Вирок

від 05.12.2024 по справі 462/4443/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/4443/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/1037/24 Доповідач: ОСОБА_2

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року у м.Львові.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:

під головуванням судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на вирок Залізничного районного суду м.Львова від 02 вересня 2024 року щодо ОСОБА_7 ,

з участю: прокурора ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

обвинуваченої ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Залізничного районного суду м.Львова від 02 вересня 2024 року ОСОБА_7 визнано винноюу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.369, ч.2 ст.369-2 КК України,та призначено їй покарання: за ч.1 ст.369 КК України у виді2рокипозбавленняволі; за ч.2 ст.369-2 КК України у виді3рокипозбавленняволі;

На підставі ч.1 ст.70 КК Україниза сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглиненняменш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_7 остаточне покаранняу виді позбавленняволі на строк 3роки.

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання із випробуванням з іспитовим строком 1рік.

На підставіст.76 КК Українипокладено на ОСОБА_7 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирішено питання про арешт майна, речові докази та процесуальні витрати.

Згідно вироку суду, ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою власного протиправного збагачення, усвідомлюючи, що вона має можливість вплинути на прийняття позитивного рішення за результатами складання практичного іспиту для отримання права керування транспортними засобами посадовою особою Територіального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України № 0742 ОСОБА_10 , 16.09.2023 року приблизно о 11 год. 40 хв., перебуваючи у приміщенні кабінету № 5, що за адресою: АДРЕСА_1 , висловила прохання ОСОБА_11 про надання їй неправомірної вигоди у розмірі 15 000 грн. 00 коп., за здійснення нею впливу на прийняття позитивного рішення посадовою особою Територіального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в інтересах ОСОБА_11 , яку останній 01.12.2023 року перерахував на банківську картку банку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_7 .

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_7 усвідомлюючи, що ОСОБА_10 перебуваючи на посаді адміністратора ТСЦ № 0742 РСЦ ГСЦ МВС у Волинській області, будучи службовою особою, виконуючи функції пов`язані з прийманням іспитів на право керування транспортними засобами, може прийняти позитивне рішення за результатами складання ОСОБА_11 практичного іспиту для отримання права керування транспортними засобами, скоординувала ОСОБА_11 до Територіального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України № 0742 РСЦ ГСЦ МВС у Волинській області, що за адресою: АДРЕСА_2 , попередньо запевнивши його про успішну здачу практичного іспиту з водіння, у зв`язку із чим, 17.02.2024 року у невстановлений органом досудового розслідування більш точний, перебуваючи на території ТСЦ № 0742 РСЦ ГСЦ МВС у Волинській області, що за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_12 вчинив дію з використанням наданих йому повноважень, а саме зазначив у екзаменаційному листі № 2014790018 відомості про успішне складання ОСОБА_11 практичного іспиту з водіння, внаслідок чого останній отримав посвідчення водія серії та номеру НОМЕР_2 з категорією «В», яке надає право на керування транспортним засобом.

Таким чином, ОСОБА_7 , обвинувачується в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України.

Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що ОСОБА_10 перебуває на посаді адміністратора ТСЦ № 0742 РСЦ ГСЦ МВС у Волинській області, є службовою особою, виконує функції пов`язані з прийманням іспитів на право керування транспортними засобами, 17.02.2024 року приблизно о 12 год. 40 хв., перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, з метою власного протиправного збагачення, в ході спілкування із ОСОБА_10 , з використанням додатку для мобільного зв`язку «Whatsapp», останній висловив прохання ОСОБА_7 про надання йому неправомірної вигоди в розмірі 4 500 грн. 00 коп. за вчинення в інтересах ОСОБА_11 дій з використанням свого службового становища, а саме прийняття позитивного рішення за результатами складання ОСОБА_11 практичного іспиту для отримання права керування транспортними засобами, які ОСОБА_7 потрібно перерахувати на банківський рахунок № НОМЕР_3 , який відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», на що остання погодились на таке протиправне прохання ОСОБА_10 та близько 15 год. 51 хв., перебуваючи у приміщенні кабінету № 5, що за адресою: АДРЕСА_1 , здійснила перерахунок грошових коштів в сумі 4 500 грн. коп. на вказаний рахунок, у зв`язку із чим, 17.02.2024 року у невстановлений органом досудового розслідування більш точний час, перебуваючи на території ТСЦ № 0742 РСЦ ГСЦ МВС у Волинській області, що за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_10 вчинив дію з використанням наданих йому повноважень, а саме зазначив у екзаменаційному листі № 2014790018 відомості про успішне складання ОСОБА_11 практичного іспиту з водіння, внаслідок чого останній отримав посвідчення водія серії та номеру НОМЕР_2 з категорією «В», яке надає право на керування транспортним засобом.

Таким чином, ОСОБА_7 , обвинувачується в наданні неправомірної вигоди службовій особі за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дії з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України.

На даний вирок суду прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуваний вирок та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винноюу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 369, ч. 2 ст. 369-2 КК Українита призначити їй покарання: за ч. 1 ст. 369 КК України у видіштрафу у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 грн.; за ч. 2 ст. 369-2 КК Україниу виді штрафу у розмірі п`яти тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 93500 грн.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК Україниза сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглиненняменш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_7 остаточне покаранняу виді штрафу у розмірі п`яти тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 93500 грн. У решті вирок просить залишити без змін.

На обґрунтування своїх апеляційних доводів прокурор покликається, що судом неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність.

Вказує, що згідно примітки до ст. 45 КК України корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 368-369-2 КК України, а згідно ст. 75 КК України суд при призначенні покарання може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, крім випадків засудження, зокрема, за корупційне кримінальне правопорушення.

При апеляційному розгляді справи прокурор підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів та просив таку задоволити.

Захисник та обвинувачена підтримали апеляційні вимоги прокурора.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_7 увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.1ст.369,ч.2ст.369-2КК України, за встановлених місцевим судом обставин, та кваліфікація її дій в апеляційному порядку не оспорюються, а відтак судом апеляційної інстанції не переглядаються.

Перевіривши апеляційні доводи прокурора щодо необхідності скасування вироку суду щодо ОСОБА_7 у частині призначеного покарання, колегія суддів приходить до таких висновків.

Згідно ст.65КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Як передбачено положеннями ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження, зокрема, за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Згідно примітки до ст.45 КК України корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені, зокрема 210,354,364,364-1,365-2,368-369-2цього Кодексу.

Оскаржуваним вироком ОСОБА_7 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.369, ч.2 ст.369-2 КК України, які, з огляду на положення примітки до ст.45 КК України, є корупційними кримінальними правопорушеннями.

Таким чином,застосувавши дообвинуваченої положенняст.75КК Українита звільнившиїї відвідбування покаранняз випробуванняммісцевий суддопустив неправильнезастосування законуУкраїни прокримінальну відповідальність,оскільки застосувавзакон,який непідлягав застосуванню,що згідно п.4 ч.1 ст.409 КПК України є підставою для скасування чи зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.407 КПК України суд апеляційної інстанції вправі скасувати вирок суду першої інстанції повністю або частково та ухвалити новий вирок.

Санкцією ч.1ст.369КК Українипередбачено покаранняу видіштрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Санкцією ч.2 ст.369-2 КК України передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п`яти років.

Ураховуючи наведене вище, а також апеляційні вимоги сторони обвинувачення, оскаржуваний вирок у частині призначення обвинуваченій ОСОБА_7 покарання слід скасувати та ухвалити у цій частині новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.369, ч.2 ст.369-2 КК України, призначивши їй покарання у межах санкцій цих статей, а саме у виді штрафу, та визначити ОСОБА_7 остаточне покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень.

При цьому, ухвалюючи вирок, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, конкретні обставини справи, форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку під час та після вчинення протиправних дій, дані про особу винної, яка раніше не судима, визнала свою вину, не перебуває на обліку унаркологічному диспансеріта упсихоневрологічному диспансері, наявність обставини, яка пом`якшує покарання щире каяття, відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Керуючись ст.ст.405, 407, 409, 413, 418, 420, 615 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 задоволити.

Вирок Залізничного районного суду м.Львова від 02 вересня 2024 року щодо ОСОБА_7 у частині призначеного покарання скасувати та ухвалити у цій частині новий вирок.

Визнати ОСОБА_7 винноюу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.369, ч.2 ст.369-2 КК України,та призначити їй покарання:

- за ч.1 ст.369 КК України у видіштрафу у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень;

- за ч.2 ст.369-2 КК Україниу виді штрафу у розмірі п`яти тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 93500 (дев`яносто три тисячі п`ятсот) гривень.

На підставі ч.1 ст.70 КК Україниза сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглиненняменш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_7 остаточне покаранняу виді штрафу у розмірі п`яти тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 93500 (дев`яносто три тисячі п`ятсот) гривень.

У решті вирок суду залишити без змін.

Вирок суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Головуючий:

Судді: