Рішення

від 29.11.2024 по справі 136/562/24

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/562/24

провадження № 2/136/107/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Іванця О.Д., за участю секретаря судового засідання Вознюк М.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2024 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Липовецької міської ради Вінницької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вінниці, де і проживає по сьогоднішній день. Батьками позивача являються: батько - ОСОБА_2 та мати - ОСОБА_3 . Батько ОСОБА_2 помер передчасно ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 47 років в м. Вінниці. Він постійно на день своєї смерті проживав та був зареєстрованим у квартирі за вказаною вище адресою. Позивач повністю прийняла спадщину після смерті батька так як постійно проживала з ним на день його смерті в одному житлі. У покійного батька були батьки: дід позивача - ОСОБА_4 і бабуся позивача - ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_3 помер дід позивача - ОСОБА_4 . Після нього, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 померла бабуся позивача ОСОБА_5 . Вони обоє постійно проживали, були зареєстровані і померли в с. Росоша колишнього Липовецького району. Як виявилось лише нещодавно за покійним дідусем ОСОБА_4 рахується земельна ділянка (пай), загальним розміром 2,92 умовних кадастрових гектарів, яка розміщена на території колишньої Росошанської сільської ради Липовецького району. Покійний батько позивача повністю прийняв спадщину після смерті своїх батьків так як, у відповідності до вимог ст.ст. 529, 549 ЦК України, 1963 року, вступив в управління спадковим майном, маючи на той час (на момент смерті своїх батьків) на руках документи з приводу спадкового майна, а саме - Сертифікат на право на земельну частку (пай). Однак, при житті батька вказаний оригінал Сертифікату був ним втрачений/відданий орендарю, у позивача залишилась лише його фотокопія. Надалі позивач звернулась до приватного нотаріуса із наявними у неї документами та їй було повідомлено про те, що відсутність у неї оригіналу Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0310891 в зв`язку із його втратою унеможливить видачу свідоцтва про право на спадщину у будь-якому разі. Викладені обставини слугували підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 15.04.2024 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження з викликом сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав, однак його представник не заперечував проти задоволення позовних вимог, рішення прийняти на розсуд суду.

Ухвалою суду від 21.06.2024 від Липовецької державної нотаріальної контори витребувано копії спадкових справ після смерті: ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Росоша Вінницького (раніше Липовецького) району Вінницької області та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Росоша Вінницького (раніше Липовецького) району Вінницької області.

Надалі, ухвалою суду від 16.08.2024 від Державного нотаріального архіву Вінницької області витребувано копії спадкових справ після смерті: ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Росоша Вінницького (раніше Липовецького) району Вінницької області та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Росоша Вінницького (раніше Липовецького) району Вінницької області.

Сторонами не врегульовано спір до судового розгляду.

Ухвалою суду від 19.09.2024 закрито підготовче провадження в справі та призначено її до судового розгляду по суті.

У судове засідання представник відповідача, позивач та її представник не з`явились, однак останній у своїй заяві просив суд про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримав та просив задовольнити.

Суд зауважує, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови повідомлення його належним чином про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому суд проводить розгляд справи у даному судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів, за відсутності сторін, при цьому не здійснюючи фіксацію судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи копій паспорту та ідентифікаційного коду (а.с. 4), позивач ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вінниці, де проживає по сьогоднішній день.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 5) батьками позивача записані: в графі «батько» - ОСОБА_2 та в графі «мати» - ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 6) .

Згідно з довідки органу місцевого самоврядування від 31.03.2023 за №05-21/116 (а.с. 10) слідує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 дійсно проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 30.05.1990 і на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач спадщину після смерті свого батька прийняла, оскільки проживала з ним на день його смерті в одному житлі.

Як вказано у позові, у покійного батька позивачки ОСОБА_2 були батьки - дід позивача - ОСОБА_4 та бабуся позивача - ОСОБА_5 , які померли, що підтверджується свідоцтвами про смерть останніх (а.с. 8, 9). Вони обоє проживали постійно разом та померли в с. Росоша Липовецького району вінницької області.

Факт родинних відносин батька позивача ОСОБА_2 з його батьками, тобто дідом та бабою позивача підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_2 (а.с. 7).

У покійного дідуся позивачки ОСОБА_4 є земельна ділянка (пай), загальним розміром 2,92 умовних кадастрових гектарів, яка розміщена на території колишньої Росошанської сільської ради Липовецького району. Спадщину після смерті своїх батьків прийняв батько позивача ОСОБА_4 так як, у відповідності до вимог ст.ст. 529, 549 ЦК України, 1963 року, вступив в управління спадковим майном, а саме маючи на той час (на момент смерті своїх батьків) документи з приводу спадкового майна, а саме - Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН №0310891 від 12.06.1997 (а.с. 12). Даний сертифікат, виданий на ім`я члена КСП ім. Карла Маркса ОСОБА_4 , який проживає в с. Росоша Липовецького району Вінницької області на підставі рішення Липовецької райдержадміністрації від 02.06.1997 №149, зареєстровано 19.06.1997 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за НОМЕР_3. Відповідно до даного сертифікату ОСОБА_4 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім. К.Маркса розміром 2.92 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Вартість земельної частки (паю) становить 13075 грн.

