Рішення

від 09.12.2024 по справі 640/1812/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2024 року № 640/1812/22

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Рівненщини» до Державної служби геології і надр України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Зірка Рівненщини» (далі - позивач, ТОВ «Зірка Рівненщини») з позовом до Державної служби геології і надр України (далі - відповідач, Держгеонадра) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, в якому просить (з урахуванням заяви про зміну предмету позову):

- визнати незаконним та скасувати Наказ від 31.12.2021 №1017 про відмову у продовженні строку дії та внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами;

- зобов`язати Державну службу геології та надр України видати наказ про продовження спеціального дозволу на користування надрами від 30.09.2020 №5095, виданого товариству з обмеженою відповідальністю «Зірка Рівненщини».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся з заявою до Держгеонадра про продовження строку дії дозволу на користування надрами від 30.09.2020 №5095 та про внесення змін у зв`язку з виявленням надрокористувачем після отримання дозволу описок, очевидних помилок. У результаті розгляду заяви 10.09.2021 прийнято рішення про врахування пропозиції Робочої групи. Разом з тим, незважаючи на позитивний висновок консультативного органу Держгеонадра, наказ про продовження дії спеціального дозволу у визначений строк не видано. Натомість 30.12.2021 рішенням, оформленим протоколом № 31-РГ/2021 засідання робочої групи з питань надрокористування, ухвалено скасувати рішення Робочої групи з питань надрокористування від 10.09.2021 в частині продовження дії та внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 30.09.2020 № 5095 у зв`язку виявленням недостовірних даних у поданих документах. Позивач вважає, що відповідач не уповноважений на скасування власних рішень, а так як заяву подано з усіма необхідними документами, відповідач повинен був прийняти рішення про продовження строку дії дозволу.

Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав на необгрунтованість заявлених вимог та зазначив, що позивачем подано заяву про продовження дії спеціального дозволу на користування надрами, за наслідками розгляду якої листом повідомлено, що наказом від 31.12.2021 №1017 у продовженні строку дії дозволу відмовлено, оскільки за результатами опрацювання наданих документів встановлено їх невідповідність документам, що були подані для отримання дозволу. Відповід відмічає, що суд не може підміняти державний орган, дії якого оскаржуються, та приймати замість нього рішення, яке належить до компетенції виключного цього органу, оскільки такі дії суду виходять за межі визначених йому законодавцем повноважень.

На виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ, адміністративну справу було передано до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Перепелиці А.М.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 прийнято до провадження адміністративну справу та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 прийнято до розгляду заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Рівненщини» про зміну предмету позову (вх. від 25.07.2022 №03-14/59215/22) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Рівненщини» до Державної служби геології і надр України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Розглянувщи подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об єктивно оцінивщи докази, які мають значення для розгляду справи і виріщення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ «Зірка Рівненщини» видано спеціальний дозвіл на користування надрами від 30.09.2020 № 5095, який надано з метою геологічного вивчення ділянки «Вири», яка розташована у Рівненській області.

ТОВ «Зірка Рівненщини» подано до Державної служби геології та надр України заяву від 20.05.2021 вих. № 2-5 на продовження терміну дії спеціального дозволу на користування надрами від 30.09.2020 №5095.

У заяві зазначено, що ТОВ «Зірка Рівненщини» просить продовжити термін дії спеціального дозволу на користування надрами від 30.09.2020 № 5095, який надано з метою геологічного вивчення, в т.ч. дослідно-промислово розробка бурштину ділянки «Вири», яка розташована у Рівненській області строком на 5 років відповідно та внесення змін, так як виявлено помилку у системі координат.

У протоколі Робочої групи з питань надрокористування від 10.09.2021 № 20-РГ/2021 у п.п. 4, 5 вирішено ухвалити:

рекомендувати Держгеонадра врахувати пропозиції Робочої групи щодо продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами згідно з пунктом 14 Порядку, зокрема, дозволу від 30.09.2020 № 5095, виданого ТОВ «Зірка Рівненщини», до 03.01.2026 (в межах строку дії договору оренди цілісного майнового комплексу).

Разом з тим, з протоколу Робочої групи з питань надрокористування від 30.12.2021 №31-РГ/2021 вбачається, що на засіданні заслухано інформацію начальника Відділу використання надр та забезпечення виконання процедур надання спеціальних дозволів стосовно скасування рішення Робочої групи з питань надрокористування від 10.09.2021 № 20 - РГ/2021 в частині продовження строку дії та внесення змін Товариству з обмеженою відповідальністю «Зірка Рівненщини» до спеціального дозволу на користування надрами від 30.09.2020 № 5095 з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення бурштину ділянки «Вири», що знаходиться у Рівненській області у зв`язку з виявленням недостовірних даних у поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Зірка Рівненщини» документах доданих до заяви щодо продовження строку дії та внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 30.09.2020 № 5095.

Ухвалено скасувати рішення Робочої групи з питань надрокористування від 10.09.2021 №20-РГ/2021 в частині продовження строку дії та внесення змін Товариству з обмеженою відповідальністю «Зірка Рівненщини» до спеціального дозволу на користування надрами від 30.09.2020 №5095 з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення бурштину ділянки «Вири», що знаходиться у Рівненській області у зв`язку з виявленням у поданих документах недостовірних даних, відповідно до пункту 15 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №124).

На підставі Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174, пункту 15 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів. України від 30.05.2011 №615 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №124) та з урахуванням рекомендацій Робочої групи з питань надрокористування (протокол від 30.12.2021 №31 - РГ/2021), Держгеонадра прийнято наказ від 31.12.2021 №1017, яким відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю «Зірка Рівненщини» у продовженні строку дії та внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами від 30.09.2020 №5095 з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення бурштину ділянки «Вири», що знаходиться у Рівненській області, у зв`язку з виявленням у поданих документах недостовірних даних, відповідно до вимог Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (в редакції постанови Кабінсту Міністрів України від 19.02.2020 №124).

Листом від 04.01.2022 №72/01/07-22 Держгеонадра повідомило, що за результатами опрацювання наданих підприємством заяви та документів встановлено наступне:

1) у поданих документах встановлено невідповідність номерів договору оренди цілісного майнового комплексу від 03.03.2016 №03-03с (далі - Договір оренди ЦМК) та Додаткової угоди №1 від 03.01.2020, до Договору оренди цілісного майнового комплексу №03-03е, від 03.03.2016 про продовження дії договору до 03.01.2026 (далі - Додаткова угода №1).

Підприємством у доданих до заяви документах на внесення змін та продовження строку дії надано копію Договору оренди ЦМК з додатками №№1 та 2 та додано Додаткову угоду №1, у якій номер Договору оренди цілісного майнового комплексу (№03-03е), до якого ця Додаткова угода №1 є Додатком не кореспондується з номером Договору оренди ЦМК (№03-03с), на підставі якого Підприємство огримало Дозвіл;

2) у Договорі оренди ЦМК вказано, що ТОВ «Північгеопошук» (Орендодавець) володіє майном на основі нотаріально засвідченого Договору (реєстр. №673), та Договору №55ркгп-16. Але в поданих Підприємством документах відсутні нотаріально засвідчені копії Договору №55ркгп-16, Договору (реєстр. №673), а також відсутня інформація про їх продовження.

Листом (вх. Держгеонадра від 11.10.2021 №15373/02/07-21) ТОВ «Зірка Рівненщини» надіслало нотаріально засвідчену додаткову угоду від 03.01.2020 №1 до Договору оренди цілісного майнового комплексу від 03.03.2016 №03-03е про продовження дії договору, яка заресстрована 09.03.2021 у м. Київ (далі - нотаріально завірена Додаткова угода №1), з проханням долучити її до ліцензійної справи, оскільки нотаріально завірений договір оренди цілісного майнового комплексу наявний в єдиному екземплярі.

Разом з тим у документах, які надано із заявою від 20.05.2021 №2-5, Додаткова угода №1 була заресстрована 03.01.2020 у м. Рівне та нотаріально не завірена.

