Ухвала

від 09.12.2024 по справі 758/14916/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/14916/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., ознайомившись з матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2024 року до Подільського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Будзан Л.Д. Справу передано судді 22.11.2024 року.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 25 листопада 2024 року адміністративний позов залишено без руху, надавши строк для усунення недоліків, які позивач виконав у встановлений в ухвалі строк.

03.02.2024 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено оригінал платіжної інструкції на підтвердження доплати суми судового збору.

Таким чином, вимоги ухвали суду від 25.11.2024 про усунення недоліків позовної заяви виконано у повному обсязі.

Дослідивши адміністративний позов разом із доданими до нього документами, суд дійшов наступного висновку.

05.02.2024 року від позивача надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку. Клопотання обґрунтоване тим, що постанову про накладення адміністративного стягнення позивач отримав 08.11.2024 року, шляхом направлення даної постанови на мобільний месенджер «Viber», розгляд адміністративної справи відбувся за його відсутності.

Враховуючи викладене просить суд поновити строк для подачі позовної заяви про оскарження постанови №4А-45 від 28 жовтня 2024 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 .

До матеріалів справи долучено постанову № 4А-45 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, видану 28.10.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 25500,00 гривень.

Щодо вказаного суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правова природа строку звернення до суду дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено, передусім, необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Частиною 2 ст. 286 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Суд звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії» зазначив, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім цього, у рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Як вказує ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2023 року (справа № 990/139/23, провадження № 11-133заі23) зазначила, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, унаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо його прийнято за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.

Якщо цей день точно встановити неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому сполуку «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод, щоб дізнатися, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що причини пропуску позивачем строку на оскарження постанови про адміністративне правопорушення є поважними, тому наявні підстави для їх поновлення, що є дискреційним повноваженням суду.

При вирішенні питання про відкриття провадження у зазначеній адміністративній справі були вивчені подані матеріали. Справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та підсудна Подільському районному суду м. Києва. Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження не встановлено.

Відповідно до ст. 12 КАС України суд здійснює адміністративне судочинство у порядку спрощеного позовного провадження при розгляді справ, незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, зокрема справ у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Визнавши матеріали такими, що відповідають вимогам ст. 160, 161 КАС України, наявні підстави для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, яку слід розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Керуючись ст. 121, 168, 171, 248 КАС України, ст. 289 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови №4А-45 від 28 жовтня 2024 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Поновити пропущений строк на оскарження постанови №4А-45 від 28 жовтня 2024 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - прийняти до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Вказану справу розглядати за правилами позовного (спрощеного) провадження без повідомлення сторін 10 січня 2025 року в приміщенні Подільського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 21, каб.308.

Копію ухвали направити учасникам справи, а відповідачу, крім того, копію позовної заяви з додатками.

Визначити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з моменту вручення йому копії цієї ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Відзив разом із додатками до нього направляються відповідачем до суду разом із підтвердженням відправлення такого відзиву із доданими до нього додатками іншим учасникам справи.

У справах, визначених статями 273-277, 280-283, 285-289 КАС України, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://pd.ki.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Леся БУДЗАН