Ухвала

від 03.12.2024 по справі 694/3133/24

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №694/3133/24

провадження № 1-кс/694/1133/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2024 року м. Звенигородка

Слідчий суддя Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Звенигородка клопотання слідчого СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42024252140000025 від 07.10.2024,-

в с т а н о в и в:

Слідчий СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді клопотання про арешт майна, в якому просить накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках відкритих ОСОБА_5 в АТ «Ощадбанк» (МФО 300465), а саме: НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (українська гривня), НОМЕР_3 (українська гривня), НОМЕР_4 (Євро), НОМЕР_5 (американський долар) та в ПАТ «ТАСКОМБАНК», а саме: НОМЕР_6 (українська гривня), заборонивши ОСОБА_5 , а також буд-яким особам за його довіреністю здійснювати дії, пов`язані з відчуженням грошових коштів, що зберігаються на вказаних банківських рахунках, відкритих ОСОБА_5 .

Зобов`язати службових осіб АТ «Ошадбанк» (МФО 300465), адреса: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г) повідомити СВ Звенигородського ГУНП в Черкаській області та службових осіб ПАТ «ТАСКОМБАНК» (МФО 339500), адреса: (01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) про факт виконання ухвали слідчого судді про накладення арешту, а також суму арештованих коштів на вказаних банківських рахунках.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що слідчим відділом Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42024252140000025 від 07.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

У ході досудового розслідування установлено, що в період дії воєнного стану, який введений згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року N? 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року N? 2102-1X, неодноразово продовжений та який триває по теперішній час, а саме 18 серпня 2024 року у ОСОБА_5 виник умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , шляхом пред?явлення вимоги передати грошові кошти в сумі 40000 грн. погрожуючи фізичної розправою потерпілій та її близьким родичам.

З метою реалізації злочинного наміру ОСОБА_5 умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих спонукань, переслідуючи мету незаконного збагачення шляхом учинення вимагання грошових коштів, скориставшись тим, що цивільний чоловік ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , командир взводу 9 парашутно-десантної роти 3 парашутно-десантного батальйону в/ч НОМЕР_7 , який відповідно сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_1 виконуючи військовий обов?язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, 06.08.2024 зник безвісті, ОСОБА_5 використовуючи психологічний стан потерпілої ОСОБА_6 , погрожуючи потерпілій, її дітям та цивільному чоловіку, який зі слів ОСОБА_5 перебуває у полоні збройних сил російської федерації, повідомляючи потерпілій, що від дій ОСОБА_5 залежить життя та здоров?я ОСОБА_7 з 18 серпня 2024 року використовуючи

мобільний телефон та месенджери почав вимагати грошові кошти в сумі 40000 грн.

У подальшому, 22.10.2024 о 12 год. 29 хв. ОСОБА_6 , сприймаючи погрози та прокляття ОСОБА_5 , які спрямовані на її цивільного чоловіка ОСОБА_7 та її дитину, через відділення банку АТ «Ощадбанк» перерахувала на розрахунковий рахунок НОМЕР_8 , який зареєстрований на ОСОБА_5 , 30000 гривень.

Як встановлено у ході досудового розслідування, що для здійснення своєї діяльності (в тому числі і протиправної) ОСОБА_5 використовує банківські рахунки відкриті в АТ «Ощадбанк» (МФО 300465), а саме: НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (українська гривня), НОМЕР_3 (українська гривня), НОМЕР_4 (Євро), НОМЕР_5 (американський долар) та банківський рахунок відкритий в ПАТ «ТАСКОМБАНК» НОМЕР_6 (українська гривня).

Враховуючи викладене, у органу досудового розслідування є всі підстави вважати, що на теперішній час на банківських рахунках відкритих ОСОБА_5 в АТ «Ощадбанк» (МФО 300465), НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (українська гривня), НОМЕР_3 (українська гривня), НОМЕР_4 (Євро), НОМЕР_5 (американський долар) та в ПАТ «ТАСКОМБАНК» НОМЕР_6 (українська гривня) можуть знаходитись кошти отримані від незаконної діяльності, пов`язаної з вимаганням грошових коштів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи наявність підстав вважати, що ОСОБА_5 на цей час вчинено кримінальне правопорушення, яке спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами, з метою захисту інтересів потерпілої, необхідно запобігти можливому подальшому переведенню коштів, отриманих від злочинної діяльності іншим фізичним особам чи суб`єктам господарювання чи зняття готівкових коштів особами, які можуть стати добросовісними набувачами та до яких встановлена заборона про спеціальну конфіскацію, у зв`язку з чим необхідно накласти арешт на грошові кошти, з ціллю заборонити їх переведення на інші банківські рахунки чи переведення у готівку, з метою подальшого розгляду питання про їх долю та конфіскацію в дохід держави та з метою виконання вимог закону про конфіскацію, збереження речових доказів та надання можливості суду для розгляду питання про долю незаконно набутого майна, необхідно заборонити відчуження грошових коштів, що знаходяться на вишевказних банківських рахунках, відкритих ОСОБА_5 в АТ «Ощадбанк» (МФО 300465) та в ПАТ «ТАСКОМБАНК», до вирішення питання по суті кримінального провадження.

Вказане клопотання, сторона кримінального провадження просить розглядати без повідомлення ОСОБА_5 , посилаючись на ст. 172 КПК України.

Проте слідчий суддя вважає, що з метою недопущення порушення прав власника майна, з метою дотримання принципів диспозитивності, справедливості судового розгляду, слідчий суддя вважає за необхідне здійснювати розгляд клопотання за участю ОСОБА_5 .

Слідчий СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, просив клопотання задовольнити.

ОСОБА_5 викликався в судове засідання, проте до суду не з'явився.

За наведених обставин, слідчий суддя вирішив за можливе розглядати дане клопотання без участі сторін.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 107 КПК України, рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов`язковим. Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, за виключенням вирішення питання про проведення негласних (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.

Клопотань від учасників процесуальної дії про застосування технічних засобів

фіксування не надходило, відтак фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Частиною 3 ст.132 КПК України встановлено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України визначено правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.94 КПК України, ст.132 КПК України, ст.173 КПК України, повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним

правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

У ст. 171 КПК України, викладено вимоги, яким повинно відповідати клопотання слідчого про арешт майна. Зокрема у п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 171 КПК України зазначено, у клопотанні слідчого повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Так, слідчим суддею встановлено, що СВ Звенигородського РВП ГУНП у Черкаській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42024252140000025 від 07.10.2024, за ознаками кримінального правопорушеня, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, за обставин викладених у клопотанні.

Вирішуючи вказане клопотання слідчий суддя звертає увагу на те, що слідчий звертаючись із вказаним клопотанням просить накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках відкритих ОСОБА_5 в АТ «Ощадбанк» (МФО 300465), а саме: НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (українська гривня), НОМЕР_3 (українська гривня), НОМЕР_4 (Євро), НОМЕР_5 (американський долар) та в ПАТ «ТАСКОМБАНК», а саме: НОМЕР_6 (українська гривня). При цьому, як вбачається з наданих матеріалів, слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні. Матеріали додані до клопотання не містять жодного належного доказу належності ОСОБА_5 вказаних банківських рахунків, а доданий до клопотання рапорт старшого оперуповноваженого Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області не є належним доказом, що свідчать про належність ОСОБА_5 банківських рахунків, на які слідчий просить накласти арешт.

Крім того, у клопотанні про арешт майна слідчий посилається на те, що накладення арешту на майно надасть можливість забезпечити збереження речових доказів, та що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_5 в АТ «Ощадбанк» та ПАТ «ТАСКОМБАНК» є об`єктом кримінального правопорушення, оскільки є грошовими коштами отриманими від незаконної діяльності пов`язаної з вимаганням грошових коштів, однак жодних підтверджень таким фактам слідчим не надано.

При вирішенні клопотання окремо слід звернути увагу на те, що відомостей про те, що банківські рахунки чи кошти на ньому (розмір грошових коштів) є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, слідчому судді не надано.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор серед іншого не доведе, що потреба досудового розслідування

виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні та чи може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Отже, за викладених обставин, враховуючи вимоги кримінально-процесуального законодавства України, слідча суддя приходить до висновку про необґрунтованість вказаного клопотання та недоведеність слідчим тих обставин, на які послався у клопотанні, у зв`язку із чим у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 132, 170-173, 309 КПК України, -

постановив:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42024252140000025 від 07.10.2024 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1