Постанова

від 26.11.2024 по справі 279/3610/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №279/3610/23 Головуючий у 1-й інст. Коваленко В.П

Категорія 44 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Талько О.Б.,

суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С.,

за участю секретаря Антоневської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 279/3610/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДФУ АГРО" про відшкодування моральної шкоди, за апеляційнимискаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "ДФУ АГРО" та ОСОБА_1 на рішення Коростенськогоміськрайонного судуЖитомирської областівід 16жовтня 2023року, ухвалене під головуванням судді Коваленко В.П.,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року позивачі звернулися до суду із позовом, в якому зазначили, що 10 березня 2016 року внаслідок нещасного випадку із смертельним наслідком на виробництві ТОВ «ДФУ АГРО» загинув ОСОБА_3 , 1981 року народження, у віці 34 роки - чоловік ОСОБА_1 та батько ОСОБА_2 . Нещасний випадок на виробництві стався під час виконання будівельних робіт, а саме згідно з актом Форми Н-1/П від 17.04.2023 року п.4 обставини, за яких стався нещасний випадок, де виконувались демонтаж опалубки для виготовлення бетонних конструкцій. Роботи виконувались за допомогою молотка та ручного електроінструменту. Тобто виконувались роботи підвищеної небезпеки, без будь-якого навчання з питань охорони праці та медичного обстеження до початку виконання робіт потерпілим.

На час настання нещасного випадку у березні 2016 року спеціальною комісією було встановлено, що посадові особи підприємства не пройшли навчання і перевірку знань галузевих правил з охорони праці. До виконання робіт підвищеної небезпеки були допущені працівники, які не пройшли попереднього та періодичних медичних оглядів, без перевірки знань з питань охорони праці та без використання засобів індивідуального захисту. Первинні інструктажі проводила особа, яка не пройшла перевірку знань відповідних нормативних правових актів з питань охорони праці. Відсутні посадові інструкції безпосередніх керівників робіт та інженера з охорони праці. З боку посадових осіб не здійснювався контроль за використанням працівниками засобів індивідуального захисту. Працівники, які виконували роботи із застосуванням ручного електроінструменту, не були атестовані на другу групу з електробезпеки».

Згідно з повідомленням Обласного бюро судово-медичної експертизи Житомирської області від 17 травня 2016 року №2974 безпосередньою причиною смерті ОСОБА_3 стала черепно-мозкова травма, що супроводжувалась переломом кісток основи та склепіння черепа, які утворилися від дії тупого предмету, можливо при падінні з положення стоячи.

Позивачі зауважують, що висновок не містить чіткої причини самого травмування, адже відсутні прямі свідки, як під час виконання робіт, так і самого падіння потерпілого в підсобному приміщенні. Тобто незрозумілий факт, чому потерпілому стало погано під час виконання робіт, можливо відбулося ураження електричним струмом, або падіння ще до перебування в побутовому приміщенні.

Отже, з огляду на зазначений витяг, з акта зрозуміло, що вина підприємства в смертельному травмуванні ОСОБА_3 є беззаперечною.

Відповідач, в порушення вимог ст.153 Кодексу законів про працю України, у даному випадку не забезпечив безпечних умов праці, що стало причиною загибелі ОСОБА_3 при виконанні ним трудових обов`язків.

Вказали, що загибеллю ОСОБА_3 при виконанні ним трудових обов`язків їм завдано тяжку моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу його смерті. Діями роботодавця, спрямованими на незабезпечення безпечних і нешкідливих умов праці, що призвело до нещасного випадку на виробництві, в результаті якого чоловік та батько загинув, спричинено рідним потерпілого моральну шкоду, яка полягає в тому, що внаслідок загибелі на виробництві ОСОБА_3 вони зазнали глибоких моральних та душевних страждань, втратили близьку людину, у зв`язку з чим позбавлені можливості отримувати від нього піклування, турботу, матеріальну підтримку. Вказані обставини викликають у них відчуття постійного хвилювання, порушення нормальних життєвих зв`язків, що вимагає від них додаткових зусиль для організації свого життя. Перелічені негативні явища не можуть їх не турбувати, не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію, у зв`язку з чим вони вважають, що факт моральних страждань є більш ніж очевидним. При розгляді даної справи просили суд враховувати порушення їх нормальних життєвих зв`язків, неможливість ведення попереднього способу життя, неможливість повернення близької людини, чоловіка та батька.

