Рішення

від 12.11.2024 по справі 184/1420/21

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 184/1420/21

Провадження № 2/0182/1472/2024

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12.11.2024 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади м.Покров в особі виконавчого комітету Покровської міської ради, третя особа Покровська міська державна нотаріальна контора, про визнання права власності не земельну ділянку в порядку спадкування за законом -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до територіальної громади м.Покров в особі виконавчого комітету Покровської міської ради, третя особа Покровська міська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку, площею 2,750 га, яка розташована на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії І-ДП № 003342, виданого Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 03 березня 2003 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 508. За час свого життя померлий належним йому майном не розпорядився, заповіту не залишив, а тому позивачка як спадкоємиць першої черги звернулась до Покровської міської державної нотаріальної контори з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину. Однак, постановою від 30 жовтня 2020 року у вчиненні нотаріальної дії їй було відмовлено, що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом. Просить суд ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на земельну ділянку, площею 2,750 га, розташовану на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії І-ДП № 003342, виданого Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 03 березня 2003 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 508.

Позивачка, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, в судове засідання не прибула, однак, на адресу суду надала заяву, в якій просить суд розгляд справи проводити за своєї відсутності, позовні вимоги підтримує та на задоволенні позову наполягає (а.с.46).

Представник територіальної громади м.Покров в особі виконавчого комітету Покровської міської ради, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не прибув, однак, на адресу суду надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнають та проти задоволення позову не заперечують (а.с.50).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10ЦПК України і статті 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_2 (а.с.7-8). Після його смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку, площею 2,750 га, яка розташована на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії І-ДП №003342, виданого Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 03 березня 2003 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 508 (а.с.6). Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі, зі спадкової справи, після смерті ОСОБА_2 , окрім позивачки, будь-які особи, які виявили б бажання прийняти спадкове майно, відсутні. ОСОБА_1 , виявивши бажання прийняти спадкове майно, до держаного нотаріуса Покровської міської державної нотаріальної контори подала заяву, однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину 30 жовтня 2020 року постановою їй було відмовлено у вчинені нотаріальної дії з тієї причини, що правовстановлюючий документ про право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_2 виданий пізніше дати смерті спадкодавця (а.с.5).

При цьому, як вбачається з викладених обставин, в тому числі, довідок та доказів, вбачається, що земельна ділянку, площею 2,750 га, яка розташована на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, станом на 09 червня 2001 року, тобто, на час смерті спадкодавця, в дійсності, належала ОСОБА_2 .

Частина 2 ст.1223ЦК України передбачає, що, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що позивачка, будучи дружиною померлого, відноситься до спадкоємців першої черги спадкування за законом після смерті чоловіка та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі її заяви. Однак, з причини невідповідності документів, їй у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено, що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом за захистом свого права.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач обрала спосіб захисту свого майнового права, визначений п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, - визнання права.

Згідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № X, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного проваджений.

Згідно ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно доч.3ст.1269ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідност.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, визначеному Законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 16 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.

Таким чином, з огляду на викладені обставини, є очевидним, що земельна ділянка, площею 2,750 га, яка розташована на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в дійсності, належала ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку з цим, суд вважає, що існують всі підстави для визнання за позивачкою права власності у порядку спадкування за законом на зазначене майно.

На підставі викладеного та керуючись ст.2-5, 9-10, 12, 28, 131, 223, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до територіальної громади м.Покров в особі виконавчого комітету Покровської міської ради, третя особа Покровська міська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , у порядку спадкування за законом, право власності на земельну ділянку, площею 2,750 га, розташовану на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії І-ДП № 003342, виданого Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 03 березня 2003 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 508.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал