Постанова

від 10.12.2024 по справі 341/2217/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 341/2217/24

Номер провадження 3/341/561/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року місто Галич

Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Мергель М. Р. розглянув справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першоюстатті 156 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

установив

Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 06.11.2024 №206928 ОСОБА_1 здійснила продаж рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку за наступних викладених у протоколі обставин.

06.11.2024 о 11:00 год у магазині «Магазин» по АДРЕСА_2 продавець ОСОБА_1 здійснила продаж речовин, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку громадянину ОСОБА_2 , а саме: рідину «Ароматизатор гранат» об`ємом 6 мл, вартістю 100 грн, «Гліцирин» об`ємом 7,5 мл та підсилювач міцності «Нікобустер» об`ємом 1,5 мл, вартістю 99 грн за комплект, чим порушено статтю 11 Закону України «Про державне регулюваннявиробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Такі дії кваліфіковано як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1статті 156 КУпАП.

У судовому засіданні 29.11.2024 ОСОБА_1 просила розгляд справи відкласти, оскільки бажає скористатися правом на захист.

У чергове судове засідання 10.12.2024 ОСОБА_1 не прибула. Про відкладення судового розгляду справи не просила. Подала заперечення на протокол, в якому просила провадження у справі закрити, оскільки не є суб`єктом відповідальності за відповідне правопорушення, а вилучені рідини, на її переконання, не є підакцизними товарами.

Відповідно до частини 1статті 268 КУпАПсправу може бути розглянуто за відсутності особи лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Правопорушення за ч. 1статті 156 КУпАПне входить до переліку справ, передбачених частиною 2статті 268 КУпАП, розгляд яких необхідно проводити з обов`язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Тому суддя, враховуючи неявку ОСОБА_1 без поважної причини у судове засідання і відсутність клопотання про відкладення розгляду справи, вважає за можливе справу розглянути без участі особи.

Надаючи правову оцінку наявним у справі матеріалам, суддя виходить з такого.

Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до вимогст. 245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів зміцнення законності.

Приписами ч. 1ст.156КУпАП як адміністративне правопорушення визначено роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.

Відповідно достатті 23 КУпАПадміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зістаттею 9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимогстатті 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками тощо.

Відповідно до вимогстатті 256 КУпАПу протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

У протоколі про адміністративне правопорушення від 06.11.2024 №206928 зазначено, що ОСОБА_1 порушила вимоги статті 11 Закону України«Про державнерегулювання виробництваі обігуспирту етилового,спиртових дистилятів,алкогольних напоїв,тютюнових виробів,рідин,що використовуютьсяв електроннихсигаретах,та пального» (далі Закон).

При цьому у протоколі назва Закону вказана неправильно.

Суддя звертає увагу на те, що стаття 11 Закону «Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів» регулює порядок маркування алкогольних напоїв та саме тютюнових виробів.

При цьому підпунктом 14.1.56-4 Податкового кодексу України визначено, що рідини, що використовуються в електронних сигаретах, - рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях.

Тоді як згідно з підпунктом 14.1.252 ПК України тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників, інші відмінні від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісні продукти, їх замінники для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання.

Отже, відповідно до приписів статті 156 КУпАП та ПК України тютюнові вироби і рідини, що використовуються в електронних сигаретах, є різними поняттями і товарами.

Підсумовуючи, ОСОБА_1 під час продажу відповідних рідин не порушила і не могла порушити приписи саме статті 11 Закону, як про це зазначено у протоколі.

Надаючи правову оцінку протоколу про адміністративне правопорушення як доказу, суддя виходить з такого.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Таким чином, згідно з Конституцією України та рішеннями Європейського суду з прав людини винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумними сумнівами. Усі сумніви тлумачаться на користь правопорушника. Отже, суд зобов`язаний дослідити усі докази з точки зору їх допустимості і належності.

Чинний КУпАП не визначає поняття допустимості та належності доказів, проте відповідно до статті 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим кодексом (ст. 86 КПК України).

Таким чином, особа не може бути притягнута до відповідальності на підставі неналежних чи недопустимих доказів, а наявні докази повинні виключати будь-які розумні сумніви щодо винуватості особи.

У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв`язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення, відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв`язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.

Конкретність пред`явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.

Разом з тим, неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.

У своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

Зокрема, в рішенні у справі «Ващенко проти України» Європейський суд вказав, що «обвинувачення» для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру.

В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

У рішенні в справі «Абрамян проти Росії» Європейський Суд зробив висновок про те, що «деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення».

У цьому ж рішенні Суд нагадав, що надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно зі ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення серед інших питань вирішує, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Приписами статті 256 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення повинен містити, серед іншого, суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Суддя на виконання вимог ст. 278 КУпАП констатує недоліки протоколу про адміністративне правопорушення № 206928 в частині відображення суті адміністративного правопорушення (об`єктивної сторони), передбаченого ч. 1 статті 156 КУпАП.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення № 206928 у порушення вимог статті 256 КУпАП і всупереч викладеній позиції ЄСПЛ містяться дані про порушення особою конкретних приписів чинного законодавства, а саме статті 11 Закону. При цьому вище обґрунтовано, що положення статті 11 Закону не стосуються порядку роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

З огляду на викладену практику ЄСПЛ, суддя під час розгляду справ про адміністративні правопорушення позбавлений можливості самостійно уточнювати (здійснювати) кваліфікацію (опис) діяння особи, стосовно якої розглядається справа.

Так само надсилання протоколу про адміністративне правопорушення до органу (посадової особи), який його склав, для забезпечення дооформлення цього джерела доказів, усунення виявлених недоліків, які перешкоджають притягнути особу до адміністративної відповідальності, однозначно становитиме порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки у цьому випадку суддя буде діяти не як безсторонній і незалежний суб`єкт розгляду справи, а неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача.

У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі.

При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Діючим законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах адміністративного обвинувачення, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.

Оцінюючи протокол № 206928 про адміністративне правопорушення, не визнаю його належним доказом для використання у процесі доказування винуватості ОСОБА_1 за частиною першою статті 156 КУпАП, оскільки у ньому неправильно зазначено приписи законодавства, порушення яких складає об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого у частині 1 статті 156 КУпАП саме у цій справі.

Крім того, суддя звертає увагу на приписи статті 15 Закону, якими установлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, у тому числі ігристих, газованих, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватисясуб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

До матеріалів справи долучено копію Ліцензії від 24.06.2024 № 09210319202400021, виданої ТзОВ «Франківськ юнайтед» на здійснення роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Також, відповідно до долученої копії витягу з наказу від 07.08.2024 № 40 ОСОБА_1 прийнята на роботу продавцем-консультантом у ТзОВ «Франківськ юнайтед».

Таким чином, суддя установив, що продаж рідин «Ароматизатор гранат», «Гліцирин» та «Нікобустер» у відповідному магазині здійснюється суб`єктом господарювання - ТзОВ «Франківськ юнайтед», який і отримав ліцензію на такий вид діяльності, а не продавцем-консультантом ОСОБА_1 .

Підсумовуючи, суддя дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не є суб`єктом вчинення порушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не є суб`єктом вчинення передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП правопорушення, на підставі матеріалів справи не установлено вчинення цією особою указаного правопорушення, суддя дійшов висновку про необхідність закрити провадження у справі за відсутністю доказів наявності у діях особи складу вказаного адміністративного правопорушення.

Своєю чергою суддя не вважає за необхідне досліджувати питання, чи реалізовані та вилучені рідини «Ароматизатор гранат» «Гліцирин» і підсилювач міцності «Нікобустер» є підакцизними товарами, оскільки, саме у цій справі, відповідне питання не має значення для прийняття остаточного рішення. Крім того, у матеріалах справи відсутні дані про хімічний склад вказаних речовин, щоб визначити їх належність до тієї чи іншої груп/підгруп за УКТЗЕД.

Керуючись статтями 156, 247, 265, 283, 284, 285 КУпАП, суддя

постановив

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 156 КУпАП, щодо ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Вилучені речі, а саме: рідину «Ароматизатор гранат» об`ємом 6 мл, «Гліцирин» об`ємом 7,5 мл та підсилювач міцності «Нікобустер» об`ємом 1,5 мл повернути володільцеві - ТзОВ «Франківськ юнайтед» (код ЄДРПОУ 45410168).

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її ухвалення через Галицький районний суд Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