Так, дружина загиблого ОСОБА_1 втратила гарного господаря, внаслідок цього відбулося порушення особистих життєвих та соціальних зав`язків, втрата впевненості у подальшому житті, відчуття безпорадності, самотності, страху. Внаслідок такого психологічного розладу завдано суттєвих психологічних та моральних страждань, що призвело до неможливості нормально жити та спілкуватись з дитиною, сусідами, близькими, оточуючими людьми. Окрім того, завдана моральна шкода полягає в самому факті смерті чоловіка, якого вона дуже любила та поважала . Моральну шкоду, завдану їй як дружині загиблого, ОСОБА_1 оцінює у 1000000 грн.

Також донька загиблого ОСОБА_2 втратила рідного батька в дитинстві, переживала тоді, і дотепер переживає сильні моральні та фізичні страждання у зв`язку з втратою рідної та близької людини, втратою моральної та батьківської підтримки. Через передчасну смерть батька пережила сильний стрес. У зв`язку зі смертю батька був змінений звичайний спосіб її життя. З 2016 року вона перебуває у стресовій ситуації, моральній нестабільності у зв`язку з постійними судовими процесами щодо визнання нещасного випадку на виробництві як таким, що пов`язаний з виробництвом. Нервовий стан триває 7 років. Моральну шкоду, завдану їй як дочці, оцінює у 1000000 грн.

Таким чином, просили суд стягнути з відповідача 1000000 грн моральної шкоди на користь ОСОБА_4 та 1000000 грн моральної шкоди на користь ОСОБА_2 .

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 жовтня 2023 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "ДФУ АГРО" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану їй смертю чоловіка - ОСОБА_3 , у розмірі 100000 грн без утримання податків та зборів.

Стягнуто з ТОВ "ДФУ АГРО" на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, завдану їй смертю батька - ОСОБА_3 , у розмірі 150000 грн. без утримання податків та зборів.

Стягнуто з ТОВ "ДФУ АГРО" на користь держави Україна судовий збір у розмірі 3000 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Зокрема, зазначає, що суд не оцінив належним чином ступінь моральних страждань сім`ї доньки та дружини та чомусь спричинену моральну шкоду формулює проміжком часу у 7 років, хоча в позовних вимогах прописано, що погіршений нервовий стан продовжує впливати на сім`ю і далі.

Разом з тим в рішенні суду прописані суперечливі дані, а саме як одну з причин зменшення моральної шкоди суд вказує те, що матеріали справи не містять жодного висновку експерта, який свідчив би, що смерть ОСОБА_3 настала внаслідок природної смерті або смерті від загального захворювання, зокрема серця. Навпаки, довідка з лікарні за місцем проживання потерпілого від 17.11.2016 року свідчить про те, що потерпілий не перебував на обліку у лікарів із захворюванням серцево - судинної системи.

Отже, рішення містить явні протиріччя.

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує обставини нещасного випадку, що стався з ОСОБА_3 , зокрема те, що причинами цього випадку слугували як порушення вимог законодавства про охорону праці з боку працівників відповідача, так і з боку самого потерпілого, який не дбав про своє здоров`я, не звертався до лікаря за допомогою.

Отже, суд не бере до уваги неналежний доказ і одночасно звертає увагу на доказ, який є неналежним, з метою зменшення моральної шкоди в тому, що потерпілий не дбав про своє здоров`я і не звертався за допомогою, що є абсурдним, адже причина смерті інша і згідно з висновком експерта № 73 від 17 травня 2016 року смерть ОСОБА_3 , 1981 року народження, настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася переломами кісток основи та склепіння черепа.

Також в рішенні спостерігається порушення процесуального та матеріального права, а саме в резолютивній частині відсутній пропис цифрами суми моральної шкоди, що в подальшому призведе до неможливості виконання рішення суду.

Окрім того, резолютивна частина повного рішення суду містить лише інформацію про дату виготовлення повного тексту рішення.

Спричинена моральна шкода кожному індивідуально складається із наступного.

Вона як дружина померлого у зв`язку із смертю чоловіка, батька їхньої спільної дитини, господаря і взагалі доброї і ввічливої людини переживає сильні моральні та фізичні страждання і тому їй заподіяно значну моральну шкоду, яка полягає у втраті рідної та близької людини, втрати моральної підтримки , втрати гарного господаря, в наслідок цього відбулося порушення особистих життєвих та соціальних зав`язків, втрати впевненості у подальшому житті, відчуття безпорадності, самотності, страху.

ОСОБА_2 втратила рідного батька в дитинстві та переживала тоді та переживає сильні моральні та фізичні страждання, і тому їй заподіяно значну моральну шкоду, яка полягає у втраті рідної та близької людини, втрати моральної батьківської підтримки, в наслідок цього відбулося порушення особистих життєвих та соціальних зав`язків, втрати впевненості у подальшому житті, відчуття безпорадності, самотності , страху.

Враховуючи вищезазначене, вважає, що її родині завдано моральну шкоду кожному індивідуально та сума моральної шкоди відповідає розумним та зрозумілим межам, адже це смерть батька, чоловіка, якого вони любили та поважали, який був гарним господарем, підтримував їх як морально, так і фінансово.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Зокрема, зазначає, що судом було застосовано ч. 1 ст. 1167 ЦК України без з`ясування наявності вини ТОВ "ДФУ АГРО" у нещасному випадку смерті ОСОБА_5 .

Апеляційну скаргу також було подано ТОВ "ДФУ АГРО", яке, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Зокрема, зазначає, що в абзаці 3 сторінка 6 оскаржуваного рішення суд визнає доведеними дві причини нещасного випадку: порушення вимог законодавства про охорону праці з боку працівників відповідача (без посилань на докази), і порушення з боку самого потерпілого, який не дбав про своє здоров`я (з посиланням на докази щодо розвитку серцевої недостатності та відсутності звернень до лікаря за допомогою).

Вважає недоведеною обставину порушення вимог законодавства про охорону праці з боку працівників відповідача, яку суд визнав встановленою.

Оскаржуване рішення при встановленні та оцінці обставин не містить жодного посилання на Акт за формою Н-1/П спеціального розслідування нещасного випадку та встановлені Актом розслідування обставини.

При дослідженні спеціальною комісією карти умов праці підсобного працівника, складеної на підставі протоколів лабораторних досліджень санітарною лабораторією Житомирського ЕТЦ від 15.08.2016 №1258, робоче місце підсобного працівника ТОВ «ДФУ Агро» за умовами та характером праці відносилось до II класу, робоче місце не мало факторів перевищень гранично-допустимого рівня, за показниками робоче місце слід вважати із допустимими умовами праці (абзац 3 сторінки 5 акта розслідування). Ця обставина не була з`ясована.

Причини: основна - незадовільні фізичні дані або стан здоров`я, супутні причини відсутні. Шкідливий або небезпечний фактор відсутній. Устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до нещасного випадку, -відсутні.

Відповідно до протоколу огляду місця, де стався нещасний випадок від 04.11.2016 року, місцем настання нещасного випадку є коридор побутового приміщення для працівників, який являє собою прямокутне приміщення з достатнім освітленням, підлога бетонна, рівна, не слизька та без видимих дефектів і на момент нещасного випадку приміщення було абсолютно вільне від будь-яких меблів та речей (абзац 6 сторінки 5 Акта розслідування).

Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 «Шкідливі та небезпечні виробничі фактори» ОСОБА_3 на момент настання нещасного випадку не перебував під впливом шкідливих чи небезпечних виробничих факторів (абзац 4 сторінки 5 акта розслідування). Оскільки потерпілий ОСОБА_3 не виконував робіт з підвищеною небезпекою, він не повинен був забезпечуватись засобами індивідуального захисту, зокрема, захисною каскою. У розділі 9 Акта розслідування не зазначено, що підсобних та інших працівників слід забезпечити засобами індивідуального захисту.

Відсутність вини працівників ТОВ «ДФУ Агро» та відсутність порушень норм з| охорони та гігієни праці підтверджується розділом 8 акта розслідування «Особи, які допустили порушення вимог законодавства з охорони праці та гігієни праці», відповідно до якого «відповідальних осіб з числа робітників та інженерно-технічних працівників ТОВ «ДФУ Агро» за даний нещасний випадок комісія не вбачає». Суд без посилання на докази та супереч висновкам акта розслідування визнав встановленим, що такі винні працівники є.

Проходження потерпілим вступного та первинного інструктажів підтверджується відповідними журналами реєстрації.

Вказує, що судом невірно застосовано норму ч.1 ст.1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В описі обставин, за яких стався нещасний випадок, в акті розслідування (останній абзац стоpінки 5 та перший абзац сторінки 6 акта), зазначено, що о 8 год. ранку 10 березня 2016 року ОСОБА_3 приступив до виконання виробничого завдання з встановлення і демонтажу опалубки для виготовлення бетонних конструкцій. Опалубки для виготовлення бетонних конструкцій мають кругоподібну форму висотою близько 35 см та діаметром 25 см, які встановлювались на поверхні землі та є конструктивною частиною підлоги свинарника, і роботи виконувались за допомогою молотка та ручного електроінструменту.

Відповідно до п.23 Додатку №2 «Перелік видів робіт підвищеної небезпеки» Постанови КМУ від 26 жовтня 2011 р. №1107, на який посилаються позивачі, до робіт підвищеної небезпеки відноситься «монтаж, демонтаж та капітальний ремонт будинків, споруд, а також відновлення та зміцнення їх аварійних частин». Встановлення та демонтаж опалубки для бетонних конструкцій 35 см на 25 см не є такими роботами. Відсутні будь-які постанови чи судові рішення про притягнення ТОВ «ДФУ Агро» до відповідальності за порушення у сфері будівельних робіт підвищеної небезпеки.

Близько 9 год. 30 хв. ОСОБА_3 поскаржився колезі на погіршення стану здоров`я і вийшов з приміщення свинарника, приблизно об 11 год 10 хв потерпілий був виявлений колегами на підлозі побутового приміщення без свідомості, йому робили штучне дихання та викликали швидку, яка прибула через 10 хвилин після виклику (абзац 2 та абзац 5 сторінки 6 Акта розслідування).

З огляду на факт виходу потерпілого з приміщення виконання ним робіт, припинення роботи та виявлення його без свідомості у побутовому приміщенні, а також на опис причин нещасного випадку у Розділі 5 акта розслідування, безпідставними є твердження про те, що смерть настала внаслідок виконання будівельних робіт з підвищеною небезпекою чи у зв`язку з дією джерела підвищеної небезпеки. З огляду на ці обставини, відсутні підстави для застосування норм п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України щодо відшкодування моральної шкоди незалежно від вини.

Натомість, судом застосовано ч.1 ст. 1167 ЦК України без з`ясування наявності вини ТОВ «ДФУ Агро» у нещасному випадку - смерті ОСОБА_5 . Суд врахував ступінь вини потерпілого при визначенні розміру відшкодування відповідно до судової практики, однак не з`ясував наявність вини відповідача як необхідної умови притягнення до відповідальності відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України та причинно-наслідковий зв`язок між діяннями відповідача та нещасним випадком і шкодою.

Посилається на висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12 травня 2022 року у справі №635/6172/17, згідно з яким навіть у випадках наявності підстав для відшкодування шкоди незалежно від вини слід з`ясовувати інші елементи складу правопорушення і те, що шкода є наслідком саме діяння відповідача. У даній справі пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України не повинен застосовуватись, тобто суд повинен з`ясувати і вину відповідача, і наявність причинно-наслідкового зв`язку.

Вважає, що правильне застосування норми ч. 1 ст.1167 ЦК України (вина відповідача - підстава для відшкодування шкоди) та повне встановлення обставин справи (відсутність вини ТОВ «ДФУ Агро» та зв`язку діянь ТОВ «ДФУ Агро» з шкодою) повинне мати наслідком відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Зокрема, зазначає, що інструктажі з питань охорони праці було проведено формально. Відповідачем не оскаржувався Акт Н-1/П, в якому вказано, що до виконання робіт підвищеної небезпеки буди допущені працівники, які не пройшли попереднього та періодичного медичного оглядів, без перевірки знань з питань охорони праці та без використання засобів індивідуального захисту.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на час нещасного випадку перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , а ОСОБА_2 є рідною дочкою ОСОБА_2 .

Потерпілий ОСОБА_3 працював підсобним працівником у ТОВ "ДФУ АГРО", травму отримав в робочий час, під час перебування у підсобному приміщенні товариства.

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 473 від 11 березня 2016 року смерть ОСОБА_3 настала внаслідок нещасного випадку у зв`язку з виробництвом, причина смерті: а) травматичний шок, б) перелом кісток основи та склепіння черепа, в) закрита черепно-мозкова травма, г) падіння не уточнене.

Згідно з висновком експерта № 73 від 17 травня 2016 року смерть ОСОБА_3 , 1981 року народження, настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася переломами кісток основи та склепіння черепа. При дослідженні трупа ОСОБА_3 виявлено наступні тілесні ушкодження: "крововилив під м`які покриви голови з внутрішньої сторони в центральній потиличній ділянці, розміром 6 х 5 см, темно-червоного кольору, неправильної овальної форми, з помірно чіткими межами, однорідний на всьому протязі; перелом кісток основи та склепіння черепа, який починається в проекції зовнішнього потиличного виступу, іде до верху на склепіння приблизно на висоту 4 см і дещо повертає праворуч та закінчується, також даний перелом іде до низу на основу черепа, проходить в праву задню черепну ямку та закінчується біля межі з правою середньою черепною ямкою; загальна довжина перелому біля 13 см, лінійної форми, без суттєвого розходження країв, без додаткових переломів, без крововиливів в під тверді та м`які оболонки у вказаному місці. Дані ушкодження утворились внаслідок дії тупих предметів, можливо термін, вказаних в постанові, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя та знаходяться у причинному зв`язку з настанням смерті. Не виключена можливість утворення виявлених тілесних ушкоджень внаслідок падіння з положення "стоячи" на тверду поверхню, виступаючі предмети. В крові трупа етиловий спирт не виявлений" .

ОСОБА_3 , перебуваючи у трудових відносинах з Товариством, на час отримання смертельної травми знаходився на робочому місці - території підприємства, докази настання смерті останнього внаслідок загального захворювання відсутні.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року зобов`язано Управління Держпраці у Житомирській області скласти акт за формою Н-1 та Н-5 з висновком про визнання нещасного випадку, що стався 10 березня 2016 року з ОСОБА_3 у ТОВ « ДФУ Агро» таким, що пов`язаний з виробництвом.

Відповідно до ч.1-3ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч.1ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.1ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно з ч.1, 2ст.153 Кодексу законів про працю України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частинами 1 та 3ст.13 Закону України «Про охорону праці»передбачено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно дост.173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

У пунктах 9, 13постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від31березня 1995року №4«Про судовупрактику всправах провідшкодування моральної(немайнової)шкоди» судам роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач має нести відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди дружині та дочці померлого, оскільки у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 рідні померлого переносять моральні страждання, змінився ритм їхнього життя, зі смертю чоловіка та батька вони перенесли та переносять психоемоційний стрес і усвідомлення безповоротності втрати завдає позивачам душевного болю. Позивачі втратили близьку людину та залишились без його турботи, смерть ОСОБА_3 спричиняє їм хвилювання і по теперішній час, оскільки він був для них дуже близькою людиною і опорою у житті.

Встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти як загальний еквівалент всіх цінностей в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.

Суд при задоволенні позовних вимог про стягнення грошової компенсації моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи, у сумі 100000 грн і 150000 грн кожному з позивачів, обґрунтовано визначив розмір компенсації моральної шкоди, оскільки позивачі зазнали душевних страждань у зв`язку зі смертю батька та чоловіка, і втрата рідної людини є найвищою немайновою втратою, яка не підлягає відновленню; позивачі позбавлені можливості матеріальної та моральної підтримки батька та чоловіка у подальшому своєму житті; відновити попередній стан життя позивачів неможливо.

Доводи апеляційних скарг є безпідставними та не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст.259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДФУ АГРО" та ОСОБА_1 залишитибез задоволення,а рішенняКоростенського міськрайонногосуду Житомирськоїобласті від16жовтня 2023року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: