Рішення

від 04.12.2024 по справі 682/1669/24

СЛАВУТСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 682/1669/24

Провадження № 2/682/663/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

04 грудня 2024 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді -Матвєєвої Н.В.,

за участю секретаря Кисельової А.М.,

представника позивача - Талашок А.М.

відповідачки - ОСОБА_2

представника відповідачки - адвоката Горщара Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славута в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Славутської міської ради до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки комунальної власності,

В С Т А Н О В И В :

Славутська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила зобов`язати відповідачку звільнити самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності площею 0,0020 га, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 (поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 6810600000:01:003:0600) шляхом демонтажу належної їй огорожі, яка розташована на даній земельній ділянці за власний рахунок. Стягнути із ОСОБА_2 на користь Славутської міської ради судовий збір в сумі 3028 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав на те, що 27 червня 2023 року під час здійснення позапланової перевірки відділом муніципальної інспекції управління житлово-комунального господарства, енергозбереження, благоустрою та громадського порядку виконавчого комітету Славутської міської ради було виявлено, що ОСОБА_2 використовує земельну ділянку по АДРЕСА_2 орієнтовною площею 31 кв.м. без правовстановлюючих документів шляхом встановлення тимчасової огорожі для зберігання господарського приладдя на землях комунальної власності. За результатами виявленого факту відносно відповідачки складено протокол від 27.06.2023 року № 22 про адміністративне правопоушення. Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Славутської міської ради Хмельницької області було винесено постанову від 11.07.2023 року № 141, якою визнано винною ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн., що був сплачений 11.07.2023 року.

В подальшому відповідачка звернулася із заявою від 14.09.2023 року № 8497/21-09/2023 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 40 кв.м. по АДРЕСА_2 , яка примикає до належної для неї на праві власності земельної ділянки (кадастровий номер 6810600000:01:003:0600) із подальшою передачею земельної ділянки в користування на умовах оренди. Водночас на адресу Славутської міської ради надійшла заява ОСОБА_3 від 20.09.2023 року № 3-21-25/396 про звільнення проїзду від самовільно встановленої ОСОБА_2 огорожі.

Беручи до уваги, що передача земельної ділянки ОСОБА_2 в оренду може призвести до порушення прав інших осіб, зокрема на заїзд та доступ до будівель, що належать на праві власності іншим особам, враховуючи пропозиції постійної комісії з питань регулювання земельних відносин, комунального майна та адміністративно-територіального устрою, останній було відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою рішенням Славутської міської ради від 08.03.2024 року № 17-34/2024 «Про розгляд заяви ОСОБА_2 щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 з подальшою передачею земельної ділянки в користування на умовах оренди». В подальшому листом від 26.03.2024 року № 04-29/478 ОСОБА_2 було поставлено вимогу у місячний термін з моменту отримання даного листа звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, яка примикає до належної до неї на праві власності земельної ділянки (кадастровий номер 6810600000:01:003:0600) по АДРЕСА_2 площею 0,0020 га, шляхом демонтажу тимчасової огорожі встановленої на землях комунальної власності.

04.06.2024 року на предмет виконання вимог зазначених в листі від 26.03.2024 року№ 04-29/478 посадовими особами виконавчого комітету Славутської міської ради було здійснено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності, яка згідно з даними Публічної кадастрової карти, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно розташована між земельними ділянками кадастровий номер 6810600000:01:003:0435 та 6810600000:01:003:0600) та складено Акт обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_2 . Згідно із вказаним актом від 04.06.2024 року у результаті обстеження земельної ділянки комунальної власності по АДРЕСА_2 , яка примикає до належної для відповідача на праві приватної власності земельної ділянки кадастровий номер 6810600000:01:003:0600 (цільове призначення : для будівництва та обслуговування будівель торгівлі), було встановлено, що на день складання вказаного акту ОСОБА_2 не звільнила земельну ділянку, що призводить до використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів на землю та є порушенням чинного законодавства. Вказана обставина додатково підтверджується схемою розміщення самовільно зайнятої земельної ділянки по АДРЕСА_2 ) та матеріалами фотофіксації, що є додатками до Акту обстеження від 04.06.2024 року. Оскільки на місцевості не встановлено проходження точної межі земельної ділянки з кадастровим номером 6810600000:01:003:0600 то координати поворотних точок земельної ділянки з цим кадастровим номером було винесено на місцевості згідно відомостей Державного земельного кадастру за допомогою спутникового GPS приймача. Так, за результатами геодезичної зйомки, наданої ФОП ОСОБА_4 площа самовільного зайняття земельної ділянки комунальної власності становить 0,025 га. Разом з тим, при винесенні меж земельної ділянки з кадастровим номером 6810600000:01:003:0600 на місцевості за допомогою супутникового GPS приймача, було встановлено, що межі вищезазначеної земельної ділянки не відповідають координатам поворотних точок земельної ділянки згідно відомостей Державного земельного кадастру та зміщені в сторону розташування об`єкта нерухомого майна, в т.ч. суміжного землевласника. При вжитті заходів приведення у відповідність координат поворотних точок земельної ділянки з кадастровим номером 6810600000:01:003:0600 фактичному місцю розташуванню земельної ділянки в натурі (на місцевості), площа самовільно зайнятої земельної ділянки комунальної власності становитиме 0,0020 га. Умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки.

