Рішення

від 27.11.2024 по справі 163/1843/24

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 163/1843/24

Провадження № 2/163/362/24

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2024 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Павлуся О.С.

з участю секретаря Семенюк К.М.,

представника позивача Сушик Т.В.,

відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Головненської селищної ради Ковельського району Волинської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві орган опіки та піклування Головненської селищної ради Ковельського району Волинської області просить ухвалити рішення про відібрання у відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 їх малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення батьківських прав та передати дитину органу опіки та піклування для подальшого влаштування.

Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що малолітня ОСОБА_4 з 25 лютого 2022 року перебуває на обліку дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах, з підстав ухилення батьками від виконання своїх батьківських обов`язків, зокрема не займаються вихованням, не забезпечують продуктами харчування, не дбають про здоров`я, що в сукупності негативно впливає або може впливати на її розвиток. На момент постановки на облік дитина проживала з матір`ю ОСОБА_1 та старшим братом, який також перебуває на обліку у службі у справах дітей. На той час умови проживання дітей були задовільні, однак ОСОБА_1 систематично зловживала алкоголем. ОСОБА_4 могла не відвідувати навчання в гімназії, рівень її успішності низький, навчальний заклад фактично відвідувала для отримання гарячого харчування, на яке мала право як дитина, що перебуває у складних життєвих обставинах. Через бездоглядність ОСОБА_4 займалась бродяжництвом та залишалась без належного нагляду та догляду батьків. Відповідачі офіційно не були працевлаштовані, займались тимчасовими підробітками, однак зароблені гроші витрачали на алкоголь, а не на потреби дітей. Профілактичні бесіди щодо необхідності покращення побутових умов проживання дітей та працевлаштування відповідачі ігнорували, неодноразово притягувалися до адміністративної відповідальності, у тому числі, за невиконання батьківських обов`язків.

03 квітня 2024 року малолітню ОСОБА_4 влаштовано до притулку для дітей служби у справах дітей Волинської ОДА, оскільки дитина залишилась без батьківського піклування. За три місяці перебування дитини у притулку батьки жодного разу не звернулись до сектору «ССД» селищної ради з проханням повернути дочку додому та надання висновку про доцільність повернення її в сім`ю. З 08 липня 2024 року ОСОБА_4 влаштовано до Волинського обласного центру соціально-психологічної реабілітації м.Ковель.

Після влаштування ОСОБА_4 до притулку ОСОБА_1 своєї поведінки не змінила, дитиною не цікавилась. ОСОБА_5 по батьківській лінії виховує старшого сина відповідачів, а ОСОБА_4 до себе брати не бажає. Батько дитини відповідач ОСОБА_2 також не бажає виховувати дочку.

Зазначене у своїй сукупності свідчить про ухилення відповідачів від виховання дочки та свідоме нехтування обов`язками щодо створення умов для розвитку дитини.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що бажає виховувати дочку і забрати її до себе, однак на даний час немає можливості через відсутність належного житла.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що також не має можливості забрати дочку, оскільки разом із ним та матір`ю проживає старший син.

Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_1 .

Окрім дочки, відповідачі мають спільного неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Місце проживання відповідачів зареєстроване за однією адресою по АДРЕСА_1 , однак фактично разом вони не проживають, а саме відповідач ОСОБА_2 проживає за зареєстрованою адресою, відповідач ОСОБА_1 - по АДРЕСА_2 у цьому ж населеному пункті.

Відповідно до виданих Головненською селищною радою характеристик від 30.07.2024 № 764, № 762 за місцем проживання відповідачі характеризуються посередньо, схильні до вживання спиртними напоями, ніде не працюють. Відповідач ОСОБА_1 в підсобному господарстві нічого не утримує, веденням особистого селянського господарства не займається, стосовно неї неодноразово надходили скарги щодо неналежного виховання дітей та ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Відповідач ОСОБА_2 проживає разом зі своєю матір`ю ОСОБА_7 , 1938 року народження.

З характеристики Сильнівської гімназії Головненської селищної ради від 26.06.2024 № 44/01-26, де малолітня ОСОБА_4 закінчила чотири класи, встановлено, що успішністю дитини батьки не цікавилися, ініціатором спілкування виступав учитель.

Упродовж січня 2023 року - квітня 2024 року за місцем проживання відповідача ОСОБА_1 представники служби у справах дітей неодноразово здійснювали обстеження умов проживання сім`ї, результати яких оформлені у відповідних актах.

У цих актах задокументовано, що діти одягнені у брудному одязі, на достатньому рівні одягом і взуттям не забезпечені, умови для їх проживання та виховання не створені, в основному ночують і харчуються у бабусі або знайомих, з 2024 року старший син ОСОБА_8 на постійній основі проживає з бабусею, яка й займається його вихованням, однак повноцінно цього робити не може через стан здоров`я. Малолітня ОСОБА_4 залишилась з матір`ю відповідачем ОСОБА_1 , яка батьківських обов`язків не виконує, зловживає спиртними напоями, часто перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Відповідачі на ґрунті алкоголю влаштовують між собою сварки та бійки. Батька діти бояться через його сварки в стані сп`яніння. Бабуся не бажає забирати до себе малолітню ОСОБА_4 , оскільки вона не слухняна та за станом здоров`я не зможе доглядати двох онуків.

У березні 2024 року мав місце випадок, коли відповідач ОСОБА_1 взяла малолітню дочку у компанію своїх п`яних друзів, потім вигнала дитину у невідомому напрямку. Софію відшукали працівники поліцію та відправили до тітки, де вона пробула два дні, а відповідач упродовж цих днів навіть не цікавилася дитиною.

За інформацією КНП «Центр первинної медичної допомоги» Любомльської міської ради від 26.06.2024 № 291/2.03.24 відповідачі неналежно виконують свої батьківські обов`язки, оскільки щорічний медичний огляд проходять невчасно, за медичною допомогою звертаються після зауважень вчителів та родичів, у дитини виявлені хвороби, які є наслідком недбалого догляду, під час огляду дитина мала брудний, невідповідний одяг. Самі ж відповідачі не укладали з лікарем декларацій про медичне обслуговування, тому інформацією про їх стан здоров`я медичний заклад не володіє.

Постановами Любомльського районного суду від 30.03.2020, 09.02.2023, 19.10.2023, 21.03.2024, 11.04.2024 ОСОБА_1 притягувалася до адміністративної відповідальності за ч.ч.1, 2 ст.184 КУпАП за невиконання своїх батьківських обов`язків.

За аналогічне правопорушення до адміністративної відповідальності постановою Любомльського районного суду від 11.04.2024 був притягнутий відповідач ОСОБА_2 .

Крім цього, за інформацією відділення поліції № 1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області від 27.06.2024 № 4007/51/1/01-2024 ОСОБА_1 у 2024 році притягувалась до відповідальності й за інші правопорушення, а саме:

18.01.2024 - за ст.183 КУпАП «Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб» (штраф 850 грн);

12.03.2024, 10.04.2024 - за ст.176, ст.177 КУпАП «Виготовлення, зберігання самогону та апаратів до його виготовлення» (штраф 170 грн), «Придбання самогону або інших міцних спиртних напоїв домашнього виробництва» (штраф 170 грн);

19.03.2024, 10.04.2024 - за ст.178 КУпАП «Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п`яному вигляді (штраф 51 грн, 85 грн);

10.04.2024 - за ч.1 ст.1751 КУпАП «Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях» (штраф 51 грн).

Відповідач ОСОБА_2 20.03.2024 був притягнутий до відповідальності за ст.176 КУпАП.

З 09 липня 2024 року малолітня ОСОБА_4 зарахована до комунальної установи «Волинського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей», як дитина, яка потрапила у складні життєві обставини, що стверджено листом цієї установи від 26.11.2024 № 514.

У листі також зазначено, що дитина має надмірну непосидючість і тривожність, у спілкуванні з психологом повідомила про небажання повертатись у рідну сім`ю, розуміє, що батьки не мають наміру виправитись і забрати її до себе. Мати відвідувала дочку лише один раз, батько - ні разу. З матір`ю ОСОБА_4 інколи спілкується по телефону. Дитина потребує уваги та підтримки дорослих.

Після вилучення у відповідачів дитини своєї поведінки вони не змінили, продовжують зловживати спиртними напоями, що стверджено актом обстеження умов проживання від 18 липня 2024 року, та ігнорують свої батьківські обов`язки.

Орган опіки та піклування Головненської селищної ради надав висновок про доцільність відібрання у відповідачів малолітньої ОСОБА_4 без позбавлення їх батьківських прав. Висновок затверджений рішенням виконавчого комітету Головненської селищної ради від 23.07.2024 № 68.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Положення вказаної Конвенції узгоджуються з нормами законів України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язанні виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно з пунктами 2-5 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

У частині першій статті 170 СК України визначено, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Основними підставами для відібрання дитини є ухилення батьків від виконання своїх обов`язків з виховання дитини; жорстоке поводження з дитиною; захворювання батьків на хронічний алкоголізм або їх наркотична залежність; будь-які види експлуатації дитини, примус її до жебракування та бродяжництва; залишення дитини у небезпечних для її життя, здоров`я і морального виховання умовах.

Відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від позбавлення цих осіб батьківських прав, яке має безстроковий характер. Тому якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини, керуючись в першу чергу інтересами дитини.

Відповідно до роз`яснень пунктів 16 і 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Суд має право вирішити питання про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та передати органу опіки та піклування (якщо цього потребують інтереси дитини), без визначення при цьому конкретного закладу.

Дослідженні в справі докази дають достатні підстави вважати, що відповідачі не виконують своїх батьківських обов`язків стосовно малолітньої дочки ОСОБА_4 . Про це об`єктивно свідчать усі без виключення дослідженні в справі докази. Ці докази відповідачі не спростували і протилежного не довели. При цьому, жодної позитивної ознаки у відповідачах як батьків під час судового розгляду не встановлено.

Відповідачі тривалий час зловживають спиртними напоями, ведуть аморальний спосіб життя, про що свідчать вчиненні ними адміністративні правопорушення.

Внаслідок такого свого способу життя відповідачі повністю ігнорують інтереси та потреби дитини, у тому числі найелементарніші, які потребує кожна дитина, щодо створення належних умов для проживання, виховання, розвитку, забезпечення продуктами харчування, одягом, взуттям, турботою за станом здоров`я.

Незважаючи на неодноразові притягнення до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків відповідачі жодних висновків для себе не зробили, своєї поведінки стосовно дитини не змінили та позитивних змін у їх житті, яке вони самі собі влаштовують, не відбулося.

Крім цього, аморальний спосіб життя відповідачів, а також задокументований факт спільного перебування малолітньої ОСОБА_4 в компанії п`яних осіб, до якої її привела матір ОСОБА_1 , а потім вигнала у невідомому напрямку і упродовж подальших двох днів взагалі дитиною не цікавилась, дає підстави вважати, що залишення дитини з матір`ю є небезпечним для її життя і здоров`я.

Батька ОСОБА_9 малолітня ОСОБА_4 взагалі боїться.

Встановлена у дитини надмірна непосидючість і тривожність беззаперечно є наслідком її зростання у негативному середовищі, яке для неї створили батьки.

Після вилучення дитини і поміщення її до реабілітаційного центру ні один з батьків жодних заходів для повернення дитини не вживав.

Саме по собі одиничне відвідування дитини та періодичність розмов по телефону аж ніяк не свідчить, що ОСОБА_1 намагається виправити ситуацію та у належний спосіб виконувати свої батьківські обов`язки. Адже доказів того, що вона створила належні умови для проживання і виховання дитини, покращила своє матеріальне становище або ж активно і дієво прагне цього, зокрема працевлаштувалася, суду не надано.

Родичів, які б виявили бажання, забрати малолітню ОСОБА_4 до себе на виховання не встановлено.

За наведеної сукупності фактів і обставин, суд вважає наявними підстави для відібрання дитини у батьків і це буде виправданим заходом, який відповідає інтересам дитини.

Таким чином, позов підлягає повному задоволенню.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Відібрати малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у її батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без позбавлення батьківських прав.

Передати малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органу опіки та піклування Головненської селищної ради Ковельського району Волинської області для подальшого влаштування

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь держави по 1514 (одній тисячі п`ятсот чотирнадцять) гривень судового збору з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня складання його повного тексту може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.

Інформація про сторін:

позивач - орган опіки та піклування Головненської селищної ради Ковельського району Волинської області; місце знаходження - вулиця Лесі Українки, буд.2, селище Головне Ковельського району Волинської області; ЄДРПОУ - 04333187;

відповідач - ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ;

відповідач - ОСОБА_2 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 .

Дата складання повного тексту рішення 04 грудня 2024 року.

Головуючий : суддя О.С.Павлусь