення факту проживання разом зі спадкодавицеюнеобхідно заявниці для оформлення своїх спадкових прав.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 11, 13, 76 - 81, 211, ч.1 ст.223, ст.ст.263 - 265, 268, 273, 293, 294, 315-319, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_5 , Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , разом зі спадкодавицею ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у будинку АДРЕСА_1 з 2015 року до дня відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Заінтересована особа : ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 .

Заінтересована особа: Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області, адреса: Харківська область, м. Богодухів, вул. Чернієнка Дмитра, 6, код ЄДРПОУ 02900618.

Повний текст рішення складено 09.12.2024.

Суддя О.С. Сеник