Рішення

від 14.11.2024 по справі 497/3010/23

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14.11.2024

Справа № 497/3010/23

Провадження № 2/497/194/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2024 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Раца В.А.,

секретаря Божевої І.Д.,

без участі сторін,

розглянувши у порядку загального позовного провадження, у відкритому підготовчому засіданні, в місті Болграді, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городненської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

22.12.2023 року представник позивача - Сахарова Н.М., яка діє на підставі довіреності від 14.12.2023 року, що зареєстрована в реєстрі за №3940, строком дії до 14.12.2026 року (а.с.21), звернулася до суду із зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким визнати за позивачем право власності на земельні ділянки, які розташовані на території Городненської сільської ради Болградського району Одеської області: площею 1.29 га та 0,17 га з кадастровими номерами 5121482700:01:008:0220 та 5121482700:01:009:0026, цільове призначення яких для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ; мотивуючи тим, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно, зокрема на дві земельні ділянки, які вона отримала на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «8 Березня» та які передані їй на підставі розпорядження Болградської районної державної адміністрації Одеської області від 11.10.2005 року №696. Вона позивач доводиться померлій дочкою та прийняла спадщину у встановленому законом порядку, але під час оформлення спадкових прав на цю частку та виготовлення технічної документації з`ясувалося, що в заповіті заповідач заповіла земельний сертифікат, який неможливо віднести ні до речей, ні до майнових прав, що стало приводом для відмови приватним нотаріусом в оформленні спадкових прав. За заповітом спадкове майно складається з земельної ділянки, право на яку посвідчено сертифікатом, проте у 2007 році заповідач отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №907104, виданий 10.09.2007 року на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0088629 від 11.04.1997 року, в той час як заповідач дану обставину до заповіту не внесла. Станом на 2007 року спадкодавець реалізувала своє право на виділення в натурі земельної частки, а тому з моменту отримання державного акту, сертифікат, як об`єкт правовідносин, припинив своє юридичне існування. Враховуючи, що у досудовому порядку оформити свої спадкові права на майно після смерті ОСОБА_2 позивач не може, тому вона змушена звернутися до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Ухвалою судді Висоцького С.О. від 26.12.2023 року відкрито провадження по справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження (а.с.25). Також цією ж ухвалою витребувано копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

10.04.2024 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, було визначено суддю Раца В.А. для розгляду справи та прийнято справу до провадження на стадії підготовчого судового засідання.

Сторони у підготовче засідання не з`явилися.

Представник позивача ОСОБА_3 14.11.2024 року, до початку судового засідання, надала заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника, позов підтримали в повному обсязі (а.с.71).

Відповідач в особі голови Городненської сільської ради Болградського району Одеської області - Богоєва М. до суду не з`явився, надав 13.09.2024 року на електрону пошту суду заяву про розгляд справи за відсутності представника сільської ради, позов визнав в повному обсязі (а.с.69).

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 09.07.2010 року, виданого Першим Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Одеса Суворовський район Одеська область (а.с.8).

ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0088629, виданого 11 квітня 1997 року на підставі рішення Болградської райдержадміністрації від 26 вересня 1996 року №766, належало право на земельну частку (пай) у колективній власності КСП «9 Березня» розміром 1.54 в умовних кадастрових гектарах, сертифікат зареєстровано 18 серпня 1999 року за №2890 (а.с.14).

При житті ОСОБА_2 склала заповіт від 03.09.2001 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету Городненської сільської ради Болградського району Одеської області Буюклі О.М., зареєстрований в реєстрі за №612, відповідно до якого зробила таке розпорядження: пів будинку, майновий пай та земельний сертифікат серії ОД №0088629 від 11.04.1997 року, заповіла ОСОБА_1 , позивачу по справі. Заповіт не змінено та не скасовано (а.с.9).

Відповідно до ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтями 1218 та 1219 ЦК України визначено що входить до складу спадщини, а саме входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, та які права та обов`язки особи не входять до складу спадщини, а саме, те що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Так, заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Відповідно до ст. 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до ст. 213 ЦК України. Тлумачення заповіту з`ясування змісту заповіту як дійсного одностороннього правочину, з тексту якого неможливо встановити справжню волю заповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 1256 ЦК суд розглядає справу про тлумачення заповіту за наявності таких правових умов: 1) зміст заповіту містить суперечності, неточності, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача; 2) наявність спору між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту.

Враховуючи, що підставою судового тлумачення заповіту є неточності, така справа має розглядатися виключно в порядку позовного провадження.

Відповідно до положень ст.1223 ЦК України позивач, як особа визначена у заповіті, має право на спадкове майно.

Стаття 317 ЦК України визначає, що право розпорядження майном є однією зі складових права власності, поряд із правом володіння і користування майном.

Згідно зі ст. 213 ЦК України визначено, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів яке дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Виходячи з аналізу положень норм ст.ст. 213, 1256 ЦК України, тлумачення заповіту здійснюється з метою встановлення точної волі заповідача і може мати місце, якщо заповіт викликає питання в спадкоємців, має суперечливий характер, у зв`язку з чим необхідно уточнити його зміст.

Таким чином, при тлумаченні заповіту не допускається внесення змін у сам зміст заповіту, враховуючи також те, що заповіт це особисте розпорядження фізичної особи щодо належного їй майна, майнових прав і обов`язків на випадок своєї смерті (ст.1233 ЦК України).

Судом ураховується, що за змістом ст.78 ЗК України зміст права власності на землю складає право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно з ч.1 ст. 126 ЗК України (у редакції, що діяла на час посвідчення заповіту) право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами. Земельні ділянки належать заповідачу на підставі державного акту серії ЯГ №932267, виданого 26.01.2007 року Болградською районною державною адміністрацією, вчинення заповіту заповідачем на користь позивача підтверджує її волю щодо спадкування саме цього майна позивачем, оскільки внаслідок застосування механізму тлумачення заповіту з`ясовано дійсну волю заповідача, відповідне заповідальне розпорядження виконанню підлягає, і спадкування відповідного майна повинно здійснюватися відповідно по заповіту.

При житті ОСОБА_2 розпочалася процедура розпаювання земель колективної власності та вона почала процедуру оформлення за собою права власності на земельні ділянки загальною площею 1,45 га, що розташовані на території Городненської сільської ради Болградського району Одеської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яким присвоєні кадастрові номери №5121482700:01:008:0220 та 5121482700:01:009:0026.

На підставі поданих документів 10 вересня 2007 року Болградською районною державною адміністрацією на ім`я ОСОБА_2 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №907104, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010651801625 (а.с.11), який підтверджує її право власності на вище вказані земельні ділянки, але зміни до заповіту від 03 вересня 2001 року внесені не були.

Позивач по справі ОСОБА_1 прийняла спадщину шляхом звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини відповідно до ст. 1269 ч.1 ЦК України, що підтверджується її особистою заявою №88 від 14.07.2010 року, яка наявна в матеріалах спадкової справи (а.с.29). Окрім цього вона доводиться рідною дочкою померлій, що підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 від 02 березня 1965 року Городненською сільською радою Болградського району на підставі актового запису №15 від 02 березня 1965 року (а.с.12) та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00004378452 від 29 липня 2010 року (а.с.13).

Відповідно до довідки за вих.№1295, виданою 13 липня 2010 року Городненським сільським головою ОСОБА_4 , ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.30 на звороті) та відповідно до довідки сільського голови вих.№285 від 10.02.2011 року на день смерті зі ОСОБА_2 за вищевказаною адресою проживав син ОСОБА_5 зі своєю родиною (а.с.31), тобто він є спадкоємцем за законом першої черги та прийняв спадщину шляхом постійного проживання зі спадкодавцем на момент смерті, що відповідає вимогам ч.3 ст.1268 ЦК України.

ОСОБА_5 має право на оформлення спадщини не охопленою заповітами, а їх в матеріалах спадкової справи №35/2010 року два, а саме: 12 грудня 1990 року в якому ОСОБА_2 зробила розпорядження щодо грошового вкладу в Ощадному банку по особовому рахунку № НОМЕР_3 (а.с.37) та від 03 вересня 2001 року, який вже досліджувався судом (а.с.42 на звороті). На грошовий вклад ОСОБА_1 вже отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом (а.с.45 на звороті), а ось оформити спадщину за заповітом від 03 вересня 2001 року вона не може.

Постановою приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області Агбун М.І. від 20.04.2019 року за № 708/02.31 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.09.201 року за реєстровим №612, після смерті ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 1,45 га, у зв`язку з неможливістю встановити на яке саме майно необхідно видавати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а саме земельний сертифікат серії ОД №0088629 від 11.04.1997 року не можливо віднести ні до речей ні до майнових прав. (а.с.20).

Так, відповідно до пп.14.1.105 п.14.1 ст.14 розділу І податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-ІV поняття «майно» вживається у значенні, наведеному в Цивільному Кодексі України рухомими речами (майно) є речі (майно), які можно вільно переміщувати у просторі, але сертифікат не є рухомим майно, а є документом, який посвідчує певне право тем більш це право було реалізовано при житті спадкодавця, земельні ділянки виділені в натурі та право власності на них вже підтверджено державним актом.

Згідно ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 81 ЗК України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

На підставі вище встановленого суд вважає за можливим визнати право власності за позивачем на вищезазначені земельні ділянки в порядку спадкування після смерті матері.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,81,82,263-265 ЦПК України, ст.ст. 1222,1225,1233,1269 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Городненськоїсільської радиБолградського районуОдеської областіпро визнанняправа власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельні ділянки загальною площею 1,45 га, що розташовані на території Городненської сільської ради Болградського району Одеської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №907104, виданий на підставі розпорядження Болградської районної державної адміністрації №696 від 11.10.2005 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010651801625), кадастрові номери №5121482700:01:008:0220 та 5121482700:01:009:0026.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца