Рішення

від 18.11.2024 по справі 758/12051/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/12051/23

Категорія 54

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2024 року

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Будзан Л.Д.,

за участю секретаря судового засідання Губенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного університету «Києво-Могилянська академія» про визнання протиправним наказу про відрахування зі складу студентів та поновлення у складі студентів, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва із позовом до відповідача Національного університету «Києво-Могилянська академія», в якому просив суд: визнати протиправним наказ президента Національного університету «Києво-Могилянська академія» № 1339-с від 14.09.2023 року про відрахування позивача зі складу студентів другого року навчання спеціальності 032 «Історія та археологія» освітнього ступеня бакалавр факультету гуманітарних наук; поновити позивача у склад студентів другого року навчання спеціальності 032 «Історія та археологія» освітнього ступеня бакалавр факультету гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», повернути стипендію та принести публічні вибачення, пов`язані із незаконним відрахуванням, а також стягнути із відповідача на користь позивача судовий збір.

В обґрунтування позову зазначено, що 14.09.2023 президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» виніс наказ № 1339-е про відрахування позивача зі складу студентів другого року навчання спеціальності 032 «Історія та археологія» освітнього ступеня бакалавр факультету гуманітарних наук. Зі змісту витягу із зазначеного наказу, позивачу стало відомо, що його було відраховано відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про вищу освіту», за порушення п. 1 ч. 1 ст. 63 Закону України, пп. 1, 4, п. 7.15 Статуту НаУКМА, п. 3.5. Правил внутрішнього розпорядку щодо виконання студентами вимог законодавства, Статуту, Правил внутрішнього розпорядку, актів НаУКМА стосовно дотримання моральних, естетичних норм поведінки, заборони вчинення аморальних дій, на підставі витягу № 1 з протоколу від 12.09.2023 № 1/2023-2024 Ради у справах студентів колегії НаУКМА, протоколу Старостату факультету гуманітарних наук. Позивач вказує, що зазначений наказ є протиправним та таким, що порушує його права. Так, 05.09.2022 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 09.01.22 ІАбп про навчання у Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Відповідно до п. 14 зазначеного договору, здобувач може бути відрахований із НаУКМА з підстав, визначених ст. 46 Закону України «Про вищу освіту», в т.ч. за порушення умов договору. Позивач вказує, що підстава, на якій відповідач відрахував позивача з навчального закладу законом не передбачена, та позивач Правил внутрішнього розпорядку не порушував. Доказів вчинення позивачем дій зазначених у витязі з протоколу засідання ради у справах студентства і студентської колегії НаУКМА від 12.09.2023 № 1-2023-2024, зокрема, вчинення психологічного насильства, приниження позивачем людської гідності, створення напруженої та зневажливої атмосфери, агресії, вчинення аморальних дій, - відсутні, а наведені звинувачення є протиправними та такими, що не відповідають дійсності. Позивач зазначає, що до протиправного відрахування він навчався на бюджетній основі та отримував стипендію, навчання у цьому університеті було мрією позивача. Останній мав не дуже приязні стосунки зі старостою групи, однак, це не може слугувати підставою для відрахування на підставі наклепу через особисту неприязнь певного кола осіб, що мають певні повноваження. Позивач не вчиняв жодних дій, які б можна було кваліфікувати, як аморальні, та позивач вважає, що його було протиправно відраховано через публікацію в загальному чаті для спілкування між студентами сатиричного вірша. Неправомірними діями щодо безпідставного відрахування позивача із університету позивачу було завдано моральних страждань та фактично позбавлено можливості виконати свій обов`язок відпрацювати за обраним фахом три роки на користь держави. Посилаючись на викладене, а також з огляду на порушення відповідачем вимог закону при винесенні наказу про відрахування позивача зі складу студентів, останній, вимушений звернутись до суду із даним позовом за захистом своїх прав.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2023, головуючим суддею у справі було визначено ОСОБА_7.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.

У листопаді 2023 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого сторона відповідача просила в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що від студентів університету почали надходити звернення щодо висловлювання позивачем образ, розповсюдження ним неприпустимих матеріалів та відсутність реагування позивача на прохання припинити таку поведінку. Ситуацію, що склалась між позивачем та студентами розглядала Рада у справах студентства на підставі положення про Раду у справах студентства НаУКМА, затвердженого наказом НаУКМА від 06.07.2023 № 223. 12.09.2023 року за результатами засідання рада встановила, що студент ОСОБА_1 у спосіб безпосередніх образливих висловлювань, погроз, розповсюдження матеріалів порнографічного характеру у студентській електронній мережі при безпосередньому спілкуванні зі студентами НаУКМА здійснив порушення п. 1 ч. 1 ст. 63 Закону України «Про вищу освіту». На підставі рішення Ради від 12.09.2023 протокол № 1/2023-2024, на засіданні Старостату факультету гуманітарних наук від 14.09.2023 було одноголосно погоджено відрахування позивача зі складу студентів НаУКМА. На цій підставі наказом НаУКМА від 14.09.2023 № 1339-с позивача було відраховано зі складу студентів університету. Представник відповідача вказує, що позивачем були порушені зобов`язання здобувача вищої освіти, а тому за погодженням з органами студентського самоврядування його правомірно було відраховано з НаУКМА, та відсутні підстави для задоволення позову.

В листопаді 2023 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач наполягав на задоволенні позовних вимог. посилаючись на недоведеність достатніми та належними доказами фактів здійснення позивачем безпосередніх образливих висловлювань, погроз, розповсюдження матеріалів порнографічного характеру у студентській електронній мережі при безпосередньому спілкуванні зі студентами НаУКМА, та, відповідно, відсутності достатніх підстав для його відрахування зі складу студентів університету.

У листопаді 2023 року до суду від представника відповідача надішли заперечення, відповідно до яких сторона відповідача вказує на відсутність підстав для визнання протиправним наказу НаУКМА від 14.09.2023, зокрема, з огляду на те, що відрахування позивача було погоджено органом студентського самоврядування, який детально вивчив як доводи, викладені у зверненні студентів, так і доводи, які вказувались позивачем.

В зв`язку з відрахуванням зі штату Подільського районного суду м. Києва судді ОСОБА_7, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 16.01.2024 №115, справу було повторно автоматично розподілено та визначено головуючого суддю Будзан Л.Д.

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 17 січня 2024 року, справу прийнято до провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав письмову заяву, в якій просив здійснити розгляд справи у його відсутності та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленою, в судове засідання не з`явилася.

З огляду на викладене, а також з огляду на розумні строки розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підстав доказів, які містяться в матеріалах справи.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

У свою чергу суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаїв та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта.

Наказом НаУКМА від 05.09.2022 № 1064-с позивача зараховано до складу студентів 1 року навчання денної форми за державними замовленням за освітнім рівнем бакалавра за спеціальністю 032 «Історія та археологія» освітньої програми «Історія» факультету гуманітарних наук з 03.10.2022.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір від 05.09.2022 № 09.01.22ІАбл про навчання.

Відповідно до п.п. 2, 12 зазначеного договору, відповідач зобов`язався організувати позивачу навчання в НаУКМА за освітнім рівнем бакалавра за спеціальністю 032 «Історія та археологія» освітньої програми «Історія» за денною формою навчання, державне замовлення.

Відповідно до пп. 1, 3 п. 6 зазначеного договору, здобувач зобов`язався дотримуватися вимог законодавства, установчих документів, правил внутрішнього розпорядку та нормативних документів НаУКМА.

Згідно з п. 14, 18 зазначеного договору, сторонами було погоджено те, що здобувач може бути відрахований з НаУКМА з підстав, визначених статтею 46 Закону України «Про вищу освіту», в тому числі за порушення умов договору. Договір припиняється (розривається), зокрема у разі відрахування здобувача.

Наказом НаУКМА від 07.07.2023 № 891-с, ОСОБА_1 переведено на другий рік навчання.

З наявних у справі доказів, пояснень позивача та представника відповідача вбачається, що під час навчання між позивачем та студентами спеціальності «Історія та археологія» виникла напружена ситуація.

Так, студентка 3 року навчання освітнього рівня бакалавр ОСОБА_8 25.04.2023 повідомила керівника у справах студентів ОСОБА_2 та вказала, що 24 квітня 2023 року позивач почав поширювати в чаті курсу еротичні матеріали і продовжував надсилати у чат відео еротичного змісту. Староста курсу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомила, що 24 квітня 2023 року позивач також надіслав їй ті самі фотографії в особисте листування, хоча вона зазначила, що є неповнолітньою. Також позивач агресивно ставився до одногрупників, називає непристойними словами. Нагадування про правила поведінки та кодекс етики, поведінку позивача не змінюють. Разом з тим позивач вважає що щодо нього здійснюється дискримінація за віком.

Зі змісту звернення позивача до президента НаУКМА вбачається, що позивач підтверджує, що він виклав у чаті декілька світлин напівоголених жінок і його знов без пояснень заблокували. Він одразу надіслав саме ці світлини старості ОСОБА_4 , наголосивши, що подібні репресії спричинені її цілковитим непорозумінням ситуації. Також позивач підтвердив, що зображення непристойного характеру він надсилав лише як знак протесту проти інших зображень непристойного характеру.

Крім того, 01.09.2023 надійшло звернення від студентки 2 року навчання, старости курсу ОСОБА_5 до студентської колегії НаУКМА з інформацією про висловлювання позивачем образ, розповсюдження ним неприпустимих матеріалів та відсутність реагування позивача на прохання припинити таку поведінку.

Ситуацію, що склалася між позивачем та студентами, розглядала Рада у справах студентства на підставі Положення про Раду у справах студентства НаУКМА, затвердженого наказом НаУКМА від 06.07.203 № 223.

Так, відповідно до п. 2.1.3 Положення №223 повноваженнями Ради є, зокрема, розгляд ситуації, у яких студенти ймовірно порушили Правила внутрішнього розпорядку, Правила проживання у гуртожитках НаУКМА, Статут НаУКМА на підставі звернень (заяв, службових записок, подань, скарг тощо).

Згідно з п. 2.1.5 Положення № 223 Рада уповноважена надати пропозиції (рекомендації) уповноваженим структурним підрозділам, посадовим особам НаУКМА щодо застосування стягнень, вжиття заходів громадського впливу відносно студентів.

12.09.2023 відбулося засідання Ради у складі керівника відділу в справах студентства, заступників деканів факультету гуманітарних наук, факультету економічних наук, факультету правничих наук, факультету природних наук, факультету соціальних наук і соціальних технологій за участі студентів - голови Студентської колегії, заступника Голови Студентської колегії, секретаря Студентської колегії, інших студентів та представника Комітету з етики тощо.

За результатами засідання Рада встановила, що студент 2 року навчання факультету гуманітарних наук, освітнього рівня бакалавр, спеціальність 032 «Історія та археологія» ОСОБА_1 у спосіб безпосередніх образливих висловлювань, погроз, розповсюдження матеріалів порнографічного характеру у студентській електронній мережі, при безпосередньому спілкуванні із студентами НаУКМА здійснив порушення п. 1 ч. 1 ст. 63 Закону України «Про вищу освіту», а саме: психологічне насильство відносно окремих представників студентів студентської організації «Бадді НаУКМА», як інституції, старости групи ОСОБА_6 , студентки 2 року навчання, рівня бакалавр, спеціальність 032 «Історія та археологія», і потенційно інших здобувачів вищої освіти, що порушує вимоги щодо безпечного освітнього середовища (з урахуванням ст. ст. 1, 26, 53 Закону України «Про вищу освіту»); приниження людської гідності, створення напруженої, ворожої, образливої, зневажливої атмосфери, агресії, неповаги до честі, гідності, особистої недоторканості особи стосовно окремих представників студентської організації «Бадді НаУКМА», старости групи ОСОБА_6 і потенційно інших здобувачів вищої освіти, що порушує вимоги ч. ІІІ Кодексу етики НаУКМА; приниження людської гідності, створення напруженої, ворожої, образливої, зневажливої атмосфери, агресії, стосовно студентів студентської організації «Бадді НаУКМА», що порушує вимоги ч. ІІІ Кодексу етики НаУКМА; порушення зобов`язання здобувачів вищої освіти НаУКМА, визначені підп. 1 (у частині дотримання вимог законодавства, Статуту, правил внутрішнього розпорядків, актів НаУКМА), підп. 4 (у частині дотримання норм моральної, етичної поведінки) п. 7.15 Статуту НаУКМА; порушення вимог п. 3.5 Правила внутрішнього розпорядку НаУКМА (у частині вчинення аморальних дій).