Вимога поставлена до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки по АДРЕСА_2 площею 0,0020 га шляхом демонтажу тимчасової огорожі, встановленої на землях комунальної власності у листі від 26.03.2024 року № 04-29/478 не виконана. Жодної відповіді на надісланий лист-вимогу від ОСОБА_2 до Славутської міської ради не надходило. В добровільному порядку спір врегулювати неможливо, (відповідач усвідомлюючи факт вчинення нею правопорушення продовжує самовільно займати земельну ділянку комунальної власності та не бажає звільнити її), тому Славутська міська рада змушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

24 червня 2024 року провадження у справі відкрито за правилами загального провадження. Ухвалою суду від 18 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.10.2024 року о 14.30 год.

Відзиву на позов від відповідачки та її представника не надходило.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини позову.

Відповідачка ОСОБА_2 не заперечувала проти позову, але зазначила, що на вказаній земельній ділянці зберігає дрова в тимчасовій споруді для опалення приміщення, яке використовує для здійснення підприємницької діяльності. Крім того, в будинку, який опалюється, знаходиться житлова квартира, в якій вона проживає. Вона звернулася до Славутської міської ради із заявою про виділення їй вказаної земельної ділянки у користування, проте на даний час заява знаходиться на розгляді.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вважає, що позивачем не доведено, що саме земельна ділянка комунальної власності самовільно зайнята відповідачкою ОСОБА_2 , а надані на підтвердження зазначеної обставини докази є недопустимими, бо допустимим доказом є висновок судової експертизи про проведення якої позивач не клопотав.

Заслухавши вступні слова учасників справи, дослідивши докази у справі, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу № 22 про адміністративне правопорушення від 27.06.2023 року, складеного інспектором відділу муніципальної інспекції управління житлово-комунального господарства, енергозбереження, благоустрою та громадського порядку виконавчого комітету Славутської міської ради, 27.06.2023 року в м. Славута о 10.30 год. по АДРЕСА_2 , було виявлено факт самовільного зайняття частини території комунальної власності 31 кв.м. : приватним підприємцем ОСОБА_2 , чим порушено п.6 ч.1 ст.42 Розділу VIII ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» від 20.06.2021 року за № 280-IV. В поясненнях до протоколу ОСОБА_2 зазначила, що проживає в АДРЕСА_3 має пічне опалення. Для зберігання дров має тимчасовий прибудований сарай для зберігання дров. Він ніяким чином не мішає для заїзду в гаражі, що розміщені навпроти її сараю. Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Славутської міської ради Хмельницької області було винесено постанову від 11.07.2023 року № 141, якою визнано винною ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн., що був сплачений відповідачкою 11.07.2023 року.

04.06.2024 року посадовими особами виконавчого комітету Славутської міської ради було складено акт обстеження земельної ділянки комунальної форми власності по АДРЕСА_2 . Згідно із вказаним актом від 04.06.2024 року у результаті обстеження земельної ділянки комунальної власності по АДРЕСА_2 , яка примикає до належної відповідачці на праві приватної власності земельної ділянки кадастровий номер 6810600000:01:003:0600 (цільове призначення : для будівництва та обслуговування будівель торгівлі), було встановлено, що на день складання вказаного акту ОСОБА_2 не звільнила земельну ділянку від тимчасової споруди.

Відповідно до схеми розміщення самовільно зайнятої земельної ділянки по АДРЕСА_2 ) та фотознімків, долучених до Акту обстеження від 04.06.2024 року вбачається, що за результатами геодезичної зйомки, наданої ФОП ОСОБА_4 площа самовільно зайнятої земельної ділянки комунальної власності становить 0,025 га. Разом з тим, при винесенні меж земельної ділянки з кадастровим номером 6810600000:01:003:0600 на місцевості за допомогою супутникового GPS приймача, було встановлено, що межі вищезазначеної земельної ділянки не відповідають координатам поворотних точок земельної ділянки згідно відомостей Державного земельного кадастру та зміщені в сторону розташування об`єкта нерухомого майна. При вжитті заходів приведення у відповідність координат поворотних точок земельної ділянки з кадастровим номером 6810600000:01:003:0600 фактичному місцю розташуванню земельної ділянки в натурі (на місцевості) площа самовільно зайнятої земельної ділянки комунальної власності становить 0,0020 га.

14.09.2023 року ОСОБА_2 звернулася до Славутської міської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту земелеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 для зберігання дров.

20.09.2023 року до Славутської міської ради надійшла заява від ОСОБА_3 , в якій вона зазначила, що ОСОБА_2 самовільно встановила на проїздній частині тимчасову добудову для зберігання господарського приладдя, чим суттєво скоротила ширину проїзної частини, що позбавляє її можливості використовувати гараж за цільовим призначенням.

Рішенням Славутської міської ради від 08.03.2024 року № 17-34/2024 «Про розгляд заяви ОСОБА_2 щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 з подальшою передачею земельної ділянки в користування на умовах оренди», відповідачці ОСОБА_2 відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 20 кв.м. по АДРЕСА_2 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (функціональне призначення для розміщення тимчасової споруди без права забудови) з подальшою передачею земельної ділянки в користування на умовах оренди.

Після цього листом від 26.03.2024 року № 04-29/478 ОСОБА_2 було надіслано письмову вимогу у місячний термін з моменту отримання даного листа, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, яка примикає до належної їй на праві власності земельної ділянки (кадастровий номер 6810600000:01:003:0600) по АДРЕСА_2 площею 0,0020 га, шляхом демонтажу тимчасової огорожі, встановленої на землях комунальної власності. Зазначений лист ОСОБА_2 одержала 27.03.2024 року. До цього часу вимога поставлена до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки по АДРЕСА_2 площею 0,0020 га шляхом демонтажу тимчасової огорожі, встановленої на землях комунальної власності у листі від 26.03.2024 року № 04-29/478 не виконана.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 13.06.2024 року слідує, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить 1/2 частина земельної ділянки несільськогосподарського призначення кадастровий номер 6810600000:01:003:0600, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 площею 0,0125 га на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 11.03.2016 року. ОСОБА_3 на праві приватної власності належить 14/100 частин земельної ділянки несільськогосподарського призначення, кадастровий номер 6810600000:01:003:0854, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 09.08.2017 року.

Відповідачкою ОСОБА_2 надано суду заяву від 14.10.2024 року, в якій вона просить Славутську міську раду надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 20 кв.м. по АДРЕСА_2 за цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі з подальшим встановленням земельного сервітуту строком на 3 роки.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.

Згідно зі ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної і державної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Виходячи зі змісту ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема право розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадянам та юридичним особам, здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства, тощо.

Власник земельної ділянки відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Ст. 116 ЗК України визначені підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності. Виходячи з положень наведених норм законодавства, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проєктування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проєктувальником вихідних даних; розроблення проєктної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проєктної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування. Проєктна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Крім того, згідно зі ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проєктної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до положень абз. 2 ст. 28 Закону України «Про архітектурну діяльність» власники та користувачі об`єктів архітектури зобов`язані отримувати в установленому законодавством порядку документ дозвільного характеру, що дає право на виконання робіт, пов`язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об`єкта архітектури.

Здійснення будівельних робіт на об`єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда або інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Враховуючи те, що за змістом ст. 316, 317 ЦК України право власності це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але в межах, передбачених законом, здійснення особою самочинного будівництва відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України не породжує в неї права власності на таке майно, а відтак виключає це майно з цивільного обороту (правова позиція Верховного Суду України від 30.09.2015 року у справі № 6-286 цс 15).

Самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. (п.п. 4,5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-180 цс 14, об`єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї із наведених умов: 1) земельна ділянка не відведена для цієї мети; відсутній належний дозвіл на будівництво; 2) відсутній належним чином затверджений проект; 3) під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

Згідно припису ч. 4 ст. 376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У постановах Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18 (провадження № К/9901/5732/19) та від 10 квітня 2020 року у справі № 344/4319/16-а (провадження № К/9901/18858/18) зроблено висновки про те, що «…правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України). В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови».

