Ухвала

від 03.12.2024 по справі 569/22856/18

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Справа № 569/22856/18

1-кс/569/8592/24

03 грудня 2024 року Рівненський міський суд Рівненської області

у складі:

суддя - ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне клопотання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , звернувся до Рівненського міського суду із клопотанням про скасування арешту в повному обсязі з майна, а саме: земельну ділянку площею 2,9 га (кадастровий номер 5622682800:00:001:0020), власником якої є ОСОБА_3 , земельну ділянку площею 1,72 га (кадастровий номер 5622682800:00:006:0058), власником якої є ОСОБА_3 , земельну ділянку площею 2.26 га (кадастровий номер 5622682800:00:001:0047), власником якої є ОСОБА_4 , земельну ділянку площею 2,45 га (кадастровий номер 5622682800:00:003:0159), власником якої є ОСОБА_5 , арештованого на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 18 грудня 2018 року.

В обґрунтування вказує, що т.в.о. заступника начальника відділу СУ ГУНП в Рівненській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 за погодженням із заступником начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду прокуратури Рівненської області ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме: земельні ділянки, що перебувають у володінні та користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ ПРОФІ ПЛЮС» (код ЄРДПОУ - 39241781) шляхом встановлення заборони відчуження, об`єднання, поділу, розпорядження та використання за цільовим призначенням, в тому числі із забороною укладати (переукладати) правочини щодо відчуження, розпоряджання чи користування за цільовим призначенням та забороною зміни реєстраційних номерів.

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду ОСОБА_1 від 18 грудня 2018 року клопотання було задоволено, накладено арешт на земельні ділянки, що перебувають у володінні та користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ ПРОФІ ПЛЮС» (код ЄРДПОУ - 39241781), зокрема: земельну ділянку площею 2,9 га (кадастровий номер 5622682800:00:001:0020), власником якої є ОСОБА_3 , земельну ділянку площею 1,72 га (кадастровий номер 5622682800:00:006:0058), власником якої є ОСОБА_3 , земельну ділянку площею 2.26 га (кадастровий номер 5622682800:00:001:0047), власником якої є ОСОБА_4 , земельну ділянку площею 2,45 га (кадастровий номер 5622682800:00:003:0159), власником якої є ОСОБА_5 .

Постановою слідчого СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_8 від 02 листопада 2020 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018180180001449 від 07.11.2018 року закрите в зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Підстав для подальшого передування земельних ділянок під арештом немає. Просять арешт скасувати.

Адвокат ОСОБА_9 діючи в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до початку судового засідання подав заяву про розгляд без його участі, клопотання підтримує в повному обсязі.

Слідчий в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цьогоКодексусудове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи те, що учасники процесуальної дії не з`явились в судове засідання, слідчий суддя вважає за можливим розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, оцінивши їх у сукупності з іншими доказами, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слід задовольнити із наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 18 грудня 2018 року накладено арешт на земельні ділянки, що перебувають у володінні та користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ ПРОФІ ПЛЮС» (код ЄРДПОУ - 39241781), зокрема: земельну ділянку площею 2,9 га (кадастровий номер 5622682800:00:001:0020), власником якої є ОСОБА_3 , земельну ділянку площею 1,72 га (кадастровий номер 5622682800:00:006:0058), власником якої є ОСОБА_3 , земельну ділянку площею 2.26 га (кадастровий номер 5622682800:00:001:0047), власником якої є ОСОБА_4 , земельну ділянку площею 2,45 га (кадастровий номер 5622682800:00:003:0159), власником якої є ОСОБА_5 .

Постановою слідчого СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_8 від 02 листопада 2020 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018180180001449 від 07.11.2018 року закрито в зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, частинами третьою та четвертою статті 174 КПК України врегульовано порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.

За приписами частини 4 ст. 132 КПК України, ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом. Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч.4 ст.132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст.3 Конституції України, ст.13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.

Приписи ч. 4 ст. 132 КПК України є нормою, за якою кримінальному процесуальному законі встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв`язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.

Імперативні приписи ч.4 ст.132 КПК України вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб`єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.

Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном.

У цій справі за клопотанням, що розглядається, кримінальне провадження закрито слідчим на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, і з цього моменту припинила дію ухвала слідчого судді про арешт майна, постановлена в межах кримінального провадження №12018180180001449 від 07.11.2018, наслідком чого є скасування арешту як заходу забезпечення кримінального провадження.

Позиція суду узгоджується із викладеною в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 квітня 2024 року у справі №554/2506/22.

За таких обставин, у задоволенні частини вимог клопотання прокурора про скасування арешту майна у кримінальному провадженні необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розуміння підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Відповідно до ч. 3 ст.174 КПК України, прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Разом з тим, постанова про закриття кримінального провадження була винесена слідчим, а вимоги КПК України не передбачають порядок скасування накладеного арешту, у разі винесення постанови слідчим про закриття кримінального провадження.

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

В порушення ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, а саме: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово та послідовно зазначав, що «перша і найважливіша вимога ст. 1Протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання державного органу у мирне володіння майном має бути правомірним: друге речення абзацу першого дозволяє позбавляти майна лише «за умов, визначених законом», а другий абзац визнає, що держави мають право контролювати процес користування майном шляхом застосування «законів». Верховенство права (правовладдя) одна із засад демократичного суспільства, притаманна всім статтям Конвенції. Отже питання про те, чи було досягнуто справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та потребою захисту фундаментальних прав особи набуває значення лише після того, як буде встановлено, що втручання, про яке йдеться, відповідало вимозі правомірності і не було свавільним [рішення у справі Iatridis v.Greece від 25 березня 1999 року (заява № 31107/96), § 58; рішення у справі Frizen v.Russia від 24 березня 2005 року (заява № 58254/00), § 33].

За приписами ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не слідує із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, невстановлені судом (частина друга).

Гарантії захисту та порядок відновлення порушеного права на власність мають своє відображення у кримінальному процесуальному законодавстві України.

Враховуючи вищевикладеніобставини вїх сукупності, оцінюючи розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власників, слідчий суддя приходить до висновку, щоклопотання про задоволення клопотання, а саме земельної ділянки площею 2,9 га (кадастровий номер 5622682800:00:001:0020), власником якої є ОСОБА_3 , земельної ділянки площею 1,72 га (кадастровий номер 5622682800:00:006:0058), власником якої є ОСОБА_3 , земельної ділянки площею 2.26 га (кадастровий номер 5622682800:00:001:0047), власником якої є ОСОБА_4 , земельної ділянки площею 2,45 га (кадастровий номер 5622682800:00:003:0159), власником якої є ОСОБА_5 , обґрунтоване та підлягаєзадоволенню.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 170, 171, 174 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задоволити.

Скасувати арешт з майна, а саме: земельної ділянки площею 2,9 га (кадастровий номер 5622682800:00:001:0020), власником якої є ОСОБА_3 , земельної ділянки площею 1,72 га (кадастровий номер 5622682800:00:006:0058), власником якої є ОСОБА_3 , земельної ділянки площею 2.26 га (кадастровий номер 5622682800:00:001:0047), власником якої є ОСОБА_4 , земельної ділянки площею 2,45 га (кадастровий номер 5622682800:00:003:0159), власником якої є ОСОБА_5 , арештованого на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 18 грудня 2018 року та скасувати заборони суб`єктам реєстраційних дій уповноваженим на те особам здійснювати будь - яки реєстраційні дії (реєстрацію, перереєстрацію) та будь-які дії щодо відчуження майна.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_10