Ухвала

від 10.12.2024 по справі 344/21772/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/21772/24

Провадження № 1-кс/344/8591/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділу Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024091010003020 від 30.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024091010003020 від 30.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в якому просить накласти арешт на 100% корпоративних прав ТзОВ «РЕМБУДКОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 13657546, юридична адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Макухи, 41А) шляхом тимчасової заборони права на відчуження і розпорядження частками, вчиняти будь-які цивільно-правові дії, правочини, укладати договори щодо відчуження частки на корпоративні права, а також заборони державним реєстраторам, нотаріусам та акредитованим суб`єктам проводити реєстраційні дії щодо змін у статутних документах товариства, а також вчинення будь-яких інших реєстраційних дій щодо цих суб`єктів господарювання, в тому числі вносити будь-які зміни щодо вказаних товариств в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В обґрунтування зазначеного клопотання слідчий покликається на те, що досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , своїми умисними діями, за попередньою змовою, з корисливих мотивів діючи в умовах воєнного стану, заволоділи майном ТзОВ «РЕМБУДКОМПЛЕК» (код ЄДРПОУ 13657546), чим спричинили майнову шкоду потерпілій.

За даним фактом слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12024091010003020 від 30.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В ході проведення досудового розслідування допитано в якості потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка надала покази про те, що являється дочкою керівника ТзОВ «РЕМБУДКОМПЛЕКТ» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

26.01.2024 ОСОБА_8 на випадок своєї смерті склав заповіт, який був нотаріально посвідчений Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрованого в реєстрі за № 94, у відповідності до якого серед іншого належного йому майна заповів належну йому частку в статутному капіталі ТзОВ«РЕМБУДКОМПЛЕКТ» наступним спадкоємцям: дочці ОСОБА_6 3/10 частки, дочці ОСОБА_10 3/10 частки, дружині ОСОБА_11 2/10 частки, матері ОСОБА_12 2/10 частки.

На час складання заповіту ОСОБА_8 був єдиним учасником ТзОВ «РЕМБУДКОМПЛЕКТ» із часткою в статутному капіталі 100%. Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина на належне йому майно.

З метою прийняття спадщини та відшукування спадкового майна стало відомо, що на момент смерті ОСОБА_8 уже не був учасником ТзОВ «РЕМБУДКОМПЛЕКТ» (ЄДРПОУ 13657546) із часткою в статутному капіталі 100%, оскільки 27.05.2024 на підставі двох договорів (Акт прийому-передачі частки корпоративних прав у статутному капіталі) відчужив належну йому частку в статутному капіталі, зокрема: ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «РЕМБУДКОМПЛЕКТ» ОСОБА_8 продав 50% частки в статутному капіталі, та ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «РЕМБУДКОМПЛЕКТ» ОСОБА_8 продав 50 % частки в статутному капіталі.

На виконання умов вищенаведених договорів 27.05.2024 було складено Акти приймання передачі частини частки у статутному капіталі ТзОВ «РЕМБУДКОМПЛЕКТ», у відповідності до яких ОСОБА_8 передав, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прийняли кожен по 50% частини частки в статутному капіталі ТзОВ «РЕМБУДКОМПЛЕКТ».

Із змісту Актів приймання передачі частини частки у статутному капіталі ТзОВ «РЕМБУДКОМПЛЕКТ» вбачається, що в інтересах покупця ОСОБА_5 діяв представник по довіреності ОСОБА_13 .

Натомість, продавець ОСОБА_8 , у відповідності до Актів приймання передачі частини частки у статутному капіталі ТзОВ «РЕМБУДКОМПЛЕКТ» діяв від свого імені особисто.

При дослідженні Актів приймання передачі частини частки у статутному капіталі ТзОВ «РЕМБУДКОМПЛЕКТ», встановлено, що хоча ОСОБА_8 діяв від свого імені особисто, однак в п. 6 Актів зазначено: «У зв`язку з станом здоров`я ОСОБА_8 і за його дорученням Акт підписано ОСОБА_11 в присутності нотаріуса».

Із змісту Акту приймання передачі частини частки у статутному капіталі ТзОВ «РЕМБУДКОМПЛЕКТ» також встановлено, що він у відповідності до вимог законодавства укладався у письмовій формі з нотаріальним посвідченням підписів «Продавця» та «Покупця».

Дані Акти приймання передачі частини частки у статутному капіталі ТзОВ «РЕМБУДКОМПЛЕКТ» посвідчувалися Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_14 .

У відповідності до Виписного епікризу від 30.05.2024 ОСОБА_8 було підтверджено діагноз: «Злоякісне ураження головного мозку, локалізація яких частково нашаровуються». Цього дня в умовах денного стаціонару він отримав курс гемостимулюючої терапії.

Таким чином, в період події, а саме укладення договорів купівлі-продажу та актів приймання передачі частини частки у статутному капіталі ТзОВ «РЕМБУДКОМПЛЕКТ», ОСОБА_8 був тяжко хворий і не міг розуміти значення своїй дій та керувати ними, в результаті чого і помер.

02 грудня 2024 року в даному кримінальному провадженні слідчим винесено постанову про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні 100 % корпоративних прав ТзОВ«РЕМБУДКОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 13657546).

На думку органу досудового розслідування, вказані100 % корпоративних прав ТзОВ«РЕМБУДКОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 13657546)є речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому виникла необхідність у накладенні на них арешту з метою збереження речових доказів до з`ясування всіх обставин кримінального провадження.

Слідчий наадресу суду подав заяву про розгляд клопотання про арешт майна без його участі, в якій його підтримав, просив задовольнити.

На підставі ч.2 ст. 172 КПК України власники майна до суду не викликалися з метою забезпечення можливого арешту майна.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Ст. 173 КПК України визначено порядок вирішення питання про арешт майна.

Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, на підставі наданих до клопотання документів слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділу Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області перебуває кримінальне провадження №12024091010003020 від 30.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України

Згідно фабули із витягу з ЄРДР даного кримінального провадження: 30.11.2024 року до Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області надійшла заява від ОСОБА_6 про те, що 27.05.2024 невідомі особи в період дії на території України воєнного тану, шляхом зловживання довірою, заволоділи майном батька, чим спричинили майнову шкоду потерпілій.

Фактично йдеться про те, що майно, належне ОСОБА_8 , яке він на випадок своєї смерті заповів, в тому числі, ОСОБА_6 , шляхом складення заповіту, було відчужено спадкодавцем за його життя третім особам на підставі цивільно-правових угод.

Так, зі змісту клопотання слідчого слідчим суддею встановлено, що 27.05.2024 на підставі двох договорів ОСОБА_8 відчужив належну йому частку в статутному капіталіТзОВ «РЕМБУДКОМПЛЕКТ», зокрема: ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «РЕМБУДКОМПЛЕКТ» (50% частки в статутному капіталі), та ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «РЕМБУДКОМПЛЕКТ» (50 % частки в статутному капіталі).

На виконання умов вищенаведених договорів 27.05.2024 було складено Акти приймання передачі частини частки у статутному капіталі ТзОВ «РЕМБУДКОМПЛЕКТ», у відповідності до яких ОСОБА_8 передав, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прийняли кожен по 50% частини частки в статутному капіталі ТзОВ «РЕМБУДКОМПЛЕКТ».

Дані Акти приймання передачі частини частки у статутному капіталі ТзОВ «РЕМБУДКОМПЛЕКТ» посвідчувалися Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_14 .

Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що обставин щодо того, що вищевказані цивільно-правові договори у встановленому законом порядку було визнано недійсними, чи вони є нікчемними, слідчому судді не наведено та не надано підтверджуючих це доказів.

Поряд з цим, слідчий суддя звертає увагу на те, що питання законності набуття права власності на корпоративні права на підставі укладених договорів, питання щодо будь-яких претензій до титульного власника на ці права третіх осіб, є приватно-правовими, та повинні вирішуватися у господарсько-правовому порядку.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як власникикорпоративних прав ТзОВ «РЕМБУДКОМПЛЕКТ», - в кримінальному провадженні № 12024091010003020процесуального статусу не мають (оскільки докази протилежного в матеріалах кримінального провадження відсутні і слідчий на такі обставини не посилається).

Цивільно-правові договори, на підставі яких вказані особи придбали корпоративні права ТзОВ «РЕМБУДКОМПЛЕКТ» на даний час є дійсним (доказів протилежного слідчому судді не надано).

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку про те, що на даний час належних доказів на підтвердження того, що корпоративні права ТзОВ «РЕМБУДКОМПЛЕКТ», були знаряддям вчинення конкретного кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження № 12024091010003020 від 30.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, чи є предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій, грошима, цінностями та іншими речами, набутими кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто можуть вважатися речовими доказами в даному кримінальному провадженні № 12024091010003020, на даному етапі органом досудового розслідування не надано, а слідчим суддею таких обставин зі змісту матеріалів клопотання не встановлено.

Водночас, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).

Крім того, у справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Аналіз відповідних норм КПК України, що регламентують питання арешту майна, свідчить про те, що арешт майна може бути накладений щодо будь-якого майна, навіть майна осіб не причетних до вчинення злочину, якщо вказане майно містить ознаки речового доказу, може бути використане стороною обвинувачення в процесі доказування.

Якщо ж майно не містить ознак речового доказу, то таке майно може бути арештовано виключно в тому разі, якщо воно належить певній особі та вказана особа має певний процесуальний статус (підозрюваний, обвинувачений, юридична особа - суб`єкт спеціальної конфіскації).

В ході розгляду даного клопотання про арешт майна слідчим не доведено, що корпоративні права ТзОВ «РЕМБУДКОМПЛЕКТ» відповідають критерію речового доказу. Висновок слідчого з цього питання є передчасним.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про те, що в поданому до суду клопотанні про арешт майнаслідчим не доведено наявність передбачених процесуальним законом підстав для накладення арешту на 100% корпоративних прав ТзОВ «РЕМБУДКОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 13657546, юридична адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Макухи, 41А), перелік яких відповідно до вимог чинного КПК України є вичерпним.

Недоведеність органом досудового розслідування наявності передбачених ст.170 КПК України підстав для накладення арешту на майно є самостійною підставою для відмови в задоволенні клопотання у відповідній частині.

Отже, на підставі вищенаведеного слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання слідчого про арешт майна.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 10.12.2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1