Рішення

від 09.12.2024 по справі 301/3862/24

ІРШАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 301/3862/24

2/301/1743/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" грудня 2024 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білківської сільської ради Хустського району про визнання права на земельну частку (пай),

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в Іршавський районний суд з позовом до Білківської сільської ради Хустського району про визнання права на земельну частку (пай).

Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі рішення Іршавської районної державної адміністрації від 27.11.1997 року за №405 позивачка, як член колективного сільськогосподарського підприємства «Виноградар», отримала Сетифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0076886, розміром 0,87 умовних кадастрових гектарів, який 13.02.1998 року зареєстровано у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №706.

Державний акт на землю позивачеві не видавався, а Сертифікат на земельну частку (пай) втрачено, що перешкоджає ОСОБА_1 у виготовленні технічної документації на землю та оформленні на неї права власності.

Просила суд визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 0,87 умовних кадастрових гектарів, згідно Сетифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0076886, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 13.02.1998 року за №706.

Ухвалою Іршавського райсуду від 20.11.2024 року відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, подала до суду заяву, в якій позов підтримала, просила його задовольнити та розглянути справу по суті без її участі (а.с. 25,29).

Відповідач представник Білківської сільської ради Хустського району у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу по суті за його відсутності, відзиву на позов не подав (а.с. 22,23,28).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з таких підстав.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Зазначена норма узгоджується з вимогами ст. 41 Конституції України.

Згідно п.2 Указу Президента України № 720/95 від 08 серпня 1995 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

За змістом статей 22, 23 ЗК України (у редакції Закону України від 18 грудня 1990 року № 561-XII) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п. 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Абзацом 2 частини 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 року N 7 передбачено,що членколективного сільськогосподарськогопідприємства,включений досписку,що додаєтьсядо державногоакта направо колективноївласності наземлю,набуває правана земельнучастку (пай)з днявидачі цьогоакта.

Згідно Архівного витягу зі Списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства «Виноградар», затвердженого 05.06.1997 року Головою Правління КСГП «Виноградар» Марущинцем В.І., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , була членом КСГП «Виноградар», бригади ОСОБА_2 (а.с.16 на звороті).

Відповідно до Розпорядження голови Іршавської районної державної адміністрації №405 від 27.11.1997 року, затверджено матеріали вирахування середньої частки (паю) по колективному господарству «Виноградар»; затверджено середню частку (паю) по КСГП «Виноградар» в розмірі по 0,87 умовних кадастрових гектарів та вартість земельної частки (паю), що становить 2115 грн.; районний земельний відділ зобов`язано виготовити сертифікати по списку кожному члену КСГП «Виноградар», організувати їх реєстрацію та видачу на руки власникам (а.с. 16).

З позовної заяви вбачається, що позивачка, як член колективного сільськогосподарського підприємства «Виноградар», отримала Сетифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0076886, розміром 0,87 умовних кадастрових гектарів, який 13.02.1998 року зареєстровано у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №706.

Вказана обставина підтверджується також листом Головного Управління Держгеокадастру у Закарпатській області №29-7-0.31-1838/2-24 від 09.04.2024 року (а.с.15).

З матеріалів справи вбачається, що позивачка не може виготовити технічну документацію на землю та оформити право власності на земельну ділянку, оскільки втрачено оригінал Сертифікату на земельну частку (пай).

Пункт 17 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачає, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно зі ст.ст.1, 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України, право власності спадкоємця на майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, або у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Землі колишнього КСГП «Виноградар» були розташовані на території с. В.Раковець, громада якого на даний час входить до об`єднаної територіальної громади Білківської сільради Хустського району (колишнього Іршавського району), яка заперечень на позов не подала.

Дана справа підсудна Іршавському районному суду, оскільки відповідно до п.3-1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів України», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповіднімісцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження в межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.

Оскільки згідно матеріалів справи, позивачу було видано сертифікат на право на земельну частку (пай), який власником майна втрачено, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 16, 328, 392 ЦК України, ст. 12, 13, 263-264 ЦПК України,

р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як колишнім членом колективного сільськогосподарського підприємства «Виноградар», право на земельну частку (пай) розміром 0,87 умовних кадастрових гектарів, на підставі Сетифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0076886, виданого на підставі рішення Іршавської районної державної адміністрації від 27.11.1997 року за №405 та зареєстрованого 13.02.1998 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №706.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 09 грудня 2024 року.

Головуюча: М. О. Пітерських