За обставин, коли належний власник земельної ділянки не надавав згоди на будівництво на його земельній ділянці об`єкта нерухомого майна, він має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав як власника земельної ділянки шляхом знесення усіх об`єктів, зокрема й самочинного будівництва, навіть у разі його державної реєстрації, здійсненого не власником або без його згоди.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 204/3027/20 (провадження № 61-2199св22), від 01 лютого 2023 року у справі № 204/1053/20 (провадження № 61-21119св21), від 22 червня 2023 року у справі № 592/16491/18 (провадження № 61-9539св22), від 04 січня 2024 року у справі № 680/1009/16-ц (провадження № 61-3906св23).

Проаналізувавши надані докази судом встановлено, що ОСОБА_2 будучи власником земельної ділянки, розташованої за адресою : АДРЕСА_2 , поруч із вказаною земельною ділянкою встановила тимчасову споруду для зберігання дров, яка розташована на земельній ділянці, яка належить до земель комунальної власності Славутської міської ради. Вказана обставина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 22 від 27.06.2023 року та постановою адміністративної комісії виконавчого комітету Славутської міської ради № 141 від 11.07.2023 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки, актом обстеження земельної ділянки від 04.06.2024 року, із схемою самовільно зайнятої земельної ділянки, складеної ФОП « ОСОБА_5 », фотознімками, на яких зображена тимчасова споруда у виді огорожі з металопрофільних листів, в якій зберігаються дрова, вказана споруда прилягає до будинку АДРЕСА_2 . Крім того, факт самовільного зайняття земельної ділянки та використання її відповідачкою без правовстановлюючих документів підтверджується її заявами до Славутської міської ради від 14.09.2023 року, 14.10.2024 року про надання дозволу на розроблення проектної документації щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 40 кв.м, 20 кв.м.

Таким чином, сукупність наведених норм та встановлених обставин свідчать про те, що спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Славута, Славутською міською радою рішення про надання відповідачці ОСОБА_2 у власність або у користування зазначеної земельної ділянки для розміщення тимчасової споруди не приймалось, тому збудований на земельній ділянці тимчасовий об`єкт є самочинним, будівництво здійснено без документів, що надають право на виконання будівельних робіт, та на земельній ділянці, яка належить до комунальної власності територіальної громади м. Славута, що не була відведена для цієї мети, а тому підлягає демонтажу відповідачкою за власний рахунок.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідачки - адвоката Горщара Б.А. щодо недоведеності позивачем самовільного зайняття відповідачкою земельної ділянки комунальної власності, бо у справі відсутній висновок судового експерта, оскільки відповідачка ОСОБА_2 не заперечувала зазначеної обставини, про що зазначала і в судовому засіданні, і в поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення, і в заявах до Славутської міської ради, а тому суд вважає, що призначення судової землевпорядкої експертизи в даній справі є недоцільним. Схема самовільно зайнятої земельної ділянки, виготовлена ФОП ОСОБА_4 не спростована відповідачкою та представником відповідача, площа самовільно зайнятої земельної діялнки не має принципового значення для вирішення справи. Відповідачка ОСОБА_2 зазначила, що тимчасова споруда збудована нею для зберігання дров, які вона використовує для опалювання комерційних площ та житлової площі.

Самочинно збудований об`єкт за адресою: АДРЕСА_2 унеможливлює здійснення територіальною громадою м. Славута повноважень власника щодо ділянки землі, яка знаходиться під забудовою, оскільки має місце самовільне зайняття земельної ділянки, що є підставою для звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом демонтажу відповідачкою такого об`єкта.

З цих підстав позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір в розмірі 3028 грн.

Керуючись ст. 12, 316, 317, 391, 376 ЦК України, ст. 12,13, 76, 81, 89, 95,141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України

У Х В А Л И В :

Позов Славутської міської ради до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності, площею 0,0020 га, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 (поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 6810600000:01:003:0600) шляхом демонтажу належної їй огорожі, яка розташована на даній земельній ділянці за власний рахунок.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Славутської міської ради судовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням https://sl.km.court.gov.ua/sud2214/ або в підсистемі "Електронний суд".

Повний текст рішення складено 09.12.2024 року.

Суддя Матвєєва Н. В.