Рішення

від 03.12.2024 по справі 182/2628/24

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/2628/24

Провадження № 2/0182/2240/2024

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03.12.2024 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом адвоката Крихти Алли Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа Територіальна громада в особі Приміської сільради Нікопольського району Дніпропетровської області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Крихта А.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа Територіальна громада в особі Приміської сільради Нікопольського району Дніпропетровської області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обгрунтування заявлених вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_4 , яка на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого відкрилася спадщина. Дідусь позивача ОСОБА_5 - чоловік ОСОБА_4 - помер раніше - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкоємцями першої черги були діти спадкодавця: ОСОБА_2 (батько позивача) та його рідна сестра ОСОБА_6 - відповідачі по справі, які відмовились від прийняття спадщини, подавши приватному нотаріусу Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ковтюх А.В. заяви про відмову від прийняття спадщини. Позивачка як онука спадкодавця прийняла спадщину після бабусі ОСОБА_4 , подавши нотаріусу заяву про прийняття спадщини від 27.10.2023 року. Спадкове майно ОСОБА_4 складається з двох земельних ділянок, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та розташованого на них житлового будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами. Спадщина щодо земельних ділянок, належних спадкодавцю, була оформлена нотаріусом безперешкодно та позивачу видано відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.04.2024 року на дві земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровим номером 1222983900:03:005:0015, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,25 га, кадастровим номером 1222983900:03:005:0016, для ведення особистого селянського господарства площею 0,12 га. Однак, що стосується житлового будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташованого на зазначених земельних ділянках, позивачу було відмовлено нотаріусом у вчиненні нотаріальної дії постановою від 11.04.2024 року у зв`язку з тим, що позивачем (спадкоємцем) не подано відомостей (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, а саме: документи, що підтверджують набуття та реєстрацію права власності на майно померлого спадкодавця (правових документів щодо набуття права власності ОСОБА_5 немає, право власності на житловий будинок не зареєстроване). Таким чином, враховуючи вищевикладене, представник позивача змушений звернутись до суду та просить ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок (літ.«А»), загальною площею 55,3 кв.м, житловою площею 22,6 кв.м; з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами:літньої кухні (літ.«Б»); підвалу (літ.«В»); сараю (літ.«Г»); сараю (літ.«Д»); вбиральні (літ.«Е»); гаражу (літ.«Ж»); № 1-5, І спорудження, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці, кадастровим номером 1222983900:03:005:0015, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,25 га, та земельній ділянці для ведення особистого селянського господарства, площею 0,12 га, кадастровим номером 1222983900:03:005:0016.

В судове засідання позивачка, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, не прибула, від її представника ОСОБА_7 на адресу суду надійшла заява, в якій вона просить суд розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує та на задоволені позову наполягає (а.с.114-15).

Відповідачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, в судове засідання не прибули, надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнають та не заперечують щодо задоволення позову (а.с.139-140).

Представник третьої особи територіальної громади в особі Приміської сільради Нікопольського району Дніпропетровської області, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не прибув, при цьому, на адресу суду надав заяву, в якій просить суд розгляд справи проводити за їх відсутності та ухвалити рішення, у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с.137).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Устатті 129 Конституції Україниоднією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначаєтьсяЦПК Українита іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертійстатті 10 ЦПК Україниістатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Згідно ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки ОСОБА_4 , яка на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7). Після її смерті відкрилась спадщина на житловий будинок (літ.«А»), загальною площею 55,3 кв.м, житловою площею 22,6 кв.м; з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами: літньої кухні (літ.«Б»); підвалу (літ.«В»); сараю (літ.«Г»); сараю (літ.«Д»); вбиральні (літ.«Е»); гаражу (літ.«Ж»); № 1-5, І спорудження, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці, кадастровим номером 1222983900:03:005:0015, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,25 га, та земельній ділянці для ведення особистого селянського господарства, площею 0,12 га, кадастровим номером 1222983900:03:005:0016 (а.с.20-22). Як вбачається з матеріалів справи, спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 - відповідачі по справі, які відмовились від прийняття спадщини, подавши приватному нотаріусу Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ковтюх А.В. заяви про відмову від прийняття спадщини (а.с.8). При цьому, позивачка як онука спадкодавця прийняла спадщину після бабусі ОСОБА_4 , подавши нотаріусу заяву про прийняття спадщини від 27.10.2023 року. Однак, постановою від 11 квітня 2024 року у вчиненні нотаріальної дії їй було відмовлено з причини, що позивачем (спадкоємцем) не подано відомостей (інформацію) та документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, а саме: документів, що підтверджують набуття та реєстрацію права власності на майно померлого спадкодавця (правових документів щодо набуття права власності ОСОБА_5 немає, право власності на житловий будинок не зареєстроване) (а.с.19).

У відповідності до ст.ст.12,81 ЦПК України,кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.2ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення ОСОБА_1 з даним позовом стали обставини, які свідчать про той факт, що в позасудовому порядку вона позбавлена вчинити дії щодо успадкування майна, оскільки право власності на належне нерухоме майно спадкодавцю, за даними обліку, КП "Нікопольське МБТІ" не зареєстровано. Проте, згідно витребуваних судом документів, у суду сумніву не викликає той факт, що вищевказане нерухоме майно належить ОСОБА_4 , яка за життя реєстраційні дії щодо нерухомого майна не вчиняла. Однак, право власності на зазначений будинок ОСОБА_5 набув на підставі договору купівлі-продажу будинку, розташованого в сільській місцевості від 18.08.1962 року, нотаріально посвідченому Менжинською сільською Радою депутатів трудящих Дніпропетровської області, зареєстрованому в Книзі для запису нотаріальних дій під № 62. При цьому, цивільні правовідносини на момент укладення даного договору регулювалися Цивільним кодексом УРСР 1922 року, за ст.182 якого жилі будинки, які належать громадянам на праві особистої власності, можуть бути об`єктом договору запродажу і купівлі-продажу з тим, щоб: 1) внаслідок цих договорів у покупця, його дружини і неповнолітніх дітей не було більше одного будинку; 2) від імені продавця, його дружини і неповнолітніх дітей не вчинялося продажу більше, як одного будинку протягом трьох років.

За змістом ст.27 цього Кодексу, правочини можна учиняти на словах або в письмовій формі. Письмові правочини поділяються на: 1) звичайні 2) засвідчені, 3) нотаріальні, тобто вчинені в нотаріальному органі та внесені в нотаріальну актову книгу.

Згідно ст.21 цього Кодексу, земля становить власність держави і не може бути предметом приватного обороту. Володіння землею допускається лише на правах користування.

Правових норм, які б містили обов`язок набувача житлового будинку реєструвати право власності на нього, діюче на той час законодавство не містило.

Згідно матеріалів справи, в подальшому Менжинською сільською радою Нікопольського району Дніпропетровської області рішенням від 26.12.1995 року № 26, для обслуговування даного житлового будинку і господарчих споруд, ОСОБА_5 було передано у приватну власність земельну ділянку, розміром 0,25 га, та для ведення особистого підсобного господарства земельну ділянку, розміром 0,12 га, за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, право власності ОСОБА_5 на даний будинок виникло на законних підставах, проте, зареєстровано ним за життя не було, що підтверджується довідкою КП «Нікопольське РБТІ» ДОР» від 17.11.2012 року № 56, а саме: станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 не зареєстровано. ОСОБА_5 постійно проживав зі своєю сім`єю в цьому будинку, але до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 не вчинив дій по реєстрації права власності на зазначений будинок. Після його смерті дружина ОСОБА_4 прийняла за ним спадщину, оскільки проживала та була зареєстрована з ним за однією адресою (діти ОСОБА_5 на момент його смерті мешкали та були зареєстровані окремо та спадщину після нього не приймали), але до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 до суду з вимогою про визнання за нею права власності на будинок не зверталась, інших дій по реєстрації права власності не вчинила. На даний час зазначений будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, згідно вищенаведеної довідки КП «Нікопольське РБТІ» ДОР» та складеного ним технічного паспорту від 17.11.2023 року, складається із: житлового будинку (гл/бит.обкл.цегл.) (літ.«А»), загальною площею 55,3 кв.м, житловою площею 22,6 кв.м; літньої кухні (цегл.) (літ.«Б»); підвалу (цегл.) (літ.«В»); сараю (цегл.) (літ.«Г») сараю (черепашн.) (літ.«Д»); вбиральні (дощ.) (літ.«Е»); гаражу (шл/блок.) (літ.«Ж»); № 1-5, І спорудження. Зазначений будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами розташований на земельній ділянці для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,25 га, кадастровим номером 1222983900:03:005:0015 та земельній ділянці для ведення особистого селянського господарства, площею 0,12 га, кадастровим номером 1222983900:03:005:0016, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на які перейшло до позивача в порядку спадкування за законом.

Тому, оскільки факт належності спірного майна спадкодавцю доведений в судовому засіданні та позивач позбавлений можливості в іншому порядку, крім судового, підтвердити право власності, суд вважає, що, в силу положень ст.392 ЦК України, право позивача підлягає судовому захисту, а позовні вимоги задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1217,1218, 1220, 1225, 1234,1235,1268 ЦК України, ст.ст.4,13,81,200,263-265,268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа територіальна громада в особі Приміської сільради Нікопольського району Дніпропетровської області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок (літ.«А»), загальною площею 55,3 кв.м, житловою площею 22,6 кв.м; з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами: літньої кухні (літ.«Б»); підвалу (літ.«В»); сараю (літ.«Г»); сараю (літ.«Д»); вбиральні (літ.«Е»); гаражу (літ.«Ж»); № 1-5, І спорудження, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці, кадастровим номером 1222983900:03:005:0015, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,25 га, та земельній ділянці для ведення особистого селянського господарства, площею 0,12 га, кадастровим номером 1222983900:03:005:0016.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал