Рішення

від 02.12.2024 по справі 126/1783/24

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/1783/24

Провадження № 2-а/126/20/2024

"02" грудня 2024 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Губко В. І.

секретар Бурлака А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 проскасування постановипро накладенняадміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позов обгрунтовано тим, що 28 червня 2024 року постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та застосовано відносно нього стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 , відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 18 та абз. 8 п.2 cт. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», будучи звільненим від призову та зарахованим в запас рішенням призовної комісії (протокол № 1 від 01.10.2013 року) не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для взяття його на військовий облік військовозобов`язаних, внаслідок чого з жовтня 2013 року та по теперішній час не перебував на військовому обліку військовозобов`язаних за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання та для оформлення військово - облікового документу до цього часу не з`являвся, внаслідок чого ним було порушено вимоги п. 2 cт 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» абз. 2 пп.1 п.1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів». Позивач вважає, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 не маючи у своєму розпорядженні жодних доказів, не вірно оцінив обстановку та прийняв незаконне рішення, оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону та не підтверджує наявність адміністративного правопорушення. Відповідно до абз. 2 пп.1 п.1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року Призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Однак, Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу"до 19.05.2024 не визначав строку виконання громадянами України військового обов`язку, зокрема і щодо виконання правил військової обліку. Станом на 01.10.2013 року позивач зареєстрований та проживав за адресою АДРЕСА_1 , де проживає і на даний час, місця проживання не змінював. В квітні 2024 року позивач отримав повістку № 721, якою його було зобов`язано 16.04.2024 року з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 . По прибуттю до ТЦК він звернувся до працівника ТЦК з вимогою взяття його на військовий облік та отримання військово - облікового документа, в чому йому було усно відмовлено, проте було видано направлення на проходження ВЛК та повістка на 19.04.2024. У зв`язку із погіршенням стану здоров`я та об`єктивною неможливістю прибуття, позивач 19.04.2024 до ТЦК не з`явився, однак почав проходити військово - лікарську комісію. 25.06.2024 він прибув до першого відділу ТЦК, де уповноваженою особою було складено протокол про ніби то вчинення ним адміністративного правопорушення за ч. 3 cт. 210 КУПАП. 06.07.2024 поштовим відправленням ОСОБА_1 отримав постанову, в якій вказано, що нібито це правопорушення виявлено відповідачем аж 25.06.2024 року, однак не вказано, чому відповідач не реагував згідно наданих йому повноважень, які закріплені у Положенні «Про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», увесь період з 2013 року , і конкретно 16.04.2024 року під час явки позивача до ТЦК та усно відмовив у заяві позивача про видачу військово- облікового документу та постановки його на облік. Подія інкримінованого правопорушення мала місце ще у 2013 році і виявлена була 19.04.2024. Відповідно до положень ст. 210 КУпАП, в редакції станом на 01.10.2013 не було ч. 3 ст. 210 КУпАП і за порушення правил військового обліку не було визначене покарання у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, як застосовано до нього, а також строки за ст. 38 КУпАП закінчились. Тому не зрозуміло за діями норм якого часу та за яке саме правопорушення його покарано. Зважаючи на вказане позивач просив постанову № 317 від 28.06.2024, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП, а провадження в справі закрити.

Ухвалою суду від 19.07.2024 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

16.08.2024 представником відповідача Т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву, який мотивований тим, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України ''Про введення воєнного стану в Україні'' №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку). Окрім того, Указом Президента України ''Про загальну мобілізацію'' №65/2022 від 24.02.2022 року (зі змінами, внесеними Указом від 26 липня 2023 року № 452/2023) оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької та інших областей. ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та не перебував на військовому обліку за зареєстрованим місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відсутністю у позивача військовооблікового документа військовозобов`язаного. Згідно витягу з книги протоколів засідань призовної комісії протокол №1 від 01.10.2013 року громадянин ОСОБА_1 , 1995 року народження, рішенням призовної комісії згідно Положення про військово- лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час по ст. 61в гр.І наказу МОУ №402 від 14.08.2008 року та зарахований в запас. Згідно абзацу 8 пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції, чинній на час зарахування ОСОБА_1 в запас) взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу. Проте, ОСОБА_1 , 1995 року народження, з жовтня 2013 року та по червень 2024 року не перебував на військовому обліку військовозобов`язаних за зареєстрованим місцем проживання у першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 (до 2021 року - у ІНФОРМАЦІЯ_5 ), що підтверджується відсутністю військово-облікового документа військовозобов`язаного з відміткою про перебування на військовому обліку та відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на військовозобов`язаного ОСОБА_1 25.06.2024 року позивач особисто прибув для взяття на військовий облік за зареєстрованим місцем проживання до ІНФОРМАЦІЯ_6 та написав заяву про взяття на військовий облік у зв`язку з постановкою на військовий облік (зареєстрована за вхідним №6178 від 25.06.2024) та заяву про видачу військово-облікового документа (зареєстрована за вхідним №6179 від 25.06.2024).При опрацюванні звернення позивача про взяття на військовий облік було виявлено, що громадянин ОСОБА_1 , 1995 року народження, не перебував на військовому обліку військовозобов`язаних за зареєстрованим місцем проживання, чим порушив правила військового обліку та підлягає притягненню до адміністративної відповідальності відповідно до статті 210 КУпАП. У зв`язку з виявленням в діях ОСОБА_1 порушення правил військового обліку на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Триваюче правопорушення громадянина ОСОБА_1 розпочалось з жовтня 2013 року коли він мав з`явитися для взяття на військовий облік військовозобов`язаних та яке закінчилося у червні 2024 року. ОСОБА_1 було роз`яснено положення ст. 63 Конституції України та права та обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП. Повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 28.06.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . В графі пояснення та зауваження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо суті порушення і змісту протоколу громадянин ОСОБА_1 власноруч зазначив: «Протокол мною прочитаний, зауважень та доповнень не маю». Другий примірник протоколу ОСОБА_1 отримав 25.06.2024 року, про що свідчить його особистий підпис у відповідній графі протоколу.Згідно пояснень наданих ОСОБА_1 від 25.06.2024 року за вх.№6180: «Я, ОСОБА_1 не перебував на військовому обліку за місцем реєстрації проживання, тому що не знав правил військового обліку, свою провину визнаю в подальшому зобов`язуюсь не порушувати правил військового обліку. Зауважень до протоколу не маю». В графі заяви, клопотання ОСОБА_1 зазначив: «Прошу справу розглядати без моєї участі». 28.06.2024 року на вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення час, будучи належним чином повідомленим про час і дату розгляду, ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 на розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Враховуючи вищевикладене, відповідачем з дотриманням вимог КУпАП було правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності згідно ч. 3 ст. 210 КУпАП за порушення останнім правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а саме: вимог п.2 чЛ ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» та абз.2 пп.1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 р., у зв`язку з неперебуванням військовозобов`язаного ОСОБА_1 на військовому обліку за зареєстрованим місцем проживання. За таких обставин представник відповідача просить позов залишити без задоволення.

10.09.2024 представник позивача, адвокат Мазур С.М., подала до суду відповідьдь на відзив.

Позивач та його представник, адвокат Мазур С.М., у судове засідання не з`явилися. Адвокат Мазур С.М. подала до суду письмову заяву, в якій просила розглянути справу в її відсутність і відсутність позивача та позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 через систему ''Електронний суд'', подав заяву про розгляд справи у відсутність представника ІНФОРМАЦІЯ_3 за наявними в матеріалах справи документами, позовну заяву залишити без задоволення.

З`ясувавши повно і всебічно всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є військовозобов`язаним, 25.06.2024 прибув для взяття на військовий облік за зареєстрованим місцем проживання до ІНФОРМАЦІЯ_2 та написав заяву про взяття на військовий облік та видачу військово-облікового документа.

25.06.2024 стосовно позивача складено протокол №317 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

28.06.2024 постановою №317 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210 КУпАП позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягненні у виді штрафу у розмірі 17000 гривень. За змістом оскаржуваної постанови позивач будучи зарахованим в запас рішенням призовної комісії Протокол №1 від 01.10.2013 та в порушення вимог п. 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року (до 05.01.2023 абз. 18 п. 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №921 від 7 грудня 2016 року (далі - Порядок), не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для взяття на військовий облік військовозобов`язаних, внаслідок чого громадянин ОСОБА_1 з жовтня 2013 року та по теперішній час не перебував на військовому обліку військовозобов`язаних за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання та для оформлення військово-облікового документа до цього часу не з`являвся, зазначене підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відсутністю військово-облікового документа, що має ознаки ухилення громадянина ОСОБА_1 від військового обліку, внаслідок чого останнім було порушено вимоги п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України ''Про військовий обов`язок і військову службу'' та абз. 2 пп. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно додатку 2 до ''Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів'' затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року (до 05.01.2023 абз. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних затверджених постановою Кабінету Міністрів України №921 від 7 грудня 2016 року), внаслідок своїх дій громадянин ОСОБА_1 вчинив триваюче правопорушення, яке почалося у жовтні 2013 року , коли даний громадянин особисто мав з`явитися для взяття на військовий облік військовозобов`язаних, та яке закінчилося у червні 2024 року, коли громадянин ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про взяття його на військовий облік, що є порушенням правил військового обліку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

За змістом ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно із ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно із п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За приписами ст.77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За правилами ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України ''Про військовий обов`язок і військову службу''.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 ЗУ ''Про військовий обов`язок і військову службу''.

Пунктами 1, 2 ч.1 ст.37 Закону України №2232-ХІІ ''Про військовий обов`язок і військову службу'' (в редакції станом на час події жовтень 2013) передбачено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України:

1) на військовий облік призовників: приписані до призовних дільниць; які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають приписці до призовних дільниць;

2) на військовий облік військовозобов`язаних: звільнені з військової служби в запас; звільнені з альтернативної (невійськової) служби; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; звільнені зі служби начальницького та рядового складу Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, Державного департаменту України з питань виконання покарань, Державної податкової адміністрації України; які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних; виключені з військового обліку Служби безпеки України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу.

Положеннями ст. 18 цього ж Закону, в редакції станом на жовтень 2013, від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України: які визнані за станом здоров`я непридатними до військової служби в мирний час(п. 1 ч. 1 ст. 18 ст.37 Закону України №2232-ХІІ ''Про військовий обов`язок і військову службу'').

Однак, Закон України ''Про військовий обов`язок і військову службу'' до 19.05.2024 не визначав строку виконання громадянами України військового обов`язку, зокрема і щодо виконання правил військового обліку. Проте з 19.05.2024 в Законі №2232-ХІІ діє положення ч.10 ст.1, яким визначено громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

У ч.7 ст.1 вказаного Закону №2232-ХІІ, в редакції станом на час події зазначалось, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи і організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (об`єднані міські) військові комісаріати (далі - районні (міські) військові комісаріати), військові комісаріати Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також територіальні центри (в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві) та філіали (в районах та містах) комплектування військовослужбовцями за контрактом.

У подальшому до вказаної статті внесено зміни, та вказано, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно до положень ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно із ч.1 ст.22 Закону України ''Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію'' від 21 жовтня 1993 року №3543-XII громадяни зобов`язані, зокрема: з`явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до пункту 10 Положення про військовий облік військовозобов`язаних і призовників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1994 року №377 (із змінами), яка втратила чинність 19 грудня 2016 року, місцеві державні адміністрації забезпечують разом з військовими комісаріатами функціонування системи військового обліку громадян, організовують бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та воєнний час, а також подання звітності із зазначених питань.

Органи місцевого самоврядування забезпечують на території відповідних населених пунктів ведення військового обліку військовозобов`язаних і призовників та бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та воєнний час, а також подання звітності із зазначених питань.

У населених пунктах, де немає військових комісаріатів, виконкоми сільських, селищних, міських рад, керівники підприємств, установ, організацій і навчальних закладів незалежно від форми власності та підпорядкування забезпечують, зокрема: повноту та якість обліку військовозобов`язаних і призовників відповідної території, підприємства, установи, організації чи навчального закладу за правилами і формами, встановленими Міноборони і Мінстатом; систематичне звіряння відомостей, зазначених в особових картках військовозобов`язаних і призовників, із записами у їх військових квитках і посвідченнях про приписку до призовних дільниць, подання цих карток не рідше одного разу на рік до відповідних військових комісаріатів для звіряння з обліковими даними військових комісаріатів; внесення в 5-денний термін до особових карток військовозобов`язаних і призовників змін стосовно їхнього сімейного стану, місця проживання, службового стану та освіти і повідомлення про зміни до військових комісаріатів у визначені ними терміни.

Відповідно до абзацу дванадцятого пункту 24 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року №921, яка втратила чинність 05 січня 2023 року (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №74 від 06 лютого 2019 року) з метою забезпечення персонально-первинного обліку призовників і військовозобов`язаних виконавчі органи сільських, селищних та міських рад здійснюють постійний контроль за виконанням громадянами, посадовими особами підприємств, установ та організацій, які перебувають на території відповідних населених пунктів, встановлених правил військового обліку та проведення відповідної роз`яснювальної роботи. Звернення щодо громадян, які ухиляються від виконання військового обов`язку, надсилаються до органів Національної поліції для їх розшуку, затримання і доставки до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (додаток 5).

Пунктом 33 Порядку №921 було встановлено, що у разі отримання розпорядження районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо оповіщення призовників і військовозобов`язаних про їх явку на призовні дільниці (пункти попереднього збору) для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, визначення призначення на воєнний час, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, зокрема звертаються до органів Національної поліції щодо громадян, які ухиляються від виконання військового обов`язку, для їх розшуку, затримання і доставки до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 56 Порядку №921 було встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки зокрема звертаються до органів Національної поліції для розшуку, затримання та доставки до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки громадян, які ухиляються від виконання військового обов`язку (додаток 13).

Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ ''Про внесення змін до КУпАП щодо відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію'', яким ст.210 КУпАП було доповнено ч.3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період. Після оприлюднення Указу Президента України від 24.02.2024 №69/2022 ''Про загальну мобілізацію'', тому особливий період. Отже, до 19.05.2024 норми ч.3 ст.210 КУпАП не існувало.

Тобто, з 19.05.2024 встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов`язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання цих правил.

Згідно зі ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно із ч.1 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). За ч.7 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Частиною 2 статті 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Відповідно до принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно зі ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності. Чинним законодавством заборонено притягнення особи до адміністративної відповідальності, якщо на момент подій адміністративна відповідальність не була передбачена певною нормою КУпАП, адже закони, що встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Судом встановлено,що позивач, рішенням призовної комісії згідно Положення про військово- лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час по ст. 61в гр.І наказу МОУ №402 від 14.08.2008 року та зарахований в запас, мав обов`язок стати на військовий облік як військовозобов`язаний згідно із ЗУ ''Про військовий обов`язок і військову службу'' в редакції, чинній станом на 2013 рік. Однак, не було визначено строків виконання цього обов`язку в законі. Доказів вжиття органом, на який покладалося ведення військового обліку військовозобов`язаних, вищевказаних заходів щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік матеріали справи не містять. Також відсутні докази, що позивач чи його близькі родичі отримували повістки про виклик громадянина ОСОБА_1 до першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 (до 2021 року у ІНФОРМАЦІЯ_8 ) з метою постановлення на облік, як відсутні дані, що він змінював місце проживання, яке було відоме відповідачу.

З 19.05.2024 ЗУ ''Про військовий обов`язок і військову службу'' встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов`язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму ч.3 ст.210 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання цих правил.

На виконання ч.10 ст.1 Закону України ''Про військовий обов`язок і військову службу'' ОСОБА_1 25.06.2024 з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте на нього склали протокол за ч.3 ст.210 КУпАП за те, що ще в жовтні 2013 року не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 для взяття на військовий облік військовозобов`язаних, на той момент, коли не існувало ні норми ч.3 ст.210 КУпАП, ні строків виконання обов`язку.

З урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_1 не міг вчинити адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП з 2013 року, бо зміни до ст.37 Закону України ''Про військовий обов`язок і військову службу'' відбулися лише 04 квітня 2024 року, а норма ч.3 ст.210 КУпАП введена в дію лише 19.05.2024, одночасно із вказівкою на 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо військового обліку, що ОСОБА_1 і зробив 25.06.2024. Таким чином, відсутні подія та склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, за яке ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень.

Притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП неможливе, оскільки закон, який погіршує становище, не має ретроспективної дії. Крім того, згідно зі ст.62 Конституції України всі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП відносно ОСОБА_1 не могло бути розпочато, а розпочате підлягало закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідач діяв не на підставі закону, оскаржувана постанова незаконна і має бути скасована, а провадження закрите. Враховуючи наведене вище, позовні вимоги обґрунтовані, їх необхідно задовольнити в повному обсязі.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, який є суб`єктом владних повноважень.

Керуючись статтями 241-246, 250, 255, 286 КАС України,

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову № 317 від 28.06.2024, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування (ім`я) сторін та їх місцезнаходження:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Суддя В. І. Губко