Постанова

від 07.11.2024 по справі 500/4435/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6809/24

Справа № 500/4435/19

Головуючий у першій інстанції Пащенко Т.П.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.11.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Назарової М.В., Карташова О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Чеботар А.Г.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 ,

на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02 серпня 2024 року,

за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету споруПервинна профспілкова організація Ізмаїльського порту

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в обґрунтування якого зазначила, що 15.05.2019 року її звільнено з посади контролера на контрольно-пропускному пункті загону охорони морського порту служби морської безпеки за п. 1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штату відповідно до наказу №85-ос від 15.05.2019 про припинення трудового договору. Підставою звільнення є наказ №17/14 від 05.02.2019 року «Про скорочення чисельності та штату служби морської безпеки».

Позивач є членом Професійної спілки робітників морського транспорту України та перебуває на обліку в первинній профспілковій організації Ізмаїльського порту. Між адміністрацією Ізмаїльської філії ДП «АМПУ» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) та профспілковим комітетом первинної профспілкової організації Ізмаїльського порту, який представляє трудові та соціально-економічні інтереси найманих працівників, на 2013 - 2015 роки укладений колективний договір, що діє та поширює свою дію на всіх працівників філії.

Відповідно до положень вказаного колективного договору відповідач взяв на себе зобов`язання в частині забезпечення зайнятості найманих працівників. Листом за вих. №466/14-01-08/вих./14 від 11.04.2019 року за підписом начальника Адміністрації Ізмаїльського морського порту Лапонога С.І. «Подання про дачу згоди на звільнення» контролерів на контрольно-пропускному пункті загону охорони морського порту служби морської безпеки, всього 41 людина, Адміністрація ІФ ДП «АМПУ», керуючись ст. 43 КЗпП України, просило надати згоду на їх звільнення 15.05.2019 року за п. 1 ст.40 КЗпП України за скороченням чисельності штату.

Відповідач не врахував особливості правового регулювання діяльності морських портів та функціонування служби охорони на режимних об`єктах. Законом передбачається обов`язкове створення та забезпечення функціонування АМПУ загонів охорони морського порту та відповідне питання знаходиться поза межами розсуду роботодавця. Крім того, з ТОВ «Охоронна компанія «Альфа Безпека» було укладено договір про надання послуг з охорони № 4-В-ІЗФ-19 від 25.01.2019 року, ціна якого становить 18263393,28 грн. Факт укладення такого договору ставить під сумнів економічну обґрунтованість скорочення штату працівників саме в підрозділі загону охорони морського порту служби морської безпеки, оскільки щомісячний платіж за цим договором складає 760974,72 грн, що значно перевищує розмір середньомісячного фонду заробітної плати всього підрозділу воєнізованої охорони. Зазначений договір набрав чинності з 01.01.2019 року (п. 10.1 Договору), тобто за 5 місяців до звільнення позивачки з займаної посади, до початку процедури попередніх консультацій та отримання або неотримання згоди профспілки на скорочення.

Зазначений факт свідчить про упереджене ставлення відповідача до процедури скорочення та заплановане порушення законодавства.

Відповідачем порушено право позивача на переважне право залишення на роботі.

Для належного розгляду справи про поновлення на роботі необхідно з`ясувати додержання роботодавцем вимогст. 49-2 КЗпП України,а саме,чи булизапропоновані працівникувсі вакантніпосади (іншаробота),які булита з`явилисяна підприємствіпротягом періодуз дняповідомлення прозвільнення додня розірваннятрудового договоруі якііснували надень звільнення.В матеріалахсправи відсутнідокази того,що відповідачналежним чином виконав вимоги законодавства, і запропонував позивачу всі вакантні посади (інша робота), які були та з`явилися на підприємстві та його відокремлених підрозділах протягом періоду з дня повідомлення про звільнення до дня розірвання трудового договору і які існували на день звільнення.

ОСОБА_1 з урахуванням уточнених позовних вимог просила суд поновити її на посаді контролера на контрольно-пропускному пункті загону охорони морського порту служби морської безпеки Ізмаїльської філії ДП «Адміністрації морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту); стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ізмаїльської філії ДП «Адміністрації морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 692204,00 грн; стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ізмаїльської філії ДП «Адміністрації морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) на її користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн; допустити негайне виконання рішення в частині поновлення позивачки на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один календарний місяць у розмірі 9445,64 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області рішенням від 02 серпня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовив.

Суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване рішення виходив з того, що відповідач як роботодавець належним чином виконав обов`язки, передбачені статтею 49-2 КЗпП України, та інші вимоги трудового законодавства під час процедури звільнення позивачки, порушень прав позивачки з боку відповідача під час розгляду справи не встановлено, з огляду на що, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про поновлення на роботі та похідної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги та належним чином не дослідив наявні в матеріалах справи докази, які підтверджують, що у відповідача перед звільненням позивача були наявні вакантні посади, які не були запропоновані позивачу та про наявність яких замовчав відповідач.

Судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не правильно дано оцінку доводам позивача та третьої особи, на що неодноразово під час розгляду справи акцентував увагу представник позивача та представник третьої особи, а саме: порушення відповідачем вимог ст. 42 та ст. 49-2 КЗпП України (недотримання відповідачем при звільнені позивача процедури вивчення переважного права на залишення на роботі); невиконання відповідачем вимог ст. 49-2 КЗпП України в частині пропонування позивачу всіх наявних посад на підприємстві.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції проігнорував сталу судову практику в подібних правовідносинах та в порушення вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України не врахував висновки Верховного суду, які викладенні в постановах Верховного Суду: від 11.12.2019 року у справі № 569/9913/18, від 25 липня 2018 року у справі № 382/1039/16-ц; від 23 січня 2018 року по справі № 273/212/16-ц; від 29 січня 2020 року по справі № 761/41149/16-ц, від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17, від 01 квітня 2015 року по справі № 6-40цс15, від 25 травня 2016 року по справі №6-3048цс15, від 22 вересня 2020 року по справі № 161/7196/19, в постанові від 09 грудня 2021 року по справі № 646/2661/20.

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.08.2024 року відповідачу роз`яснювалося право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі, а третій особі пояснення.

Представник позивача копію ухвали про відкриття провадження отримав 24.08.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

Відповідач та третя особа копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримали особисто 24.08.2024 року та 16.08.2024 року відповідно, що підтверджується довідками.

До суду надійшов від ДП «Адміністрація морських портів України» відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що роботодавець в повній мірі виконав свої зобов`язання в частині сприяння в працевлаштуванні позивача в період з вручення повідомлення про звільнення і до дня звільнення, запропонувавши позивачу наявні вакансії та додаткові можливості працевлаштування, від яких останній, на жаль, відмовився, матеріали справи містять належні підтвердження зазначеного.

До суду надійшов від Первинної профспілкової організації Ізмаїльського порту відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що підтримує думку позивача стосовно того, що Відповідачем не дотримано ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України та не запропоновано жодної вакантні посади в Державному підприємстві «Адміністрація морських портів України» з огляду на те, що такий документ, як «Пропозиція про переведення на посаду» лише ознайомлював позивача із списком вільних вакантних посад на підприємстві станом на певну дату, однак не містив жодної пропозиції вакантної посади (іншої роботи).

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату,час імісце розглядусправи повідомленаналежним чиномі вустановленому закономпорядку відповіднодо ч.5ст.130ЦПК України.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Капінус А.А. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином і вустановленому закономпорядку шляхомотримання судовоїповістки задопомогою підсистеми(модуля)ЄСІТС «Електроннийсуд» вЕлектронному кабінеті 28.09.2024 року, що підтверджується довідкою.

ДП «Адміністрація морських портів України» про дату, час та місце розгляду справи повідомлене належним чином і вустановленому закономпорядку шляхомотримання судовоїповістки задопомогою підсистеми(модуля)ЄСІТС «Електроннийсуд» вЕлектронному кабінеті 28.09.2024 року, що підтверджується довідкою.

Представник ДП «Адміністрація морських портів України» - Хотинський С.В. в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Первинна профспілкова організація Ізмаїльського порту про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином і вустановленому закономпорядку шляхомотримання судовоїповістки задопомогою підсистеми(модуля)ЄСІТС «Електроннийсуд» вЕлектронному кабінеті 28.09.2024 року, що підтверджується довідкою.

Представник Первинної профспілкової організації Ізмаїльського порту Тимофеєв Д.В. в судовому засіданні вважав, що доводи апеляційної скарги підлягають задоволенню.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції вмежах доводівта вимогапеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що скорочення штату проведено на підставі наказу №17/14 від 05.02.2019 року, про що позивачка сповіщена.

Факт відсутності посади контролера на контрольно-пропускному пункті загону охорони морського порту служби морської безпеки Ізмаїльської філії відповідача після проведення процедури скорочення підтверджено витягами зі штатного розпису служби від 15.05.2019 року, де посади зазначені як наявні, та від 16.05.2019 року, де вказані посади відсутні.

Суд зазначив, що комісія з визначення переважного права на залишення на роботі має створюватися у випадках, коли в структурі залишаються посади, що відповідають (є наближеними до профілю діяльності) тій, що скорочується. За обставинами цієї справи скорочувалися всі штатні одиниці відповідного профілю, а отже вивчення питання щодо переважного права на залишення на роботі не було необхідним.

Відповідач як роботодавець належним чином виконав обов`язки, передбачені статтею 49-2 КЗпП України, та інші вимоги трудового законодавства під час процедури звільнення позивача, порушень прав позивача з боку відповідача під час розгляду справи не встановлено, з огляду на що дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про поновлення на роботі та похідної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно допункту 1частини першоїстатті 40КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем, зокрема у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 та 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06 листопада 1992 року зазначено, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 переведенана посадуконтролера наКПП загонуохорони морськогопорту СМБз 08.09.2015року напідставі наказувід 07.09.2015року №149-ос, що підтверджується записами утрудовій книжці, виданої наім`я ОСОБА_1 ,серії НОМЕР_1 ,заповненої 24.06.1991року.(а.с. 16-18 т.1).

16.05.2017 року заступником голови з морської та внутрішньої безпеки ДП «Адміністрація морських портів України» начальникам адміністрацій морських портів направлено окреме доручення № 25 з метою підвищення ефективності господарської діяльності, раціонального використання матеріальних ресурсів ДП «АМПУ» та оптимізації витрат, пов`язаних з послугами на охорону, яким доручено провести аналіз ефективності та надати інформацію щодо діючої організаційної структури та штатної чисельності СМБ та ЗОМП (а.с.85 т.1).

Наказом № 298 від 11.10.2017 року по Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» з метою удосконалення процесу надання охоронних послуг по охороні морських портів створено робочу групу, до складу якого увійшов представник Ізмаїльської філії. Адміністраціям доручено в п`ятнадцятиденний термін здійснити ґрунтовний аналіз економічної діяльності залучення сторонніх спеціалізованих охоронних організацій (а.с. 90-92 т.1).

02.11.2017 року головою підприємства Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» затверджено Висновок про економічну доцільність зміни діючої системи підтримання встановленого режиму перебування і переміщення (в тому числі в морському порту Ізмаїл), який забезпечують адміністрації морських портів, із залученням сторонніх спеціалізованих охоронних організацій замість штатних працівників (а.с. 87-89 т.1).

04.12.2017 року окремим дорученням в.о. Голови ДП «АМПУ» № 69 з метою забезпечення виконання заходів, визначених наказом ДП «АМПУ» від 11.10.2017 року № 298, було доручено опрацювати питання щодо оптимізації чисельності та штату працівників ї МП СМБ у зв`язку з реформуванням служб морської безпеки у філіях; розробити та надати заходи щодо пом`якшення несприятливих наслідків реформування у колективах СМБ з урахуванням кваліфікації, стажу роботи та продуктивності праці працівників, яких можуть стосуватись дані наслідки; опрацювати проекти меморандумів щодо забезпечення відносно працівників, які підлягають вивільненню, переважного права на укладення - трудового договору з майбутнім переможцем закупівлі; здійснити заходи щодо письмового інформування відповідних профспілкових організацій, які діють у філіях в порядку ст. 49-4 КЗпП України (а.с. 93 т.1).

Листом від 14.02.2018 року №10/1/06-64 ДП «АМПУ» отримано Висновок державного підприємства «Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України» щодо доцільності здійснення ДП «АМПУ» оптимізаційних заходів стосовно залучення сторонніх охоронних послуг для підтримання режиму перебування в окремих морських портах, згідно якого здійснення ДП «АМПУ» оптимізаційних заходів щодо залучення сторонніх охоронних послуг для підтримання режиму перебування в окремих морських портах для підтримання запланованої економічної ефективності (розрахункової економічної вигоди) від таких заходів, за умови проведення тендеру з метою визначення переможця для надання послуг сторонніми спеціалізованими охоронними організаціями за ціновим критерієм, а також при обов`язковому додержанні всіх передбачених чинним законодавством процедур та здійснення інших необхідних заходів щодо вирішення виникаючих соціальних проблем, в т.ч. щодо пріоритетного працевлаштування вивільнюваних працівників вважається доцільним (а.с. 96-105 т.1).

Листом Первинної профспілкової організації Ізмаїльського порту за вих. №01-059 від 28.02.2019 року Ізмаїльську філію Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» повідомлено про необхідність скасування заходів, пов`язаних з вивільненням працівників Загону охорони морського порту СМБ. (а.с. 198 т.1)

23.03.2018 року керівництвом ДП «АМПУ» було проведено спільну нараду з представниками профспілкових організацій щодо обговорення заходів з реалізації комплексу дій, направлених на пом`якшення наслідків, пов`язаних із залученням сторонніх охоронних послуг, в тому числі у Ізмаїльській філії, за результатами якої було складено протокол № 24 та вирішено організувати роботу відповідних підпорядкованих структурних підрозділів, які відповідають за роботу з персоналом, щодо проведення організаційно-правових заходів з дотриманням чинного законодавства про працю відносно кожного працівника, який потенційно підпадає під можливе вивільнення, у зв`язку з проведенням тендеру на закупівлю охоронних послуг (а.с.106-111 т. 1).

18.06.2018 року судовим експертом складено висновок №1/05-18 про економічний ефект для ДП «АМПУ» у випадку заміни загону охорони на сторонні організації, згідно якого економічний ефект у випадку заміни загонів охорони морських портів на сторонні спеціалізовані охоронні організації за умови відсутності витрат на скорочення та збереження розрахункових витрат на утримання загонів охорони морських портів та роботи сторонніх спеціалізованих охоронних організацій станом на 31.12.2018 року може дорівнювати 18892,65 грн. (а.с. 112-142 т.1).

25.01.2019 року між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Охоронна компанія «Альфа безпека» за результатами проведеної процедури відкритих торгів було укладено договір № 4-В-ІЗФ-19 про надання послуг з підтримання режиму перебування і переміщення в морському порту та Додатком до даного договору є Меморандум про взаємопорозуміння, основною метою якого є надання пріоритетного права на працевлаштування вивільняємих працівників відповідача (а.с. 146-154 т.1).

29.01.2019 року розпорядженням ІФ ДП «АМПУ» №1/14 з метою забезпечення дотримання чинного законодавства України при вивільненні контролерів на контрольно-пропускному пункті ЗОМП СМБ за скороченням чисельності та штату вирішено провести анкетування контролерів на КПП ЗОМП СМБ (а.с. 163 т.1).

Позивачка від заповнення анкети та надання інформації щодо наявних обставин, що унеможливлюють звільнення з ініціативи роботодавця, відмовилася, про факт чого складено акт від 31.01.2019 року (а.с. 163а т.1).

30.01.2019 року листом № 164/14-01-08/Вих/14 на виконання п.3 Меморандуму про взаємопорозуміння до ТОВ «Охоронна компанія «Альфа безпека» було надано список працівників ЗОМП СМБ, що будуть вивільнятися за скороченням чисельності та штату (а.с. 164-167 т.1).

01.02.2019 року Адміністрація порту направила повідомлення про заплановане скорочення чисельності та штату Голові Професійної спілки працівників морського порту України (лист № 179/14-01-08/Вих/14) та Голові Первинної профспілкової організації Ізмаїльського порту (лист № 178/14-01-08/Вих/14) із зазначенням причин, дати скорочення чисельності та штату - 15.05.2019 року та пропозицією розпочати консультації з метою обговорення заходів щодо запобігання звільненню чи зведення їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків звільнення та надати на адресу Адміністрації відповідні пропозиції (а.с. 194, 196-197 т.1).

05.02.2019 року Ізмаїльською філією було видано Наказ № 17/14 «Про скорочення чисельності та штату служби морської безпеки» (зі змінами, внесеними наказом від 27.03.2019 № 38/14), яким із штатного розпису Ізмаїльської філії з 16.05.2019 року підлягає виключенню штат та чисельність загону охорони морського порту СМБ, а саме посади контролера на контрольно-пропускному пункті з посадовим окладом 5300 грн - 48 штатних одиниць. Даний наказ погоджено Головою Первинної профспілкової організації Ізмаїльського порту Шубіним О.О., зміни до нього погоджені виконуючим обов`язки Голови Первинної профспілкової організації Ізмаїльського порту (про факт чого свідчать відповідні підписи на оборотних сторонах наказів) (а.с. 191 т.1).

11.02.2019 року Ізмаїльська філія ДП «Адміністрація морських портів України» листом № 246/14-01-07/Вих/14 повідомила ТОВ «Охоронна компанія «Альфа безпека» для вжиття заходів щодо запобігання різкому зростанню безробіття під час з вивільнення працівників, з метою зняття соціальної напруги та пом`якшення наслідків звільнення, було запропоновано прийняти участь у зустрічі з Ізмаїльським міськрайонним центром зайнятості та працівниками ЗОМП СМБ, які підлягають з звільненню, з метою доведення пропозицій щодо працевлаштування працівників ЗОМП СМБ, які підлягають вивільненню (а.с. 169 т.1).

Листом Професійної спілки працівників морського порту України за №01-059 від 28.02.2019 року рекомендовано керівнику ІФ ДП «АМПУ» вжити заходи з припинення процедури скорочення та виключення зі штатного розпису Ізмаїльської філії ДП «АМПУ» 48 контролерів служби морської безпеки (а.с. 198 т.1).

ТОВ «Охоронна компанія «Альфа безпека» листом № 0103/1 від 01.03.2019 року звернулось до відповідача для отримання інформації щодо проведеної процедури скорочення з метою надання вивільненим працівникам ЗОМП СМБ пріоритетного права на працевлаштування (а.с. 168 т.1).

05.03.2019 року відбулась зустріч контролерів на КПП ЗОМП СМБ та представників ІФ ДП «АМПУ» з представниками ТОВ «Охоронна компанія «Альфа безпека», на якій було обговорено питання працевлаштування робітників ЗОМП СМБ після вивільнення за скороченням чисельності та штату до ТОВ «Охоронна компанія «Альфа безпека» та надано відповіді на питання працівників ЗОМП СМБ, які підлягають вивільненню (а.с. 170-172 т.1).

13.03.2019 року відбулась робоча зустріч керівництв відповідача та Ізмаїльського міськрайонного центра зайнятості, метою якої було обговорення можливості пом`якшення наслідків скорочення працівників ЗОМП СМБ. В результаті зустрічі домовлено про подальшу співпрацю між Відповідачем та Ізмаїльським міськрайонним центром зайнятості щодо забезпечення та працевлаштування в подальшому при скороченні працівників ЗОМП СМБ, що підтверджується протоколом №1 від 13.03.2019 року робочої зустрічі керівництва Адміністрації Ізмаїльського морського порту та Ізмаїльського міськрайонного центра зайнятості. (а.с. 176 т.1)

19.03.2019 року розпорядженням ІФ ДП «АМПУ» № 4/14 з метою забезпечення дотримання чинного законодавства України при вивільненні контролерів на контрольно-пропускному пункті ЗОМП СМБ за скороченням чисельності та штату вирішено повторно провести анкетування контролерів на КПП ЗОМП СМБ (а.с. 177 т.1).

Позивачка від заповнення анкети та надання інформації щодо наявних обставин, що унеможливлюють звільнення з ініціативи роботодавця, відмовилася, про факт чого складено акт від 27.03.2019 року (а.с. 179 т.1).

27.03.2019 року наказом по Ізмаїльській філії відповідача № 38/14 внесено зміни до наказу «Про скорочення діяльності та штату служби морської безпеки від 05.02.2019 №17/14) із штатного розпису Ізмаїльської філії з 16.05.2019 року підлягали виключенню штат та чисельність загону охорони морського порту СМБ, а саме посади контролера на контрольно-пропускному пункті з посадовим окладом 5300 грн - 48 штатних одиниць (а.с. 193 т.1).

11.04.2019 року Первинній профспілковій організації Ізмаїльського порту за №466/14-01-08/вих/14 ІФ ДП «АМПУ» направлено подання про надання згоди на звільнення 15.05.2019 року за скороченням чисельності та штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України контролерів на контрольно-пропускному пункті загону охорони морського порту служби морської безпеки 48 працівника, у тому числі і позивачки (а.с. 180-182 т.1).

23.04.2019 року відбулось засідання Профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Ізмаїльського порту, на якому було розглянуто питання надання згоди на звільнення працівників, за результатами якого згода на звільнення працівників надана не була, про факт чого свідчить витяг з Протоколу № 56 (а.с. 183-185 т.1).

26.04.2019 року після отримання примірнику Протоколу № 56 до Первинної профспілкової організації Ізмаїльського порту направлено лист № 511/14-01-8 Вих/14, яким повідомлено про невідповідність Протоколу ходу засідання та необґрунтованість прийнятого рішення (а.с. 186 т.1).

Згідно протоколу наради керівництва Ізмаїльської філії від 14.05.2018 року «Щодо запровадження змін в організації виробництва та праці служби морської безпеки», керівництвом визнано доцільними зміни в організації виробництва та праці служби морської безпеки та передачу функцій з підтримання режиму перебування і переміщення в морському порту стороннім організаціям, начальникам СМБ та ВУП ініціювати закупівлю відповідних послуг та розпочати процедуру скорочення чисельності та штату служби морської безпеки з дотриманням вимог чинного законодавства (а.с. 201-203 т.1).

15.05.2019 року позивачку згідно наказу по Ізмаїльській філії відповідача №85-ос від 15.05.2019 звільнено з посади контролера на контрольно-пропускному пункті загону охорони морського порту служби морської безпеки за скороченням чисельності та штату за п.1 ст. 40 КЗпП України (а.с.15, 204 т.1).

Про вивільнення 15.05.2019 року позивачку було персонально попереджено 08.02.2019 року (а.с. 205 т.1).

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 має середню освіту.

Частиною другоюстатті 40 КЗпП Українивизначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

За змістом ч. ч. 1, 2, 3 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Аналогічний правовий висновок сформульований у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-3048цс15.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Оскільки обов`язок щодо працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівника при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштування працівника.

У першу чергу пропонується робота за відповідною спеціальністю, а якщо такої роботи немає, інша робота (як вакантна посада, що відповідає кваліфікації працівника, так і вакантна посада, що передбачає виконання роботи більш низької кваліфікації або з нижчим рівнем оплати праці), яку працівник може виконувати з урахуванням стану здоров`я.

З метою забезпечення працевлаштування, позивачці пропонувались наявні вакантні засади в ДП «АМПУ» 04.02.2019 року, 18.02.2019 року, 25.02.2019 року, 11.03.2019 року, 18.03.2019 року, 25.03.2019 року, 01.04.2019 року, 15.04.2019 року та наявні вакантні посади по м. Ізмаїл та Ізмаїльському району згідно відомостей, наданих Ізмаїльським міськрайонним центром зайнятості, станом на 18.03.2019 року, 26.03.2019 року, 03.04.2019 року, 11.04.2019 року, 19.04.2019 року, 08.05.2019 року. Про факт ознайомлення позивачки з вакансіями по ДП «АМПУ» та по м. Ізмаїл Ізмаїльському району свідчать відповідні підписи позивачки на пропозиціях про переведення на посаду та на списках вакантних посад від Ізмаїльського міськрайонного центру зайнятості. Від переведення на запропоновані посади позивачка відмовилася. В тому числі позивачці була запропонована вакантна посада по Ізмаїльській філії - посада прибиральника виробничих приміщень комплексу обслуговування флоту служби експлуатації, проте позивачка на переведення на запропоновану посаду відмовилася, про факт чого свідчать відповідні підписи від 25.02.2019 року (а.с.207 т.1), 27.02.2019 року (а.с.212 т.1), 15.03.2019 року (а.с.217 т.1), 19.03.2019 року (а.с.222 т.1), 27.03.2019 року (а.с.238 т.1), 04.04.2019 року (а.с.1 т.2), 08.04.2019 року (а.с.22 т.2), 22.04.2019 року (а.с.34 т.2). Крім того, 12.04.2019 року позивачка була ознайомлена із Графіком навчальних груп Державного навчального закладу «Одеський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості» на 2019 рік (а.с. 19 т.2).

Під час розгляду справи в суді першої інстанції представник позивача посилався на те, що відповідач не ознайомив та не запропонував позивачці наступні вакантні посади: охоронник в Маріупольській філії ДП «АМПУ», яка була відкрита 11.05.2019 року та укомплектована 20.05.2019 року; охоронник в Бердянській філії ДП «АМПУ», яка була вакантна в травні 2019 року; прибиральник службових приміщень в Бердянській філії ДП «АМПУ», яка була вакантна в травні 2019 року; контролер на КПП в Ренійській філії ДП «АМПУ», яка була вакантна з 05.02.2019 року по 11.02.2019 року; діловод в Ренійській філії ДП «АМПУ», яка була вакантна з 29.03.2019 року по 02.04.2019 року.

Судом першої інстанції встановлено, що посада охоронника у Маріупольській філії була запропонована позивачці згідно списків вакантних посад станом на 15.04.2019 року, від переведення на яку позивачка відмовилася, про що свідчить її підпис у пропозиції (а.с. 34-38 т.2).

Суд зазначив, що посада охоронника пропонувалась позивачці у інших філіях підприємства, зокрема у Іллічівській філії станом на 18.02.2019 року, 25.02.2019 року, 01.04.2019 року, 15.04.2019 року, а також у Южненській філії станом на 15.04.2019 року, які є менш територіально віддаленими від місця проживання позивачки, від переведення на яку позивачка відмовилася, про що свідчить її підпис у пропозиціях та доданих до них списках вакантних посад (а.с. 207-211 т.1, 212-216 т.1., 1-5 т.2, 34-38 т.2).

Посада прибиральника службових приміщень у Бердянській філії ДП «АМПУ» була запропонована позивачці згідно списків вакантних посад станом на 15.04.2019 року, від переведення на яку позивачка відмовилася, про що свідчить її підпис у пропозиції (а.с. 31-35 т.2).

Крім того, посада прибиральника виробничих приміщень була запропонована позивачці у Ізмаїльській філії ДП «АМПУ» за місцем проживання позивачки, проте позивачка на переведення на запропоновану посаду відмовилася, про факт чого свідчить підпис позивачки від 16.04.2019 року. ( а.с. 22 т.2)

Посада контролера на КПП в Ренійській філії ДП «АМПУ» була запропонована позивачці згідно списків вакантних посад станом на 18.02.2019 року, 25.02.2019 року, 11.03.2019 року, від переведення на яку позивачка відмовилася, про що свідчить її підпис у пропозиціях. (а.с.207-221 т.1).

На посаду діловода у Ренійській філії, яка була відкрита 29.03.2019 року, згідно наказу від 01.04.2019 № 203-К було прийнято ОСОБА_3 з 02.04.2019 по 09.01.2020 на період відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку основного працівника ОСОБА_4 з окладом 3901 грн (а.с. 206 т.4).

Посада діловода була запропонована позивачці у Ізмаїльській філії ДП «АМПУ» за місцем проживання позивачки згідно списків вакантних посад станом на 18.02.2019 року, 25.02.2019 року, від переведення на яку позивачка відмовилася, про що свідчить її підпис у пропозиціях ( а.с. 207-216 т.1).

Позивачка відмовилася від працевлаштування в ТОВ «Охоронна компанія «Альфа безпека», про факт чого свідчить лист ТОВ «Охоронна компанія «Альфа безпека» від 13.03.2019 року з відміткою та підписом про отримання ОСОБА_1 27.03.2019 року. (а.с. 61 т.2)

Позивачка також не прийняла пропозиції відповідача після звільнення щодо укладення трудових договорів про працевлаштування на різні посади в різних філіях підприємства, в тому числі Ізмаїльській (а.с.206-226 т.1; а.с. 1-5, 34-38 т.2).

З наведеного вбачається, що позивачці надані усі можливості щодо працевлаштування в ДП «АМПУ» як до, так і після звільнення за всіма існуючими філіями (зокрема в Ізмаїльській), які вона могла би обіймати за своєю кваліфікацією, які були нею проігноровані.

Позивачка відмовилася від вакантних посад у м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі, згідно наданих Ізмаїльським міськрайонним центром зайнятості відомостей станом на 18.03.2019 року, 26.03.2019 року, 03.04.2019 року, 11.04.2019 року, 19.04.2019 року, 08.05.2019 року, що підтверджується підписами позивачки на пропозиціях про переведення на посаду та на списках вакантних посад від Ізмаїльського міськрайонного центру зайнятості (а.с. 227 -237 т.1, 243-256 т.1, 6-18 т.2, 23-33 т.2, 39-60 т.2).

Дії учасників трудових правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Справедливість - це одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Для приватного права є притаманною також є така засада як розумність.

Згідно статті 4 Конвенції Міжнародної організації праці №158 про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця 1982 року, яку ратифікованопостановою Верховної Ради України від 04 лютого 1994 року №3933-XII, трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов`язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

Тому, твердження про порушення відповідачем процедури звільнення позивача на підставі пункту 1 частини першоїстатті 40 КЗпП України, у зв`язку із невключенням до переліку вакансій всіх посад, зокрема, охоронника в Маріупольській філії ДП «АМПУ», контролера на КПП та діловода в Ренійській філії ДП «АМПУ», охоронника та прибиральника службових приміщень у Бердянській філії ДП «АМПУ», за обставин цієї справи (надання роботодавцем великої кількості вакансій, відсутність у позивача наміру працювати на таких посадах), є необґрунтованими.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 травня 2024 року у справі №761/15152/21, постанові Верховного Суду від 25 червня 2024 року у справі № 500/4416/19.

Зважаючи на те, що позивачка просить поновити її на роботі з тих підстав, що їй не були запропоновані вакантні посади у інших філіях підприємства, про які зазначено у листах обласних центрів зайнятості, однак відповідачем вказані посади пропонувались або у вищевказаних філіях у інші періоди, або у інших філіях, ближчих територіально до місця проживання позивачки, або у Ізмаїльській філії за місцем проживання позивачки, від переведення на які позивачка відмовилася, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про небажання позивачки обіймати запропоновані відповідачем вакантні посади як у Ізмаїльській філії, так і в інших філіях підприємства, та посилання позивача на не запропонування відповідачем усіх вакантних посад свідчить про наявність непослідовної та суперечливої поведінки позивачки.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першоїстатті 40КЗпП України відбулося з дотриманням норм трудового законодавства, оскільки відповідач виконав свій обов`язок стосовно працевлаштування позивача, запропонувавши йому всі вакантні посади у ДП «Адміністрація морських портів», а не лише у Ізмаїльській філії, позивач ознайомившись з переліком вакансій, в тому числі й наданих йому після звільнення, не висловив свою волю на заміщення хоча б однієї з великого переліку вакантних посад, які були наявними у всіх філіях ДП «Адміністрація морських портів України», інших підприємствах по м. Ізмаїл та Ізмаїльському району, ТОВ «Охоронна компанія «Альфа-безпека», а також не виявив бажання отримати професійно-технічну освіту за допомогою служби зайнятості.

Доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції висновку Великої Палати Верховного Судувід 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17, висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 29 січня 2020 року у справі № 761/41149/16-ц, від 22 вересня 2020 року у справі № 161/7196/19, від 09 грудня 2021 року у справі № 646/2661/20 та постановах Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15, від 26 травня 2016 року у справі № 6-3048цс15 щодо застосування частини першої статті40, частин першої та третьої статті49-2 КЗпП, є необґрунтованими, оскільки оскаржуване судове рішення таким висновкам не суперечать.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не взято до уваги порушення відповідачем при звільнені позивача процедури вивчення переважного права на залишення на роботі є необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до частини першоїстатті 42 КЗпП Українипри скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Правиластатті 42 КЗпП Українищодо врахування переважного права залишення на роботі, підлягають застосуванню, якщо відбувається часткове (не повне) скорочення рівнозначних (однотипних) посад, тобто частина посад скорочується, частина - ні, що дає можливість порівняти кваліфікацію та продуктивність праці працівників на рівнозначних (однотипних) посадах, які підлягають скороченню.

У такому випадку переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається працівникам із урахування інших підстав, перелічених у частині другійстатті 42 КЗпП України( постанова Верховного Суду У постанові від 14 червня 2022 року у справі № 465/7570/18).

Застосування положеньстатті 42 КЗпП Україниможливе серед працівників, які обіймають ідентичні (тотожні, однакові) посади.

Факт відсутності посади контролера на контрольно-пропускному пункті загону охорони морського порту служби морської безпеки Ізмаїльської філії відповідача після проведення процедури скорочення підтверджено витягами зі штатного розпису служби від 15.05.2019 року, де посади зазначені як наявні, та від 16.05.2019 року, де вказані посади відсутні (а.с. 62, 63 т.2).

Комісія з визначення переважного права на залишення на роботі має створюватися у випадках, коли в структурі залишаються посади, що відповідають (є наближеними до профілю діяльності) тій, що скорочується, зі звільненням працівника що її обіймає.

Такий висновок відповідає висновкам Верховного Суду у подібних правовідносинах, що викладені зокрема в постановах від 29.11.2018 по справі №292/50/18, від 13.12.2108 по справі № 577/256/18, від 01.04.2020 по справі № 369/4678/18, від 12.08.2020 по справі №753/3889/17, від 03.06.2020 по справі № 757/32634/16-ц, тощо.

Судом встановлено, що посада контролера пропонувалась позивачці у різних філіях підприємства: у Ренійській філії станом на 18.02.2019 року, 25.02.2019 року, 11.03.2019 року; у Южненській філії станом на 18.02.2019 року, 25.02.2019 року; у Одеській філії станом на 18.02.2019 року, 25.02.2019 року; у Миколаївській філії станом на 04.03.2019 року, 15.04.2019 року від переведення на які позивачка відмовилася, про що свідчить її підпис у відповідних пропозиціях.

Зважаючи на те, що скороченню підлягали усі посади контролерів на контрольно-пропускному пункті загону охорони морського порту служби морської безпеки Ізмаїльської філії відповідача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для оцінки застосування переважного права позивача на залишення на роботі відповідно достатті 42 КЗпП України.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 25 червня 2024 року у справі № 500/4416/19.

Щодо необґрунтованої відмови профспілкового комітету у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 за пунктом 1 частини першоїстатті 40 КЗпП України, судом першої інстанції, надано обґрунтований висновок про те, що звільнення відбулось через відсутність обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, у зв`язку із чим відповідач на законних підставах мав право звільнити позивачку без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), з яким колегія суддів погоджується.

Аналогічних висновків про правомірність дій відповідача у спірних правовідносинах дійшов Верховний Суд у справах №500/4415/19-ц, 500/4406/19, 500/4430/19.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі не наведено ніяких нових обставин та не надано нових доказів, що давали б апеляційному суду підстави для проведення переоцінки обставин та висновків, зроблених судом першої інстанції у своєму рішенні.

Щодо суті апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судоверішеннябез змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судоверішенняз додержанням вимог матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, щорішеннясуду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, арішеннясуду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 06 грудня 2024 року.

Головуючий В.А.Коновалова

Судді М.В. Назарова

О.Ю. Карташов