Рішення

від 03.12.2024 по справі 757/48793/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/48793/24-ц

пр. № 2-8439/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Литвинової І. В.,

за участю секретаря судового засідання - Когут Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телепростір» про визнання трудових відносин припиненими,

УСТАНОВИВ:

I. Позиції учасників справи.

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив визнати свої трудові відносини з ТОВ «Телепростір» припиненими з 22 жовтня 2022 року, у зв`язку із звільненням з посади директора, за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20 вересня 2022 року ОСОБА_1 подала заяву про звільнення з посади за власним бажанням. Однак, відповідач ТОВ «Телепростір» досі не здійснив ніяких дій для звільнення позивача з займаної посади та не подав інформацію про звільнення до державних органів, хоча позивач фактично не має трудових відносин з ним.

Сторона відповідача не скористалася своїм правом на подання відзиву на позов.

I. Процесуальні дії та рішення суду.

23 жовтня 2024 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано 24 жовтня 2024 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

04 листопада 2024 року ухвалою судді у справі відкрито провадження для розгляду справи у спрощеному порядку без виклику сторін у судове засідання.

Згідно з частиною першою статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною четвертою статті вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

III. Фактичні обставини справи.

29 листопада 2021 року ОСОБА_1 прийнята на посаду аналітика консолідованої інформації у ТОВ «Телепростір».

28 грудня 2021 року рішенням Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеного в дію Указом Президента України від 28 грудня 2021 року № 684/2021 на ТОВ «Телепростір» накладені санкції.

20 вересня 2022 року ОСОБА_1 подала заяву про звільнення з посади за власним бажанням. Однак, відповідач ТОВ «Телепростір» досі не здійснив ніяких дій для звільнення позивача з займаної посади та не подав інформацію про звільнення до державних органів.

IV. Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

За приписами частини першої ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Згідно з частиною другою ст. 8 Конституції України презумується звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Положеннями частини першої статті 312 Цивільного кодексу України, передбачено, що фізична особа має право на вибір та зміну роду занять.

Частиною першою ст. 99 Цивільного кодексу України встановлено, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Статтею 22 КЗпП України передбачено заборону будь-якого прямого або непрямого обмеження прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору.

Європейський суд з прав людини вказує, що приватне життя «включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру». Стаття 8 Конвенції «захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом». Поняття «приватне життя» в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на «приватне життя» (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine, № 21722/11, § 165)).

З урахуванням положень частини першої ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та усталеної практики Європейського Суду з прав людини необхідно зробити висновок, що наявність у реєстрі інформації щодо позивача як про керівника товариства відноситься до професійної діяльності останнього та охоплюється поняттям «приватне життя».

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Відповідно до пункту 4 частини першої ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

За частиною першою ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Вбачається, що відповідач проігнорував повідомлення позивача про своє звільнення і не розглянув по суті заяву позивача протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладених на нього обов`язків. З огляду на викладене, своєю бездіяльністю, яка виразилася у не розгляді та не вжитті заходів для прийняття рішення про звільнення позивача у межах діяльності товариства відповідачем були порушені трудові права, зокрема право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням, та право на вільне обрання місця для його реалізації.

V. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись

ст.ст. 3, 8, 21, 22, 24, 43, 55, 129, 129-1 Конституції України,

ст.ст. 1-22, 99 Цивільного кодексу України,

ст.ст. 22, 38 Кодексу Законів України про працю,

ст.ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 280-282, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України,

суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телепростір» про визнання трудових відносин припиненими, задовольнити.

Визнати трудові відносини ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Телепростір» (код ЄДРПОУ 42567900, вул. Соловцова Миколи, буд. 2, офіс 38, м. Київ, 01014) припиненими з 22 жовтня 2022 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади аналітика консолідованої інформації Товариства з обмеженою відповідальністю «Телепростір» за власним бажанням на підставі частини першої ст. 38 КЗпП України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телепростір» (код ЄДРПОУ 42567900, вул. Соловцова Миколи, буд. 2, офіс 38, м. Київ, 01014) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя І. В. Литвинова