Постанова

від 03.12.2024 по справі 686/7439/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/7439/23

Провадження № 22-ц/4820/1664/24

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,

секретар судового засідання Заворотна А.В.

за участю: третьої особи ОСОБА_1 , представників сторін ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕД ПМК 2015», ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 , про переведення прав і обов`язків покупця за договором купівлі-продажу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 червня 2024 року (суддя Стефанишин С.Л.).

Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи та представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У березні 2023 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ЖЕД ПМК 2015», ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 , про переведення прав і обов`язків покупця за договором купівлі-продажу.

В обґрунтування позову зазначав, що він з 1996 року проживає та зареєстрований в кімнаті АДРЕСА_1 .

19.04.2019 йому стало відомо, що кімната в якій він проживає була відчужена ТОВ «ЖЕД ПМК 2015» за договором купівлі-продажу від 18.04.2019 ОСОБА_5 Вказував, що того ж дня, йому зателефонували та повідомили сусіди, що замки в дверях кімнати намагаються зрізати «болгаркою» невідомі люди. Прибувши до кімнати побачив, як ОСОБА_5 , показавши документи про придбання кімнати у ТОВ «ЖЕД ПМК 2015», намагається вчинити безпідставне самовільне виселення позивача з кімнати.

Посилався на те, що матеріали справи не містять доказів, що кімната №3 була повернута ОСОБА_4 попередньому власнику за актом приймання-передачі відповідно до п. 7.4 договору найму житлового приміщення від 03.06.2013, відсутні і докази заперечення наймодавця, на той час власника гуртожитку КВП «ПМК-33», щодо користування ОСОБА_4 кімнатою №3.

Таким чином, на думку позивача, договір найму був чинний станом на момент укладення договору купівлі-продажу кімнати від 18.04.2019, ОСОБА_4 продовжує користуватись кімнатою, відповідно, права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу від 18.04.2019 повинні бути переведені з ОСОБА_5 на нього.

Враховуючи викладене вище, просив суд перевести права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу від 18.04.2019, який укладений між ТОВ «ЖЕД ПМК 2015» (продавець) та ОСОБА_5 (покупець), та посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Грица Л.М., №550, на ОСОБА_4 .

Протокольною ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 24 жовтня 2023 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 .

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 червня 2024 року позов задоволено. Переведено права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу від 18.04.2019, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖЕД ПМК 2015» (продавець), та ОСОБА_5 (покупець), посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Грица Лілією Миколаївною, №550, на ОСОБА_4 . Виплачено ОСОБА_5 , як грошову компенсацію за кімнату АДРЕСА_1 грошові кошти в розмірі 80000 (вісімдесят тисяч) гривень внесені ОСОБА_4 на депозитний рахунок суду, що підтверджується квитанцією АТ КБ "ПриватБанк", код квитанції: 9342-9615-2905-0462 від 22.05.2024. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕД ПМК 2015» на користь ОСОБА_4 судовий збір в загальній сумі 1610,40 гривень.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. При цьому, посилається неповідомлення про розгляд справи відповідачів, її чоловіка ОСОБА_5 , який мобілізований на проходить службу в ЗСУ, та ТОВ «ЖЕД ПМК 2015», а також і її, як третьої особи у справі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги також вказує, що строк дії договору найму житлового приміщення від 03.06.2013 закінчився 02.06.2014, жодних письмових угод між сторонами щодо продовження строку дії договору найму не укладалось, а відомостей які доводять зворотнє позивачем не було надано. Водночас, в матеріалах справи є повідомлення №28 від 29.05.2014 від Колективного виробничого підприємства «ПМК-33», адресоване ОСОБА_4 та отримане ним 03.06.2014, про закінчення строку дію договору найму та необхідність укладення договору на новий строк або звільнення житлової кімнати. До вказаної дати ОСОБА_4 разом з членами своєї сім`ї звільнив відповідну житлову кімнату у гуртожитку та переїхав проживати у придбану його сім`єю квартиру в житловому будинку по АДРЕСА_2 . А тому, за позицією скаржниці, 02.06.2014 строк дії договору найму житлового приміщення від 03.06.2013 №12-3 закінчився, орендодавець заперечував щодо продовження договірні відносини, правовідносини за договором найму припинилися. Відповідно, твердження позивача щодо пролонгації договору найму житлового приміщення від 03.06.2013 не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Вказує, що пролонгації договору найму не відбулось станом на 18.04.2019 позивач не був наділений жодними правами щодо житлової кімнати, а тому не мав переважного права на купівлю вказаної кімнати.

Крім того, вказує, що обов`язковою умовою наявності в орендаря переважного права на купівлю у власника орендованого майна є, зокрема, належне виконання орендарем умов такого договору. Проте, рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 28.07.2014 про стягнення з ОСОБА_4 орендної плати встановлено, що останній взагалі не виконував свій обов`язок щодо оплати за договором найму.

Отже, у зв`язку з невиконанням ОСОБА_4 умов вищевказаного договору найму житлового приміщення у позивача у даних правовідносинах відсутнє право на придбання житлової кімнати №3 у гуртожитку по АДРЕСА_3 . Проте, вказані обставини не були взяті до уваги судом першої інстанції.

Крім того, в суді першої інстанції було зроблено заяву про застосування строку позовної давності, однак, суд, в порушення вимог цивільного законодавства, взагалі не мотивував в оскаржуваному рішенні підстав для відмови у застосуванні в даній ситуації наслідків спливу позовної давності.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

В судовому засіданні третя особа ОСОБА_1 , представник відповідачів ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, змінити рішення суду першої інстанції в частині застосування норм матеріального права.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1статті 376 ЦПК України,підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно положень частин 1, 2, 5статті 263 ЦПК України,судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, рішення суду першої інстанції не відповідає вимогамстатті 263 ЦПК України.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу кімнати №3 від 18.04.2019 підлягають переведенню з ОСОБА_5 на ОСОБА_4 , оскільки останній, як наймач кімнати, мав переважне право на купівлю цієї кімнати, такий спосіб захисту порушених прав є єдиним та ефективним. При цьому, суд застосував як положення ст. ст. 362, 759, 773, 777 ЦК України так і положення ст. ст. 22, 636, 979, 980, 1166, 1187, 1188, 1192 ЦК України, та Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які не регулюють спірні правовідносини.

Однак, цей висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи та вимогам закону з таких підстав.

10червня 2024 року суд першої інстанції розглянув справу за відсутності третьої особи ОСОБА_1 .

Згідно з чч.1-2статті 211 ЦПК України, розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частини 1статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Статтею 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Хмельницького міськрайонного осуду від 09.04.2024 закрито підготовче провадження у даній справі, справу призначено до розгляду на 23.05.2024 об 11.00 год., відомості про повідомлення третьої особи у справі ОСОБА_1 про вказане судове засідання відсутні. 23.05.2024 - розгляд справи відкладено на 10.06.2024 на 14.00 год. Відомості про повідомлення у будь-який спосіб ОСОБА_1 про судове засідання 10.06.2024 відсутні.

А тому, слід дійти висновку, що суд першої інстанції не виконав вимог ЦПК України щодо належного повідомлення третьої особи ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи, призначеної на 10 червня 2024 року, розглянув справу без участі неналежно повідомленої третьої особи, що є порушенням права учасника справи на справедливий суд.

Суд першої інстанції не забезпечив реалізацію процесуальних прав третьої особи, про що вона зазначає в апеляційній скарзі, що є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Доводи апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення відповідачів ОСОБА_5 та ТОВ «ЖЕД ПМК 2015» до уваги апеляційним судом не приймаються, оскільки вони не уповноважували ОСОБА_1 на представництво їх інтересів у даній справі, в тому числі на стадії апеляційного провадження.

При ухваленні нового судового рішення апеляційний суд приймає до уваги таке.

Встановлено, що з 27 вересня 1996 року місце проживання ОСОБА_4 зареєстроване у гуртожитку по АДРЕСА_3 , який належав на праві власності КВП «ПМК-33».

03 червня 2013 року між КВП «ПМК-33» і ОСОБА_4 укладено договір найму житлового приміщення №12-3, за умовами якого наймодавець передав ОСОБА_4 у тимчасове платне користування строком на 1 рік житлове приміщення - кімнату. Факт передачі кімнати у користування ОСОБА_4 підтверджується актом приймання-передачі житлового приміщення.

Згідно з пунктами 7.1, 7.3 договору найму, після закінчення строку найму наймач зобов`язаний передати наймодавцю житлове приміщення, що було передано наймодавцем у найм відповідно до умов цього договору, протягом 15 календарних днів з моменту закінчення строку найму, а також знятися з реєстрації за вказаною адресою, виїхати з житлового приміщення, звільнити житлове приміщення від речей та підготувати його до передачі наймодавцю.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 липня 2014 року стягнено солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь КВП «ПМК-33» заборгованість за договором найму за період з 03 червня 2013 року до 03 квітня 2014 року у розмірі 3 198,06 грн.

Рішенням загальних зборів засновників КВП «ПМК-33» від 27 січня 2015 року приміщення гуртожитку по АДРЕСА_2 передано у власність ТОВ «ЖЕД ПМК 2015» як вклад до статутного капіталу господарського товариства. У той же день загальні збори засновників ТОВ «ЖЕД ПМК 2015» ухвалили рішення про прийняття приміщення гуртожитку до свого статутного капіталу.

28 січня 2015 року ТОВ «ЖЕД ПМК 2015» отримало свідоцтво серії НОМЕР_1 (індексний номер 32825111) про право власності на нерухоме майно - приміщення гуртожитку по АДРЕСА_3 , загальною площею 2126,1 кв. м.

Після відчуження частини приміщення гуртожитку ТОВ «ЖЕД ПМК 2015» отримало свідоцтво серії НОМЕР_2 від 12 червня 2015 року (індексний номер 38958530) про право власності на нерухоме майно - приміщення гуртожитку по АДРЕСА_3 , загальною площею 2078,1 кв. м.

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 25 травня 2017 року у справі № 686/10939/15-цвизнано недійсними рішення загальних зборів засновників КВП «ПМК-33» від 27 січня 2015 року про передачу в якості внеску до статутного капіталу ТОВ «ЖЕД ПМК 2015» приміщення гуртожитку по АДРЕСА_3 , та рішення загальних зборів засновників ТОВ «ЖЕД ПМК 2015» від 27 січня 2015 року про прийняття до статутного капіталу товариства цього приміщення, скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 32825111 від 28.01.2015, видане ТОВ «ЖЕД ПМК 2015», на гуртожиток по вул. Зарічанська, 14 А у м. Хмельницькому, та рішення Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції про реєстрацію за ТОВ «ЖЕД ПМК 2015» права власності на цей гуртожиток.

02 червня 2017 року скасовано право власності ТОВ «ЖЕД ПМК 2015» на приміщення гуртожитку по АДРЕСА_3 , загальною площею 2126,1 кв. м (згідно рішення державного реєстратора Хмельницької міської ради про скасування державної реєстрації прав індексний номер 35686610 від 15 червня 2017 року).

На підставі договору про поділ нерухомого майна від 21 лютого 2019 року № 246 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10 квітня 2019 року зареєстровано право власності ТОВ «ЖЕД ПМК 2015» на кімнату (номер запису про право власності 31146969).

18 квітня 2019 року між ТОВ «ЖЕД ПМК 2015» та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Грицою Л. М. (реєстраційний номер 550), за умовами якого ТОВ «ЖЕД ПМК 2015» продало, а ОСОБА_5 купив кімнату №3, площею 15,3 кв.м., по АДРЕСА_3 , за 80 000,00 грн. Того ж дня у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності ОСОБА_5 на кімнату (номер запису про право власності 31248726).

Згідно з довідкою ДП Житлово-експлуатаційна дільниця КВП «ПМК-35» № 13/02 від 13 лютого 2020 року станом на 18 квітня 2019 року у кімнаті АДРЕСА_1 ніхто не проживав.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 16 жовтня 2019 року дружина позивача ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності від 26 грудня 2013 року набула право власності на квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 73,9 кв. м, житловою площею 39,2 кв. м.

Вказані обставини встановлені постановами Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №686/15108/19 та від 24.01.2024 у справі №686/804/22.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.10.2020 у справі №686/15108/19, з врахуванням змін відповідно постанови Верховного Суду від 08.12.2021, в позові ОСОБА_4 до ТОВ «ЖЕД ПМК 2015», ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі продажу відмовлено.

Також, рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08.11.2022 у справі №686/804/22, з врахуванням змін відповідно до постанови Верховного Суду від 24.01.2024, в позові ОСОБА_4 до ТОВ «ЖЕД ПМК 2015», ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації та припинення права власності відмовлено.

Крім того, зі змісту повідомлення КВП ПМК-33 №28 від 29.05.2014 вбачається, що КВП ПМК-33 повідомляло ОСОБА_4 про закінчення строку договору оренди житлового приміщення кімнати АДРЕСА_1 та необхідність укладення договору оренди на новий строк, в разі не укладення договору оренди вирішення підприємством питання про правомірність проживання в гуртожитку (а.с. 9).

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Згідно з частиною першоюстатті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно достатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тобто підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Відповідно до частини другоїстатті 777 ЦК України, наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Частиною другоюстатті 822 ЦК Українипередбачено, що у разі продажу житла, яке було предметом договору найму, наймач має переважне перед іншими особами право на його придбання.

Оскільки законодавством не визначено механізм реалізації наймачем свого переважного права, передбаченого частиною другоюстатті 822 ЦК України, то до правовідносин між сторонами за аналогією необхідно застосувати правиластатті 362 ЦК України.

Частиною п`ятою статті362 ЦК України передбачено, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця. Одночасно позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року у справі № 727/4168/17 (провадження № 61-1708св19) з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року в справі № 909/337/19 (провадження № 12-35гс20) зроблено висновок, що «якщо власником предмета найму (оренди) порушено передбачене частиною другою статті 777 ЦК України переважне право наймача (орендаря) на придбання переданої у найм (оренду) речі, належним способом захисту відповідного переважного права наймача (орендаря) буде позов про переведення на останнього прав та обов`язків покупця відповідної речі. Отже, до спірних правовідносин щодо захисту передбаченого частиною другою статті 777 ЦК України переважного права наймача (орендаря) на придбання предмета найму (оренди) за аналогією закону підлягають застосуванню положення частини четвертої статті 362 цього Кодексу, яка регулює подібні правовідносини, а саме визначає порядок захисту переважного права співвласника майна на придбання частки іншого співвласника при її відчуженні останнім. Звідси для захисту переважного права наймача (орендаря), який належним чином виконує свої обов`язки відповідно до умов договору та закону, у разі продажу речі, переданої у найм (оренду), належним способом захисту є переведення на наймача (орендаря) прав та обов`язків покупця відповідної речі. Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Відповідно до частини першої статті 821 ЦК України, договір найму житла укладається на строк, встановлений договором.

До договору найму житла, укладеного на строк до одного року (короткостроковий найм), не застосовуються положення частини першої статті 816, положення статті 818 та статей 822-824 цього Кодексу (щодо переважного права наймача житла).

За правилами пункту 3 частини першої статті 3, частини третьої статті 6 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Встановлено, що, укладаючи договір найму житлового приміщення №12-3, сторони погодили, що строк найму житла становить 1 рік (короткостроковий), і протягом 15 днів з моменту закінчення строку найму наймач зобов`язаний передати наймодавцеві житлове приміщення, знятись з реєстрації та звільнити житлове приміщення. Ураховуючи викладене, апеляційний суд відхиляє доводи позивача про те, що договір найму продовжив свою дію, оскільки сторони договору найму погодили його строки та умови звільнення приміщення наймачем.

Колегія суддів вважає, що сам по собі факт реєстрації ОСОБА_4 у спірній кімнаті, укладення ним договорів на житлово-комунальні послуги від 10.12.2020, 08.12.2021 та оплата комунальних послуг не є безумовною підставою вважати (без укладення відповідного письмового договору найму), що ОСОБА_4 набув статусу наймача житлового приміщення.

Враховуючи викладене, доводи позивача проте, що договір найму житлового приміщення №12-3 від 03.06.2013 був чинним на час укладення договору купівлі-продажу 18.04.2019, є безпідставними та не ґрунтуються на наявних у матеріалах справи доказах.

За таких обставин, правові підстави для задоволення позовних вимог про переведення на позивача прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу від 18 квітня 2019 року відсутні, а висновок суду першої інстанції про порушення переважного права ОСОБА_4 на купівлю кімнати, переданої йому в найм (оренду), є помилковим. Відповідно, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

З приводу доводів скаржниці про перебіг позовної давності слід зазначити, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог. З огляду на висновок апеляційного суду про відмову в позові про переведення на позивача прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу з підстав його необґрунтованості, позовна давність застосуванню не підлягає.

Згідно з частиною тринадцятоюстатті 141 ЦПК України,якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі частин 1 і 13 статті 141 ЦПК України, з позивача на користь третьої особи ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір, сплачений нею при подачі апеляційної скарги в розмірі 1610 грн 40 коп.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 червня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В позові ОСОБА_4 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1610 грн 40 коп судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 грудня 2024 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: А.П. Корніюк

О.І. Талалай