Також зазначено наступне:

в нотаріально завіреній Додатковій угоді №1 вказано, що ТОВ «Зірка Рівненщини» (Орендар) діє в особі директора Чуба Андрія Володимировича, але підписав Директор ТОВ «Зірка Рівненщини» Семчишин І.П.;

в нотаріально завіреній Додатковій угоді №1 юридична адреса ТОВ «Зірка Рівненщини» відрізняється від юридичної адреси ТОВ «Зірка Рівненщини» в Додатковій угоді №1, яка надана із заявою від 20.05.2021 №2-5;

Держгеонадра відзначено, що у доданих до заяви документах відсутня інформація про обсяги проведених ТОВ «Зірка Рівненщини» на ділянці «Вири» робіт за час користування надрами за Дозволом (згідно з Додатком №2 до Угоди про умови користування надрами від 30.09.2020 №5095 (Програма робіт)), а саме: кількість пробурених пошукових та розвідувальних свердловин; кількість відібраних проб з керну свердловин, гідрогеологічні дослідження, гаммакаротажні роботи, тощо; обсяг проб, наданих до лабораторії для проведення лабораторних досліджень.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини сторін у даній справі регулюються Кодексом України про надра (далі - Кодекс) та нормами Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (надалі - Порядок 615), Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174 (далі - Положення № 1174).

Відповідно до статті 2 Кодексу, завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Згідно з частиною першою статті 19 Кодексу, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Відповідно до частин дев`ятої, десятої, одинадцятої пункту 3 Положення №1174 Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення; здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).

Нормами Положення про Робочу групу з питань надрокористування, затвердженого наказом Держгеонадра від 16.12.2020 №584, визначено, що одним із завдань робочої групи є:

попередній розгляд заяв та доданих до них документів, наданих суб`єктами господарювання для отримання дозволів без проведення аукціонів відповідно до пункту 8 Порядку, документів щодо продовження строку дії, переоформлення, внесення змін до дозволу, зупинення, поновлення дії, анулювання дозволу відповідно до пунктів 14, 16, 17, 22 та 23 Порядку та інших документів, наданих структурними підрозділами Держгеонадр, спеціалізованими державними геологічними підприємствами, установами, організаціями, що належать до сфери управління Держгеонадр;

надання пропозицій та рекомендацій Голові Держгеонадр щодо надання дозволів, продовження строку дії, переоформлення, внесення змін до дозволу, зупинення, поновлення дії, анулювання дозволу, надання термінів для усунення порушень.

Комісія для виконання покладених на неї завдань в установленому порядку має право:

отримувати для роботи заяви, надані суб`єктами господарювання для отримання дозволів без проведення аукціонів відповідно до пункту 8 Порядку, та додані до них документи, а також документи щодо продовження строку дії, переоформлення, внесення змін до дозволу, зупинення, поновлення дії, анулювання дозволу відповідно до пунктів 14, 16, 17, 22 та 23 Порядку та інші матеріали, необхідні для розгляду зазначених питань;

отримувати від структурних підрозділів Держгеонадр, спеціалізованих державних геологічних підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Держгеонадр, роз`яснення, обґрунтування, довідки, інформацію, висновки, консультації;

вчиняти інші дії відповідно до вимог чинного законодавства.

Формою роботи Комісії є засідання, які скликаються за рішенням її голови. Про дату проведення засідання члени Комісії повідомляються не пізніше ніж за сім днів до його проведення. Проект порядку денного до засідання Комісії формується відповідним структурним підрозділом Держгеонадр та не пізніше ніж за п`ять робочих днів до його проведення надається членам Комісії. Держгеонадра зобов`язані на вимогу члена Комісії надати для ознайомлення в приміщенні Держгеонадр матеріали до засідання Комісії, відповідно до яких приймаються рішення.

Засідання Комісії є правомочним, якщо на ньому присутні більш як дві третини її членів.

Пропозиції та рекомендації Комісії вважаються схваленими, якщо за них шляхом відкритого голосування проголосувало більше половини присутніх на засіданні членів Комісії. У разі рівного розподілу голосів голос головуючого на засіданні є вирішальним.

Прийняті рішення оформляються протоколом, який підписується всіма членами Комісії, присутніми на засіданні, та затверджується головуючим Комісії.

Член Комісії, який не підтримує пропозиції та рекомендації, має право викласти у письмовій формі окрему думку, що додається до протоколу засідання.

Пунктом 8 Положення про Робочу групу з питань надрокористування передбачено, що пропозиції та рекомендації Комісії враховуються при видачі відповідно до абзацу першого пункту 24 Порядку наказів Держгеонадр про надання, продовження строку дії, переоформлення, внесення змін до дозволу, зупинення, поновлення дії, анулювання дозволу.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, поновлення дії, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовано Порядком № 615.

За приписом пукнту 5-7 Порядку №615 дозволи надаються на такі види користування надрами:

геологічне вивчення ділянок надр корисних копалин;

геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

видобування корисних копалин;

геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ);

геологічне вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промислова розробка родовищ);

будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.

Строк дії дозволу обчислюється з дня його реєстрації, якщо в ньому не передбачено інше.

Дозвіл надається на строк, визначений заявником, але не більш як на:

три роки - на геологічне вивчення ділянок надр корисних копалин місцевого значення;

п`ять років - на геологічне вивчення родовищ корисних копалин і геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, та геологічне вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промислова розробка родовищ);

10 років - на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ нафти і газу, на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України;

20 років - на видобування корисних копалин;

30 років - на видобування нафти і газу на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України;

строк дії окремих дозволів на геологічне вивчення нафтогазоносних надр та видобування нафти і газу (промислова розробка родовищ), але не більш як на 20 років на суші і не більш як на 30 років на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України, - на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ). При цьому строк геологічного вивчення нафтогазоносних надр не може перевищувати 10 років;

20 років - на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин;

50 років - на будівництво та експлуатацію підземних сховищ нафти чи газу;

строк дії відповідної угоди про розподіл продукції - на виконання угод про розподіл продукції.

Дозвіл на створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні та оздоровчі заклади тощо), в частині їх геологічного вивчення і збереження надаються без обмеження строку дії.

Пунктом 14 Порядку №615 передбачено, що у разі виникнення потреби у продовженні строку дії дозволу, наданого на геологічне вивчення, геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин, видобування корисних копалин, геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, строк дії дозволу продовжується за наявності інформації про відсутність порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування надрами, за результатами здійснення останнього заходу державного нагляду (контролю).

Продовження строку дії дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, може здійснюватися не більше одного разу, крім дозволів на геологічне вивчення, згідно з якими роботи виконуються виключно за кошти державного бюджету.

Строк дії дозволу, наданого на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення або видобування корисних копалин, якщо відповідно до законодавства заявнику цілісний майновий комплекс, побудований (реконструйований) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надано дозвіл, надано в оренду (концесію), може бути продовжено лише в межах строку дії договору оренди (концесії) цілісного майнового комплексу.

Для продовження строку дії дозволу надрокористувач подає до органу з питань надання дозволу заяву на видобування корисних копалин, геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, не пізніше ніж за шість місяців, заяву на геологічне вивчення надр та геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку його дії.

У заяві зазначається причина продовження строку дії дозволу.

Надрокористувач, що не подав заяви в установлений строк, втрачає право на продовження строку дії дозволу.

Для продовження строку дії дозволу надрокористувач подає заяву і ті ж документи, що і для отримання дозволу без проведення аукціону, та їх копію в електронній формі. В електронній формі заява та документи подаються через електронний кабінет надрокористувача.

Заява та додані до неї документи із прошитими і пронумерованими сторінками подаються органові з питань надання дозволу разом з описом доданих документів, засвідченим підписом надрокористувача. Заява засвідчується підписом надрокористувача із зазначенням дати подання та вихідного номера. Разом із заявою подається також копія заяви та доданих до неї документів.

Строк продовження дії дозволу не може перевищувати строки, передбачені пунктом 7 цього Порядку.

Рішення про продовження строку дії дозволу приймається органом з питань надання дозволу протягом 45 днів після надходження документів у повному обсязі з урахуванням географічних координат ділянки надр, зазначених у заяві про отримання дозволу, та документів, зазначених у додатку 1, та розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом п`яти робочих днів з дати прийняття рішення про продовження строку дії дозволу.

Орган з питань надання дозволу реєструє подану надрокористувачем заяву про продовження строку дії дозволу та розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному веб-сайті протягом трьох робочих днів з дня подання заяви.

Надання примірника дозволу, строк дії якого продовжено, здійснюється:

протягом 20 робочих днів після прийняття рішення про продовження строку дії дозволу - для нафти і газу;

протягом 20 робочих днів після сплати у повному обсязі збору за продовження строку дії дозволу у розмірі, визначеному згідно з цим пунктом, - крім нафти і газу.

В свою чергу, пунктом 15 Порядку №615 передбачено, що надрокористувачеві відмовляється у продовженні строку дії дозволу у разі:

невиконання ним умов користування надрами, передбачених дозволом або відповідною угодою;

прийняття органом місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами рішення про обмеження користування надрами відповідно до законодавства;

подання надрокористувачем документів не в повному обсязі;

виявлення у поданих документах недостовірних даних;

невідповідності поданих документів заявником вимогам пункту 14 цього Порядку;

наявності інформації від правоохоронних органів та суб`єктів фінансового моніторингу, що заявник здійснює фінансування тероризму в Україні;

наявності зауважень Міндовкілля щодо продовження строку дії дозволу відповідно до природоохоронного законодавства, передбачених пунктом 24 цього Порядку.

Надрокористувачеві відмовляється у внесенні змін до дозволу у разі:

невиконання ним умов користування надрами, передбачених дозволом або відповідною угодою;

прийняття органом місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами рішення про обмеження користування надрами відповідно до законодавства;

подання заявником документів не в повному обсязі;

виявлення у поданих документах недостовірних даних;

невідповідності документів, поданих заявником, вимогам пункту 17 цього Порядку.

Згідно пункту 17 Порядку №615, внесення змін до дозволу здійснюється на підставі заяви та поданих надрокористувачем (або правонаступником - у випадку, передбаченому підпунктами 6 і 7 цього пункту) документів або інформації Міндовкілля за результатами оцінки впливу на довкілля у разі, зокрема, виявлення надрокористувачем після отримання дозволу описок, очевидних помилок.

Відповідно до пункту 24 Порядку №615 про надання, продовження строку дії, зупинення дії, поновлення дії, переоформлення, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження.

Держгеонадра інформують Міндовкілля про надходження заяв і документів, зазначених у додатку 1, про надання та продовження строку дії дозволів з одночасним надсиланням копій цих документів не пізніше ніж протягом семи робочих днів з дня їх реєстрації.

Міндовкілля в строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня надходження документів, зазначених в абзаці другому цього пункту, надсилає до Держгеонадр пропозиції щодо надання чи продовження строку дії дозволів разом із зазначенням умов, за яких можливе користування надрами на запропонованих ділянках надр, у частині дотримання вимог природоохоронного законодавства або зауваження щодо надання чи продовження строку дії дозволів.

У разі ненадання Міндовкіллям пропозицій щодо надання чи продовження строку дії дозволів разом із зазначенням умов, за яких можливе користування надрами на запропонованих ділянках надр, у частині дотримання вимог природоохоронного законодавства протягом 15 робочих днів з дня надходження від Держгеонадр документів у повному обсязі вважається, що пропозиції щодо надання чи продовження строку дії дозволів відсутні.

Пропозиції та зауваження Міндовкілля щодо надання чи продовження строку дії дозволів, передбачені абзацами третім - восьмим цього пункту, є обов`язковими для врахування Держгеонадрами під час прийняття рішень щодо надання чи продовження строку дії дозволів.

Наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про надання, переоформлення, продовження строку дії, внесення змін до дозволу, зупинення дії, поновлення дії, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу розміщуються протягом п`яти робочих днів на офіційному веб-сайті відповідного органу.

Наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про надання, переоформлення, продовження строку дії, внесення змін до дозволу, зупинення дії, поновлення дії, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

З урахуванням зазначених вище норм Порядку №615 суд відмічає, що ТОВ «Зірка Рівненщини» подано до Державної служби геології та надр України заяву вих. №3-5 від 20.05.2021 на продовження терміну дії спеціального дозволу на користування надрами від 30.09.2020 №5095.

Отже, з урахуванням пункту 14 Порядку №615 рішення про продовження дозволу мало бути прийнято органом з питань надання дозволу протягом 45 днів, тобто до 03.07.2021.

Однак, лише у вересні 2021 року у результаті розгляду заяви Робочою групою з питань надрокористування прийнято рішення, оформлене протоколом від 10.09.2021 № 21-РГ/2021:

рекомендувати Держгеонадра врахувати пропозиції Робочої групи щодо продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами згідно з пунктом 14 Порядку, зокрема, дозволу від 30.09.2020 №5095, виданого ТОВ «Зірка Рівненщини», до 03.01.2026 (в межах строку дії договору оренди цілісного майнового комплексу);

При цьому, Держгеонадра у встановлений Порядком №615 строк відповідний наказ про продовження строку дії дозволу та внесення змін до нього не прийнято, незважаючи на наявність позитивного рішення Робочої групи з питань надрокористування.

Частиною другою статті 6 та частиною першою статті 7 КАС України передбачено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (метою цього Закону є впровадження в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини) суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Враховуючи зазначені положення Конституції та законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також правову природу спору у цій справі, Верховним Судом з метою забезпечення дії в Україні принципу верховенства права враховано судову практику Європейського суду з прав людини.

У пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, «Тошкуца та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).

У рішенні Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року №1-р/2018 (справа № 1-6/2018) зазначено, що основними елементами конституційного принципу верховенства права є справедливість, рівність, правова визначеність. Конституційні та конвенційні принципи, на яких базується гарантія кожному прав і свобод осіб та їх реалізація, передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов`язану з ними передбачуваність законодавчої політики, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005). Принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища.

Наведене узгоджується із сталою практикою ЄСПЛ, яка знайшла своє відображення у справі «Звежинський проти Польщі», в якій Суд підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти конкретно і дуже послідовно (рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).

Отже, бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення у формі наказу з урахуванням позитивного рішення Робочої групи та після тривалого аналізу пакету документів, які були погоджені, за висновком суду, становить перешкоду у реалізації права позивача та законного очікування на продовження дії дозволу і на подальше його використання після внесення необхідних змін до нього.

Водночас, як встановлено судом, рішенням Робочої групи з питань надрокористування, оформленим протоколом від 30.12.2021 № 31-РГ/2021, ухвалено скасувати рішення Робочої групи з питань надрокористування від 10.09.2021 № 20-РГ/2021 в частині продовження строку дії та внесення змін Товариству з обмеженою відповідальністю «Зірка Рівненщини» до спеціального дозволу на користування надрами від 30.09.2020 № 5095 з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення бурштину ділянки «Вири», що знаходиться у Рівненській області у зв`язку з виявлення у поданих документах недостовірних даних, відповідно до пункту 15 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 124).

Слід відмітити, що з протоколу від 30.12.2021 № 31-РГ/2021 не вбачається конкретних підстав та обставин, що зумовлювали розгляд питання про скасування рішення Робочої групи з питань надрокористування від 10.09.2021 № 20-РГ/2021.

При цьому, як вбачається з тексту відповідного протоколу, підставою для скасування попереднього рішення Робочої групи з питань надрокористування є виявлення у поданих документах недостовірних даних, відповідно до пункту 15 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 124).

Суд наголошує, що пункт 15 Порядку №615 передбачає відмову саме надрокористувачу у продовженні дії дозволу та у внесенні змін до дозволу у разі виявлення у поданих документах недостовірних даних у процедурі розгляду відповідної заяви.

