Ухвала від 06.12.2024 по справі 607/3614/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2024 Справа №607/3614/24 Провадження №1-в/607/471/2024

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого ОСОБА_1

за участю секретаря с/з ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

лікаря-психіатра ОСОБА_4

законного представника

особи, стосовно якої передбачається припинення застосування

примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі заяву директора (головного лікаря) КНП Великобірківської селищної ради «Тернопільська центральна районна лікарня» ОСОБА_6 про припинення застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку стосовно ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

14 листопада 2024 року до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшла заява директора (головного лікаря) КНП Великобірківської селищної ради «Тернопільська центральна районна лікарня» ОСОБА_6 про припинення застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку стосовно ОСОБА_7 , у зв`язку з тим, що пацієнт дисциплінований, виконував усі рекомендації лікаря, відмовився від вживання алкоголю. Припинення АППД позитивно вплине на психічний стан пацієнта ОСОБА_8 .

В судовому засіданні лікар-психіатр ОСОБА_4 підтримала заяву та просила задовольнити з підстав, викладених у ній.

Законний представник особи, стосовно якої передбачається припинення застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо задоволення заяви про припинення застосування примусових заходів медичного характеру заперечив.

Прокурор у судовому засіданні заперечила проти припинення застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_7 , оскільки до матеріалів заяви не надано належного висновку комісії лікарів щодо доцільності припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового розгляду, суд приходить до переконання, що заява про припинення застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку стосовно ОСОБА_7 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1ст. 95 КК Українипродовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря - психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Крім того відповідно доч. 1 - 3 ст. 514 КПК Українипродовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування.

Зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров`я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру.

Розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. Розгляд питання про зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру може також здійснюватися за письмовою заявою особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, або її захисника чи законного представника у разі, якщо така особа за своїм станом здоров`я не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними, в тому числі не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного особою незалежного лікаря-психіатра.

Також згідно ч. 3 ст. 19Закону України «Про психіатричну допомогу»передбачено, що питання про продовження, зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни стану психічного здоров`я особи, за якої відпадає необхідність застосування раніше призначеного заходу та виникає необхідність у призначенні іншого примусового заходу медичного характеру чи якщо особа видужала. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. Зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру може здійснюватися судом також за заявою особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, або її захисника чи іншого законного представника, у разі якщо така особа за своїм станом здоров`я не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного особою незалежного лікаря-психіатра.

Так, судом встановлено, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 квітня 2024 року стосовно ОСОБА_7 застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді амбулаторної примусової психіатричної допомоги за вчинення ним суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України.

Як вбачається з заяви КНП ВСР «ТЦРЛ» ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 жителю с. Лучка Тернопільського району надається амбулаторна примусова психіатрична допомога.

ОСОБА_7 з народженнястраждає легкоюрозумовою відсталістюз емоційно-вольовоюнестійкістю.Дана патологіяхарактеризується недорозвиткомінтелектуально-мнестичноїсфери,нестабільністю емоційно-вольовоїдіяльності.Пацієнти зданою патологієюмають різноїстепені труднощіу навчанні,освоєнні навітьпростих професій,вони неможуть проаналізувати,спрогнозувати наслідкисвоєї діяльності.Потребують постійноїсторонньої підтримки,корекції поведінки. ОСОБА_7 дуже рановтратив опікубатьків,не здобувжодної професії.Залишившись беззасобів доіснування,маючи вищезгаданіособливості нервовоїсистеми,він легкопопадає підвплив асоціальнихосіб,під дієюалкоголю стаєлегко збудливим,агресивним,не можеконтролювати своюповедінку.Під часАППД пацієнтдисциплінований,виконував всірекомендації лікаря,відмовився відвживання алкоголю.Хворий потребуєсоціального захисту,необхідне стаціонарнеобстеження,скерування наМСЕК длявирішення питаннястепені втратипрацездатності,можливість призначеннягрупи інвалідності. Припинення АППД позитивно вплине на психічний стан пацієнта, а характер взаємодій лікар-пацієнт не зміниться.

Згідно висновку комісії лікарів-психіатрів КНП Великобірківкої селищної ради «Тернопільська центральна районна лікарня», ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 житель с. Лучка з раннього віку ріс і розвивався в незадовільних матеріально-побутових умовах. В школу пішов в 7 років. Закінчив 10 класів Гримайлівської допоміжної школи. В армії не служив. Не одружений. Живе сам. Періодично підробляє на будівництві. Багаторазово лікувався у різних психіатричних закладах Тернопільської області. Скарги на погану пам`ять, дратівливість. Доступний мовному контакту. Відповідає з затримкою. Коротко, по суті. Словниковий запас обмежений. Мислення конкретно-образне, сповільнене. Пам`ять механічна, ослаблена. Увага нестійка. Інтелект низький. Емоційно-лабільний, легко збудливий, схильний до афектів. Негативістичний. Вольові якості слабкі. До свого стану не критичний. Встановлено Діагноз: Легка розумова відсталість з емоційно-вольовою нестійкістю, обтяжена розладами психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, що сягає рівня вираженого недоумства.

Однак наданим висновком, яким встановлено діагноз ОСОБА_7 не зроблено відповідного заключення лікарською комісією щодо доцільності припинення амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, призначеної ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.04.2024 року з врахуванням анамнестичних даних ОСОБА_7 , даних об`єктивного обстеження, соціальних умов в яких проживає пацієнт, тощо.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги необхідність урахування висновку комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність припинення застосування таких примусових заходів, суд не вважає за можливе припинити застосування щодо ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. 95 КК України, ст.514 КПК України, ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу», суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви директора (головного лікаря) КНП Великобірківської селищної ради «Тернопільська центральна районна лікарня» ОСОБА_6 про припинення застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку стосовно ОСОБА_7 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1