Рішення

від 05.12.2024 по справі 335/10307/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/10307/24 2/335/3507/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районнийсуд м.Запоріжжя ускладі головуючогосудді СиротенкоВ.К.,за участюсекретаря судовогозасіданні КумерА.В., розглянувшиу відкритомусудовому засіданнів порядкуспрощеного позовногопровадження цивільнусправу запозовом Запорізького державного медико-фармацевтичного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за освітні послуги,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя звернувся Запорізький державний медико-фармацевтичний університет (надаліпозивач) з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (надалівідповідач) заборгованості на освітні послуги в розмірі 10350,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на таке.

30.07.2019 між Запорізьким державним медичним університетом та відповідачем був укладений Договір № ФЗ-МСФ-172 про надання освітніх послуг, за умовами якого позивач взяв на себе зобов`язання за рахунок коштів відповідача надати ОСОБА_1 освітні послуги. У свою чергу, відповідач зобов`язалась своєчасно вносити плату за освітні послуги, відповідно до п. 3.1., п. 3.2, п. 5.2 Договору. На підставі вказаного Договору ОСОБА_1 було зараховано студентом першого курсу ІІ-го фармацевтичного факультету за спеціальністю «Фармація, промислова фармація». В подальшому, відповідно до наказу № 802-с від 11.10.2023 , з 11.10.2023 ОСОБА_1 було відраховано з університету за невиконання навчального плану. Відповідач має заборгованість по оплаті за навчання, яка у добровільному порядку не сплачена, у зв`язку з чим, враховуючи порушення зобов`язань за умовами договору, позивач просить стягнути з відповідача грошову суму у розмірі 10350,81 грн., з яких: основний борг з врахуванням індексу інфляції у розмірі 9979,99 грн.; 3% річних у розмірі 370,82 грн.

Ухвалою від 13.09.2024 було відкрите провадження у справі, а її розгляд визначений в порядку спрощеного позовного провадження. Учасникам справи був наданий час для подання письмових заяв по суті спору та доказів на їх обґрунтування.

13.09.2024 з метою забезпечення можливості участі відповідача у судовому засіданні та його належного повідомлення про судові засідання та про розгляд зазначеної цивільної справи, ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, на підставі Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» витребувано у Міністерства соціальної політики України відомості з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (в розумінні Постанови КМУ № 646 від 22.09.2016) щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до відповіді заступника Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації від 23.09.2024, ОСОБА_1 перебуває на обліку внутрішньо переміщених особі та проживає за адресою: АДРЕСА_2 з 15.04.2022 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, разом з цим, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій зазначив про те, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином, шляхом надіслання судової повістки за адресою проживання, як внутрішньо переміщена особа, а також на підставі ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та в порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик, особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки у судове засідання відповідач не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

За правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судові повістки, які направлялися судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача повернулися до суду, як неотримані відповідачем із зазначенням у довідці про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 травня 2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з чим, на підставі ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 30.07.2019 між Запорізьким державним медичним університетом та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір № ФЗ-МСФ-172 про надання освітніх послуг між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою (даліДоговір). Предметом цього Договору є надання освітніх послуг.

Відповідно до умов цього Договору університет бере на себе зобов`язання за рахунок коштів замовника здійснити надання студенту освітніх послуг (п.1.1). Виконавець має право вимагати від замовника/студента своєчасно вносити плату за освітні послуги, у розмірах та порядку встановлених цим Договором (п.2.2).

На підставі вказаного Договору ОСОБА_1 було зараховано студентом першого курсу ІІ-го фармацевтичного факультету за спеціальністю «Фармація, промислова фармація».

У свою чергу, відповідач зобов`язана своєчасно вносити плату за освітні послуги, здійснювати оплату за договором шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, у розмірі та терміни, передбачені Договором, відповідно до п. 3.2, п. 3.6 Договору.

Зокрема, відповідно до 5.2 Договору загальна вартість освітніх послуг становить 80960,00 грн., в тому числі за 1-й курс16260,00 грн.; за 2-й курс17230,00 грн.; за 3-й курс18210,00 грн.; за 4 курс-19200,00 грн.; за 5 курс- 10060,00 грн.

Відповідно до наказу № 802-с від 11.10.2023 ОСОБА_1 було відраховано з університету з 11.10.2023 за невиконання навчального плану. Тим же наказом відповідача було повідомлено про необхідність погашення заборгованостіза навчання.

Фактично нарахування за навчання на 1-4 курсах складає 70900,00 грн., а всього сплачено 61300,70 грн., що підтверджується довідкою №53 від 22.05.2024.

В подальшому, на виконанняРозпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2022 № 952-р, а також наказів Міністерства охорони здоров`я України від 15.12.2022 та № 9 від 03.01.2023, Запорізький державний медичний університет (ЗДМУ) був реорганізований шляхом приєднання до Запорізького державного медико-фармацевтичного університету, який є правонаступник всіх прав та обов`язків ЗДМУ.

Отже, ЗФДМУ є належним позивачем за заявленими вимогами.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, за навчання студента ОСОБА_1 , згідно п. 5.2 Договору за фактично надані освітні послуги мала бути сплачена сума у розмірі 70900,00 грн. Разом цим, відповідачем за навчання сплачена сума 61300,70 грн.

Отже, сума заборгованості за фактично надані освітні послуги становить 9599,30 грн.

Крім того, звертаючись до суду з позовом у цій справі, позивач, у тому числі, просив суд стягнути з відповідача суму коштів, які нараховані ним, як 3% річних згідност. 625 ЦК України, за період з 01.02.2023 по 15.05.2024, у розмірі 370,82 грн.

Вказаний розрахунок позивача, відповідачем не спростовано, заперечень щодо вимог позивача або даних, які б спростовували викладені у позові обставини не надано, та не надано даних щодо погашення заборгованості.

Надані позивачем докази про наявність заборгованості у зазначеному розмірі суд вважає належними, допустимими та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові, виходячи з наступного.

Статтею 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно дост. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 ЦК Українипередбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. ст.610,611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статей524,533-535і625 ЦК Українигрошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з частиною другоюстатті 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК Українирозміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5ЦК Українипоширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5ЦК України), так і на не договірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5ЦК України).

Таким чином, устатті 625 ЦК Українивизначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістомстатті 625 ЦК Українинарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01 жовтня 2014 року № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, провадження № 14-16цс18.

Зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін у цій справі як грошових зобов`язань, оскільки на підставі договору між сторонами виникло грошове зобов`язання, то його невиконання зумовлює застосування положень частини другоїстатті 625 ЦК Українидо прострочення відповідача. Основою для розрахунків 3 % річних та інфляційних втрат є сума заборгованості по оплаті за навчання, яка не виплачена позивачу станом на час розгляду цієї справи.

Як передбачено п. 3 ч. 1ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи судом сума заборгованості за договором відповідачем не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було вжито заходи по погашенню заборгованості за послуги навчання у розмірі 10350,81 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги, є обґрунтованими та вказана грошова сума підлягає стягненню з відповідача.

Позивач також має право в порядкуст. 141 ЦПК Українина стягнення з відповідача понесених документально підтверджених витрат на сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст.2,7,10,19,141,176,263-265,280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Запорізького державного медико-фармацевтичного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за освітні послуги,задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Запорізького державного медико-фармацевтичного університету заборгованість по оплатіза навчання,за договором№ФЗ-МСФ-172від 30.07.2019,у розмірі10350(десять тисячтри п`ятдесят)грн.81коп. з яких: 9979 (дев`ять тисяч сімдесят дев`ять) грн. 99 коп. сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 370 (триста сімдесят) грн. 82 коп.3% річних від суми заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Запорізького державного медико-фармацевтичного університету судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. У цьому разі 30-денний строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач:Запорізький державний медико-фармацевтичний університет, код ЄДРПОУ 45030873, юридична адреса: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 09 грудня 2024 року.

Суддя В.К. Сиротенко