Тому, виявлення у поданих документах недостовірних даних за пунктом 15 Порядку №615 не є підставою для скасування власних рішень.

Рішення Робочої групи, що оформлюються протоколами, є ненормативними актами одноразового застосування, що обов`язково враховуються при видачі наказів Держгеонадр про надання, продовження строку дії, переоформлення, внесення змін до дозволу, зупинення, поновлення дії, анулювання дозволу.

У Рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

У пункті 5 мотивувальної частини цього Рішення йдеться про акти органів місцевого самоврядування, а не органів виконавчої влади. Проте, принцип неможливості скасування ненормативних правових актів після їх виконання, який сформульований у цьому Рішенні, не вичерпується застосуванням лише до суб`єктів певного виду, і спрямований на забезпечення гарантій стабільності суспільно-управлінських відносин загалом.

Зазначений правовий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, висловленою у постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 2340/2921/18, щодо застосування судами попередніх інстанцій Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009.

Так, наказ №1017 від 31.12.2021 про відмову у продовжені строку дії та внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами прийнято Держгеонадрами з урахуванням рекомендацій Робочої групи з питань надрокористування (протокол від 30.12.2021 № 31-РГ/2021).

З огляду на зазначені висновки, рішення Робочої групи з питань надрокористування, оформлене протоколом від 30.12.2021 № 31-РГ/2021, щодо скасування рішення Робочої групи з питань надрокористування від 10.09.2021 №20-РГ/2021, свідчить про зміну рішення, прийнятого у порядку розгляду заяви позивача, без відповідної нормативно врегульованої можливості здійснення такого перегляду, що порушує принцип правової визначеності, погіршило становище позивача та призвело до прийняття оскаржуваного наказу.

В аспекті спірних правовідносин слід відмітити про необхідність дотримання відповідачем принципу venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки).

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 28 липня 2021 року у справі № 380/744/20, у практиці застосовується доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться засада добросовісності як одна із складових верховенства права.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Аналогічний правовий висновок сформульовано, зокрема, у постановах Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 496/1561/16-ц та від 07 жовтня 2020 року у справі № 450/2286/16-ц.

Таким чином, відповідач діяв в порушення принципу venire contra factum proprium, тобто, всупереч засади добросовісності як складової верховенства права, що є основною засадою адміністративного судочинства згідно КАС України.

Стосовно доводів відповідача щодо виявлення у поданих документах недостовірних даних суд відмічає, що окреслені мотиви ні в протоколі Робочої групи з питань надрокористування від 30.12.2021 № 31-РГ/2021, ні в наказі Держгеонадр № 1017 від 31.12.2021 не висвітлено.

Інформацію начальника Відділу використання надр та забезпечення виконання процедур надання спеціальних дозволів Хтеми А.В. , що розглядалась Робочою групою з питань надрокористування 30.12.2021, відповідачем не надано.

Фактично обґрунтування наявності недостовірних даних надано позивачу у листі Держгеонадра від 04.01.2022 № 72/01/07-22 разом з повідомленням про прийняття наказу №1017 від 31.12.2021, при цьому одночасно зазначено, що листи Держгеонадр носять інформаційний характер, не встановлюють норм права та не містять організаційно-розпорядчих вимог до суб`єкта господарювання.

Суд принагідно підкреслює, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд відмічає, що відповідачем на обґрунтування правомірності прийнятого наказу не надано належних та допустимих доказів щодо наявності правової підстави для скасування рішення Робочої групи з питань надрокористування від 10.09.2021 № 20-РГ/2021, а також інформації, що стала підставою для прийняття протилежного рішення у результаті по суті повторного розгляду заяви ТОВ «Зірка Рівненщини».

Суд відмічає, що принцип пропорційності зокрема передбачає, що:

- здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, які планується досягти;

- якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані необхідністю досягнення більш важливих цілей;

- несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення або дії суб`єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутністю такого рішення або дії;

- для досягнення суспільно корисних цілей повинні обиратися найменш «шкідливі» засоби.

Таким чином, принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

Відповідач не надає оцінку виявленим у поданих позивачем документах неточностям, їх значенню та відповідним правовим наслідкам, а лише констатує наявність недостовірних даних як підстави для відмови у внесенні змін і продовженні строку дії дозволу.

У той же час, при розгляді Робочою групою заяви 10.09.2021 жодних зауважень до поданих ТОВ «Зірка Рівненщини» документів не було.

Варто відмітити, що розгляд заяви ТОВ «Зірка Рівненщини» тривав понад встановлений Порядком № 615 строк у 45 днів. У разі своєчасного прийняття рішення відповідачем з урахуванням характеру виявлених ним порушень у позивача був би достатній строк для їх усунення для звернення з заявою про продовження дії спеціального строку до його спливу.

У матеріалах справи наявна відповідь приватного нотаріуса Гаврилової О.В. від 04.01.2022 № 1а/01-16 у якій вказано, що посвідчена нею Додаткова угода № 1 від 09.03.2021 до Договору оренди цілісного майнового комплексу № 03-03-е від 03.03.2016 укладена особисто уповноваженими представниками ТОВ «Північенергопошук» та ТОВ «Зірка Рівненщини», проте в процесі вчинення нотаріальної дії приватним нотаріусом допущено ряд технічних помилок, що підлягають виправленню в нотаріальному реєстрі.

За таких обставин, наказ Держгеонадр № 1017 від 31.12.2021 у взаємозв`язку з протоколом Робочої групи з питань надрокористування від 30.12.2021 № 31-РГ/2021 не може вважатись обґрунтованим рішенням, таким, що прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а також на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача видати такий дозвіл, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 2, 4 та 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії; визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Проте, прийняття наказу про продовження дії договору та внесення змін до нього є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Видача такого наказу без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

З огляду на вищевикладене, враховуючи висновки суду щодо скасування попереднього рішення Робочої групи та оцінку підстав для відмови у задоволенні заяви, суд вважає, що у відповідача, як суб`єкта владних повноважень, в даному випадку, відсутні повноваження діяти на власний розсуд, а отже і відсутні перешкоди у наданні дозволу за заявою позивача.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи, державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. При реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

У такому випадку, дійсно, суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Так, зважаючи на подання позивачем необхідних документів за його заявою, що підтвердилось під час їх розгляду Робочою групою, відповідач мав лише один варіант правомірної поведінки - видати наказ про продовження строку дії спеціального дозволу та про внесення змін до нього з урахуванням висновків Робочої групи з питань надрокористування (протокол від 10.09.2021 № 20-РГ/2021).

Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними, у зв`язку з чим адміністративний позов у вказаній частині також підлягає задоволенню.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постановах: від 11.11.2019 у справі №818/960/17, від 23.01.2018 у справі № 208/8402/14-а, від 29.03.2018 у справі № 826/6102/16, від 06.03.2019 у справі № 200/11311/18-а та від 31.07.2019 у справі № 826/23816/15.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частинами першою та другою статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При розгляді цієї справи суд бере до уваги наступні позиції Європейського суду з прав людини.

Так, рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Георесерчінг» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 4962,00 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 4962,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Державної служби геології та надр України.

Керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Рівненщини» до Державної служби геології і надр України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Наказ від 31.12.2021 №1017 про відмову у продовженні строку дії та внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами.

Зобов`язати Державну службу геології та надр України (адреса: 03057, місто Київ, вулиця Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031) видати наказ про продовження спеціального дозволу на користування надрами від 30.09.2020 №5095, виданого товариству з обмеженою відповідальністю «Зірка Рівненщини» (адреса: 33028, м. Рівне, вулиця Гетьмана Мазепи, 4а/6а, офіс 309, код ЄДРПОУ 40311537).

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Рівненщини» (адреса: 33028, м. Рівне, вулиця Гетьмана Мазепи, 4а/6а, офіс 309, код ЄДРПОУ 40311537) судовий збір в сумі 4962,00 грн (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України (адреса: 03057, місто Київ, вулиця Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Перепелиця А.М.