Рішення

від 26.11.2024 по справі 280/6407/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року Справа № 280/6407/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБатрак І.В.,

за участю секретаряПрус Я.І.,

представника позивача Куліди А.А.,

представника відповідача Стець А.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ-АГРІТРЕЙД»

до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ-АГРІТРЕЙД» (далі ТОВ «ПРОФІТ-АГРІТРЕЙД», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі Східне МУ ДПС по роботі з ВПП, відповідач ), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 12.04.2024 №295/32-00-51-03-03, №296/32-00-51-03-03.

На обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначає, що позивач головним чином посилається на процедурні порушення під час «проведення» документальної перевірки (перевірка фактично не відбулась) - нібито проведення перевірки за відсутності права на проведення такої перевірки. Наголошує, що наслідки незаконної перевірки є нікчемними та не можуть створювати для платника податків будь-яких негативних наслідків, що підтверджується однозначною позицією Верховного Суду. При чому, посилання позивача на процедурне порушення є суттєвим, адже позивач заперечує право відповідача на проведення документальної перевірки за наказом як таке. Також звертає увагу суду на широко застосовну у практиці ЄСПЛ концепцію «плодів отруєного дерева», яка фактично зводиться до того, що незаконні дії можуть породжувати лише незаконні наслідки. В той же час, посилається й на спростування висновків Акта перевірки, оскільки єдиним суттєвим посиланням Акта перевірки є необхідність дослідження документів щодо здійснення оплати. Стверджує, що позивач надавав документи щодо оплати у доповнення до скарги на ППР, яка подавалась до Державної податкової служби України, однак такі документи не були враховані. Вважає, що при розгляду цієї справи суд повинен врахувати всі означені обставини (посилання на незаконність перевірки, а також на спростування претензій за Актом документальної перевірки наданими разом з доповнення до скарги документами) у сукупності та прийняти остаточне рішення щодо обґрунтованості здійсненої позивачем заяви щодо бюджетного відшкодування, адже в межах адміністративного оскарження позивач обґрунтовував свою позицію як посилання на незаконність перевірки (заперечення на Акт перевірки), так і по суті «порушень» (скарга на ППР). Окремо відзначає про безпідставність посилання відповідача на «ризиковий» статус позивача, адже сам по собі статус «ризикового» не може виливати на достовірність показників звітності платника податків, а може бути лише підставою для більш ретельної перевірки певних операцій (виключно в межах реєстрації податкових/відповідної документальної перевірки).

Ухвалою суду від 15.07.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 12 серпня 2024 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 26 липня 2024 року на адресу суду через систему «Електронний суд» надіслав відзив (вх. №34869), у якому щодо підстав проведення перевірки зазначає, що у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Крім того, наголошує, що ТОВ «ПРОФІТ-АГРІТРЕЙД» не погодилось з призначеною документальною перевіркою та оскаржило наказ у судовому порядку, однак рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.05.2024 по справі № 280/2308/24 винесено на користь контролюючого органу. Щодо фактичних обставин справи вказує, що на дату акта перевірки ТОВ «ПРОФІТ-АГРІТРЕЙД» документи для перевірки не надано, у тому числі первинні документи, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг сум зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2023 року, а тому за наслідками перевірки встановлені наступні порушення податкового законодавства: пп. б) п. 200.4, пп. в) п. 200.14 ст. 200, з урахуванням п. 44.6 ст. 44 ПК України, не має права на отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, заявленого у р. 20.2.1 податкової декларації з ПДВ за листопад 2023 року на суму 2144627,00 грн. Щодо посилання позивачем на рішення по справі № 280/3011/24 зауважує, що на дату акту наявна інформація щодо ризиковості платника податку ТОВ «ПРОФІТ-АГРІТРЕЙД» за рішеннями про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 26.09.2023 № 21571, від 09.11.2023 № 25050, від 21.12.2023 № 28113, від 18.01.2024 № 741, на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Зважаючи на викладене, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

09 серпня 2024 року від представника позивача до суду через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив (вх. №36985), у якій додатково наголошує, що документальна перевірка могла стосуватися лише тих питань, що стали предметом оскарження, який у даному випадку зводився до спростування позивачем твердження відповідача про нібито відсутність експортних операцій. Відтак, на думку позивача, посилання відповідача на документи щодо оплати придбаних товарів/послу по суті завідомо незаконної спробою розширити предмет перевірки та досліджувати питання, які не входять до предмету перевірки. Не зважаючи на означене позивач в межах адміністративного оскарження результатів документальної перевірки надавав докази оплати у повному обсязі, однак такі документи були проігноровані. Такі документи були надані й до суду, а тому суд може особисто переконатись, що всі заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість були сплачені. Відтак, стверджує, що всі заявлені позивачем до відшкодування суми податку на додану вартість оплачені, а тому посилання на оплату не може бути підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні. Що ж стосується «ризиковості», наголошує, що такі обставини не можуть бути самостійною підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні. Більш того, «ризиковість» позивача скасована у судовому порядку в межах справи №280/3011/24 (станом на дату цього документи триває розгляд у суді апеляційної інстанції), відтак посилання відповідача на «ризиковість» безпідставне.

У свою чергу, представником відповідача до матеріалів справи через систему «Електронний суд» долучено заперечення на відповідь на відзив (вх. №37287 від 12.08.2024), у яких підкреслює, що норми матеріального права кореспондують саме обов`язок платника щодо зберігання оригіналів зазначених документів, а не контролюючого органу. З цієї підстави платник податків повинен надати документи, які є податковою звітністю. Крім того, обов`язком контролюючого органу є здійснення перевірки на підставі первинних документів, який кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Стосовно цього було складено акт про ненадання документів до перевірки від 22.03.2024 № 56/32-00-51-03-03/41381909, який долучено разом з відзивом на позовну заяву від 25.07.2024 № 2959/5/32-00-05-04-01 (додаток № 14). Щодо часового проміжку, який підлягав перевірці слід зазначає, що період грудня 2023 року не входив в часові проміжку відповідної перевірки. Крім того, відповідні суми, які було зазначено в демаркації було визначено саме в листопаді 2023 року, а тому на відповідну дату повинні були бути наявні відповідні документи та зареєстровані накладні.

12 серпня 2024 року підготовче засідання по справі відкладено на 12 вересня 2024року.

Крім того, на обґрунтування позовних вимог представником позивача до суду надано через систему «Електронний суд» додаткові пояснення у справі (вх. №39456 від 23.08.2024, №40282 від 29.08.2024, №47057 від 12.09.2024, №45327 від 30.09.2024), при цьому, представником відповідача також направлено через систему «Електронний суд» додаткові пояснення (вх. №41967 від 11.09.2024, №45139 від 30.09.2024).

12 вересня 2024 року строк підготовчого провадження по справі продовжено на 30 днів, підготовче засідання по справі відкладено на 01 жовтня 2024року.

01 жовтня 2024 року судом закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 10 жовтня 2024року.

Ухвалою суду від 10.10.2024 клопотання представників сторін задоволено, провадження у справі зупинено на час, необхідний сторонам для примирення, до 26листопада 2024 року.

26 листопада 2024 року провадження у справі поновлено.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надавши пояснення аналогічні викладеним у позові, відповіді на відзив та письмових поясненнях. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, надавши пояснення, аналогічні викладеним у відзиві та додаткових поясненнях, долучених до матеріалів справи. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «ПРОФІТ-АГРІТРЕЙД» (ідентифікаційний код 41381909) є юридичною особою, яка зареєстрована 07.06.2017 та з 08.06.2017 перебуває на обліку у Східному МУ ДПС по роботі з ВПП, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

18 січня 2024 року відповідачем складений Акт №29/32-00-51-03-03/41381909 про результати камеральної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2023 року.

Позивач, не погодившись із вказаним актом надав відповідачу заперечення від 02.02.2024 №02.

За наслідками розгляду заперечень позивача, відповідач листом від 21.02.2024 №924/6/32-00-51-03-07 повідомив, що висновки контролюючого органу, викладені в Акті перевірки від 18.01.2024 №29/32-00-51-03-03/41381909, з урахуванням фактів, викладених у заперечення на Акт, потребують додаткового дослідження та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі пп. 78.1.5 п.78.1 ст. 78 ПК України.

21.02.2024 відповідачем прийнятий наказ №51-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ПРОФІТ-АГРІТРЕЙД».

Не погоджуючись із таким наказом, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.05.2024 по справі №280/2308/24, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.07.2024, у задоволенні позовних вимог ТОВ «ПРОФІТ-АГРІТРЕЙД» до Східного МУ ДПС по роботі з ВПП про визнання протиправним та скасування наказу від 21.02.2024 № 51-п було відмовлено.

Крім того, судом встановлено, що у відповідності до вимог ст. 79 ПК України, наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача разом з повідомлення про проведення такої перевірки було направлено поштою на податкову адресу платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп.78.1.5 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79, пп. 69.22 п. 69 підр. 10 розд. XX ПК України з урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), наказу Східного МУ ДПС по роботі з ВПП від 21.02.2024 № 51-п, у період з 04.03.2024 по 22.03.2024 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання дослідження фактів викладених у запереченні від 02.02.2024 № 02 (вх. від 09.02.2024 № 973/6) на акт камеральної перевірки від 18.01.2024 № 29/32-00-51-03-03/41381909) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2023 року, за результатами якої складено акт від 29.03.2024 № 297/32-00-51-03-03/41381909.

Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2023 року податкової декларації з ПДВ, від`ємного значення, у тому числі заявленого з бюджету, встановлено порушення ТОВ «ПРОФІТ-АГРІТРЕЙД» пп. б) п. 200.4, пп. в) п. 200.14 ст. 200, з урахуванням п. 44.6 ст. 44 ПК України, не має права на отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, заявленого у р. 20.2.1 податкової декларації з ПДВ за листопад 2023 року на суму 2144627,00 грн.

За результатами розгляду постійною комісією Східного МУ ДПС по роботі з ВПП матеріалів документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ПРОФІТ-АГРІТРЕЙД» (акт від 29.03.2024 № 297/32-00-51-03-03/41381909 та заперечення позивача від 05.04.2024 №13 на акт перевірки) прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

від 12.04.2024 № 295/32-00-51-03-03 за формою «В3» на суму, на яку відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість у розмірі 2144627,00 грн;

від 12.04.2024 № 296/32-00-51-03-03 за формою «ПС», яким до позивача застосувані штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем рішеннями позивач оскаржив їх у адміністративному порядку. Проте, за результатами розгляду скарги ТОВ «ПРОФІТ-АГРІТРЕЙД» (вх. від 29.04.2024 № 16729/6 до ДПС України) та додаткових пояснень до скарги з копіями платіжних доручень (вх. до ДПС України від 04.06.2024 № 22394/6) рішенням від 13.06.2024 №17913/6/99-00-06-01-04-06 ДПС України залишило без змін ППР, а скаргу без задоволення

Вважаючи прийняті відповідачем рішення від 12.04.2024 №295/32-00-51-03-03, №296/32-00-51-03-03 протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Щодо підстав для проведення перевірки.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (пп. 21.1.1, 21.1.4 п. 21.1 ст. 21 ПК України).

Одним з видів податкового контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавств відповідно до ст. 75 ПК України є право контролюючих органів на проведення камеральної, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичної перевірки.

Такі перевірки мають свої особливості щодо сфери правового регулювання, підстав для їх призначення, проведення, оформлення результатів та прийнятих за її наслідками рішень.

Відповідно до пп. 78.1.5 п.78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: зокрема, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному п. 86.7 ст. 86 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Аналіз змісту зазначеного положення дозволяє дійти висновку, що перевірка на підставі зазначеної правової норми є додатковою (похідною) та нерозривно пов`язана з первинною перевіркою і є її невід`ємною частиною, оскільки під час такої повторної перевірки досліджуються не всі питання, які були предметом первинної перевірки, а лише ті, які були порушені платником податків у відповідній скарзі або запереченнях.

Таким чином, за загальним правилом під час проведення перевірки повинні бути повно та всебічно розглянуті усі питання, які слугували підставою для її проведення. Проте ймовірні неповнота, недостатність, невідповідність висновків акта перевірки, про які зазначає платник податків у своїх запереченнях чи скарзі, а також посилання платника на обставини, що не були досліджені під час перевірки, є правовою підставою для призначення повторної позапланової перевірки.

Тобто, додаткова (повторна) перевірка, призначена на підставі пп. 78.1.5 п. 78 ст. 78 ПК України, є своєрідним способом усунення недоліків, пов`язаних з недостатнім (неповним) дослідженням відповідних питань під час первинної перевірки.

Позивачем подано заперечення на Акт від 18.01.2024 №29/32-00-51-03-03/41381909 про результати камеральної перевірки.

У вказаних запереченнях позивач, зокрема зазначає, що категорично не погоджується із висновками Акта перевірки, вважає їх такими, що суперечать фактичним обставинам та не відповідають положенням ПК України.

У запереченнях на акт перевірки позивач посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, зокрема вказує, щодо здійснення експортних операцій.

Так, у п.3 Акту перевірки від 18.01.2024 №29/32-00-51-03-03/41381909 зазначено, що у листопаді 2023 року позивачем експорті операції не здійснювались.

В той же час, у запереченнях на Акт перевірки позивач із таким твердженням не погоджується та зазначає, що підприємство експортувало весь товар за операціями з придбання якого було сформоване означене у Акті перевірки бюджетне відшкодування. До заперечень позивач надав документи на підтвердження експортних операцій.

Вказані факти, свідчить про наявність обставин, що не були досліджені під час перевірки, на що вірно звернув увагу суд першої інстанції.

За таких обставин у контролюючого органу були наявні підстави передбачені пп.78.1.5 п.78.1 ст. 78 ПК України для видання наказу про проведення документальної позапланової перевірки позивача.

Зазначені обставини встановлені рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.05.2024 по справі №280/2308/24, що набрало законної сили відповідно до постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30.07.2024, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «ПРОФІТ-АГРІТРЕЙД» до Східного МУ ДПС по роботі з ВПП про визнання протиправним та скасування наказу від 21.02.2024 № 51-п було відмовлено.

Суд зазначає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 78 КАС України).

Установлене статтями 75-81 ПК України правове регулювання визначає певні обов`язкові умови, за наявності яких перевірка може вважатися такою, що проведена належним чином.

Згідно з п.79.1, 79.2 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених ст. 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

З системного аналізу зазначених норм ПК України випливає, що проведення перевірки як контрольного заходу передбачає такі етапи її проведення: встановлення підстав для проведення перевірки; прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки, яке оформлюється наказом керівника цього органу; допуск до перевірки; вивчення наданих платником податків документів та/або інших матеріалів; оформлення результатів перевірки.

Реалізація зазначених етапів означає, що податкова перевірка відбулася як юридичний факт, на підставі якого керівник податкового органу може зробити висновок про наявність податкового правопорушення та прийняти відповідне рішення.

Судом встановлено, що позапланова перевірка була проведена відповідно до наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 21.02.2024 № 51-п та повідомлення про проведення перевірки від 21.02.2024 №29/32-00-51-03-03. Копія наказу та письмове повідомлення про проведення такої перевірки були направлені відповідачем на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Отже, доводи позивача, викладені у позовній заяві, про порушення відповідачем процедури проведення перевірки, не знайшли свого підтвердження під час розгляду цієї справи.

Щодо виявлених перевіркою порушень позивачем податкового законодавства суд вказує про наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп. «а» пункту 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Абзацом 3 п. 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п, 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацами 1-3 п. 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Згідно з пп. 200.1, 200.2 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

- у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

- у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. При цьому, право на бюджетне відшкодування частини від`ємного значення виникає лише у разі фактичної сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг) отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

За змістом ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до ст. 3 Закону України № 996-XIV датою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 11 Закону №996 підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на основі даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи (п. 83.1 ст. 83 ПК України).

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в п. 86.7 ст. 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності ( п.44.6 ст.44 ПК України).

Отже, положеннями зазначених правових норм визначено обов`язок платника податків надавати документи на підтвердження правомірності формування показників звітності та наслідки неподання таких документів.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Пунктом 49.1 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені згаданим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (надалі - Порядок №21).

Згідно із п. 6 Розділу І Порядку № 21 до податкової звітності з податку на додану вартість належать: податкова декларація з податку на додану вартість; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованих як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Пунктом 10 Розділу III Порядку № 21 встановлено, що додатками до декларації, зокрема, є: розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1); довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2); розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ) (додаток 3); заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4).

Порядок заповнення податкової декларації з податку на додану вартість встановлений Розділом V Порядку №21.

