Рішення

від 10.12.2024 по справі 345/6351/24

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/6351/24

Провадження № 2-о/345/270/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.12.2024 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі

головуючої судді Кардаш О.І.

за участю секретаря судового засідання Боднар Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Калуської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою, в якій просить встановити факт прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_2 , який проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 . За життя, 08.09.1997 року батько ОСОБА_2 склав заповіт, яким зробив розпорядження, що все майно, яке буде йому належати на час смерті заповів сину ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, а саме будинок з господарським спорудами в АДРЕСА_1 .

Після смерті батька ОСОБА_2 відкрилась спадщина на все належне йому на день смерті майно.

Спадкоємцем за заповітом майна його покійного батька на день його смерті являвся він ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 1265 Цивільного Кодексу України він має право на спадкування майна, що належало його покійному батьку та він являється єдиним спадкоємцем за заповітом.

До дня смерті батька та після його смерті він проживав без реєстрації разом з батьком за адресою АДРЕСА_1 , вони вели спільне господарство та спільний побут.

В подальшому після смерті батька він продовжує доглядати за будинком який розташований за адресою в АДРЕСА_1 , продовжував утримувати та доглядати за господарством, проводив частковий ремонт в будинку, сплачує комунальні послуги, обробляє земельну ділянку біля будинку, тобто фактично здійснює оперативне управління майном покійного батька ОСОБА_2 .

Таким чином він фактично прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_2 .

Під час звернення до нотаріуса для оформлення спадщини після смерті батька, йому було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю підтверджуючих документів факту прийняття спадщини ним після смерті ОСОБА_2 шляхом фактичного управління майном.

Встановлення факту прийняття спадщини заявником, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідне для реалізації права заявника на спадкування.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.11.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку окремого провадження.

Заявник ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, вимоги заяви підтримує (а.с.33).

Представник заінтересованої особи ОСОБА_3 також подала до суду заяву про розляд справи без її участі, заяву визнає та не заперечує проти задоволення заявлених у заяві вимог (а.с.29,34).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно із ч.1ст.15 Цивільного кодексу Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно дост. 293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2ст.293 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Зокрема, ч.1ст.315 ЦПК Українимістить перелік категорій справ про встановлення факту, однак цей перелік не є вичерпним, оскільки згідно ч.2 цієї ж статті, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що зроблено відповідний актовий запис за №5, що підтверджується копіює свідоцтва про смерть (а.с. 8).

08.09.1997 року ОСОБА_2 склав заповіт, яким зробив розпорядження, що все майно, яке буде йому належати на час смерті заповів сину ОСОБА_1 (а.с.17).

У відповідності до Акту про проживання особи без реєстрації місця проживання від 05.11.2024 року встановлено, що ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 без реєстрації місця проживання у зв`язку з тим, що після смерті батька ОСОБА_1 продовжує проживати за вказаною адресою (а.с.19).

З огляду на наведене, суд вважає доведеним твердження заявника про те, що він позбавлений можливості в позасудовому порядку довести факт прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а встановлення такого юридичного факту безпосередньо породжує для заявника юридичні наслідки.

Згідно з п.п. 4, 5Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, положення зазначеногоКодексузастосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли до набрання чинності Кодексом або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої цього Кодексу «Спадкове право» застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

З положеньст. 549 Цивільного кодексу УРСР(в редакції Закону, який діяв на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 ) вбачається, що для оформлення права на спадщину необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, тобто протягом шести місяців з дня відкриття спадщини після смерті спадкодавця, який помер до ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно, якщо спадкодавець помер до 01 січня 2004 року, то спори щодо прийняття спадщини можуть полягати у встановленні факту прийняття спадщини або продовженні строку прийняття спадщини, якщо він пропущений з поважних причин.

Згідно ч. 2 п.2Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до ст.ст.548,549 ЦК УРСРдля придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином,Цивільний кодекс УРСР 1963 рокупередбачав фактичне прийняття спадщини. Відповідно достатті 549 ЦК УРСРспадщина вважалася прийнятою, якщо спадкоємець фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном. Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, слід мати на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась.

Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженанаказом Міністерства юстиції України № 18/5 від 14.06.1994 р., яка діяла на час відкриття спадщини, передбачала, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що, набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанції про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього. Ці документи приймаються державним нотаріусом з урахуванням у кожному випадку всіх конкретних обставин і при відсутності заперечень з боку інших спадкоємців.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.05.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном.

Зважаючи на недостатність документів, підтверджуючих факт прийняття спадщини ОСОБА_1 , яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину.

Аналізуючи вищезазначене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного вищевказаного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що метою встановлення такого факту є врегулювання заявником юридичних питань в сфері правовідносин спадкування, суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення юридичного факту прийняття ОСОБА_1 , спадщини після смерті його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи вищезазначені норми права, обставини справи, зокрема доведення в судовому засіданні факту прийняття заявником спадщини, яка відкрилась після смерті його батька, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про встановлення факту прийняття спадщини.

Керуючись ст.4,7,10,12,76-77,258,259,263,265,319 ЦПК України, на підставі ст.15,16, 1220,1268,1269,1270 ЦК України, ст. 548,549 ЦК УРСР, суд

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка відкрилася після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати покласти на рахунок заявника.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя: