Рішення

від 30.10.2024 по справі 178/1579/24

КРИНИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 178/1579/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2024 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді: Берелет В.В.,

секретаря: Янченко Л.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судус-ща Криничкицивільну справу запозовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Божедарівської селищної ради про визнання права власності в порядку набувальної давності,-

У С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з цим позовом, посилаючись на те, що у 1974 році ОСОБА_1 разом зі своєю сім`єю заселилися у квартиру АДРЕСА_1 . Дану квартиру отримав чоловік ОСОБА_1 . ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про укладення шлюбу (серія НОМЕР_1 від 18.01.1974), який на той час працював слюсарем-сантехніком ІІІ розряду Криничанської пересувної механізованої колони № 10 (ПМК № 10). Видано ордер №54 на отримання квартири АДРЕСА_1 . Спірна квартира була надана Криничанським районним будівельно-монтажним об`єднанням по агропромисловому будівництву «Райагробуд» Щорським міжколгоспним будівельно-монтажним управлінням Колективного об`єднання «Агробуд», правонаступниками якого були Криничанська пересувна механізована колона № 10 (ПМК № 10) та Криничанське районне товариство з обмеженою відповідальністю по агропромисловому будівництву «Агробуд», яке припинило своє існування згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2013 року № Б24/373-07(Б29/99/06) про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом.

На підставі зазначеного дозволу (ордеру) позивач ОСОБА_1 вселилася у згадану квартиру разом з сім`єю. З часу заселення квартири позивач та члени її сім`ї, а саме: позивач ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_3 були зареєстровані на житловій площі спірної квартири. Ці обставини підтверджуються дозволом (ордером) та домовою книгою.

З того часу позивачка постійно мешкала у згаданій квартирі, користувалася житловою площею спірної квартири, своєчасно сплачувала вартість комунальних послуг, тобто безперервно відкрито володіла нерухомим майном.

За весь час існування будинку ні юридичні ні фізичні особи жодних вимог стосовно права власності на будинок не висували.

З моменту вселення сім`я ОСОБА_4 прийняла квартиру у володіння, а Щорське МБМУ передало у володіння мешканцям належний йому будинок, в тому числі квартиру АДРЕСА_2 сім`ї позивача. Ніяких вимог по поверненню сторін у первісний стан ніхто не висував.

Документів, які б підтвердили право власності на спірну квартиру, встановити не вдалося, так як зазначене вище Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробуд», правонаступник Щорського міжколгоспного будівельно-монтажного управління, та пересувної механізованої колони № 10 визнано банкрутом, згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області 07 лютого 2013 року, а документи підприємства на архівне зберігання не передавалися.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки ОСОБА_3 про що Криничанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кам`янського району Дніпропетровської області складено відповідно актовий запис за № 230 серія НОМЕР_2 . Після смерті ОСОБА_3 у квартирі залишилася проживати позивачка ОСОБА_1 .

Позивач ОСОБА_1 добросовісно володіє нерухомим майном більше 40 (сорока) років, проживає в спірній квартирі, користується її житловою площею, оплачує комунальні послуги, тим чином відповідно до вимог ст. 344 ЦК України вона набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Тому, позивачка просить визнати право власності в порядку набувальною давності.

Відповідач Божедарівська селищна рада про день слухання справи сповіщена належним чином; відзиву чи пояснень до суду не надходило.

Дослідивши докази по справі, вивчивши матеріали суд встановив, що у 1974 році ОСОБА_1 разом зі своєю сім`єю заселилися у квартиру АДРЕСА_1 . Дану квартиру отримав чоловік ОСОБА_1 . ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про укладення шлюбу (серія НОМЕР_1 від 18.01.1974), який на той час працював слюсарем-сантехніком ІІІ розряду Криничанської пересувної механізованої колони № 10 (ПМК № 10). Видано ордер №54 на отримання квартири АДРЕСА_1 . Спірна квартира була надана Криничанським районним будівельно-монтажним об`єднанням по агропромисловому будівництву «Райагробуд» Щорським міжколгоспним будівельно-монтажним управлінням Колективного об`єднання «Агробуд», правонаступниками якого були Криничанська пересувна механізована колона № 10 (ПМК № 10) та Криничанське районне товариство з обмеженою відповідальністю по агропромисловому будівництву «Агробуд», яке припинило своє існування згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2013 року № Б24/373-07(Б29/99/06) про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом.

На підставі зазначеного дозволу (ордеру) позивач ОСОБА_1 вселилася у згадану квартиру разом з сім`єю. З часу заселення квартири позивач та члени її сім`ї, а саме: позивач ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_3 були зареєстровані на житловій площі спірної квартири. Ці обставини підтверджуються дозволом (ордером) та домовою книгою.

З того часу позивачка постійно мешкала у згаданій квартирі, користувалася житловою площею спірної квартири, своєчасно сплачувала вартість комунальних послуг, тобто безперервно відкрито володіла нерухомим майном.

За весь час існування будинку ні юридичні ні фізичні особи жодних вимог стосовно права власності на будинок не висували.

З моменту вселення сім`я ОСОБА_4 прийняла квартиру у володіння, а Щорське МБМУ передало у володіння мешканцям належний йому будинок, в тому числі квартиру АДРЕСА_2 сім`ї позивача. Ніяких вимог по поверненню сторін у первісний стан ніхто не висував.

Документів, які б підтвердили право власності на спірну квартиру, встановити не вдалося, так як зазначене вище Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробуд», правонаступник Щорського міжколгоспного будівельно-монтажного управління, та пересувної механізованої колони № 10 визнано банкрутом, згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області 07 лютого 2013 року, а документи підприємства на архівне зберігання не передавалися.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки ОСОБА_3 про що Криничанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кам`янського району Дніпропетровської області складено відповідно актовий запис за № 230 серія НОМЕР_2 . Після смерті ОСОБА_3 у квартирі залишилася проживати позивачка ОСОБА_1 .

Позивач ОСОБА_1 добросовісно володіє нерухомим майном більше 40 (сорока) років, проживає в спірній квартирі, користується її житловою площею, оплачує комунальні послуги, тим чином відповідно до вимог ст. 344 ЦК України вона набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, визначені у главі 24 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред`явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п`ятнадцять, а на рухоме майно - через п`ять років з часу спливу позовної давності. Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно п.9, 11, 13, 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», особа яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено Цивільним кодексом.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено. Висновок Верховного суду України від 01.11.2017 справа №569/150/16-ц.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння майном повинно бути добросовісним, тобто особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником;

- володіння повинно бути відкритим, тобто особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні;

- володіння повинно бути безперервним, тобто воно не повинно перериватися протягом всього строку набувальної давності.

За набувальною давністю може набуватися право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно. Такий висновок міститься у рішенні Верховного Суду від 28 березня 2019 року справа № 215/5451/16-ц.

Набуття права власності на чужі речі можливе лише за наявності наступних умов: законний об`єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння).

Тобто, набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вказаних умов у сукупності.

Володіння без правової підстави - це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку законну підставу володіння чужим майном.

Аналізуючи поняття добросовісності володіння, як підстави для набуття права власності за набувальною давністю за статтею 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність, як одна із загальних засад цивільного законодавства і цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення добросовісність поведінки заявника на момент отримання ним майна, тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Крім того, позивач, як володілець майна, повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього. Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном. Такий висновок міститься у рішенні Верховного Суду у справі № 206/1441/17 від 03.04.2019. Подібний висновок міститься у рішенні Верховного Суду, справі № 703/6177/15-ц від 06 червня 2018 року.

Факт постійного проживання позивачки за адресою: АДРЕСА_3 , підтверджується Актом обстеження від 04.04.2023 депутата Божедарівської селищної ради, у якому зазначено, що позивачка у вказаній квартирі зробила ремонт, весь цей час утримує квартиру у належному стані, замінені вікна, двері, проведено газопостачання та водопостачання за власні кошти. Добросовісність володіння, відкритість і давність та безперервність володіння підтверджується Ордером №54 на отримання квартири , довідкою архівного сектору райдержадміністрації від 04.04.2023 № 63, довідкою комунального підприємства «Кам`янське РБТІ» ДОР від 18.04.2023 за № 4/109, домовою книгою, витягом з реєстру територіальної громади від 04.04.2023 № 2023/002753513, витягом про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 05.04.2023 за № 202, довідкою Божедарівської селищної ради від 04.04.2023 № 68, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, постановою Верховної Ради України від 04 лютого 2016 року № 984-VIII, технічним паспортом на квартиру.

Суд не вбачає спірних питань про право власності позивачки на вказану квартиру.

Таким чином, судом встановлено, що факти, викладені у позовній заяві в обґрунтування заявлених вимог підтверджені письмовими доказами, є достовірними, сумніву у суду не викликають, визнання права власності не порушує прав чи інтересів будь-яких інших осіб, також повністю підтверджують доводи позивачки щодо часу добросовісного, відкритого та безперервного користування нерухомим майном, у зв`язку з чим, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Ураховуючи вище викладене, норми чинного законодавства, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 вособі представника ОСОБА_2 доБожедарівської селищноїради провизнання прававласності впорядку набувальноїдавності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку набувальної давності на квартиру АДРЕСА_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення або з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Повний текст рішення виготовлено 08 листопада 2024 року.

Суддя: Валентина БЕРЕЛЕТ