Рішення

від 28.11.2024 по справі 520/4277/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2024 року № 520/4277/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаєва А.І.,

за участі:

секретаря судового засідання Логачової К.А,

представника позивача Гура О.В.,

представника відповідача Гуда К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТАР ОІЛ» до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТАР ОІЛ» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просило суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.12.2023 р. №00400260702;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.12.2023 р. №00400320702;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.12.2023 р. №00400380702;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.12.2023 р. №00400410702;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.12.2023 р. №00400430702.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податкові повідомлення-рішення від 13.12.2023 р. №00400260702, №00400320702, №00400380702, №00400410702, №00400430702, на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню.

Головним управлінням ДПС у Харківській області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

В судове засідання представники позивача прибула, позовну заяву підтримала та просила її задовольнити.

В судове засідання представник відповідача прибула, проти позовної заяви заперечувала та просила відмовити в її задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку TOB «АСТАР ОІЛ», за результатами якої було складено акт перевірки від 30.11.2023 № 37482/20-40-07-02-05/39647230.

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення:

- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 п. 138.3 ст. 138 розділу III Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань по податку на прибуток всього в сумі 2 802 635 грн.;

- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п.188.1 ст.188, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань по податку на додану всього в сумі 105 459 грн.;

-п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 Кодексу в результаті чого завищено суму податкових зобов`язань по нереальним операціям з реалізації товарів контрагентам-покупцям в сумі 1 169 222 грн.;

- п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст. 188 Кодексу в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань при реалізації товарів іншим особам в сумі 1 169 222 грн.;

- п.201.1, п.201.10 ст.201 Кодексу, TOB «АСТАР ОІЛ» не складало та не реєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на суму обсягу товарів, які використано в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, та в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів, та в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 цього Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг;

- п. 63.3 ст. 63 Кодексу та до п. 8.4 розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями в частині не подання до контролюючого органу повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП;

- ст. 44, п 121.1 ст. 121 Кодексу, в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю;

- пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року N 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 р. за № 111/26556, податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку за ф. 1- ДФ надано з недостовірними відомостями, а саме: у податковому розрахунку за 2 квартал 2020 року невірно відображено ідентифікаційний код фізичній особі-підприємця - 331403385 (ознака доходу « 157).

На підставі акту перевірки від 30.11.2023 № 37482/20-40-07-02-05/39647230 були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- №00400260702, яким ТОВ «АСТАР ОІЛ» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 3012945,50 грн., у зв`язку з порушенням п.44.1, п.44.6 ст. 44; п.п. ст.134.1.1 п.134.1 ст. 134; п.138.3 ст.138 Податкового кодексу України;

- №00400320702, яким ТОВ «АСТАР ОІЛ» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 131823,75 грн., у зв`язку з порушенням п.44.1, п.44.6 ст. 44; п.п. ст.188.1 ст.188, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України.

- №00400380702, яким до ТОВ «АСТАР ОІЛ» на підставі п.п.54.3.3 ст.54, п.п.120-1.2 ст.120-1 ПКУ застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість в сумі 6983,79 грн., у зв`язку з порушенням п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України;

- №00400410702, яким до ТОВ «АСТАР ОІЛ» на підставі п.п.54.3.3 ст.54, п.п.117.1 ст.117 ПКУ застосовано штрафні санкції в сумі 1020 грн., у зв`язку з порушенням п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України, п.8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну України від 09.12.11 №1588;

- №00400430702, яким до ТОВ «АСТАР ОІЛ» на підставі п.п.54.3.3 ст.54, п.п.121.1 ст.121 ПКУ застосовано штрафні санкції в сумі 1020 грн., у зв`язку з порушенням п.44.5 ст.44, п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України.

Позивач, вважаючи протиправним оскаржувані рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Щодо позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2023 р. №00400260702 в частині визначення суми податкового зобов`язання у розмірі 2 024 871,50 грн., в тому числі податку на прибуток на суму 1884450,00 грн. та штрафних санкцій на суму 140421,50 грн., скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2023 р. №00400320702 в частині визначення суми податкового зобов`язання у розмірі 32818,75 грн., в тому числі податку на додану вартість на суму 26255,00 грн. та штрафних санкцій на суму 6563,75 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010, №2755-VI, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.2. ст. 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

За приписами п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до ст.138 ПК України розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв`язку з їх консервацією.

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Пунктом 198.5 ст. 198 ПК України встановлено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Національному положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Згідно п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо). Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів. До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо. До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі). До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових

різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Контролюючий орган під час проведення перевірки прийшов до висновку про порушення пп.134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 135.1ст. 135 Кодексу, п.5, п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 встановлено заниження показника по рядку 2120 Фінансового звіту «Інші операційні доходи», на загальну суму 10 446 244 грн.

Відповідач прийшов до вказаного висновку з огляду на те, що при проведенні дослідження та аналізу додатково наданих документів, на підставі яких здійснено відображення операцій у бухгалтерському обліку, встановлено, що видаткові накладні не містять необхідні реквізити, а саме: посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Тобто, висновки про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються виключно на відсутності у видаткових накладних зазначення посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Податковим органом не надано доказів проведення зустрічних звірок контрагентів позивача на предмет дослідження вказаних господарських операцій.

Так, Головне управління ДПС у Харківській області зазначило перелік первинних документів, до яких мало зауваження, в акті перевірки від 30.11.2023 № 37482/20-40-07-02-05/39647230 (а.с. 16-18 т.1).

Проте, позивачем надано копії вищевказаних видаткових накладних із зазначенням посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

При цьому, позивачем на підтвердження вказаних господарських операцій надано договори з контрагентами за вказаними господарськими операціями (а.с.203-250 т.3, а.с. 1- 48 т.4).

За таких обставин, позивачем доведено реальність вказаних господарських операцій.

При цьому, як зазначено в акті перевірки факт реалізації товару не спростовується.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими посилання контролюючого органу на те, що вищевикладені операції з постачання товарів на адресу контрагентів - покупців не відбулись.

Також, відповідач під час проведення перевірки прийшов до висновку про порушення п. 138.3 cт. 138 ПК України занижено різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України та відповідно занижено суму об`єкту оподаткування всього у сумі 22 921 грн., в тому числі: за 1 квартал 2022 року у сумі 22 921 грн.

Відповідач прийшов до вказаного висновку з огляду на те, що необоротні матеріальні активи, які TOB «АСТАР ОІЛ» передані на зберігання, фактично підприємством не визнаються підприємством, як активи та є невиробничими основними фондами згідно з нормами Кодексу, так як їх використання в господарській діяльності платника неможливо в певний момент часу.

Як, встановлено вище згідно акту приймання-передачі майна від 05.03.2022 № б/н щодо передачі майна на зберігання товарно-матеріальні цінності були передані для зберігання за адресою: АДРЕСА_1 , директору TOB «АСТАР ОІЛ» Чирка Андрію.

Згідно з п.138.1 ст.138 ПК України Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті.

Відповідно до п.п.138.3.1 ст.138 Податкового кодексу України розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв`язку з їх консервацією.

Щодо товарно-матеріальних цінностей переданих директору підприємства не приймалось рішення про його невикористання у господарській діяльності у зв`язку з консервацією.

Як пояснено позивачем, товарно-матеріальні цінності були передані на зберігання директору підприємства за адресою м.Чернівці, пр. Незалежності, 42, кв. 18, у зв`язку з початком повномаштабних військових дій на території міста Харкова та з метою їх збереження.

Однак, таке майно не припиняло бути активом підприємства та свого використання у його господарській діяльності.

За таких обставин, позивачем не було допущено порушення п. 138.3 cт. 138 ПК України.

Крім того, відповідач під час проведення перевірки прийшов до висновку, що в порушення п. 198.5. ст.198 ПК України занижено суму податкових зобов`язань по податку на додану вартість всього в сумі 4584,00 грн., в тому числі за березень 2022 року в сумі 4584,00 грн.

Відповідач прийшов до вказаного висновку з огляду на те, що необоротні матеріальні активи, які ТОВ «АСТАР ОІЛ» передані на зберігання, фактично не визнаються підприємством, як активи та є невиробничими основними фондами згідно з нормами Кодексу, так як їх використання в господарській діяльності платника неможливо в певний момент часу.

Так, згідно акту приймання-передачі майна від 05.03.2022 № б/н щодо передачі майна на зберігання товарно-матеріальні цінності були передані для зберігання за адресою: м. Чернівці, проспект Незалежності, 42, кв. 18, директору TOB «АСТАР ОІЛ» Чирка Андрію.

Як пояснено позивачем, товарно-матеріальні цінності були передані на зберігання директору підприємства у зв`язку з початком повномасштабних військових дій на території міста Харкова та з метою їх збереження.

При цьому, в розумінні п.198.5 ст.198 ПК України податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Проте, товарно-матеріальні цінності, передані на зберігання директору підприємства, не почали використовуватися в неоподатковуваних операціях з моменту такої передачі.

Отже, висновок органу державної податкової служби є таким, що суперечить положенням Податкового кодексу України.

За таких обставин, позивачем не було занижено суму податкових зобов`язань по податку на додану вартість.

Також, податковий орган під час проведення перевірки прийшов до висновку, що ТОВ «АСТАР ОІЛ» в порушення п.198.5. ст.198 ПУ України занижено суму податкових зобов`язань по податку на додану вартість на суму 21673,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що по рахунку 20 «Запаси» було оприбутковано та списано будівельні матеріали на загальну суму 108353,64 грн.

Відповідач прийшов до вказаного висновку з огляду на те, що з наданих до перевірки документів неможливо встановити де, коли й ким були використані вищезазначені матеріальні цінності. Зазначив, що списані товарно- матеріально цінності використанні підприємством в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Так, 01.03.2017 р. ТОВ «АСТАР ОІЛ» було укладено договір оренди №2 з ТОВ «МІЛЛІ ФОРМ», згідно якого Орендар має право проводити капітальний ремонт і модернізацію орендованого майна.

15.07.2021 р. ТОВ «АСТАР ОІЛ» було укладено з ТОВ «ПЕРСПЕКТИВА ОС» договір оренди приміщення №ПОС/21-05, згідно якого було передбачено обов`язок Орендаря (ТОВ «АСТАР ОІЛ») проводити поточний ремонт приміщення.

Наказом ТОВ «АСТАР ОІЛ» №14/05 від 07.05.2019 р. «Про проведення поточного ремонту в офісі підприємства власними силами» було передбачено проведення ремонту приміщення офісу без залучення підрядників.

На використанні у ремонті матеріали, ТОВ «АСТР ОІЛ» було оформлено акти списання товарів (а.с.222-250 т.1, а.с.1-18 т.2).

За таких обставин, позивачем списано товарно - матеріально цінності використанні підприємством в операціях пов`язаних із господарською діяльністю платника податку.

Враховуючи викладене, позивачем не було занижено суми податкових зобов`язань по податку на додану вартість.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 13.12.2023 р. №00400260702 в частині визначення суми податкового зобов`язання у розмірі 2 024 871,50 грн., в тому числі податку на прибуток на суму 1884450,00 грн. та штрафних санкцій на суму 140421,50 грн. і податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 13.12.2023 р. №00400320702 в частині визначення суми податкового зобов`язання у розмірі 32818,75 грн., в тому числі податку на додану вартість на суму 26255,00 грн. та штрафних санкцій на суму 6563,75 грн. підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2023 р. №00400380702 в частині застосування штрафних санкцій на суму 1977,64 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Вище суд прийшов до висновку, що позивачем списано товарно - матеріально цінності використанні підприємством в операціях пов`язаних із господарською діяльністю, а саме будівельні матеріали на загальну суму 108353,64 грн.

З огляду на вищевикладене, правові підстави для складання та реєстрації податкових накладних по вказаним операціям у ТОВ «АСТАР ОІЛ» не виникли.

Отже, позивачем в даній частині спірних правовідносин не порушено приписів п.201.1 та п.201.10 ПК України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 13.12.2023 р. №00400380702 в частині застосування штрафних санкцій на суму 1977,64 грн. підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 13.12.2023 р. №00400260702 в частині визначення суми податкового зобов`язання у розмірі 988074,00 грн., в тому числі податку на прибуток на суму 918185,00 грн. та штрафних санкцій на суму 69889,00 грн. і скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 13.12.2023 р. №00400320702 в частині визначення суми податкового зобов`язання у розмірі 99005,00 грн., в тому числі податку на додану вартість на суму 79204,00 грн. та штрафних санкцій на суму 19801,00 грн., суд зазначає наступне.

Так, під час проведення перевірки складу витрат на збут встановлено, що ТОВ «АСТАР ОІЛ» до складу витрат по статті «Другие затраты общехозяйственного назначения» включено вартість посередницьких послуг, а саме: проведення переговорів з питань реалізації продукції та здійснення супроводження операцій з продаж товару у загальній сумі 4 300 200 грн. по операціям з ФОП ОСОБА_1 у загальній сумі 297914 грн. по операціям ФОП ОСОБА_2 у загальній сумі 82 160 грн. по операціям ФОП ОСОБА_3 .

Між ТОВ «АСТАР ОІЛ» та ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 було укладено договори щодо посередницьких послуг.

При цьому, зі змісту вказаних посередницьких послуг у торгівлі вбачається, що чистий прибуток від продажу товару є меншим ніж вартість послуг наданих вищевказаними фізичними особами підприємцями.

Так, позивач від проведення вказаних взаємовідносин має економічні збитки.

Отже, із взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 не вбачається наявності економічних або інших причин (ділової мети) придбання вищезазначених послуг.

Тобто, вказані взаємовідносини мають ознаки нереальності та не опосередковувались реальним виконанням операцій, які становили їх предмет.

Так, перерахування коштів за нереальною операцією з придбання (купівлі) не може визнаватись витратами, оскільки не відбувається ні зменшення активів, ні збільшення зобов`язань.

При цьому, долучені до матеріалів справи документи не підтверджують реальність вказаних господарських операцій.

Отже, позивачем за операціями із зазначеними фізичними особами-підприємцями неправомірно визначено зобов`язання перед ними.

Щодо посилань позивача на те, що правомірність відображення витрат по взаєморозрахункам з ФОП ОСОБА_1 за договором про надання посередницьких послуг у торгівлі №ПП-001 від 18.05.15 р. вже була предметом судового розгляду та рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.19 р. по справі №520/754/19, підтверджено правомірність формування витрат, суд зазначає наступне.

Так, у справі №520/754/19 судом надавалась оцінка взаєморозрахункам позивача з ФОП ОСОБА_1 за період з 19.02.2015 по 30.06.2018.

При цьому, в даній справі податкова перевірка взаємовідносин позивача із вказаним контрагентом проводилась за період з 01.07.2018 по 30.06.2023.

Відповідно, у справі №520/754/19 розглядались спірні правовідносини щодо встановлених податковим органом порушень під час проведення перевірки за інший період ніж у даній справі.

Отже, висновки суду у справі №520/754/19 не є преюдиційними для даної справи.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими вищевказані посилання позивача.

Крім того, під час перевірки складу витрат на збут встановлено, що ТОВ «АСТАР ОІЛ» до складу витрат по статті «Другие затраты общехозяйственного назначения» включено вартість посередницьких послуг, а саме: послуги з коучінгу менеджерів у загальній сумі 420755 грн. по операціям з ФОП ОСОБА_4 .

Так, між ФОП ОСОБА_4 (Виконавець) та ТОВ «АСТАР ОІЛ» (Замовник) укладено договори про надання послуг № ПП-003 від 02.08.2017 та № 0521-1 від 05.05.2021 року.

У бухгалтерському обліку вартість придбаних послуг відображена по дебету рахунку 93 «Витрати на збут» та кредиту рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками».

На виконання умов договорів ФОП ОСОБА_4 на адресу ТОВ «АСТАР ОІЛ» виписано акти наданих послуг.

Проте, зі змісту та суті фактичних послуг зазначених в актах, не вбачається коли саме та де саме проводились тренінги, з ким саме з працівників проводились тренінги.

Таким чином, з вказаних документів не можливо встановити, яким чином вплинули придбані послуги на отримання або збільшення економічних вигод ТОВ «АСТАР ОІЛ» та яким чином вказані послуги підприємством було використано у власній господарській діяльності.

Відтак, відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) факту придбання вищезазначених послуг, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, укладання вказаних договорів про надання послуг має штучний характер, а оформлений правочин не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет.

Таким чином, позивачем за вищезазначеними операціями з ФОП ОСОБА_4 неправомірно відображено зобов`язання перед контрагентом.

Також, під час перевірки встановлено, що згідно з первинними документами та даними бухгалтерського обліку по рахунку 20 «Запаси» було оприбутковано та списано товарно-матеріальні цінності на загальну суму 4 853,22 грн., зокрема розмальовки Перо Розфарбуй за зразком "Свинка Пеппа", пензлики, фарби, альбоми для малювання, пластилін, обкладинки для підручників 1 клас, таблетки, сіль для посудо-мийної машини, тощо.

Позивачем до перевірки надано акти списання товарів, в яких підставою для списання вказано «У зв`язку з виробничою необхідністю».

При цьому, позивачем не надано документів, які б свідчили, що товарно-матеріальні цінності списані з рахунку 20 «Запаси» використано у господарській діяльності, а саме документів, які дозволяють визначити для яких цілей було придбано товарно-матеріальні цінності і як вони використані у господарській діяльності.

Згідно з ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV визначено, що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996- XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Так, надані позивачем документи не підтверджують використання товарно-матеріальних цінностей в господарській діяльності.

Отже, суд вважає, що списані товарно-матеріальні цінності використані підприємством в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до п.198.5. ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно з п.189.1. ст.189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Таким чином, ТОВ «АСТАР ОІЛ» в порушення п.198.5. ст.198 Кодексу занижено суму податкових зобов`язань по податку на додану вартість всього в сумі 956 грн.

Також, податковим органом під час перевірки встановлено, що TOB «АСТАР ОІЛ» в порушення п.198.5 ст.198 ПК України занижено суму податкових зобов`язань по податку на додану вартість всього в сумі 67 264 грн.

В ході перевірки встановлено, що згідно з даними бухгалтерського обліку по рахунку 203 «Паливо» з балансу підприємства були списані товарно-матеріальні цінності на загальну суму 336 331,12 грн.

До перевірки надано картку рахунку, обороти рахунку по бухгалтерському рахунку 203 «Паливо», акти списання товарів, в яких зазначена підстава списання «у зв`язку з виробничою необхідністю», журнали списання палива, в яких одним рядком за місяць зазначено «найменування палива», «кількість км», «кількість л».

Проте, з вказаних документів не вбачається напряму використання вказаного палива в господарській діяльності кому саме з робітників було видано смарт-картки, документи, в яких вказані маршрути руху транспортних засобів, показники спідометрів, марки пального.

При цьому, з наданих позивачем документів не можливо встановити, що автомобілі взагалі проїхали відстань на списану кількість палива.

Отже, позивачем не доведено, що списані товарно - матеріальні цінності використані підприємством в операціях, що є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до п.198.5. ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно з п.189.1. ст.189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Таким чином, ТОВ «АСТАР ОІЛ» в порушення п.198.5. ст.198 Кодексу занижено суму податкових зобов`язань по податку на додану вартість всього в сумі 67264,00 грн.

Крім того податковим органом, під час перевірки встановлено, що в порушення вимог п188.1 ст.188 Податкового кодексу України ТОВ «АСТАР ОІЛ» занижено податкові зобов`язання з ПДВ всього в сумі 10 982 грн.

Так, згідно з даних бухгалтерського обліку, підприємством здійснювалась реалізація товарів нижче ціни придбання таких товарів, а саме за операціями з реалізації палива дизельного ДП-Л-Євро5-В0 Акціонерному товариству «Трест Житлобуд-1» (ціна придбання - 19,00 грн., а ціна реалізації 18,33 грн.), з реалізації добрива азотно-фосфорно-калійного комплексного до ПОСП «Агро сан 2007» (ціна придбання - 8700,00 грн., а ціна реалізації - 8641,67 грн.), з реалізації палива дизельного ДП-Л-Євро5-В0 до СФГ ОСОБА_5 (ціна придбання - 12,67 грн., а ціна реалізації - 12,29 грн. та ціна придбання 12,53 грн., а ціна реалізації 12,29 грн.), з реалізації палива дизельного ДП-Л-Євро5-В0 до ТОВ «Жасмін» (ціна придбання - 14,25 грн., а ціна реалізації - 10,67 грн. та ціна придбання - 14,38 грн., а ціна реалізації 10,67 грн.), з реалізації палива дизельного ДП-Л-Євро5-В0 до ПОСП «Агро сан 2007» (ціна придбання 19,78 грн., а ціна реалізації - 19,38 грн. та ціна придбання 19,83 грн., а ціна реалізації 19,38 грн.), з реалізації палива дизельного ДП-З-Євро5-В0 до ФГ «Нерозя» (ціна придбання 22,92 грн., а ціна реалізації - 22,71 грн.).

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Так, перевіркою встановлено перевищення обсягу придбання товарів над обсягом постачання товарів в розмірі 54 913,69 грн.

За таких обставин, в порушенням вимог п.188.1 ст.188 ПК України ТОВ «АСТАР ОІЛ» занижено податкові зобов`язання з ПДВ на суму 10 982 грн.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 13.12.2023 р. №00400260702 в частині визначення суми податкового зобов`язання у розмірі 988074,00 грн., в тому числі податку на прибуток на суму 918185,00 грн. та штрафних санкцій на суму 69889,00 грн. і податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 13.12.2023 р. №00400320702 в частині визначення суми податкового зобов`язання у розмірі 99005,00 грн., в тому числі податку на додану вартість на суму 79204,00 грн. та штрафних санкцій на суму 19801,00 грн. є правомірними та не підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 13.12.2023 р. №00400380702 в частині застосування штрафних санкцій на суму 5006,15 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 15 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.2015 №1307 у разі постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (зокрема, якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання / звичайна ціна / балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання), постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Так, ТОВ «АСТАР ОІЛ» не складало та не реєструвало в ЄРПН податкові накладні на суму обсягу товарів в частині спірних правовідносин щодо оприбуткування та списання товарно-матеріальних цінностей по рахунку 20 «Запаси», здійснення реалізації товарів нижче ціни придбання таких товарів та списання з балансу підприємства товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 336 331,12 грн. по рахунку 203 «Паливо».

Отже, ТОВ «АСТАР ОІЛ» в порушення п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України не здійснено реєстрації податкових накладних на суму обсягу вказаних товарів.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 13.12.2023 р. №00400380702 в частині застосування штрафних санкцій на суму 5006,15 грн. є правомірним та не підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2023 р. №00400410702, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 63.3 статті 63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про зміну основного та неосновного місця обліку великого платника податків, у тому числі визначити, що облік такого платника податків здійснює територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, та його структурні підрозділи в разі створення.

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об`єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Відповідно до Податкового кодексу України з метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів у контролюючих органах був розроблений Порядок обліку платників податків і зборів затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі по тексту Порядок №1588).

Так, абзацом другим пункту 1.4 розділу І Порядку №1588 передбачено, що платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцями обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.

Відповідно до пункту 8.1 розділу VIII Порядку №1588 платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України (пункт 8.2 розділу VIII Порядку №1588).

Якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об`єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов`язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об`єкта у порядку, визначеному розділом VII цього Порядку (пункт 8.3 розділу VIII Порядку №1588).

Відповідно до абзацу першого пункту 8.4 розділу VIII Порядку №1588 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Отже, з аналізу наведених вище норм вбачається, що платник податків зобов`язаний подавати повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою 20-ОПП кожного разу після реєстрації, створення чи відкриття нових об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Так, під час проведення перевірки встановлено, що ТОВ «АСТАР ОІЛ» орендувало приміщення за адресою: пров. Байкальський, буд. 2, кв. (офіс) 22, м. Харків.

При цьому, ТОВ «АСТАР ОІЛ» отримано ліцензію на право здійснення оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі № 990614201900572, термін дії ліцензії з 01.07.2019 по 01.07.2024, місцезнаходження (місце проживання заявника) Україна, 61001, Харківська обл., м. Харків, Московський р-н., пров. Байкалький, буд. 2, кв. (офіс) 22.

Враховуючи зазначене вище орендоване TOB «АСТАР ОІЛ» приміщення за адресою: пров. Байкальський, буд. 2, кв. (офіс) 22, м. Харків у ліцензії на право здійснення оптової торгівлі пальним зазначене як місцезнаходження (офіс) ТОВ «АСТАР ОІЛ», а тому відповідно до ст.63 Податкового кодексу України ТОВ «АСТАР ОІЛ» був зобов`язаний подати повідомлення про об`єкт оподаткування за формою № 20-ОПП.

Вказана обставина, спростовує посилання позивача на те, що приміщення за адресою: пров. Байкальський, буд. 2, кв. (офіс) 22 не об`єктом оподаткування.

Головне управління ДПС у Харківській області листом №702/20-40-12-02-16 від 25.11.2024 повідомило, що згідно з інформаційними ресурсами ГУ ДПС, ТОВ «АСТАР ОІЛ» (податковий номер 39647230) перебувало на обліку у Головному управлінні ДПС у Харківській області Київська ДПІ (Салтівський р-н., м.Харкова) (ДПІ 2034). Після зміни податкової адреси переведено на облік до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Чернівецька Державна податкова інспекція (м.Чернівці) (ДПІ 2412) з 21.12.2023. Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП було надано ТОВ "АСТАР ОІЛ" 27.12.2023 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Чернівецька Державна податкова інспекція (м.Чернівці) (ДПІ 2412), в якому зазначено об`єкт - офіс, за адресою - Чернівецька область, Чернівецький район, м. Чернівці, вулиця Комунальників, офіс 34-2.

При цьому, судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено подання повідомлення про об`єкт оподаткування (орендоване приміщення за адресою: пров. Байкальський, буд. 2, кв. (офіс) 22, м. Харків) за формою № 20-ОПП.

За таких обставин, позивачем допущено порушення п. 63.3 ст. 63 ПК України та п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 в частині не подання до контролюючого органу повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП.

Так, пунктом 117.1 статті 117 ПК України встановлено, що неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність - 1020 гривень.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення від 13.12.2023 р. №00400410702 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2023 р. №00400430702, суд зазначає наступне.

Так, під час проведення перевірки встановлено порушення ТОВ «АСТАР ОІЛ» в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Головним управлінням ДПС у Харківській області направлено на адресу ТОВ «АСТАР ОІЛ» запит від 17.11.2023 щодо надання письмових пояснень та документального підтвердження (надання засвідчених належним чином копій документів, у тому числі які не надавались (або надавались частково) та не були враховані перевіркою) з питань, що належать або пов`язані з предметом перевірки, до 13 години 00 хвилин 22 листопада 2023 року до ГУ ДПС області за адресою: вул. Пушкінська, 46, м. Харків.

ТОВ «АСТАР ОІЛ» надало відповідь на вказаний запит листом від 22.11.2023 № 2211/1, яким частково надано пояснення та документи.

Щодо інших питань, висвітлених в запиті позивачем зазначено, що статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вказано, що відповідно до п.п. 20.1.2 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів отримувати від платників податків довідки та копії документів у порядку та на підставах, визначених законом. Зазначено, що відповідно до п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено право контролюючого орану надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів, у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вказано, що згідно з п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України передбачено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вказано, що відповідно до п.п. 16.1.5 та п.п. 16.1.7 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов`язок платників податків надавати документи на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів також лише у випадках, визначених законодавством, у вимозі має бути зазначено конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання. Вказано, що в запиті не зазначено, в чому саме полягає порушення TOB «АСТАР ОІЛ» норм податкового законодавства. Зазначено, що вважає за необхідне уточнити підстави для надання копій документів.

При цьому, у запиті податкового органу від 17.11.2023 було зокрема зазначено, що в ході перевірки встановлено, що за первинними документами та даними бухгалтерського обліку по рахунку 20 «Запаси» було оприбутковано та списано товарно-матеріальні цінності на загальну суму 4 853,22 грн. Зазначено, що до перевірки надано акти списання товарів, в яких підставою для списання вказано «У зв`язку з виробничою необхідністю», інших первинних документів, які б свідчили, що товарно-матеріальні цінності списані з рахунку 20 «Запаси» використано у господарській діяльності, підприємством не надано, а саме документи, які дозволяють ідентифікувати для яких цілей було придбано як наприклад (але не виключно): розмальовки Перо Розфарбуй за зразком "Свинка Пеппа"; пензлики, фарби, альбоми для малювання, пластилін, обкладинки для підручників 1 клас, тощо; таблетки, сіль для посудо-мийної машини, в той час, як ні на балансі підприємства, ні в оренді посудо-мийної машини немає. Податковий орган зокрема запитував письмові пояснення та документальне підтвердження з таких питань: щодо придбання ТМЦ (Договори, додатки до договору, додаткові угоди, накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт (наданих послуг), додатки до актів виконаних робіт (наданих послуг), сертифікати якості, чи будь-які інші документи, які б свідчили, про зміст та обсяг проведених операцій); документи, які б свідчили, що вищезазначені ТМЦ використані у господарській діяльності (документи, які дозволяють ідентифікувати напрям використання вказаних ТМЦ в господарській діяльності); яким чином відображено в бухгалтерському та податковому обліку вищезазначені господарські операції (регістри бухгалтерського обліку щодо аналітичного обліку операцій з обов`язковим відображенням дати проведених операцій, змісту проведених операцій, бухгалтерські проводки з урахуванням субрахунків, суми проведених операцій, та включення до податкової звітності); інші документи (за наявності).

Проте, ТОВ «АСТАР ОІЛ» в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки не надано в повному обсязі документи, з питань, що стали предметом оскарження.

Так, позивачем не було надано документів щодо товарно-матеріальних цінностей по рахунку 20 «Запаси» на загальну суму 4 853,22 грн., зокрема розмальовки Перо Розфарбуй за зразком "Свинка Пеппа", пензлики, фарби, альбоми для малювання, пластилін, обкладинки для підручників 1 клас, таблетки, сіль для посудо-мийної машини, тощо.

Відповідно до п.121.1 ст.121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення від 13.12.2023 р. №00400430702 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, задоволенню підлягають позовні вимоги на загальну суму 2059667,89 грн., що становить 65,31 % від заявлених (3153793,04 грн.), відповідно, у такій пропорції має бути здійснений розподіл судових витрат на сплату судового збору у цій справі.

Позивачем у цій справі сплачено судовий збір в загальній сумі 24224,00 грн.

Отже, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати по сплаті судового збору у загальній сумі 15820,69 грн. (24224,00 грн. х 65,31%).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТАР ОІЛ» (Чернівецька область, місто Чернівці, вул. Комунальників, будинок 3, офіс 34-2, 58023, код ЄДРПОУ 39647230) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул.Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 13.12.2023 р. №00400260702 в частині визначення суми податкового зобов`язання у розмірі 2 024 871,50 грн., в тому числі податку на прибуток на суму 1884450,00 грн. та штрафних санкцій на суму 140421,50 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 13.12.2023 р. №00400320702 в частині визначення суми податкового зобов`язання у розмірі 32818,75 грн., в тому числі податку на додану вартість на суму 26255,00 грн. та штрафних санкцій на суму 6563,75 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 13.12.2023 р. №00400380702 в частині застосування штрафних санкцій на суму 1977,64 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ ВП:43983495, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТАР ОІЛ» (Чернівецька область, місто Чернівці, вул. Комунальників, будинок 3, офіс 34-2, 58023, код ЄДРПОУ 39647230) сплачений судовий збір в сумі 15820 (п`ятнадцять тисяч вісімсот двадцять) грн. 69 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст рішення складено 09.12.2024 року