Рішення

від 25.11.2024 по справі 173/934/24

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/934/24

Провадження №2/173/531/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого судді Петрюк Т.М.

При секретареві Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхівцевської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на самочинно збудований гараж -

ВСТАНОВИВ:

22.03.2024 року до суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з позовом про визнання права власності на самочинно збудований гараж до відповідача Верхівцевської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації».

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2024 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовче судове засідання на 03.06.2024 року.

14.06.2024 року проведений перерозподіл справи іншому складові суду. Справа призначена до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 25.11.2024 року.

25.11.2024 року проведене підготовче судове засідання. Справа призначена до розгляду в судовому засіданні на 25.11.2024 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання технічними засобами не проводилась.

Згідно поданої позовної заяви позивач просить визнати за ним право власності на самочинно збудований гараж літера Г-1 площею 20.1 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог посилаючись на наступне: 26.01.2024 року він оформив право власності земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221010300:03:001:0032, з цільовим призначенням: для будівництва індивідуальних гаражів.

В кінці 2009 році він закінчив будівництво гаражу самочинно господарським способом. Ніяких дозволів він не отримував.

В серпні 2023 року він звернувся до бюро технічної інвентаризації для виготовлення технічного паспорту на об`єкт.

На даний час він вирішив оформити право власності на збудований гараж, але не може цього зробити без введення гаражу в експлуатацію.

Ввести об`єкт нерухомості в експлуатацію він не має можливості, так як відповідно до Порядку введення об`єктів в експлуатацію» необхідно отримати рішення суду, що й стало підставою звернення до суду.

В судове засідання позивач не з`явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно поданої заяви позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач., представник Верхівцевської міської ради, в судове засідання не з`явився, про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення судової повістки від 07.08.2024 року. Відзиву на позовну заяву або будь-яких заперечень з приводу заявлених позовних вимог не надав.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, представник, комунального підприємства «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами виникли правовідносини із права власності на нерухоме майно.

Судом встановлено, що на підставі рішення від 22.09.2023 року № 1080-48/VІІІ Верхівцевської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області позивачеві наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування індивідуального гаражу з метою передачі в користування на умовах договору оренди землі, за адресою АДРЕСА_2 площею 0.01 га., що підтверджується копією рішення.

За доводами позивача в 2009 році він закінчив будівництво гаражу самочинно господарським способом. Ніяких дозволів він не отримував.

В серпні 2023 року позивач звернувся до бюро технічної інвентаризації для виготовлення технічного паспорту на об`єкт та виготовив технічний паспорт на гараж, що підтверджується копією технічного паспорту.

На даний час позивач має намір зареєструвати право власності на збудований ним гараж.

Проте, позивач не може ввести об`єкт нерухомості в експлуатацію, так як відповідно до Порядку введення об`єктів в експлуатацію необхідно отримати довідку з відділу житлово-комунального господарства, будівництва, містобудування та архітектури райдержадміністрації та рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 41Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом

Згідно з вимогами ч.ч. 1,2, 6ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будьякі дії, які не суперечать закону, а держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до ч.1ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ст. 34, 35 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», виконання будівельних робіт без відповідного документу, передбаченого цією статтею вважається самочинним будівництвом. Після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними об`єктів, що класом наслідків відповідальності належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1 проводиться шляхом подачі декларації відповідно до Порядку).

Відповідно до вимог ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» - Кабінетом Міністрів України прийнята постанова про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів № 461 від 13.04.2011 року.

Враховуючи, що позивач здійснив будівництво гаражу на земельній ділянці, виділеній йому саме для даної мети, без отримання будь-яких дозволів, таке будівництво вважається самочинним будівництвом.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за № 6 „ Про практику застосування судамист. 376 ЦК України(про правовий режим самочинного будівництва)" визначено, що відповідно дост. 376 ЦК Українисуди розглядають справи щодо самочинного будівництва, зокрема, про визнання права власності на самочинно збудоване майно власником земельної ділянки.

Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина другастатті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ятастатті 376 ЦК).

З матеріалів справи вбачається, що проведене позивачем самочинне будівництво на відведеній йому в оренду земельній ділянці, яка має призначення саме для будівництва гаражу. Крім того на даний час позивачем оформляється право власності на дану земельну ділянку, що підтверджується копією рішення органу місцевого самоврядування і витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Згідно з «Тимчасовим положенням про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно», затвердженогонаказом Мінюсту України № 7/5 від 07.02.02р. визначено, що одним із документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно, є рішення суду про визнання права власності.

Відповідно до п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 рокузазначено, що у разі коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком.

Враховуючи, що самочинно збудований позивачем гараж відповідає будівельно-технічним, санітарно - гігієнічним та пожежним вимогам, оскільки доказів на спростування даного факту суду не надано, суд відповідно до способу захисту невизнаних прав, обраного позивачем, який передбачений ст. 16 ЦК України, та з яким погоджується суд, вважає за можливе задовольнити позов, визнавши за позивачем право власності на самочинно збудований гараж літера Г-1 площею 20.1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд вважає, що позивач не може в будь-який інший спосіб узаконити самочинне будівництво, оскільки згідно чинного законодавства у органів державного архітектурно-будівельного контролю такі повноваження діяли лише до 31.12.2015 р. Відповідно до п.9прикінцевих положень ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», через, що в іншому порядку окрім судового позивач не має можливості захистити свої права.

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 1211.20 грн., суд вважає за можливе покласти на позивача, так як судом не встановлено вини відповідача, щодо порушення прав позивача, а необхідність звернення до суду виникла в зв`язку з недотриманням порядку будівництва нового майна.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259,263,264,265,268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Верхівцевської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на самочинно збудований гараж - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_3 , право власності на самочинно збудований гараж Г-1 площею 20.1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 грн. 20 коп., покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 25 листопада 2024 року.

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 10.12.2024 року

Дата набрання законної сили: 26.12.2024 року