Ухвала від 09.12.2024 по справі 688/2109/24

Справа 688/2109/24

№ 2/688/705/24

Ухвала

Іменем України

09 грудня 2024 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючої - судді Цідик А.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Зінченка Д.В.,

розглянувши у відкритому підготочому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МРІЯ», Шепетівської міської ради про визнання недійсним та скасування Державного акта на право власності на земельну ділянку та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки,

встановив:

У провадженні Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «МРІЯ», Шепетівської міської ради про визнання недійсним та скасування Державного акта на право власності на земельну ділянку та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки.

18 листопада 2024 року представник позивача адвокат Піскревська А.В. подала заяву про відмову від позовних вимог до ТОВ «МРІЯ», Шепетівської міської ради про визнання недійсним та скасування Державного акта на право власності на земельну ділянку та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки.

Також 18.11.2024 року представник позивача адвокат Піскревська А.В. подала заяву про стягнення з відповідача ТОВ «МРІЯ» на користь позивача ОСОБА_1 понесені ним у справі судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 2422,40 грн, витрат на складення висновку експерта, виготовленого та отриманого на замовлення сторони у справі до відкриття провадження в такій справі - 11 000 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

Представник позивача у підготовче судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача Шепетівської міської ради у судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача ТОВ «МРІЯ» у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Подав до суду заяву про проведення судового засідання без його участі, просив відмовити позивачу в стягненні з ТОВ «МРІЯ» судових витрат, посилаючись на те, що позовні вимоги ТОВ «Мрія» не визнавало, не визнає і не задовольняло. Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №719170 не скасовувався, як і не скасовувалась в Державному земельному кадастрі державна реєстрація земельної ділянки кадастровий номер 6810700000:01:003:0314.

Заявлений розмір витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю виконаної роботи.

Дослідивши подану заяву та матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Згідно з ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що підстав для неприйняття заяви представника позивача про відмову позивача від позовних вимог до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МРІЯ», Шепетівської міської ради про визнання недійсним та скасування Державного акта на право власності на земельну ділянку та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки не встановлено, а тому провадження у справі підлягає закриттю в зв`язку з відмовою позивача від позову.

Згідно з частиною другою статті 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Щодо стягнення з відповідача ТОВ «МРІЯ» на користь позивача ОСОБА_1 понесених ним у справі судових витрат, суд вважає, що наявні підстави для стягнення понесених витрат у справі.

Частина третя статті 142 ЦПК України визначає, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

У цій справі відповідачем ТОВ "МРІЯ", у проміжок часу, коли справа № 688/2109/24 перебувала на стадії підготовчого провадження було замовлено та виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки 6810700000:01:003:0314 в натурі (на місцевості) з метою уникнення накладання земельної ділянки площею 0,0132 га, формування якої планувалося під об`єктом права власності позивача. Зазначена технічна документація стала підставою для подання заяви до Державного земельного кадастру і реєстрації відповідних змін. Фактично було змінено координати земельної ділянки відповідача кадастровий номер 6810700000:01:003:0314, зокрема приведено у відповідність до координат визначених у висновку експерта (виготовлявся за замовленням позивача та подавався як доказ у даній справі) та здійснено відступи на відстані, необхідні для обслуговування нежитлової будівлі магазину в АДРЕСА_1, що належить позивачу.

Стороною позивача була подана заява суду про те, що ОСОБА_1 не підтримує своїх позовних вимог унаслідок задоволення їх відповідачем ТОВ "МРІЯ" після пред`явлення позову та саме через це останній відмовляється від позову.

Натомість представником відповідача повідомлялося про відсутність предмету спору у справі 688/2109/24, через вчинення ТОВ "МРІЯ" вищевказаних дій.

У зв`язку із фактичними діями безпосередньо відповідача ТОВ "МРІЯ", зокрема задоволення ним вимог позивача після пред`явлення позову, у спосіб зміни координат належної товариству земельної ділянки відповідно до положень висновку експерта, які в тому числі, опосередковано свідчать про визнання ним позову, та через що позивач не підтримує свої вимоги, суд вважає, що судові витрати підлягають стягненню саме з відповідача ТОВ "МРІЯ", адже позивач міг розраховувати на відшкодування таких витрат у випадку задоволення позову.

Водночас обрання способу задоволення позовних вимог є виключною прерогативою відповідача і останній, серед усіх альтернативних способів, обрав той, який став для нього найменш обтяжливим, тому відсутні й будь-які обставини, які б унеможливлювали або нівелювали загальний принцип відшкодування судових витрат позивача, у разі якщо останній не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову. При цьому, задоволення позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову також не може слугувати підставою для звуження прав позивача на таке стягнення на його користь.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до платіжних інструкцій від 03.05.2024 позивач сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 грн, за складення висновку експерта від 14.08.2023 №06-155/23, виготовленого та отриманого на замовлення позивача до відкриття провадження позивач сплатив 11 000 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 14.08.2023 №19.

Оскільки позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд присуджує стягнення вказаних витрат з відповідача.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката, зокрема ознайомлення із фактичними обставинами справи, доказами, підготовка та подання позовної заяви до суду, представництво інтересів клієнта в суді, вартість яких становить 20 000 грн.

На підтвердження понесених витрат, пов`язаних з розглядом справи, представник позивача надала суду копію договору про надання правової допомоги № 02-03/24 від 10.03.2024, копію акта №1 приймання наданих послуг та копію платіжної інструкції № @2PL763615 від 10.05.2024.

З огляду на те, що представник позивача довела обґрунтовані підстави для стягнення компенсації витрат на правничу допомогу, суд вважає, що наявні підстави для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, керуючись критеріями, що визначені частинами 3-5, 9 статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Представник відповідача ТОВ «МРІЯ» надіслав до суду заперечення, в якому зазначив, що розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним зі складністю виконаної роботи.

У даному випадку суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, згідно з якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ЄСПЛ застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268)).

З урахуванням наведеного, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

При цьому стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Витрати на правову допомогу у розмірі 20 000 грн суд вважає необґрунтованими та неспівмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Отже, дослідивши надані докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, встановивши фактичний обсяг наданих адвокатом послуг, тривалість розгляду справи, її стадію та складність, з урахуванням заперечень представника відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ТОВ «Мрія» на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в розмірі 10 000 грн, що відповідатиме критеріям реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру. В іншій частині у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 13, 139, 141, 142, 206, 255-256, 260, 353 ЦПК України, суд

постановив:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МРІЯ», Шепетівської міської ради про визнання недійсним та скасування Державного акта на право власності на земельну ділянку та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки закрити в зв`язку з відмовою позивача від позову.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МРІЯ» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 23 422 (двадцять три тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп, що складаються з судового збору - 2422,40 грн, витрати на підготовку експертного висновку - 11 000 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

У решті заяви позивача ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, а у разі постановлення ухвали поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з моменту підписання ухвали суддею.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Алла ЦІДИК