Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Єдиний унікальний номер №943/1801/24
Провадження № 2-о/943/337/2024
09 грудня 2024 року м. Буськ, Львівська область
Буський районний суд Львівської області в складі:
головуючої-судді Шендрікової Г.О.
за участю секретаря судового засідання Ладиги С.В.,
без участі сторін,
розглянувши увідкритому судовому засіданнів порядкуокремого провадженняу м.Буськубез фіксаціїтехнічним засобомцивільну справуза заявоюадвоката РоманкоВолодимира Рудольфовича,який дієв інтересах ОСОБА_1 ,заінтересована особа:Буський відділдержавної реєстраціїактів цивільногостану уЗолочівському районіЛьвівської областіЗМУМЮ провстановлення фактусмерті особи на тимчасово окупованій території України,
в с т а н о в и в:
Адвокат Романко В.Р. звернувся до суду з заявою в інтересах ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка доводиться заявниці матір`ю, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України у м. Кремінна Луганської області, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 47 від 17.01.2023 року, виданого Старобельським міжрайонним відділенням. Здійснивши поховання матері заявниця отримала свідоцтво про смерть НОМЕР_1 виданого 18.01.2023 року Відділом записів актів цивільного стану Кременського районного управління юстиції міністерства юстиції луганської народної республіки, актовий запис № 16. за таких обставин заявниця негайно залишила місто, залишивши все своє майно та разом з іншими членами сім`ї евакуювалася до Буської територіальної громади. Поспіхом покидаючи житло заявниця не взяла з собою оригінал свідоцтва про смерть матері та лікарську довідку. При зверненні із заявою до Буського відділу ДРАЦС у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністарства юстиції про встановлення факту смерті вона отримала відмову у зв`язку із тим, що документ, підтверджуючий факт смерті, виданий на території, де орган державної влади України тимчасово не здійснює свої повноваження. У зв`язку з цим, виникла необхідність звернення до суду. Оскільки встановлення факту смерті матері необхідно їй для отримання свідоцтва про смерть, а іншим шляхом встановити цей факт неможливо, тому, вона змушена звернутись до суду.
Заявниця та її представник в судове засідання не прибули, належно та вчасно були повідомлені про день, час, місце розгляду справи. До матеріалів справи додали заяву про слухання справи у їх відсутність, подану заяву підтримують повністю, просять її задоволити.
Представник заінтересованої особи Буського відділудержавної реєстраціїактів цивільногостану уЗолочівському районіЛьвівської областіЗМУМЮ всудове засіданняне з`явився,до початкусудового засідання надав суду заяву у якій просив справу розглядати без участі представника, проти заявлених вимог не заперечив.
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, відповідно до ч. 1ст. 317 ЦПК Україниможе бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Згідност. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров`я або судово-медичної установи, - не пізніше п`яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті.
Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 03.08.1961 року зазначено, що заявниця ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 батьками зазначено ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 вийшла заміж та змінила прізвище на ОСОБА_6 , актовий запис № 215.
Із лікарського свідоцтва про смерть № 47 від 17.01.2023 виданого Старобельським міжрайонним відділенням убачається, що ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Кремінна Луганської області, причина смерті отруєння чадним газом.
Відповідно до п.8 ст.315 ЦПК України, суд вправі встановити факт смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Встановлення факту смерті особи в певний час провадиться тільки у разі неможливості органом реєстрації актів цивільного стану зареєструвати факт смерті з підстав, що відсутні документи, які свідчать про смерть особи.
У відповідності до Інформаційного листа ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про окремі питання застосування ЗУ від 04.02.2016 № 990-VІІІ «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України» щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України» - питання щодо можливості використання як доказів у справі про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України документів, які видані органами та установами (зокрема лікарняними закладами), що знаходяться на такій території, має вирішуватись з урахуванням загальних положень цивільного процесуального законодавства України щодо належності та допустимості доказів (ст.58,59 ЦПК України). Зокрема, належними відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Допустимими за замістом частини першої цієї статті є докази, одержані в порядку, встановленому законом.
Даючи оцінку допустимості таких доказів, як документи, що видані органами та установами на тимчасово окуповані території України, слід керуватись положеннями ч.2 ст.19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 4ст. 317 ЦПК Україниухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання. Також під час вирішення питання оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ, як джерело права в т.ч. висновки Європейського суду з прав людини, які зроблені у справах проти Туреччини, зокрема у справі "Loizidou v Turkey", а також у справі "Cyprus v Turkey", а також проти Молдови та Росії, зокрема у справі "Mozer v Republic of Moldova and Russia", "Haseu and Others v Moldova and Russia", де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.
Цей висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті Консультативного висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зокрема зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади, протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це б становило позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належить.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що для проведення державної реєстрації смерті матері у заявниці ОСОБА_1 є об`єктивні перешкоди, тому приходить до висновку, про задоволення заяви, що надасть можливість заявниці отримати свідоцтво про смерть матері, видане державним органом України.
Керуючись ст.ст.12,13,81,89,258-265,315-319 ЦПК України, ст. 144 Сімейного кодексу України,ст.13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", суд, -
у х в а л и в :
заяву задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , на тимчасово окупованій території України у м. Кремінна Луганської області, причина смерті - отруєння чадним газом, РНОКПП не встановлено, громадянство не встановлено.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч.4 ст.317 ЦПК України оскарження рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, не зупиняє його виконання.
Повний текст рішення складено: 09.12.2024 року.
Учасники справи:
Заявниця: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
Представник заявниці: ОСОБА_7 .
Заінтересована особа: Буський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області ЗМУМЮ, адреса: вул. Петрушевича, буд. 12 м. Буськ Золочівський район Львівська область 80500.
Суддя: Г. О. Шендрікова
Суд | Буський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2024 |
Оприлюднено | 11.12.2024 |
Номер документу | 123609993 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: на тимчасово окупованій території України |
Цивільне
Буський районний суд Львівської області
Шендрікова Г. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні