Рішення

від 02.12.2024 по справі 766/26575/21

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/26575/21

Пров. №2/766/3224/24

02 грудня 2024 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Петішкін О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Керівника Херсонської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Херсонській області до ОСОБА_1 , третя особа: Херсонська міська рада про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів

ВСТАНОВИВ:

Керівник Херсонської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Херсонській області 28.12.2021 року звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок незаконного вилову живих біоресурсів в розмірі 11985,00 грн. та судові витрати на користь Херсонської обласної прокуратури у розмірі 2270,00грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 28.03.2021 року головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» складено протокол про адміністративне правопорушення №027716/0926 відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 85 КУпАП. Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.05.2021 року у справі №766/6365/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення та призначено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Згідно проведеного розрахунку матеріальної шкоди до протоколу №027716/0926 своїми неправомірними діями ОСОБА_1 заподіяв шкоду у розмірі 11985,00 грн., яка розрахована з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів». Зазначена шкода відповідачем не відшкодована.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.01.2022 року відкрито провадження у справі та розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 577/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, який в подальшому було продовжено.

Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ підсудну Херсонському міському суду Херсонської області.

Рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 р. «Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області», зокрема вирішено відновити з 1 червня 2023 року роботу Херсонського міського суду Херсонської області, територіальну підсудність судових справ якого змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22 (зі змінами, внесеними розпорядженням Голови Верховного Суду від 26 вересня 2022 року № 52), від 10 січня 2023 року № 2. Датою початку процесуальної діяльності, зокрема, Херсонського міського суду Херсонської області визначено 12 червня 2023 року.

Після відновлення роботи суду, проведення інвентаризації, призначено розгляд справи.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 06.05.2024 року змінено назву позивача та розгляд справи відкладено.

Представником позивача подано заяву про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі, відзив до суду не подавав.

Представником третьої особи подано заяву про розгляд справи у відсутність.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи ухваливши заочне рішення.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №027716/0926 від 18.03.2021 року, ОСОБА_1 18 березня 2021 року о 10-30 год. м. Херсон, Корабельний район, затока Стеблієвського Лиману поблизу 12 човнового причалу ловив рибу вудкою поплавчанкою і допустив грубе порушення правил рибальства, а саме перевищив добову норму вилову, яка дорівнює три кілограми в 7,3 разів. Своїми діями ОСОБА_1 , грубо порушив п. 3.14 Правил любительського і спортивного рибальстваст. 63 Закону України «Про тваринний світ», чим передбачена відповідальність за ч. 4ст. 85 КУпАП (арк. справи 16).

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.05.2021 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4статті 85 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у розмірі 340 грн. з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення. Постанова набрала законної сили 25.05.2021 року (арк. справи 15).

Відповідно до Довідки-розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів, складеного головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» В. Хомяковою, розмір заподіяної ОСОБА_1 шкоди становить 11985,00 грн. (арк. справи 17).

Листом від 15.11.2021 року Херсонський рибоохоронний патруль УДАМРГ у Херсонській області вважав за можливе вжиття Херсонською окружною прокуратурою заходів прокурорського реагування з питань відшкодування шкоди, завданої рибному господарству України винними особами, зокрема ОСОБА_1 , у зв`язку з гострою проблемою фінансування витрат на сплату судового збору (арк. справи 22-23).

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2024 №57 назву «Державного агентства меліорації та рибного господарства України» було змінено на «Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм». Наказом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 15.02.2024 №77 перейменовано територіальні органи Державного агентства меліорації, рибного господарства України, так Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Херсонській області перейменовано на Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Херсонській області.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 01.04.2008 № 4-рп/2008неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Таким чином, законодавством встановлений обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Випадки для представництва інтересів держави прокуратурою встановлені ч. 3ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» де передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Із зазначеної норми вбачається, що підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді складаються з чотирьох елементів: наявність інтересів держави у спірних правовідносинах; порушення/загроза порушення зазначених інтересів; наявність/відсутність компетентного суб`єкта владних повноважень, який має захищати зазначені інтереси держави; нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави компетентним суб`єктом владних повноважень (у разі його наявності).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №587/430/16-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18 надані правові висновки стосовно застосування правових положень щодо прокурорського представництва, основними з яких є: обов`язок прокурора обґрунтувати та довести підстави для представництва, у тому числі у чому полягає бездіяльність компетентного органу; недотримання таким органом розумного строку на звернення до суду із позовом; розумність строку повинна визначатися судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

З листа Херсонського рибоохоронного патрулю Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Херсонській області від 15.11.2021 року №1-2-17/1645-21, управлінням не вживалися належні та необхідні заходи для відшкодування шкоди, завданої рибному господарству України винними особами, зокрема ОСОБА_1 , у зв`язку з гострою проблемою фінансування витрат на сплату судового збору, тому суд доходить висновку, що прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави, з метою захисту її інтересів, правомірно звернувся до суду з позовом.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Згідно із ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Положеннями п. п. «а», «б» абз. 1ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Стаття 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» надає повноваження посадовим особам органів рибоохорони, зокрема, визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками, подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Згідно із ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»- шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення, такої діяльності.

Відповідно до довідки-розрахунку шкоди, заподіяної відповідачем ОСОБА_1 порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконного добування чи знищення цінних видів водних біоресурсів, за таксами, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року №1209, відповідач заподіяв збитки рибним запасам у розмірі 11985,00 грн.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6.3 «Правил любительського та спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999, застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення цих Правил рибальства.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.05.2021 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 85 КУпАП.

Таким чином, судом при вирішенні справи про адміністративне правопорушення встановлено винуватість ОСОБА_1 в тому, що він порушив правила рибальства. Розмір збитків, заподіяних рибному господарству або іншій особі внаслідок такого порушення постановою суду не встановлено, питання про їх стягнення під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення судом не вирішувалося.

Враховуючи вищевикладене, доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної рибному господарству України в розмірі 11985,00грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, в силу ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2270 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст. 16,1166 ЦК України, ст.12,13,89,141,258-259,263-265,274-284,288,353-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Керівника Херсонської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Херсонській області до ОСОБА_1 , третя особа: Херсонська міська рада про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів в розмірі 11985,00 грн. (одинадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять гривень 00 коп.) за реквізитами: одержувач: ГУК у Херсон обл./ Херсон р-н/ 21080600, код ЄДРПОУ 37959517, р/р UA188 9999 8031 3030 1020 0002 1451, банк одержувача: Казначейство України, код бюджетної класифікації доходів 21080600.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Херсонської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 04851120, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33) судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою. відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручено у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СуддяО. В. Ус