Рішення

від 06.12.2024 по справі 380/15426/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2024 рокусправа №380/15426/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінпрод Галичини» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення,-

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Мінпрод Галичини» (79008, м. Львів, вул. Федорова, 29; ЄДРПОУ 37398654) з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС України у Львівській області від 12.04.2024 року № 16658/13-01-07-09.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було проведено фактичну перевірку позивача та за результатами складено акт фактичної перевірки №9485/13/04/РРО/37398654 від 07.03.2024 року, в якому встановлено порушення Позивачем п. 1, п. 2, ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». На підставі вказаного акту фактичної перевірки податковим органом 12.04.2024 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 16658/13-01-07-09, ТОВ «Мінпрод Галичини» нараховано штрафні санкції у розмірі 311 827,95 грн. Позивач з податковим повідомленням-рішенням не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено головуючого суддю Кухар Н.А.

Ухвалою судді від 22 липня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх. №60174 від 06.08.2024 року; вх. №60389 від 07.08.2024), в якому просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне.

Щодо неправомірності проведення перевірки за попередній період.

У спірному випадку період, за який здійснюється перевірка, визначено з урахуванням положень ст.102 ПК України, про що зазначено в самому наказі ГУ ДПС у Львівській області від 26.02.2024 №967-ПП «Про проведення фактичної перевірки».

Таким чином, враховуючи дату початку проведення перевірки 27.02.2024 та приймаючи до уваги положення ст.102 ПК України, контролюючий орган мав право здійснити перевірку дотримання позивачем порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій за період з 01.07.2023 по дату початку перевірки.

Отже, є безпідставними доводи позивача про те, що проведена перевірка даних за минулий період часу носить характер документальної перевірки.

Щодо невідповідності наказу вимог чинного законодавства.

У наказі ГУ ДПС у Львівській області від 26.02.2024 року №967 ПП «Про проведення фактичної перевірки» не зазначена тривалість перевірки, водночас, у пред`явлених направленнях на проведення перевірки від 26.02.2024 №1844, №1887, №1883, №1839 зазначено, що ГУ ДПС у Львівській області проводить з 27.02.2024 року фактичну перевірку ресторану «Реберня на Стрийській» за адресою: м.Львів, вул.Стрийська, 202 тривалістю 10 днів. Відповідач, звертає увагу, що такий недолік не є та не може бути безумовною підставою для висновку про незаконність такої перевірки.

У свою чергу, перевірка проведена та щодо її проведення позивач не заперечував (акт недопуску до перевірки не складався) й за наслідками цієї перевірки прийняте податкове повідомлення - рішення, що є предметом оскарження.

Щодо відсутності у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

У спірному випадку до позивача застосовані штрафні санкції за невидачу відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункових операцій при реалізації алкогольних напоїв на загальну суму 207 885, 30 грн

Позиція контролюючого органу полягає в тому, що оскільки в розрахункових документах не було обов`язкового реквізиту, а саме: у фіскальних чеках РРО не забезпечено відображення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, то такі документи неможливо визнати розрахунковими.

Відсутність певного елементу змісту (незначний недолік) у розрахунковому документі, не може бути правовою підставою для притягнення такого платника податків за п. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР, а саме, як за непроведення розрахункової операції через РРО.

Разом з тим, відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого п.2 ст. 3 Закону №265/95-ВР.

Наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 року №13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350, затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів (далі - Положення №13).

Згідно з п. 2 р. 2 Положення № 13 визначено обов`язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), який повинен містити, в тому числі: цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Пунктом 3 р. І Положення № 13 передбачено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Отже, розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного Положення.

При цьому, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої є обов`язковим реквізитом фіскального касового чеку, а отже відсутність цього реквізиту у фіскальному чеку має кваліфікуватися як те, що такий документ не є розрахунковим.

Отже, відсутність у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання платником акцизного податку такого реквізиту, як цифрове значення штрихового коду товару, позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого п. 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР.

Так, вказане порушення, а саме відсутність у фіскальних чеках цифрового значення штрихового коду товару заперечується позивачем, так як згідно довідки від 19.03.2024 року №19/03, за період липня 2023 року по лютий 2024 року, що по операціях проведених ПРРО (фіскальний номер 4000155510) передавав інформацію до фіскального сервера контролюючого органу без цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої у зв`язку із технічним збоєм програмного забезпечення. На переконання позивача фіскальні чеки, які видавалися покупцям відповідають вимогам Закону №265/95-ВР, і як доказ надає копії фіскальних чеків.

З огляду на зазначене, а також приймаючи до уваги визначення «електронної копії розрахункового документа», наведене у ст. 2 Закону № 265 можна дійти до переконливого висновку, що відомості із СОД РРО у вигляді електронних копій розрахункових документів є ідентичною копією розрахункового документа створеного реєстратором розрахункових операцій та, відповідно належним і достовірним доказом у справі, що розглядається.

Отже, контролюючим органом було вірно кваліфіковано вказані обставини, що є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до п. 1 ст. 17 Закону № №265/95-ВР.

Відтак, враховуючи вищевикладене, докази і обґрунтування, наведені позивачем у позовній заяві, не спростовують висновки Акта перевірки від 07.03.2024 №9485 та не підтверджують неправомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 12.02.2024 №16658/13-01-07-09.

Представник позивача подав відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №62184 від 14.08.2024 року; вх. №62532 від 15.08.2024) в якому позовні вимоги підтримав повністю.

Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Львівській області «Про проведення фактичної перевірки» від 26.02.2024 №967 та направлень на перевірку від 26.02.2024 №1844, №1887, №1883, №1839 працівниками ГУ ДПС у Львівській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці ресторану «Реберня на Стрийській», що розташований за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 202, та належить суб`єкту господарювання ТзОВ «Мінпрод Галичини» (ЄДРПОУ 37398654).

Мета перевірки: дотримання порядку здійснення платниками податку розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору.

Згідно акту фактичної перевірки №9485/13/04/РРО/37398654 від 07.03.2024 року встановлено, що в період з 01.07.2023 по дату та час початку перевірки у фіскальних чеках, де операції проводились в готівковій та безготівковій формі відсутні обов`язкові реквізити фіскального чеку, передбачені в пункті 2 розділу ІІ Положення №13 «Про форму і зміст розрахункових документів », а саме: обов`язковий реквізит цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Всього за період з 01.07.2023 по дату та час початку перевірки через РРО фіскальний №4000155510 проведено розрахункові операції з видачею фіскальних чеків (згідно доданого переліку) за відсутності в них усіх обов`язкових реквізитів на загальну суму 207885,30 грн.

Перевіркою встановлено факти ненадання особам розрахункових документів встановленої форми та змісту на загальну суму 207885,30 грн.

На підставі Акту фактичної перевірки №9485/13/04/РРО/37398654 від 07.03.2024 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.04.2024 року № 16658/13-01-07-09 та за порушення п. 1 п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 311 827,95 грн.

Вищезазначене податкове повідомлення-рішення ТзОВ «Мінпрод Галичини» оскаржило до ДПС України.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 18.06.2024 №18309/6/99- 00-06-03-02-06 скаргу ТзОВ «Мінпрод Галичини» залишено без задоволення, а податкове повідомлення рішення від 12.04.2024 №16658/13-01-07-09 без змін.

Позивач, вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення від 12.02.2024 №16658/13-01-07-09, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів 20.1.10 та 20.1.11 п. 20.1. ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право:

- здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів;

- проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

Згідно п. 75.1., 75.1.3 ст. 75. ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно п.81.1. ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до підпунктів 80.2.2., 80.2.5. п. 80.2. ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Пунктом 86.1 ст.86 ПК України визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п.86.8 ст.86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Позивач зазначає, що перевірка проведена з порушеннями, а саме результати фактичної перевірки мають відображати стан дотримання законодавства саме на день перевірки, у наказі не зазначено суб`єкт господарювання у якого буде проводитись перевірка, тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятись.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17 сформулювала висновок, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Суд вважає, що у вказаному висновку Великої Палати Верховного Суду не йдеться про те, що підтвердження обґрунтованості висновків по суті виявлених порушень за результатами проведеної перевірки нівелює правове значення та наслідки всіх процедурних порушень, допущених контролюючим органом під час призначення та/або проведення перевірок. Разом з тим, постанова Великої Палати Верховного Суду не містить визначення конкретних критеріїв, за яких допущені контролюючим органом процедурні порушення є такими, що впливають або об`єктивно можуть впливати на висновки, здійснені за наслідками перевірки. Відповідно, оцінка заявлених (виявлених) процедурних порушень здійснюється судом в кожній конкретній справі.

Таким чином, за усталеною практикою Верховного Суду порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень може бути підставою для скасування такого рішення, проте, лише за умови, що таке порушення вплинуло або об`єктивно могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення.

Суд вважає, що неточності у наказі є процедурним порушенням, яке не вплинуло на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 12.04.2024 року № 16658/13-01-07-09, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінпрод Галичини» застосовано штрафну санкцію за порушення пункту 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівля, громадського харчування та послуг» видача невідповідного розрахункового документа в розмірі 311 827,95 грн. суд зазначає наступне.

У Розрахунку штрафних санкцій зазначено про порушення платником податків пп.1, 2 ст.3 Закону №265/95-ВР.

Відповідно до пп. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону №265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

За правилами п.1 ч.1 ст.17 Закону №265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Відповідальність за порушення вимог Закону №265/95-ВР суб`єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), встановлена статтею 17 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) -за кожне наступне вчинене порушення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.

Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1статті 3 Закону №265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Отже, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.

Таким чином, проведення розрахункової операції через РРО без видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання фінансової санкції, передбаченої пунктом 1 частини 17 Закону №265/95-ВР.

Також, в ході розгляду даної справи судом встановлено, що в пункті 2.2.20 акта перевірки зазначено наступне: перевіркою встановлено, що в період з 01.07.2023 по дату та час початку перевірки у фіскальних чеках, де операції проводились в готівковій та безготівковій формі відсутні обов`язкові реквізити фіскального чеку, передбачені в пункті 2 розділу ІІ Положення №13 «Про форму і зміст розрахункових документів », а саме: обов`язковий реквізит цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Всього за період з 01.07.2023 по дату та час початку перевірки через РРО фіскальний №4000155510 проведено розрахункові операції з видачею фіскальних чеків (згідно доданого переліку) за відсутності в них усіх обов`язкових реквізитів на загальну суму 207885,30 грн.

Перевіркою встановлено факти ненадання особам розрахункових документів встановленої форми та змісту на загальну суму 207885,30 грн.

Відповідно до ст.2 Закону №265/95-ВР, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» від 21.01.2016 №13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів

Відповідно до пункту 1 розділу II Положення №13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Пунктом 2 розділу II Положення №13 встановлено обов`язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги). Серед обов`язкових реквізитів - код товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД(зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (пункт 3 розділу І Положення №13).

Отже, обов`язковим реквізитом фіскального касового чека є саме цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку, тобто такий реквізит у фіскальному касовому чеку може бути відображений лише при продажу алкогольних напоїв, маркованих акцизними марками нового зразка, які мають штрих-код.

Вказаний факт обов`язково необхідно враховувати при притягненні особи до відповідальності за невидачу відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції».

Аналізуючи обставини проведеної перевірки у їх сукупності, суд вважає, що фіскальні чеки, які були надруковані на РРО фіскальний №4000155510 в період з 01.07.2023 по 07.03.2024 на загальну суму 207885,30 грн. не відповідають встановленій формі та змісту розрахункових документів визначені пунктом 2 розділу II Положення, так як в фіскальних чеках не відображено обов`язкові реквізити, а саме: цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку.

Верховний Суд у постанові від 02 лютого 2023 року у справі №500/6845/21 зробив висновок, що за змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення №13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Застосовуючи цей висновок суд дійшов висновку, що відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Отже, встановлені судом обставини справи на підставі належних та допустимих доказів підтверджують факт допущеного позивачем порушення щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Таке порушення є підставою для застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте обґрунтовано та підставно.

Частинами першою, другою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У цій справі, заперечуючи проти позову, відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінпрод Галичини», суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінпрод Галичини» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мінпрод Галичини» (79008, м. Львів, вул. Федорова, 29; ЄДРПОУ 37398654).

Відповідач - Головне управління ДПС України у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ: 43968090).

СуддяКухар Наталія Андріївна