Справа № 640/1205/18
н/п 1-кп/953/246/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" грудня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності у кримінальному провадженні № 42015220080000118 від 28.10.2015 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Київського районного суду м.Харкова перебуває кримінальне провадження № 42015220080000118 від 28.10.2015 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
06.12.2024 обвинувачений ОСОБА_5 подав до суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України у зв"язку із закінченням строків давності.
На обгрунтування клопотання обвинувачений посилається на те, що злочин, у якому він обвинувачується було вчинено 15.10.2015 року. Вказаний злочин є нетяжким злочином у відповідності до вимог ч.4 ст.12 КК України. Він не визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину. Таким чином, наявні підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.140 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених п.2 ч.1 ст.49 КК України, а кримінальне провадження щодо нього підлягає закриттю згідно з п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 клопотання підтримали, просили про його задоволення.
Прокурор заперечував проти закриття провадження у кримінальному провадженні, посилаючись на те, що обвинувачений перебував у розшуку, а тому згідно з ч.2 ст.49 КК України, строк притягнення до кримінальної відповідальності становить 15 років.
Потерпілий заперечення прокурора підтримав, зазначив, що ухвалою Харківського апеляційного суду від 10.06.2021 встановлено ухилення ОСОБА_5 від досудового слідства, а тому відсутні правові підстави для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Суд, вислухавши клопотання обвинуваченого, думку учасників, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності та закриття провадження, при цьому виходить з наступного.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.
Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Згідно ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Відповідно до ч.2 ст.49 КК Україниперебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років.
Відповідно до правового висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду щодо застосування положень ст.49 КК України, викладеному в постанові від 05 квітня 2021 року у справі №328/1109/19,під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст.49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, що змушує правоохоронні органи вживати заходи, спрямовані на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство. При з`ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку.
Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст. 49 КК диференційовані строки давності за умови, що протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.
Перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, котра вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цьому разі перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. Одночасно факт умисного вчинення особою будь-яких дій, спрямованих на ухилення від слідства або суду є обставиною, яка виключає благополучне закінчення строків давності, і зупиняє диференційовані строки, визначені в ч. 1 ст. 49 КК. В цьому випадку закон передбачає загальний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які ухиляються від слідства чи суду: п`ятнадцять років з часу вчинення злочину, п`ять років - з часу вчинення кримінального проступку. За таких обставин час, який минув із дня вчинення кримінального правопорушення до дня, коли особа почала ухилятися від слідства або суду, не втрачає свого значення, а зберігається і зараховується до загального строку давності, що продовжує спливати. Крім того, до загального строку також зараховується період такого ухилення, а також проміжок часу, що пройшов із дня з`явлення особи із зізнанням або затримання до дня набрання вироком законної сили.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, яке відбулося 15.10.2015 року.
Згідно мотивувальної частини ухвали Харківського апеляційного суду від 10.06.2021, матеріалами провадження підтверджено дійсне ухилення ОСОБА_5 від досудового слідства та, враховуючи вищенаведенийправовий висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, такий строк для останнього згідно вимог ч.2 ст.49 КПК України становить п`ятнадцять років з часу вчинення інкримінованого злочину.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що на теперішній час відсутні передбачені п.1 ч.1 ст.49 КК України підстави для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у порядку, передбаченому п.1 ч.2 ст.284 КПК України, а тому відмовляє у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності у кримінальному провадженні № 42015220080000118 від 28.10.2015 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
Керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 284, 350, 372 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності у кримінальному провадженні № 42015220080000118 від 28.10.2015 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суд | Київський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2024 |
Оприлюднено | 11.12.2024 |
Номер документу | 123606721 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти життя та здоров'я особи Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником |
Кримінальне
Київський районний суд м.Харкова
Колесник С. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні