Рішення
від 09.12.2024 по справі 560/9119/24
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/9119/24

РІШЕННЯ

іменем України

09 грудня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 з 01.02.2020 року по 31.12.2020 грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.02.2020 по 31.12.2020 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, та зробити перерахунок у зв`язку з цим усіх інших отриманих виплат під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що після прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, якою скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103), грошове забезпечення повинно бути обраховане з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Проте відповідач не здійснив зазначеного розрахунку, що зумовило проведення виплат у заниженому розмірі.

До суду надійшов відзив, в якому Військова частина НОМЕР_1 просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що оскільки позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , то всі рішення щодо виплати йому грошового забезпечення приймались командиром Військової частини НОМЕР_2 у формі видання ним відповідних наказів, а Військова частина НОМЕР_1 є лише розпорядником коштів, яка здійснювала фінансові операції на підставі відповідних документів, наданих Військовою частиною НОМЕР_2 .

Військова частина НОМЕР_2 правом подати відзив не скористалася.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.06.2024 відкрито провадження в справі №560/9119/24 та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.07.2024 роз`єднано в окремі провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії у справі №560/9119/24.

У провадженні справи №560/9119/24 залишено позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 з 01.02.2020 року по 31.12.2020 грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та зобов`язання військової частин НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.02.2020 по 31.12.2020 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, та зробити перерахунок у зв`язку з цим усіх інших отриманих виплат під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 .

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.07.2024 витребувано в відповідача докази.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про заміну первісного відповідача належним відповідачем відмовлено. Залучено до участі у справі №560/9119/24 в якості другого відповідача Військову частину НОМЕР_2 .

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Згідно з витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 02.01.2020 №1 позивач з 02.01.2020 зарахований до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.

Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 22.03.2024 №77 позивач 22.03.2024 виключений зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення.

При нарахуванні та виплаті позивачу грошового забезпечення не враховано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 1 січня відповідного календарного року.

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Положеннями статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції до 24.02.2018) було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Однак, Постановою №103 до Постанови №704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Отже, з 01.03.2018 Урядом України було запроваджено одну розрахункову величину обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.

Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103 яким, зокрема, в пункт 4 Постанови №704 були внесені зміни.

З наведеного слідує, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін.

Тобто з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.

Таким чином, розрахункова величина для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, повинна бути визначена шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі №420/6572/22.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 7 Закону України від 07.12.2017 №2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2018 встановлено у сумі 1762,00 грн.

Статтею 7 Закону України від 14.11.2019 №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2020 встановлено у сумі 2102,00 грн.

Отже, редакції законів України про державний бюджет свідчать про зміни в розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сторону їх поступового збільшення.

Крім того, суд звертає увагу, що перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням супроводжує здійснення перерахунку (донарахування) усіх видів грошового забезпечення.

Згідно з абзацом 2 пункту 1.5. Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 22.04.2021 №104, (далі - Правила), військова частина, не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень).

Абзацом 4 пункту 1.5. Правил визначено, що командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини.

Виплата грошового забезпечення та інших виплат військовослужбовцям здійснюється за місцем штатної служби, а підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження, накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення, накази про присвоєння військових звань.

Суд встановив, що в спірний період позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 . У свою чергу, вказана військова частина перебуває на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_1 . Фактичні нарахування та виплата грошового забезпечення військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_2 проводяться Військовою частиною НОМЕР_1 на підставі наказів командира Військової частини НОМЕР_2 .

Водночас, оскільки позивач звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 , суд дійшов висновку, що обов`язок з перерахунку грошового забезпечення позивача за спірний період належить покласти на Військову частину НОМЕР_1 .

З урахуванням наведеного, порушене право позивача у спірних відносинах належить захисту шляхом визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_2 стосовно обчислення грошового забезпечення за період з 01.02.2020 по 31.12.2022 без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2020 та зобов`язавши Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 01.02.2020 по 31.12.2020, а також всі інші належні за цей період додаткові види грошового забезпечення, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, та з урахуванням виплачених сум.

Суд зазначає, що здійснивши обчислення грошового забезпечення позивача без урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01.01.2020, відповідач вчинив протиправні дії, а не допустив бездіяльність (пасивну форму поведінки), як зазначає позивач.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає та враховує таке.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн. При цьому, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1статті 5 Закону України "Про судовий збір". Тому відсутні підстави для стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Водночас, відповідно до пункту 1 частини 1статті 7 Закону України "Про судовий збір"сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Суд роз`яснює позивачу право подати клопотання про повернення судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем, у матеріалах справи відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення ОСОБА_1 з 01.02.2020 по 31.12.2020 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2020.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 01.02.2020 по 31.12.2020, а також всі інші належні за цей період додаткові види грошового забезпечення, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, та з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) Відповідачі:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 ) Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк

СудХмельницький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення09.12.2024
Оприлюднено11.12.2024
Номер документу123621524
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них

Судовий реєстр по справі —560/9119/24

Ухвала від 17.01.2025

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Сторчак В. Ю.

Рішення від 09.12.2024

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Фелонюк Д.Л.

Ухвала від 22.07.2024

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Фелонюк Д.Л.

Ухвала від 01.07.2024

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Фелонюк Д.Л.

Ухвала від 01.07.2024

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Фелонюк Д.Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні