Постанова

від 09.12.2024 по справі 136/1638/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 136/1638/24

Провадження № 22-ц/801/2256/2024

Категорія: 36

Головуючий у суді 1-ї інстанції Присяжний О. І.

Доповідач:Рибчинський В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 рокуСправа № 136/1638/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати

у цивільних справах:

судді-доповідача Рибчинського В.П.,

суддів Медвецького С.К., Оніщука В.В.,

розглянувши вписьмовому провадженніапеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області про повернення позовної заяви від 17 вересня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» про ознайомлення з типовим договором на право отримання послуг та здійснення виплат за спожите,

в с т а н о в и в:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ТОВ «Вінницягаз Збут» про ознайомлення з типовим договором на право отримання послуг та здійснення виплат за спожите.

Ухвалою Липовецькогорайонного судуВінницької областівід 30серпня 2024року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме позивачем у позовній заяві не зазначено відомостей щодо: вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а також відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Ухвалою Липовецькогорайонного судуВінницької областівід 17вересня 2024року позовну заяву повернуто позивачеві з тих підстав, що вона не привела свою позовну заяву у відповідність вимогам закону.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просила оскаржувану ухвалу скасувати, справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скаргамотивована тим,що неюна виконаннявимог ухвали Липовецького районного суду Вінницької області від 30 серпня 2024 року про залишення позовної заяви без руху надано суду клопотання про усунення недоліків, в якому вона надала додаткові пояснення та докази до позовної заяви.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Вінницягаз Збут» - адвокат Мосьондз С.А. просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін як законну та обґрунтовану.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Залишаючи позовну заяву без руху суд першої інстанції виходив з того, що позивачка ОСОБА_1 в порушення вимог п.п. 6, 7, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не зазначила відомостей щодо вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат,які позивачпоніс іякі очікуєпонести узв`язку ізрозглядом справи,а також відсутнє підтвердження позивача про те, що нимне поданоіншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та зтих самихпідстав.

На виконання вимог зазначеної ухвали ОСОБА_1 подала до суду клопотання про усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 30 серпня 2024 року.

Однак у зв`язку з невиконанням вимог ухвали Липовецького районного суду Вінницької області про залишення без руху від 30.08.2024 року суд визнав позовну заяву неподаною та повернув позивачу.

Проте, погодитись з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може виходячи з наступного.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Закон-ним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з до-триманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.

Так відповідно до п.п. 6, 7, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити крім іншого відомості щодо вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат,які позивачпоніс іякі очікуєпонести узв`язку ізрозглядом справи,а також відсутнє підтвердження позивача про те, що нимне поданоіншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та зтих самихпідстав.

Повертаючи заяву позивачеві з підстав, передбачених ч. 3 ст.185 ЦПК України. суд допустився надмірного формалізму та це може розцінюватись, як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Так, у справі «Belletv. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на звернення до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто, Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що застосування, як підстав залишення позову без руху, та як наслідок - повернення у зв`язку з невиконанням ухвали про залишення без руху, не зазначення відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору (п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України) та відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви (п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України), передбачено законом лише за умови їх проведення, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору, або здійснення заходів забезпечення позову. В іншому випадку зазначення таких відомостей не є обов`язковим.

У вказаній категорії справ законом не передбачений обов`язковий досудовий порядок врегулювання спору, а встановлення законодавцем умови щодо необхідності обов`язкового зазначення вказаних відомостей у позовній заяві, свідчить про відсутність відповідного обов`язку позивача та робить передчасним застосування такого наслідку невиконання як повернення позовної заяви.

Суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що наведення позивачем орієнтовного розрахунку суми судових витрат вимагається лише за його наявності, якщо такі витрати сторона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому, за діючим цивільним процесуальним законодавством позивач має право до закінчення судових дебатів у справі зробити заяву про витрати, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов поспішного висновку про повернення заяви позивачеві, а доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Апеляційний суд зауважує, що застосування судом правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, повинно відбуватись із урахуванням обставин конкретної справи та забезпеченням ефективного захисту прав, свобод та законних інтересів. Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень вже на стадії звернення особи до суду може призвести до порушення права на справедливий судовий розгляд.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що висновку про повернення позовної заяви суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального закону.

Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, передбачених п. 4 ч. 1ст. 379 ЦПК України, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області про повернення позовної заяви від 17 вересня 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський

Судді: С.К. Медвецький

В.В. Оніщук