Рішення

від 09.12.2024 по справі 520/23521/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 грудня 2024 року № 520/23521/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Топтул" (вул. Маршала Батицького, буд. 8,м. Харків,61038, код ЄДРПОУ39803464) до Київської митниці Державної митної служби України (бульв. Гавела Вацлава, буд. 8А,м. Київ,03124, код ЄДРПОУ43997555) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

-визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА100380/2024/000066/2 від 31.07.2024 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100380/2024/000619 від 31.07.2024 р.

-стягнути на користь позивача сплачений судовий збір та понесені витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що підставою для звернення ТОВ «ТОПТУЛ» до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою стало прийняття Київською митницею Державної митної служби України (далі за текстом - відповідач, Київська митниця ДМС України, митниця) рішення від 31.07.2024 р. №UA100380/2024/000066/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA1003 80/2024/000619 від 31.07.2024 за відсутності належного обгрунтування та з порушенням норм чинного законодавства.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі.

Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивачем ТОВ «ТОПТУЛ» (Покупець) та Фірмою CAPITAL PRODUCTION Sp z о.о., Польща (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний договір №СР/2022/07/2 від 15.07.2022 р. поставки продукції (далі - Договір №СР/2022/07/2 від 15.07.2022 р).

Згідно умов Договору №СР/2022/07/2 від 15.07.2022 р. предметом є постачання Продавцем Покупцю продукції, асортимент якої визначається згідно з Інвойсами, які є невід`ємною частиною цього Договору (далі - Продукції), в рамках, встановлених цим Договором.

Відповідно до п.2.1. Договору №СР/2022/07/2 від 15.07.2022 р. ціна на Продукцію, валюта платежу та строки оплати за цим Договором визначаються Інвойсом (рахунок- фактура) до Договору.

Сторонами було погоджено проформу-інвойс №12/0624-1 від 12.06.2024 р. та інвойс №16/0724-1 від 16.07.2024 р.

Згідно Інвойса №16/0724-1 від 16.07.2024 року Продавець зобов`язується поставити Покупцю товари (згідно переліку) в загальній кількості 42 468 шт. на суму 50 796,52 доларів США.

Умовами проформи-інвойсу та інвойсу передбачено, що оплата за товар здійснюється Покупцем протягом 180 днів після постави Продукції. Умови поставки: FCA, Польща, Гданськ.

На виконання умов Договору №СР/2022/07/2 від 15.07.2022 р. Продавець виконав поставку продукції Покупцеві, яка в свою чергу була оплачена Покупцем.

Для здійснення митного оформлення поставленого товару уповноваженою особою декларанта ТОВ «ТОПТУЛ» подано до Київської митниці Держмитслужби митну декларацію №24UA 100380330417U1 від 31.07.2024 р.

Разом з митною декларацією №24UA100380330417U1 від 31.07.2024 р. уповноважена декларантом особа надала пакет документів, необхідний для підтвердження заявленої митної вартості товару, передбачений ст.53 Митного кодексу України, а саме:

Договір №СР/2022/07/2 поставки продукції від 15.07.2022 р. з додатками;

Митна декларація країни відправлення №9141164 від 15.04.2024;

Платіжне доручення №SR24IB06625444DS від 09.05.2024 р.;

Транспортний документ (коносамент) №640114002756 від 26.04.2024 р.;

Заявка на надання транспортно-експедиційних послуг від 10.07.2024 р. №1007;

Договір-заявка №1-29/07 на міжнародні автомобільні перевезення вантажів від 29.07.2024 р.;

Інвойс №16/0724/1 від 16.07.2024 р. на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу в контейнері MRKU6650861;

Платіжне доручення №SR23IB 1497427IDS від 15.11.2023 р. (передплата за товари);

Декларація митної вартості;

Інвойс №16/0724-1 від 16.07.2024 р.;

Проформа -інвойс №12/0624-1 від 12.06.2024 р.;

Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 29.07.2024 р. на перевезення вантажу за інвойсом: №16/0724-1 від 16.07.2024 р.;

Платіжна інструкція в іноземній валюті №289 від 13.06.2024 року (передоплата за товари згідно договору № СР/2022/07/2 від 15.07.2022 р.; проформа-інвойс №12/0624-1 від 12.06.2024 у розмірі 50 796,52 USD);

Рахунок-фактура №СФ-0000011 від 29.07.2024 р.;

Довідка про транспортні витрати вих.№29/07 від 29.07.2024 р.;

Прайс-лист від виробника товару від 01.11.2023 р.;

Проформа-інвойс від виробника №JK-932-23 від 11.11.2023 р.;

Проформа-інвойс від виробника №JK-942-23 від 22.03.2024 р.;

Комерційна цінова пропозиція (замовлення) від 29.05.2024 р.;

Договір від 01.09.2022 №010/0922 між CAPITAL PRODUCTION Sp z.o.o. та TOB «ТОПТУЛ» на виконання транспортно-експедиційних послуг на території Польщі за маршрутом м.Гданськ - м. Лодзь.

Після подачі митної декларації та пакету необхідних і достатніх документів, митницею було направлено електронний запит (повідомлення) (ідентифікатор повідомлення 4Ь89с472- ae69-4941-8dfd-c28cl9756eb0), в якому зазначено:

-декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме: 1) при заявленні декларантом митної вартості товарів на умовах поставки згідно з Інкотермс «FCA- GDANSK», як це зазначено у МД від 31.07.2024 № 24UA100380330417U1, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599.

До таких документів, що підтверджують вартість транспортування оцінюваних товарів, відносяться: - рахунок- фактура (інвойс) щодо транспортно-експедиційних послуг; - акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. 2) В рахунку від 16.07.2024 № 16/0724/1 зазначено, що вартість транспортно-експедиційного обслуговування вантажу в контейнері складає 1520 $. Транспортно експедиційне-обслуговування вантажу включає перевалку в порту, перевезення, вантажно-розвантажувальні роботи та інші пов`язані послуги, проте не вказано вартість кожної окремої складової транспортно-експедиційного обслуговування вантажу. 3) Згідно п. 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 15.07.2022 № СР/2022/07/2 постачання продукції за Договором здійснюється на підставі Замовлення, Згідно п. 3.3 контракту Замовлення має включати інформацію щодо переліку продукції, її кількості , строків поставки та іншої інформації необхідної для здійснення замовлення. Замовлення до митного оформлення не надано. 4) Відповідно до п. 2.1 зовнішньоекономічного договору від 15.07.2022 № СР/2022/07/2 ціна на Продукцію, валюта платежу та строки оплати за цим Договором визначається Інвойсом (Рахунок-Фактури) до Договору. Проте, у інвойс і від 16.07.2024 № 16/0724-1 не визначено, що входить у ціну товару та сроки оплати. 5) У гр.44 митної декларації зазначено подання банківського платіжного документу, що стосується товару від 13.06.2024 №289, але в наданому банківському платіжному документу посилання на рахунок-фактура (інвойс) який не стосується наданої поставки від 12.07.2024 № 12/0624- 1. У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не грунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VIIГАТТ.

Надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Тому неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Також повідомлено про необхідність надання наступних додаткових документів протягом 10 календарних для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за наявності): - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні перевізні документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів). - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - копію митної декларації країни відправлення із врахуванням cm. 254 МКУ; - виписку з бухгалтерської документації (видаткові накладні, калькуляцію, тощо); - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (прайс-лист виробника складений відповідно до міжнародних вимог (довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. - інші наявні в підприємства документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів.

Уповноваженою особою декларанта було направлено відповідь на запит митниці (вих. №31/07-24-1 від 31.07.2024 р.) та повідомлено, що разом з митною декларацією було надано у повному обсязі документи, які підтверджують митну вартість, перелік яких визначений ч.2 ст.53 МК України.

Для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України, на умовах поставки FCA Gdansk PL), відповідно до частини 2 статті 53 МКУ та наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, були надані:

договір від 01.09.2022 №010/0922 між CAPITAL PRODUCTION Sp z.o.o. та TOB «ТОПТУЛ» на виконання транспортно-експедиційних послуг на території Польщі за маршрутом м.Гданськ - м. Лодзь;

заявку на перевезення №1007 від 10.07.2024 р.;

інвойс №16/0724/1 від 16.07.2024 р. за транспортно-експедиційне обслуговування вантажу в контейнері MRKU6650861, за маршрутом м. Гданськ - м.Лодзь, Польща;

договір-заявка №1-29/07 від 29.07.2024 р. між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ТОПТУЛ» на перевезення вантажу за маршрутом м.Лодзь - м.Київ;

рахунок №СФ-0000011 від 29.07.2024 р. від ФОП ОСОБА_1 за міжнародні транспортні перевезення вантажу за маршрутом м. Лодзь - м. Київ;

довідка №29/07 від 29.07.2024 р. від ФОП ОСОБА_1 за міжнародні транспортні перевезення за маршрутом м. Лодзь - м. Київ;

комерційна цінова пропозиція (замовлення) від 29.05.2024 р., яка включає інформацію щодо переліку продукції, її кількості, та іншої інформації необхідної для здійснення замовлення, та яка була підтверджена (засвідчена) печатками ТОВ «ТОПТУЛ» і CAPITAL PRODUCTION Sp z.o.o.;

платіжний документ №289 від 13.06.2024 р. (попередня оплата за товар, з інвойсами);

проформа-інвойс №12/0624-1 від 12.06.2024 р., на підставі якої була зроблена попередня оплата за товар.

Уповноважена декларантом особа повідомила митниці, що для підтвердження всіх складових вартості товару було надано наступні документи:

Інвойси №G-3 від 15.04.2024 р. від «JK INDUSTRIAL CORPORATION»;

Експортна декларація №9141164 від 15.04.2024 р.;

Коносамент №640114002756 від 26.04.2024 р.;

Прайс-лист виробника від 01.11.2023 р.;

Проформа JK-932-23 від 11.11.2023 р.;

Проформа JK-942-23 від 22.03.2024 р.;

Документи, що підтверджують попередню оплату за товар та транспортно- експедиційне обслуговування (платіжне доручення №SR23IB 1497427IDS від 15/11/2023 р. та платіжне доручення №SR24IB06625444DS від 09.05.2024 р.).

Уповноважена декларантом особа просила визначити митну вартість товару на підставі наданих до митної декларації №24UA100380330417U1 документів, як таких, що в повному обсязі підтверджують митну вартість.

Однак, Київською митницею ДМС України 31.07.2024 р. прийнято Рішення №UA 100380/2024/000066/2 про коригування митної вартості товарів (далі за текстом - Рішення).

31.07.2022 року прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 1003 80/2024/000619, якою декларанту (представнику декларанта) повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів.

В обґрунтування відмови зазначено, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема: 1) при заявленні декларантом митної вартості товарів на умовах поставки згідно з Інкотермс «FCA- GDANSK», як це зазначено у МД від 31.07.2024 № 24UA100380330417U1, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599. До таких документів, що підтверджують вартість транспортування оцінюваних товарів, відносяться: - рахунок- фактура (інвойс) щодо транспортно-експедиційних послуг; - акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. 2) В рахунку від 16.07.2024 № 16/0724/1 зазначено, що вартість транспортно-експедиційного обслуговування вантажу в контейнері складає 1520 $.

Транспортно експедиційне-обслуговування вантажу включає перевалку в порту, перевезення, вантажно-розвантажувальні роботи та інші пов`язані послуги, проте не вказано вартість кожної окремої складової транспортно-експедиційного обслуговування вантажу. 3) Згідно п. 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 15.07.2022 № СР/2022/07/2 постачання продукції за Договором здійснюється на підставі Замовлення, Згідно п. 3.3 контракту Замовлення має включати інформацію щодо переліку продукції, її кількості , строків поставки та іншої інформації необхідної для здійснення замовлення. Замовлення до митного оформлення не надано. 4) Відповідно до п. 2.1 зовнішньоекономічного договору від 15.07.2022 № СР/2022/07/2 ціна на Продукцію, валюта платежу та строки оплати за цим Договором визначається Інвойсом (Рахунок-Фактури) до Договору. Проте, у інвойсі від 16.07.2024 № 16/0724-1 не визначено, що входить у ціну товару та сроки оплати. 5) У гр.44 митної декларації зазначено подання банківського платіжного документу, що стосується товару від 13.06.2024 №289, аіе в наданому банківському платіжному документу посилання нарахунок-фактура (інвойс) який не стосується наданої поставки від 12.07.2024 № 12/0624-

Тому відповідно до ч.2 cm. 58 МКУ з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

В зв язку з цим, декларанту відповідно до статті 53 Митного кодексу України запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні перевізні документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів). - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - копію митної декларації країни відправлення із врахуванням cm. 254 МКУ; - виписку з бухгалтерської документації (видаткові накладні, калькуляцію, тощо); - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (прайс-лист виробника складений відповідно до міжнародних вимог (довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. - інші наявні в підприємства документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів.

Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості. Також, повідомляємо, що відповідно до положень частини б статті 53 Кодексу декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, зокрема, які підтверджують складові митної вартості. 3. За результатом опрацювання запиту митниці з запитуваних у повідомленні документів декларантом додатково не надано жодного документу: Таким чином, декларантом не надано в повному обсязі додаткових документів та не було за власним бажанням надано інші додаткові документи, наявні у нього, інші документи які б переконливо спростували (пояснили) розбіжності у наданих документах.

Декларантом надано заяву від 31.07.2024 № 31/07-24-01 щодо неподання інших додаткових документів. Декларант листом від 31.07.2024, надісланим шляхом електронного повідомлення, попросив завершити митне оформлення.

Декларантом не виконано вимогу п. 2 ч. 2 ст.52 МКУ стосовно надання митному органу достовірних відомостей, що повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не можливо застосувати у зв язку з відсутністю даних вартості операції з ідентичними товарами, у тому числі за якісними характеристиками, прийнятої митним органом, з дотриманням усіх умов, зазначених у статтях 59 та 61 МКУ, а саме відсутнє одночасне співпадіння таких умов як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник. Метод визначення митної вартості на підставі ціни угоди щодо подібних (аналогічних) товарів у відповідності до вимог статті 60 МКУ не можливо застосувати у зв язку відсутністю вартості таких операції, з дотриманням усіх умов, зазначених у статтях 60 та 61 МКУ а саме відсутнє одночасне співпадіння таких умов як: якість товарів; наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку; країна виробництва; виробник.

Також, відсутня можливість застосування методів визначення митної вартості на основі віднімання та на основі додавання вартості у відповідності до положень статей 62-63 МКУ у зв язку із тим, що декларантом не надано документів для розрахунку митної вартості за цими методами.

Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: товар №3 : митна декларація від 09.04.2024 № 2411А209140009916118, вартість товару згідно джерела інформації - 2,72 USD/кг; товар №4 : митна декларація від 18.03.2024 № 24UА209140007774U5, вартість товару згідно джерела інформації - 2.561USD/кг. Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 МКУ з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями ГАТТ, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначеній) митними органами митних вартостях (на підставі опису товару, умов постачання за Інкотермс, країни його походження та відвантаження, обсягу поставки).

Враховуючи неможливість застосування попередніх методів, керуючись положеннями частини 8 статті 57 та частини 1 статті 55 МКУ, можливо застосувати «резервний» метод відповідно до статті 64 МКУ з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями ГАТТ, яка щонайбільшою мірою грунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами рівні митної вартості.

Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Позивач не згоден зі вказаними діями митного органу, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно з умовами контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Застосувавши замість визначеного позивачем першого методу другорядний метод визначення митної вартості товару, Харківською митницею необґрунтовано неможливість застосування наступних після першого методів визначення митної вартості товарів.

Суд зазначає, що у постановах від 21 січня 2011 року (справа № 21-56а10), 7 лютого 2011 року (справа № 21-76а10), 14 листопада 2011 року (справа № 21-213а11), 6 лютого 2012 року (справи №№ 21-418а11, 21-375а11, 21-365а11) Верховний Суд України вже зазначав про неправомірність застосування митним органом наступного методу визначення митної вартості товару без обґрунтування неможливості застосування попереднього методу та без проведення з декларантом відповідних консультацій.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч.2 ст.53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Суд вказує, що надані до митного оформлення договір від 01.09.2022 №010/0922 між CAPITAL PRODUCTION Sp z.o.o. та TOB «ТОПТУЛ» на виконання транспортно- експедиційних послуг, заявка на перевезення №1007 від 10.07.2024 р.; інвойс №16/0724/1 від 16.07.2024 за транспортно-експедиційне обслуговування вантажу в контейнері MRKU6650861, транспортний документ (коносамент) №640114002756 від 26.04.2024 р., договір-заявка №1-29/07 від 29.07.2024 р. між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ТОПТУЛ» на перевезення вантажу, рахунок-фактура №СФ-0000011 від 29.07.2024 р. від ФОП ОСОБА_1 за міжнародні транспортні перевезення вантажу, довідка №29/07 від 29.07.2024 р. від ФОП ОСОБА_1 за міжнародні транспортні перевезення у повному обсязі підтверджують розмір витрат на перевезення товарів.

Крім того, Митним кодексом України та Правилами заповнення митної декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №599 не передбачено обов`язку надання до митниці розшифрування кожної окремої складової транспортно- експедиційного обслуговування вантажу.

Суд також зазначає, що відповідно до положень ст.53 Митного кодексу України не передбачено надання до митного оформлення такого документу, як замовлення.

Відповідно до п.1.1. зовнішньоекономічного договору поставки продукції №СР/2022/07/2 від 15.07.2022 предметом Договору є постачання Продавцем Покупцю продукції, асортимент якої визначається згідно з інвойсами, які є невід`ємною частиною цього Договору в рамках, встановлених цим Договором.

Згідно п.2.1. Договору ціна на продукцію, валюта платежу та строки оплати за цим Договором визначається Інвойсом (рахунок-фактура).

Разом з тим, в п.3.1. Договору зазначено, що постачання продукції за цим Договором здійснюється на підставі замовлення, оформленого Покупцем відповідно до умов цього договору. Постачання будуть здійснюватися згідно з Інвойсом відповідно до INCOTERMS 2010.

В самому договорі не передбачено письмової форми замовлення, а тому саме інвойс, в якому вказується кількість товару, вартість, умови оплати підтверджує замовлення та поставку товару. При цьому, замовлення на поставку не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, а тому не має жодного значення для числових визначень митної вартості.

Разом з тим, вказуючи в оскаржуваному рішенні про не надання до митного органу копій замовлень, відповідач, суб`єкт владних повноважень, не зазначив яким саме чином вказані обставини вплинули на достовірність визначення декларантом задекларованої митної вартості. Вказані обставини жодним чином не свідчить про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Крім того, оплата позивачем вартості замовленого товару у повному обсязі (платіжна інструкція в іноземній валюті №289 від 13.06.2024 р.) додатково підтверджує досягнення сторонами усіх умов щодо поставки товару. Таким чином вся необхідна інформація щодо замовленого товару, його кількості, асортименту, вартості, на думку суду, була визначена та узгоджена сторонами.

Щодо твердження відповідача, що у інвойсі від 16.07.2024 №16/0724-1 не визначено, що входить у ціну товару та строки оплати.

При дослідженні наданих матеріалів судом встановлено, що зазначене твердження митниці не відповідає дійсності, оскільки інвойс від 16.07.2024 №1/0724-1 складений у повній відповідності до умов зовнішньоекономічного контракту від 15.07.2022 №СР/2022/07/2 та містить всю необхідну інформацію, яка повинна бути зазначена, а саме: найменування, адреси продавця та покупця, строки оплати, умови поставки, валюта платежу, ціна за одиницю товару, загальна вартість товару, кількість одиниць товару, посилання на контракт, банківські реквізити Продавця та ін.

Також судом встановлено, що уповноваженою декларантом особою разом з митною декларацією №241ІА100380330417111 від 31.07.2024 р. було надано до митниці платіжну інструкцію №289 від 13.06.2024 р., яка підтверджує оплату вартості товару у повному обсязі (вказана платіжна інструкція містить посилання на договір №СР/2022/07/2 від 15.07.2022 р. та проформу-інвойс від 12.06.2024 р. №12/0624). Проформа-інвойс стосується саме поставки товарів, що декларувалися за митною декларацією №2411А 1003 8033 0417111 від 31.07.2024 р.

Таким чином, аналіз оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару підтверджують, що митним органом не зазначено конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі вже наданих документів, а також необґрунтовано необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

У постановах від 31.03.2015 року та 02.06.2015 року (справи №№ 21-127а15, 21-498а15 відповідно) Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченіст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно Постанови Пленуму Вищого Адміністративного суду України від 13.03.2017 № 2 Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положеньМитного кодексу Українив редакції від 13 березня 2012 року, у митних процедурах вимоги до доказів законом не врегульовано, тому до процедур митного контролю можуть бути за аналогією застосовані відповідні правила з адміністративного судочинства. Вимога належності доказів означає, що суб`єкт, який вирішує справу по суті, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару (п.п.1.3 п.1). До того ж, декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено (п.п.2.1 п.2).

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На думку суду, відповідачем не було доведено неправомірність визначення митної вартості товару за основним методом, тобто за ціною контракту, не зазначено розбіжностей, наявних ознак підробки або всіх відомостей, що не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів,

Відповідно до ч.3ст.318 Митного кодексу Українимитний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно ізЗаконом України від 15.02.2011 року № 3018-VIПро внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними уст.8 Митного кодексу Українипринципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що рішення митниці є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо стягненняя витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Представник відповідача звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 5000,00 грн.

Суд зазначає, що згідно ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Матеріалами справи підтверджено, що для захисту своїх прав позивачем укладено договір про надання професійної правничої допомоги з Адвокатом Шрамко М.П. відповідно до чого укладено договір № 08-А від 28.04.2023, який було надано до суду разом з позовною заявою.

На підтвердження факту надання правничої допомоги у зв`язку з підготовкою та розглядом справи в суді адміністративної юрисдикції та обсягу наданих послуг долучено:

- копію Договору про надання правничої допомоги Позивачу,

- завдання №12 до договору від 28.04.2023;

-акту наданих послуг №12 до договору від 28.04.2023;

-заключна банківська виписка.

Однак, проаналізувавши наведене та дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню в сумі 2500,00 грн.

Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу .

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог підприємства позивача.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Топтул" (вул. Маршала Батицького, буд. 8,м. Харків,61038, код ЄДРПОУ39803464) до Київської митниці Державної митної служби України (бульв. Гавела Вацлава, буд. 8А,м. Київ,03124, код ЄДРПОУ43997555) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови- задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА100380/2024/000066/2 від 31.07.2024 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100380/2024/000619 від 31.07.2024 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України (бульв. Гавела Вацлава, буд. 8А,м. Київ,03124, код ЄДРПОУ43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Топтул" (вул. Маршала Батицького, буд. 8,м. Харків,61038, код ЄДРПОУ39803464) сплачений судовий збір у сумі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн.00 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятьсот) грн.00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кухар М.Д.