На виконання вимог ухвали суду від 21.06.2024 щодо витребування матеріалів спадкових справ до майна померлих ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 та ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 , на адресу суду від Липовецької державної нотаріальної контори надійшла відповідь, з якої слідує, що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 не заведена. Спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 не виявлена. Крім того, зазначено, що спадкові справи до 2005 року передані до Державного нотаріального архіву Вінницької області (а.с. 52, 53, 54).

В подальшому, на виконання вимог ухвали суду від 16.08.2024 щодо витребування матеріалів спадкових справ до майна померлих ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 та ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 , на адресу суду від Державного нотаріального архіву Вінницької області надійшла відповідь, з якої слідує, що спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 не виявлено (а.с. 24).

Відповідно до довідки, виданої Міським комунальним підприємством «Управляюча компанія «Господар Люкс» від 01.04.2024 №05-21/116 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 30.05.1990 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з ним проживала та була зареєстрована його дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інших спадкоємців крім дочки ОСОБА_2 не мав. (а.с.21)

Відповідно до довідки виконкому Росошанської сільської ради Липовецького району Вінницької області від 14.04.2019 №301 після смерті ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_5 залишився єдиний спадкоємець - їхній син ОСОБА_2 , який прийняв спадщину (а.с.22).

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як визначено в ст. 392 ЦК України в разі відсутності документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Щодо спадкування права на земельну частку (пай) згідно сертифікату ВН №0310891 за НОМЕР_3 від 19.06.1997 після смерті діда позивачки ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 її батьком ОСОБА_2 .

Суд зауважує, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини та кола спадкоємців за законом.

Згідно ст. 525 ЦК УРСР від 18.07.1963, що діяв на час виникнення спірних правовідносин - часом відкриття спадщини визначається день смерті спадкодавця.

Суд зауважує, що до дня набрання чинності ЦК України - 01.01.2004, за ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР передбачалася можливість для спадкоємців прийняти спадщину шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном, якщо зазначені дії були вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Частиною 1 ст.524 ЦПК УРСР встановлено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ст.527 ЦК УРСР - спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народжені після його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частинах, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно ч.2 ст.548 ЦК УРСР - прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно аналізуючи дійсні обставини та їх підтвердження доказами, слід зазначити, що спадщину після смерті батька (діда позивачки) прийняв його син (батько позивачки) шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, що підтверджується відповідною довідкою органу місцевого самоврядування (а.с.22).

Щодо спадкування права на земельну частку (пай) згідно сертифікату ВН №0310891 за НОМЕР_3 від 19.06.1997 після смерті батька позивачки ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачкою - ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, зі збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї.

За змістом пунктів 3.21 та 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Судом встановлено, що спадщину за законом прийняла дочка спадкодавця ОСОБА_1 , оскільки на момент смерті батька ОСОБА_2 була зареєстрована та постійно проживала разом зі спадкодавцем, що підтверджено копією паспорта позивачки та довідками управляючої компанії (а.с. 4, 10, 21). Інші спадкоємці відсутні. Факт родинних відносин із спадкодавцем підтверджується свідоцтвом про народження позивача (а.с. 5).

Відповідно до п.4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 - видача свідоцтв на право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Відповідно до абз. 17 п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6.05.2013 № 24-753/0/4-13 - у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців до суду з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Таким чином, враховуючи втрату оригіналу сертифікату на право на земельну частку (пай), а також неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину в нотаріальному порядку, єдиним правовим способом захисту законних прав та інтересів позивача є визнання права на земельну частку (пай) у судовому порядку.

Відповідно до п.2 Указу Президента України від 08.08.1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» - право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай).

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 16.04.2004 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» - член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішені спорів про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

У відповідності до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Суд, оцінюючи надані позивачем докази вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається позивач і які не оспорює відповідач, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність обставин, які входять до предмета доказування.

Так судом було встановлено, що ОСОБА_4 (діду позивачки), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за життя було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН №0310891 від 12.06.1997. Батько позивачки ОСОБА_2 був єдиним спадкоємцем за законом після смерті свого батька ОСОБА_4 (дідуся позивачки) та прийняв спадщину у встановленому законом порядку, але за життя не оформив спадкові права. В той же час, позивачка ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за законом після смерті свого батька ОСОБА_2 , прийняла спадщину у встановленому законом порядку, але не може оформити спадкові права у зв`язку з втратою правовстановлюючого документа.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимоги про визнання за позивачкою права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану 4, м. Липовець, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ 04325957) про визнання права на майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Вінниця, на земельну частку (пай), яка розміщена на території Липовецької міської ради (раніше - Росошанської сільської ради Липовецького району Вінницької області) Вінницького району Вінницької області, розміром 2,92 умовних кадастрових гектарів та яка згідно сертифікату ВН №0310891 від 19.06.1997 належала ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Д. Іванець