Крім того, радою було встановлено, що здійсненням дій, визначених п. 1.1 цього рішення, студент ОСОБА_1 порушив умови підп. 1 п. 8 укладеного між ОСОБА_1 та НаУКМА договору про навчання.

За результатами розгляду конфліктної ситуації за дорученням президента НаУКМА Рада рекомендувала відрахувати ОСОБА_1 .

Крім того, на підставі рішення Ради від 12.09.2023 протокол 1/2023-2024, на засіданні Старостату факультету гуманітарних наук від 14.09.2023 одноголосно було погоджено відрахування позивача зі складу студентів НаУКМА, а також в подальшому наказом НаУКМА від 14.09.2023 № 1339-с позивача було відраховано зі складу студентів 2-го року навчання спеціальності 032 «Історія та археологія» освітнього ступеню бакалавр факультету гуманітарних наук.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що він не вчиняв жодних дій, які б можна було кваліфікувати, як аморальні, його було протиправно відраховано через публікацію в загальному чаті для спілкування між студентами сатиричного вірша, а тому відповідач безпідставно відрахував позивача із вищого навчального закладу, що свідчить про наявність підстав для визнання протиправним наказу про відрахування позивача та поновлення у складі студентів.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача вказує на те, що позивачем були порушені зобов`язання здобувача вищої освіти, а тому за погодженням із органами студентського самоврядування його правомірно відраховано з вищого навчального закладу, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, а також заперечень на позов, суд приймає до уваги те, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про освіту», безпечне освітнє середовище - це сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпечності та якості харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (зокрема шляхом булінгу (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території та в приміщеннях закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про освіту», керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Повноваження (права і обов`язки) та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законом та установчими документами закладу освіти. Керівник є представником закладу освіти у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах повноважень, передбачених законом та установчими документами закладу освіти.

Крім того, керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень: організовує діяльність закладу освіти; вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти; призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов`язки; забезпечує організацію освітнього процесу та здійснення контролю за виконанням освітніх програм; забезпечує функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти; забезпечує умови для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю закладу освіти; сприяє та створює умови для діяльності органів самоврядування закладу освіти; сприяє здоровому способу життя здобувачів освіти та працівників закладу освіти; затверджує положення про запобігання і протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми в закладі освіти з урахуванням Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми та Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затверджених Кабінетом Міністрів України, забезпечує його оприлюднення, обов`язкове ознайомлення з ним працівників закладу та здійснює контроль за його виконанням; розглядає усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства або жорстокого поводження з дитиною в закладі освіти протягом однієї доби з моменту надходження та у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження невідкладно повідомляє про це батьків, інших законних представників дитини, а також письмово повідомляє уповноважений підрозділ органу Національної поліції України та службу у справах дітей; сприяє проходженню особами, які вчинили насильство або жорстоке поводження з дитиною, стали свідком або постраждали від насильства або жорстокого поводження, відповідної програми для таких осіб; здійснює інші повноваження, передбачені законом та установчими документами закладу освіти.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про освіту», здобувачі освіти мають право на: навчання впродовж життя та академічну мобільність; індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, закладів освіти і запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності, методів і засобів навчання; якісні освітні послуги; справедливе та об`єктивне оцінювання результатів навчання; відзначення успіхів у своїй діяльності; свободу творчої, спортивної, оздоровчої, культурної, просвітницької, наукової і науково-технічної діяльності тощо; безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці; повагу людської гідності; захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров`ю здобувача освіти; проходження відповідної програми для осіб, які вчинили насильство або жорстоке поводження з дитиною, стали свідком або постраждали від насильства або жорстокого поводження; користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів у порядку, встановленому закладом освіти відповідно до спеціальних законів; доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності; забезпечення стипендіями у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; трудову діяльність у позанавчальний час; збереження місця навчання на період проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; особисту або через своїх законних представників участь у громадському самоврядуванні та управлінні закладом освіти; самостійну або через своїх законних представників реєстрацію на державних інформаційних ресурсах та державних веб-платформах дистанційного навчання; інші необхідні умови для здобуття освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами та із соціально незахищених верств населення. Закон України «Про освіту».

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про вищу освіту», особи, які навчаються у закладах вищої освіти, зобов`язані: 1) дотримуватися вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку закладу вищої освіти; 2) виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені відповідними правилами та інструкціями; 3) виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану, дотримуючись академічної доброчесності, та досягати визначених для відповідного рівня вищої освіти результатів навчання.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про освіту», громадське самоврядування в закладі освіти - це право учасників освітнього процесу як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу в закладі освіти, захисту їхніх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, брати участь у громадському нагляді (контролі) та в управлінні закладом освіти у межах повноважень, визначених законом та установчими документами закладу освіти.

Громадське самоврядування в закладі освіти здійснюється на принципах, визначених частиною восьмою статті 70 цього Закону.

У закладі освіти можуть діяти: органи самоврядування працівників закладу освіти; органи самоврядування здобувачів освіти; органи батьківського самоврядування; інші органи громадського самоврядування учасників освітнього процесу.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про вищу освіту», у закладах вищої освіти та їх структурних підрозділах діє студентське самоврядування, яке є невід`ємною частиною громадського самоврядування відповідних навчальних закладів. Студентське самоврядування - це право і можливість студентів (курсантів, крім курсантів-військовослужбовців) вирішувати питання навчання і побуту, захисту прав та інтересів студентів, а також брати участь в управлінні закладом вищої освіти.

Студентське самоврядування об`єднує всіх студентів (курсантів, крім курсантів-військовослужбовців) відповідного закладу вищої освіти. Усі студенти (курсанти), які навчаються у закладі вищої освіти, мають рівні права та можуть обиратися та бути обраними в робочі, дорадчі, виборні та інші органи студентського самоврядування.

Студентське самоврядування забезпечує захист прав та інтересів студентів (курсантів) та їх участь в управлінні закладом вищої освіти. Студентське самоврядування здійснюється студентами (курсантами) безпосередньо і через органи студентського самоврядування, які обираються шляхом прямого таємного голосування студентів (курсантів).

У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються законодавством, статутом закладу вищої освіти та положенням про студентське самоврядування закладу вищої освіти.

Органи студентського самоврядування діють на принципах: 1) добровільності, колегіальності, відкритості; 2) виборності та звітності органів студентського самоврядування; 3) рівності права студентів (курсантів) на участь у студентському самоврядуванні; 4) незалежності від впливу політичних партій та релігійних організацій (крім закладів вищої духовної освіти).

Органи студентського самоврядування: 1) беруть участь в управлінні закладом вищої освіти у порядку, встановленому цим Законом та статутом закладу вищої освіти; 2) беруть участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення освітнього процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, оздоровлення, побуту та харчування; 3) проводять організаційні, просвітницькі, наукові, спортивні, оздоровчі та інші заходи; 4) беруть участь у заходах (процесах) щодо забезпечення якості вищої освіти; 5) захищають права та інтереси студентів (курсантів), які навчаються у закладі вищої освіти; 6) делегують своїх представників до робочих, консультативно-дорадчих органів; 7) приймають акти, що регламентують їх організацію та діяльність; 8) беруть участь у вирішенні питань забезпечення належних побутових умов проживання студентів у гуртожитках та організації харчування студентів; 9) розпоряджаються коштами та іншим майном, що перебувають на балансі та банківських рахунках органів студентського самоврядування; 10) вносять пропозиції щодо змісту навчальних планів і програм; 11) вносять пропозиції щодо розвитку матеріальної бази закладу вищої освіти, у тому числі з питань, що стосуються побуту та відпочинку студентів; 12) мають право оголошувати акції протесту; 13) виконують інші функції, передбачені цим Законом та положенням про студентське самоврядування закладу вищої освіти.

За погодженням з органом студентського самоврядування закладу вищої освіти приймаються рішення, в тому числі щодо відрахування студентів (курсантів) з закладу вищої освіти та їх поновлення на навчання.

Адміністрація закладу вищої освіти не має права втручатися в діяльність органів студентського самоврядування.

Крім того, відповідно до ст. 46 Закону України «Про вищу освіту», підставами для відрахування здобувача вищої освіти є: 1) завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою; 2) власне бажання; 3) переведення до іншого закладу освіти; невиконання індивідуального навчального плану; порушення умов договору (контракту), укладеного між закладом вищої освіти та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання; інші випадки, передбачені законом.

Пунктом 7.15 Статуту НаУКМА передбачено, що особи, які навчаються в НаУКМА, зобов`язані, зокрема, дотримуватися вимог законодавства, Статуту, правил внутрішнього розпорядку, актів НаУКМА; а також дотримуватися моральних, етичних норм поведінки.

Згідно з п. 3.5 Правил внутрішнього розпорядку в НаУКМА заборонено, зокрема, вчиняти аморальні дії, вчиняти інші дії, які порушують чинне законодавство України.

На підставі рішення Вченої ради НаУКМА наказом від 06.07.2020 № 210 затверджено Кодекс етики НаУКМА.

Приписами Кодексу етики визначено загальні принципи та правила етичної поведінки науково-педагогічних працівників, співробітників та осіб, що навчаються в НаУКМА, що ґрунтується на кращих культурних та духовних традиціях понад 400-літньої історії Академії та цінностях демократизму, відкритості, прозорості, гуманізму, лідерства, креативності, відповідальності, національної свідомості, активної громадянської позиції, протидії будь-яким проявам авторитаризму, академічної недоброчесності, корупції тощо, дотримання яких представниками спільноти НаУКМА є важливим як на території університету, так і поза ним.

Пунктом 1.3 цього Кодексу встановлено, що Кодекс стимулює формування корпоративної академічної атмосфери, в якій кожен з учасників користується повагою та довірою при ефективному виконанні освітніх, наукових та практичних завдань та спілкуванні. Водночас, перелік цінностей та етичності очікувань не може розглядатися як вичерпний, не має на меті передбачити всі потенційні ситуації, що пов`язані з недобросовісною поведінкою чи конфліктами, а також не може замінити існуючі політики та регламенти роботи університету.

Відповідно до п. 3.1 Кодексу основними етичними нормами членів університетської спільноти, зокрема, є такі: дотримуватися вимог законодавства України, Статуту та внутрішніх нормативних документів НаУКМА, дотримуватися принципів чесності, довіри, справедливості, відповідальності, інших моральних норм та правил етичної поведінки.

Неприпустимими порушеннями етичних принципів та норм для університетської спільноти є, зокрема, приниження людської гідності за певними ознаками або створення стосовно такої особи чи групи осіб напруженої, ворожої, образливої, зневажливої атмосфери, агресія, сексуальні домагання, порушення загальновизнаних норм моралі, зокрема, негідне поводження у громадських місцях, вживання ненормативної лексики, інші порушення норм поведінки.

Відповідно до п. 7.15 Статуту за невиконання обов`язків, порушення правил внутрішнього розпорядку президент НаУКМА може накласти на учасника освітнього процесу стягнення у порядку, встановленому правилами внутрішнього розпорядку.

Пунктом 7.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку, за порушення цих правил до здобувачів вищої освіти можуть застосовуватись догана, зауваження та інші стягнення, передбачені чинним законодавством або локальними актами НаУКМА.

Відповідно до абз. 2 п. 7.18 Статуту НаУКМА, порядок відрахування, переривання навчання, поновлення, переведення осіб, які навчаються в НаУКМА здійснюється в межах ліцензованого обсягу відповідно до законодавства, положень НаУКМА.

Крім того, відповідно до ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. ЦК України

Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. ЦК України

Відповідно до ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. ЦК України. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. ЦК України

Відповідно до ст. 631, 638 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. ЦК України. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. ЦК України

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. ЦК України

Відповідно до ст. 905, 907 ЦК України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Права здобувача вищої освіти кореспондуються з обов`язками таких учасників освітнього процесу, визначеними статтею 63 Закону №1556-VII, а саме: дотримуватися вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку закладу вищої освіти; виконувати вимоги освітньої (наукової) програми (індивідуального навчального плану (за наявності), дотримуючись академічної доброчесності, та досягати визначених для відповідного рівня вищої освіти результатів навчання.

З досліджених судом у судовому засіданні доказів вбачається, що відповідачем у встановленому законом порядку були розглянуті звернення студентів університету щодо фактів вчинення позивачем аморальних дій, а також недотримання, останнім моральних та етичних норм поведінки.

Пояснення позивача та додані до матеріалів справи докази не підтверджують обставин, які б вказували на дотримання позивачем Кодексу етики НаУКМА, Статуту та Правил внутрішнього розпорядків НаУКМА, в тому числі вимог п. 3.5 Правила внутрішнього розпорядку НаУКМА.

Суд критично ставиться до доводів позивача про наявність неприязних стосунків зі старостою групи, що слугувало підставою для його відрахування зі складу студентів на підставі наклепу певного кола осіб, що мають певні повноваження, оскільки, такі обставини стороною позивача належними доказами не доведено та не знайшли свого об`єктивного підтвердження в ході розгляду справи.

Суд вважає, що оскаржуваний наказ був прийнятий компетентною особою, в межах наданих повноважень, на підставах передбачених чинним законодавством вимог і з дотримання вимог внутрішніх документів закладу освіти, та такі дії відповідача узгоджуються із умовами, укладеного між сторонами договору про навчання та відповідають вимогам норм цивільного законодавства щодо виконання двосторонніх зобов`язань відповідно до умов договору.

Суд відмічає, що інші наведені позивачем доводи в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовують наведених висновків суду.

Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що обґрунтування позовних вимог не знайшли свого об`єктивного підтвердження в ході розгляду справи, позивачем не доведено достатніми доказами порушення його права з боку відповідача, оспорюваний наказ про відрахування позивача зі складу студентів є законним, вмотивованим та таким, що прийнятий відповідачем в межах повноважень та у спосіб визначений договором і законом, а відтак відсутні підстави для визнання цього наказу протиправним, в зв`язку з чим в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

З огляду на те, що суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання протиправним наказу про відрахування позивача зі складу студенів університету, суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про поновлення позивача у складі студентів, та принесення публічних вибачень, оскільки, ці вимоги є похідними від первісної позовної вимоги.

В порядку ст. 141 ЦПК України, судові витрати залишити за позивачем по фактично понесеним.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 10, 12, 13, 23, 81, 89, 141, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного університету «Києво-Могилянська академія» про визнання протиправним наказу про відрахування зі складу студентів та поновлення у складі студентів відмовити.

Судові витрати залишити за ОСОБА_1 по фактично понесеним.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Повні ім`я та найменування сторін:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце поживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач Національний університет «Києво-Могилянська академія», ЄДРПОУ 16459396, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Григорія Сковороди, буд. 2.

Повний текст рішення складено буде складено 25 листопада 2024 року.

Суддя Леся БУДЗАН