Так, відповідно до пп. 3, 4 п. 5 розділу V Порядку № 21 сума від`ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20.

Сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації): зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1); підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Платники податку, які відповідно до ст. 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (ДЗ) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Значення рядка 3 таблиці 1 (ДЗ) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації; зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (ДЗ) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3.

Відповідно до пп. 5 п. 5 розділу V Порядку № 21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Як встановлено судом, 15.12.2023 позивачем подано за місцем обліку ГУ ДПС у Запорізькій області (Вознесенівський район м. Запоріжжя) податкову декларацію з ПДВ за звітний період листопад 2023 року з відповідними додатками (реєстраційний номер 9342374424), де задекларовано у рядку 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 рядок 9 декларації) (позитивне значення) показник у розмірі 6930661,00 грн, а в рядках 20, 20.2.1 «Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 рядок 19.1), яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» - 2144627,00 грн.

Висновки податкового органу про порушення позивачем законодавства при декларуванні за листопад 2023 року податкової декларації з ПДВ обґрунтовані зокрема тим, що на дату акту наявна інформація щодо ризиковості платника податку ТОВ «ПРОФІТ-АГРІТРЕЙД» за рішеннями про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 26.09.2023 № 21571, від 09.11.2023 № 25050, від 21.12.2023 № 28113, від 18.01.2024 № 741, на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

З цього приводу суд наголошує, що такі обставини не можуть бути самостійною підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні. Більш того, «ризиковість» позивача скасована у судовому порядку в межах адміністративної справи №280/3011/24, однак станом на дату розгляду даної справи рішення суду не набрало законної сили та триває розгляд у суді апеляційної інстанції.

Перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов`язань, задекларованих у розділі І Декларації за листопад 2023 року контролюючим органом встановлено, що суми показників рядків 1.1,1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 3, 4.1, 4.2, 4.3, 5.1, 6.1, 6.2, 7, 8, 9 податкової декларації з ПДВ за листопад 2023 року ТОВ «ПРОФІТ-АГРІТРЕЙД» не відображено.

У листопаді 2023 року підприємство не здійснювало операції з реалізації товарів/послуг, як на митній території України за ставками 20%, 7%, так і за її межами за ставкою 0%.

Відповідно до баз даних та автоматизованої інформаційної системи ДПС ЄРПН за листопад 2023 року ТОВ «ПРОФІТ-АГРІТРЕЙД» в адресу контрагентів-покупців на території України, покупців за межами митної території України не здійснювалась.

При перевірці операцій щодо вивезення товарів за межі митної території України ТОВ «ПРОФІТ-АГРІТРЕЙД» контролюючим органом здійснено співставлення даних податкової декларації з ПДВ за листопад 2023 року з даними Системи електронного адміністрування.

Відповідно до рядка 2.1 податкової декларації з ПДВ за листопад 2023 року дані з проведення експортних операцій відсутні, за даними ЄРПН відсутня реєстрація податкових накладних на експорт за ІПН 300000000000.

На дату акта перевірки ТОВ «ПРОФІТ-АГРІТРЕЙД» первинні документи та проведення їх в бухгалтерському обліку для перевірки не надано, у тому числі по взаємовідносинам з нерезидентами та первинні документи, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг сум зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2023 року.

При цьому, зауваження щодо правильності формування позивачем сум податкових зобов`язань та податкового кредиту, які є визначальними для формування сум від`ємного значення та, відповідно, бюджетного відшкодування, контролюючим органом в акті перевірки не викладено.

Таким чином контролюючим органом не надано жодних пояснень, підтверджених належними та допустимими доказами, щодо неправомірності формування позивачем спірного бюджетного відшкодування ПДВ.

При цьому, як зазначалось вище, підставою для бюджетного відшкодування сум ПДВ є реальне (фактичне) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що від`ємне значення з ПДВ попередніх періодів (фактично суми ПДВ за спірними господарськими операціями) підтверджуються документальними перевірками (для наочності витяг з акта камеральної перевірки), зокрема: Довідка від 05.01.2024 № 140/08-01-07-06/41381909 (жовтень 2023 року на суму 6126,88 грн); Довідка від 08.12.2023 №7888/08-01-07-06/41381909 (вересень 2023 року на суму 1447268,30 грн); Довідка від 07.11.2023 №6733/08-01-07-06/41381909 (серпень 2023 року на суму 31643,18 грн); Довідка під 10.10.2023 №6065/08-01-07-06/41381909 (липень 2023 року на суму 69567,07 грн); Довідка від 15.12.2022 № 17915/13-01-07-04/41381909 (липень 2022 року на суму 46718,43 грн); Довідка від 15.12.2022 № 17915/13-01-07-04/41381909 (червень 2022 року на суму 257750,88 грн); Довідка від 17.11.2022 №550/13-01-07-04/41381909 (лютий 2022 року на суму 108349,61 грн); Довідка від 07.09.2022 №5666/02-32-07-03/41381909 (січень 2022 року на суму 521210,00 грн); Довідка від 07.09.2022 №5666/02-32-07-03/41381909 (грудень 2021 року на суму 3726164,85 грн); Довідка від 07.09.2022 №5666/02-32-07-03/41381909 (жовтень 2021 року на суму 22964,90 грн).

Будь-яких питань з приводу неналежного оформлення первинними документами щодо спірних господарських операцій у довідках не зазначено. Більш того, за змістом означених довідок при проведені документальних перевірок перевірялись платіжні документи.

З наведеного вбачається, що спірні операції позивача підтверджені документальними перевірками в межах яких, серед іншого, досліджувались документи щодо оплати у суцільному порядку.

Всі означені документи надані позивачем також під час адміністративного оскарження ППР, які наразі наявні у матеріалах справи (були подані разом з позовною заявою).

Суд критично оцінює доводи відповідача щодо відсутності у позивача підстав на отримання бюджетного відшкодування з огляду на придбання та реалізацію придбаного товару за спірними відносинами в одному звітному періоді та отримання ним відшкодування у складі ціни відвантаженого товару у наступному податковому періоді з огляду на відсутність жодного нормативного обґрунтування заявленої позиції та у зв`язку з наявністю законодавчо встановлених підстав для бюджетного відшкодування суми ПДВ при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України.

Відповідачем не зазначено та не доведено, яким саме чином такі обставини впливають на правильність формування позивачем бюджетного відшкодування за його взаємовідносинами листопаді 2023 року.

Щодо посилання відповідача на експортні операції позивача у грудні 2023 року суд наголошує, що позивач, обравши спосіб відшкодування ПДВ визначений пп. «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України, виконав всі без винятку вимоги та умови, які передбачені вказаним положенням ПК України і будь-яких інших умов для бюджетного відшкодування ПДВ вказана норма ПК України не містить.

Суд вказує, що норми ПК України не ставлять у залежність право платника податку, який за результатами своєї діяльності за звітний (податковий) період задекларував від`ємне значення ПДВ та дотримався умов та формальностей, передбачених цим Кодексом, на відшкодування цієї суми з бюджету, від наявності чи відсутності компенсації платнику сплаченого ним постачальнику в ціні товару сум ПДВ, при отриманні оплати за такий товар в разі його реалізації.

Тобто, жодна норма ПК України не пов`язує право на бюджетне відшкодування із здійсненням платником податків експортних операцій. Тобто, за положеннями ПК України сам факт наявності/відсутності експортних операцій не впливає на право платника податків щодо бюджетного відшкодування.

В той же час, позивач наголошує, що твердження відповідача про нібито відсутність експортних операцій є безпідставним, адже такі операції були та відображені у звітності за грудень 2023 року і це було відомо відповідачу як станом на момент проведення камеральної перевірки, так і на момент проведення документальної перевірки.

Відтак, висновки, сформовані ГУ ДПС у Запорізькій області під час проведення перевірки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, не знайшли свого документального та нормативного підтвердження під час розгляду справи.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

При цьому щодо решти доводів сторін слід зазначити, що згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі с, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення в частині, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

У силу вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ-АГРІТРЕЙД» (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд.64-Д, офіс 6, код ЄДРПОУ 41381909) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49031, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд.57, код ЄДРПОУ ВП 43968079) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 12.04.2024 №295/32-00-51-03-03, №296/32-00-51-03-03.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ-АГРІТРЕЙД» судовий збір у розмірі 30280,00 грн (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 06.12.2024.

Суддя І.В. Батрак