Рішення

від 05.12.2024 по справі 686/10607/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/10607/24

Провадження № 2-др/686/176/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

05 грудня 2024 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Продана Б.Г., при секретарі Боднар А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «Час будувати»

про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Хмельницького міськрайонного суду перебувала цивільна справа №686/10607/24 за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , територіальної громади м. Хмельницького, ОСОБА_4 , товариства з обмеженою відповідальністю «Час будувати», третіх осіб, які не завляють самостійних вимог на предмет спору управління архітектури та містобудування ХМР, Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації про виділ в натурі частики нерухомого майна.

Рішенням суду від 11.11.2024 року позовну заяву залишено без задоволення, у зв`язку із чим відповідачі звернулись із заявою про стягнення з позивачів понесених ними витрат на правничу допомогу.

18.11.2024 року від представника позивачів надійшли заперечення проти заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, вважає, що надані заявником докази не відповідають переліку критеріїв, яким має відповідати договір та докази наданих послуг. Просить зменшити суму витрат на правничу допомогу.

05.12.2024 року від представника відповідачів надійшла відповідь на заперечення проти заяви про стягнення судових витрат, вважає, що представником позивачів при подачі заперечення не було встановлено обставин того, що дана сума витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції не відповідає критеріям необхідності, обґрунтованості та розумності або ж вказані витрати завищені. Просить заяву задоволити.

Представник заявника подав в судове засідання заяву про слухання заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат без його участі, просить ухвалити додаткове рішення.

Представник позивачів у поданих запереченнях просила слухати заяву у її відсутності та зменшити витрати на правничу допомогу.

Судом встановлено, що у судовому засіданні 11.11.2024 року, представник відповідачів просив відмовити у задоволенні позову та вирішити питання судових витрат у справі, зазначив, що докази будуть подані у строки, передбачені ст. 141 ЦПК України.

13.11.2024 року надійшла заява представника відповідачів із додаванням низки документів про стягнення з позивачів на користь відповідача ОСОБА_2 судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Представником відповідача надано копію договору про надання правової допомоги №47/24 від 07.05.2024 р., розрахунок витрат на правничу допомогу, Акт приймання-передачі наданих послуг від 12.11.2024 року, рахунок-фактуру на суму 20000 грн.

Вказані докази є належними та допустимими щодо понесення відповідачем ОСОБА_2 витрат у сумі 20 000,00 грн на професійну правничу допомогу (ст. 137 ЦПК України).

Щодо наявності чи відсутності підстав для покладення на позивача судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч. 3 ст. 141 ЦПК України).

Порядок ухвалення судових рішень передбачено у ст. 259 ЦПК України. Суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Якщо в одному провадженні об`єднані кілька взаємопов`язаних самостійних вимог, суд може ухвалити щодо будь-якої вимоги часткове рішення та продовжити провадження в частині невирішених вимог. Якщо за вимогами, об`єднаними в одне провадження, відповідачем є одна особа, ухвалення часткового рішення не допускається у разі обґрунтованих заперечень з боку відповідача.

Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

В поданих запереченнях представник позивачів заперечувала щодо заявленої суми витрат на правничу допомогу, просила зменшити розмір заявлених витрат, оскільки сума 20000,00 грн. є явно завищеною та не відповідає складності справи.

Так, суд зауважує, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

В питанні критеріїв слід згадати висновки Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц. Суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічні висновки містить додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19.

Висновками у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Зокрема Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (mutatis mutandis рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Під час вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суд у кожному конкретному випадку виходить із фактичних обставин окремо взятої справи, її доказової бази, ураховує складність справи, обсяг і складність виконаної адвокатом роботи, значимість таких дій у справі із дотриманням принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру. Без дотримання зазначених вимог рішення суду не може вважатися законним і справедливим. Постанова Касаційного цивільного суду Верховного суду від 07.08.2024 року у справі №686/18768/22.

Так, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами у тому випадку, коли не дотримано вимоги ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Так, Верховний Суд у постанові по справі №826/2689/15 від 09.04.2019 р. вказав, що «чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.» Навпаки, інша сторона має доводити неспівмірність наданих послуг з їх ціною. Так, Верховний Суд у постанові по справі №826/2689/15 від 09.04.2019 р. вказав, що «чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.» Навпаки, інша сторона має доводити неспівмірність наданих послуг з їх ціною.

Проте, як вбачається зі змісту заяви представника позивачів від 18.11.2024 року, у такій заяві-запереченні відсутні будь-які обгрунутвання щодо невідповідності, поданої представником відповідача заяви (та відповідних доказів, долучених до неї) вимогам ст.ст. 133, 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що у цій справі вимога відповідача ОСОБА_2 про компенсацію їй витрат на професійну правничу допомогу під час судового розгляду справи в розмірі 20 000 грн. відповідає критеріям реальності та співмірності зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Враховуючи наведене, суд вважає, що заяву необхідно задовольнити та стягнути із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь відповідача ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі по 10000 грн. з кожного.

Так, суд приходить до висновку, що сума витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000 грн., відповідає складності справи та обсягу виконаної адвокатом роботи, а також дійсної необхідності понесення таких витрат, тоді як позивачами не доведено неспівмірність наданих послуг з їх ціною.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Доповнити резолютивну частину рішення Хмельницького міськрайонного суду від 11 листопада 2024 року, додатково зазначивши:

Стягнути з ОСОБА_5 , іпн НОМЕР_1 та ОСОБА_6 , іпн НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , іпн НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 по 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, з кожного.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Додаткове рішення складено 09.12.2024 року.

Суддя: