Рішення

від 09.12.2024 по справі 636/2585/24

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/2585/24 Провадження № 2/636/1377/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2024 року Чугуївський міський суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Гуменного З.І.,

секретаря судового засідання Селевко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Великобурлуцької селищної ради Куп`янського району Харківської області, виконавчий комітет Приколотнянської селищної ради, про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав відносно неповнолітніх дітей, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу зареєстрованого 20 лютого 2014 року та позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також стягнення понесених судових витрат.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначено, що сімейне життя не склалося через кардинально різні погляди на життя, шлюб та сім`ю, ведення домашнього господарства, а також несумісні характери, внаслідок чого шлюбні відносини припинені з лютого 2023 року, тому подальше спільне життя та збереження шлюбу не можливі, примирення неможливе. Також позивач вказує, що позивач під час проходження військової служби не мав навіть уявлення, що його дружина не зможе надавати допомогу у забезпеченні необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що згодом негативно на їх фізичний розвиток, як складову виховання, при цьому заробітну плату він вчасно віддавав відповідачу для належного утримання дітей. Крім того, траплялись випадки, що відповідач залишала малолітніх дітей без нагляду і пішла в невідомому напрямку і такі дії відповідачка вчиняла неодноразово. Позивач раніше не повідомляв поліцію та відповідні органи для того, не провокувати конфлікти, який міг би негативно вплинути на психічний дітей, надіявся, що відповідачка зміниться та змінить своє ставлення спільного проживання та до виховання їх дітей. Однак Відповідачка і на далі не виконує та порушує обов`язки щодо піклування дітей. Також позивач вказує, що відповідно до інформації, яка неодноразово надходила до нього, що його дружина нібито намагається створити сім`ю з іншим чоловіком, що є неприпустимим, щоб дітей займався інший чоловік і це призводило до систематичних сварок та скандалів, що шо відображається на психічному стані малолітніх дітей, тому позивач вважає, що відповідач має бути позбавлена батьківських прав відносно дітей, у зв`язку з чим він звернувся до суду з позовом.

Від представника позивача надійшла заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи без участі позивача та представника , в якій не заперечувала проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, надала заяву про визнання позову та не заперечувала проти його задоволення у повному обсязі, в якій просила проводити розгляд справи без її участі.

Представники третіх осіб надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, в яких просили розглядати справу без участі представників.

Оцінивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 лютого 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстровали шлюб, про що виконкомом Приколотнянської селищної ради Великобурлуцького району Харківської області складено відповідний актовий запис № 02, на підтвердження чого надана копія Свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 . Після реєстрації шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку - ОСОБА_6 , дружині - ОСОБА_6 .

Сторони мають спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями Свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 та Серія НОМЕР_3 .

Як вбачається зі змісту позову, сімейне життя не склалося через кардинально різні погляди на життя, шлюб та сім`ю, ведення домашнього господарства, а також несумісні характери, внаслідок чого шлюбні відносини припинені з лютого 2023 року, тому подальше спільне життя та збереження шлюбу не можливі, примирення неможливе.

Відповідно до вимог, з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, а тому позов підлягає задоволенню, у зв`язку з чим шлюб підлягає розірванню.

Судом, в порядку ст. 111 СК України, протягом розгляду справи не вживалися заходи щодо примирення подружжя шляхом надання строку для примирення, оскільки позивач у позові зазначив, що примирення неможливе, а відповідач не заявляла клопотання про надання строку для примирення.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно ч. 3 ст. 109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їх дитини.

Суд, з`ясувавши причини розірвання шлюбу, дослідивши матеріали справи, вважає подальше сумісне життя подружжя та збереження сім`ї неможливим, у зв`язку з чим шлюб підлягає розірванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно довідки КЗ «Лиманський ліцей» Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області від 29.03.2024 за № 70/01-02 ОСОБА_1 бере активну участь у вихованні свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , учня 4 класу зазначеного ліцею, що проявляється в активній участі у батьківських зборах , спілкуванні з вчителями.

Відповідно до нотаріального договору, укладеного 17.10.2024 року, та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дітей, діти ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повністю перебувають на утриманні батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання малолітніх дітей до досягнення чотирнадцятирічного віку кожним із них ,визначено фактичне місце проживання батька АДРЕСА_1 .

Також, Згідно п.7.2 Розділу 7, договору оренди квартири укладеного 06 березня 2024 року за № 060324, у вищевказаній квартирі спільно з ОСОБА_1 проживають його діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Конвенція про права дитини, що ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, визнаючи, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, забезпечує те, щоб дитина не розлучалася з батьками в супереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

У відповідності до ч. 2 та ч. 3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про стан здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, крім того зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частина 4 ст. 155 СК України передбачає покладання на батьків відповідальності, встановленої законом, за ухилення їх від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до діючого СК України, до батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, передбачено застосування таких правових санкцій, які можуть вважатися юридичною відповідальність, зокрема, позбавлення батьківських прав. Стаття 164 СК України передбачає підстави позбавлення батьківських прав, якими можуть бути: ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоке поводження з дитиною; якщо батьки є хронічними алкоголіками або наркоманами; якщо батьки вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва (п. 2-5 ч. 1 ст. 164 СК України)

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною, однак не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Таким чином, оскільки відповідач не переймається станом здоров`я своїх дітей, ухиляється від виконання своїх обов`язків, передбачених законом по вихованню та матеріальному утриманню, суд приходить до висновку щодо необхідності позбавлення його батьківських прав і не бачить підстав для відмови в задоволенні позову, оскільки в даному конкретному випадку виявив та оцінив позитивний результат у майбутній долі дітей і вважає, що таким чином та в такий спосіб будуть захищені їх права та інтереси. Надані докази є підтвердженням того, що позбавлення батька батьківських прав є доцільним, оскільки відповідач допустив свідоме нехтування своїми обов`язками щодо виховання і утримання дітей, ухилення від виконання своїх обов`язків.

Суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу право на звернення до суду із заявою про надання права на побачення з дітьми у відповідності зі ст. 168 СК України, якщо це не завдасть шкоди життю, здоров`ю та моральному вихованню дітей, за умови присутності іншої особи, що в свою чергу, на думку суду буде стимулювати відповідача до виправлення й надасть можливість в майбутньому, при наявності бажання, звернутись до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

На підставі вищевикладеного, перевіривши матеріали цивільної справи та надані докази, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 76-80, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280-282, ЦПК України, суд -

У х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Великобурлуцької селищної ради Куп`янського району Харківської області, виконавчий комітет Приколотнянської селищної ради, Службу у справах дітей Вільхуватської сільської ради Куп`янського району Харківської області, про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав відносно неповнолітніх дітей задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , та ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований 20 лютого 2014 року Виконавчим комітетом Приколотнянської селищної ради Великобурлуцького району Харківської області, актовий запис № 2.

Позбавити ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Свідоцтво про народження Серія НОМЕР_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Свідоцтво про народження Серія НОМЕР_7 .

Стягнути з ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Суддя -

Повний текст рішення складено 09.12.2024