Рішення

від 09.12.2024 по справі 340/7232/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/7232/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.М., розглянув у порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕММ Юкрейн" до Кропивницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ТОВ "Емм Юкрейн", через свого представника адвоката Калінінну Олену Борисівну, звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товару UА901050/2024/000010/2 від 02.09.2024.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 р. відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.67).

Позов мотивовано тим, що ТОВ "ЕММ Юкрейн" придбало у компанії DAVIS FABRICS SPOLKA z o/o (Польща) товар текстильна тканина з 100% поліефірних текстурованих ниток різних кольорів. При митному оформленні цього товару його митну вартість було задекларовано за основним методом за ціною договору. Позивач стверджує, що для митного оформлення подав усі необхідні супровідні документи, які підтверджували вартість імпортованого товару. Вказує, що на вимогу митного органу також надав детальні пояснення, однак митним органом прийнято спірне рішення №UА901050/2024/000010/2 від 02.09.2024 р., яким митну вартість товару визначено за резервним методом (6) на рівні 1,2393 Євро за кв.м. Представник позивача стверджує про безпідставність сумнівів відповідача щодо правильності визначення митної вартості товару. А також, зазначав, що відповідачем використано дані по митній вартості товарів, які не є співставними із заявленими позивачем.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову (а.с.69-80) у якому вказано, що до Кропивницької митниці за митною декларацією позивача для митного оформлення заявлено товар (текстильна тканина), митну вартість якого визначено декларантом за основним методом. Подані до митного оформлення документи не містили всіх відомостей, що підтверджували числові значення митної вартості товару, та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті за цей товар, тому декларанту повідомлено про необхідність подання документів на підтвердження заявленої митної вартості товару. Оскільки декларант такі документи не надав, тому митний орган у відповідності до положень ст. 54, 55 МКУ, на підставі інформації, яка міститься в ПІК Інспектор та враховуючи встановлену ст.57 МКУ послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено згідно статті 64 МКУ за резервним методом на рівні раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей на рівні 1,2393 Євро за кв.м. Для визначення митної вартості використані відомості з МД №24UА209230074992U6 від 15.08.2024 року. Доводячи правомірність спірного рішення, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд, -

УСТАНОВИВ:

Між ТОВ "ЕММ Юкрейн" та DAVIS FABRICS SPOLKA z o/o (Польща) та покупцем ТОВ "ЕММ Юкрейн" укладено зовнішньоекономічний контракт №1 від 24.05.2022 року, а також 26.02.2024 р. укладено Додаткову угоду №2 до нього (а.с.20-24).

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 вказаного Контракту визначено, що Продавець поставляє, а Покупець отримує тканину та інші виробничі матеріали та зобов`язується прийняти товари зазначені в Інвойсі на відповідну товарну партію.

Підпунктом 4.5 пункту 4 Контракту визначено, що поставка товару здійснюється відповідно до умов Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів у редакції 2010 року (INCOTERMS-2010).

З метою митного оформлення вказаного товару уповноваженою особою ТОВ "ЕММ Юкрейн" подано до Кропивницької митниці митну декларацію №24UA901050003366U8 (а.с.30).

У графі 31 зазначено:

- товар-1: "Текстильна тканина з 100% поліефірних текстурованих ниток різних кольорів: SAWANA80LN 11005,80 метрів погонних; SAWANA80LN 3023,10 метрів погонних; SORO13 2528,70 метрів погонних". У графі 33 декларантом вказано код товару за УКТ ЗЕД 5407530000.

Митна вартість товару визначена за основним методом у розмірі 24392.8902 Євро/1141230,89 грн (графа 42).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів разом з митною декларацією позивачем надано, зокрема: лист про тканини від 12.12.2022; КС-0000048 від 26.08.2024; КММ/Т 24/12 від 24.12.2020; зовнішньоекономічний контракт №1 від 24.05.2022 року; Додаткову угоду №2 від 26.02.2024 р., інвойс №10/00351/24ех від 13.08.2024 р.; Специфікацію №22 від 13.08.2024 р., сертифікат походження, експортна декларація та інші (а.с.46).

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів у митного органу виник сумнів щодо достовірності поданих декларантом відомостей щодо ціни товару, тому митний орган надіслав запит (повідомлення), у якому запропонував позивачу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

У відповідь брокер з митного оформлення ПП "АФ "Олександріяконссервіс" надіслав до митного органу Аналіз розрахунків з контрагентом DAVIS FABRICS Spolka. z o. o. на період січень 2024- серпень 2024 станом на 19.08.2024 (Обороти рахунку 632 за січень - серпень 2024). Листом від 02.09.2024 № 02/09-2 декларантом ПП Агрофірма «Олександріяконссервіс» проінформовано про неможливість надати інші додаткові документи в десятиденний термін.

Кропивницькою митницею 02.09.2024 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА901050/2024/000010/2, яким митну вартість усього придбаного позивачем товару визначено за резервним (6) методом на рівні раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей на рівні 1,2393 Євро/кв.м (надалі спірне рішення, а.с.43-44).

Отже, правомірність та законність спірного рішення є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року (надалі - МК України).

За приписами частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст. 257 МК України).

Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 4 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).

За змістом частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митну вартість імпортованого позивачем товару, що вказана у митній декларації №24UA901050003366U8 від 02.09.2024, підтверджена декларантом документами, передбаченими частиною 2 статті 53 МК України.

Відповідач, приймаючи спірні рішення вказав, що згідно поданих до митного оформлення документів, наявна розбіжність у митній вартості товару.

Суд відхиляє наведені доводи відповідача, як безпідставні. Як на думку суду, надані відповідачем доводи не ґрунтуються на нормах митного законодавства, з огляду на те, що подані документи у повній мірі підтверджували заявлену митну вартість.

Згідно частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 коментованої статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

Згідно частини 5 вказаної статті МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Натомість, відповідач фактично використав резервний метод визначення митної вартості без належного обґрунтування, що призвело до розмитнення ввезеного товару згідно інформації іншої митної декларації, за відсутності правових підстав.

Отже, застосування відповідачем 6 методу визначення митної вартості було проведено без дотримання вимог Митного законодавства.

За приписами частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Аналізуючи вказану норму, суд доходить висновку, що позивачем при проведенні розмитнення були подані усі необхідні документи, які підтверджують митну вартість, а тому у відповідача не було правових підстав для застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості.

Разом з тим, частиною 7 статті 54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Отже, вказаними нормами права визначено повноваження митного органу щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний орган зобов`язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено випадки коли митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як свідчать встановлені обставини справи, фактично підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали висновки митниці про те, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності, а також ненадання декларантом витребуваних додаткових документів.

Визначивши повноваження митного органу, підстави прийняття оскаржуваних рішень, суд виходить з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

З`ясувавши обставини, з якими відповідач пов`язує наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості імпортованого позивачем товару, суд дійшов висновку, що такі доводи є безпідставними.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відзиві відповідач вказав, що обираючи для визначення митної вартості використана відомості з МД №24UА209230074992U6 від 15.08.2024 року згідно з якою оформлені шини країна походження (Китай), МВМВ 6.

Отже, наведена митна декларація оформлена вже за скоригованою митним органом митною вартістю товару, а не за митною вартістю за ціною договору (контракту), про що свідчить метод визначення митної вартості (МВМВ) 6 (резервний, ст.64 МКУ). На переконання суду, застосування відповідачем 6 методу визначення митної вартості було проведено без дотримання вимог Митного законодавства.

Так, митна вартість ввезеного товару визначена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. При цьому, суд звертає увагу, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною 5 статті 54 МК України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах 1 і 2 статті 58 МК України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов`язковою при відповідному обчисленні митної вартості.

Таким чином, проаналізувавши підстави прийняття відповідачем спірних рішень, суд дійшов висновку про те, що зазначені відповідачем обставини не можуть бути правовою підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. У свою чергу, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Разом із тим, позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості №UА901050/2024/000010/2 від 02.09.2024 р. прийнято відповідачем без дотримання вимог, встановлених частиною 3 статті 2 КАС України, а саме необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позову, на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті судового збору у сумі 3028 грн. (а.с.63-64) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЕММ Юкрейн" (28000, м. Олександрія, Кіровоградська обл., пров. Бориса Йогансона, 9, ЄДРПОУ 33698667) до Кропивницької митниці Державної митної служби України (25030, м. Кропивницький, вул. Лавандова, 27Б, ЄДРПОУ 44005668) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА901050/2024/000010/2 від 02.09.2024 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕММ Юкрейн" понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 3028 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці Державної митної служби України.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК