Рішення

від 10.12.2024 по справі 303/6337/24

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №303/6337/24

2/303/1222/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Куцкір Ю.Ю.

з участю секретаря судових засідань Славич М.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в залі суду в місті Мукачево цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 до КНП «Медичний центр Сім`я» про визнання протиправним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою до КНП «Медичний центр Сім`я» про визнання протиправним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення.

Позовні вимоги мотивує тим, що позивач ОСОБА_1 з 12.06.2018 року прийнятий в КНП «Медичний центр Сім`я» на посаду лікаря загальної практики сімейної медицини в порядку переведення з Цетру первинної медико-санітарної допомоги в м.Мукачево та працює по сьогоднішній день на посаді лікаря амбулаторії загальної практики сімейної медицини №10 в м.Мукачево.

Наказом №81/01-08 від 15.07.2024 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, порушення трудової дисципліни, ОСОБА_1 оголошено догану.

Підставою для оголошення догани вказано: Акт службового розслідування від 04.07.2024 року, рішення етичної ради трудового колективу КНП «Медичний центр Сім`я» від 08.07.2024 року.

Представник позивача ОСОБА_2 , вважає, що даний наказ про оголошення догани позивачу є безпідставним, незаконним, винесеним з порушенням порядку застосування дисциплінарного стягнення та таким, що підлягаю скасуванню у зв`язку наступним.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльність працівника. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

У Постанові Верховного Суду України від 27.06.2018 року у справі №664/2820/15-ц зробив висновок, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судом необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.ст. 1476-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

У постановах Верховного Суду України від 23.01.2019 року в справі 572/1644/17-ц, провадження №61-42575св18, Верховного Суду від 22.07.2020 року у справі №554/9493/17, провадження №61-38286св18 зроблено висновок, що порушення трудової дисципліни визнається невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, тобто для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Представник позивача зазначає, що у оскаржуваному наказі про оголошення догани позивачу, у ньому не зазначено коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення позивачем трудової дисципліни, не наведено суті невиконання позивачем посадових обов`язків. Аналізуючи оскаржуваний наказ, акт службового розслідування та рішення Етичної ради трудового колективу, слід вважати, що зазначені документи не містять у собі достатніх даних про винні дії позивача щодо порушення встановлених трудових обов`язків, які б могли бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності і оголошення йому догани.

При винесенні оскаржуваного наказу, дирекція закладу посилається на акт службового розслідування від 04.07.2024 року. Так, 26.06.2024 року надійшла службова записка від уповноваженого з антикорупційної діяльності ОСОБА_3 про те, що 26.06.2024 року в ході проведення слідчих дій, а саме тимчасового доступу до речей та документів, було виявлено невідповідність наявної кількості підписаних декларацій із пацієнтами та лікарем АЗПСМ №10 ОСОБА_1 із фактичною кількістю укладених ним декларацій, інформація про які міститься в електронній системі «Доктор Елекс».

Відповідно до п.9 вищезазначеного акту встановлено, що 03.07.2024 року при вивченні акту звірки декларацій про надання первинної медичної допомоги, укладеними між пацієнтами КНП «Медичний центр «Сім`я» та лікарем ЗПСМ ОСОБА_1 та протоколом виїмки від 16.05.2024 року та 26.06.2024 року було встановлено нестачу декларацій у кількості 888 шт. У пояснювальній записці ОСОБА_1 повідомив про те, що підписані з пацієнтами декларації за межі приміщення не виносив. Крім цього, до даного кабінету мали доступ і інші працівники закладу.

В оскаржуваному наказі зазначено, що ОСОБА_1 притягується до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, порушення трудової дисципліни, вимог наказу МОЗ №503. Однак, у даному наказі жодним чином не зазначено, де саме має зберігатися така декларація та спеціально відведені місця для цього не визначено.

Відповідно до п.2.14 Посадової інструкції лікаря АЗПСМ №10 ЦПМСД «Медичний центр Сім`я» ОСОБА_1 веде лікарську документацію. Згідно із визначенням, лікарська документація це сукупність документів, які ведуться медичними закладами та працівниками для забезпечення належного обліку, зберігання та передачі інформації про пацієнтів та їх лікування. Вона включає різні форми та журнали, такі як медичні картки, історії хворого, результати обстеження, рецепти та інші документи, що стосуються медичної діяльності. Серед наведеного переліку не зустрічається декларацій та жодної мови саме про обов`язок безпосередньо лікаря зберігати підписані декларації не зазначено.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у нестачі декларацій у паперовому вигляді відсутня, а тому притягнення його до дисциплінарної відповідальності у даному випадку є безпідставним.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.08.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Також вказаною ухвалою відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

У свою чергу, представник відповідача КНП «Медичний центр Сім`я» відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно дост.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч.1-3ст.12 ЦПК Українипередбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5 даної статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а ч. 6, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1ст.76 ЦПК України).

Судом встановлено, що Наказом КНП «Медичний центр Сім`я» №81/01-08 від 15.07.2024 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» оголошено догану лікарю АЗПСМ №10 КНП «Медичний центр Сім`я» ОСОБА_1 . Підставою зазначено: за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, порушення трудової дисципліни, вимог наказу МОЗ від 503, враховуючи Акт службового розслідування від 04.07.2024 року, рішення етичної ради трудового колективу КНП «Медичний центр Сім`я» від 08.07.2024 року (а.с. 4).

Із Акту звірки декларацій про надання первинної медичної допомоги, укладеними між пацієнтами КНП «Медичний центр Сім`я» та лікарем ЗПСМ ОСОБА_1 АЗПСМ №10 від 02.07.2024 року вбачається, що кількість декларацій підписаних із пацієнтами КНП «Медичний центр Сім`я» та лікарем ЗПСМ ОСОБА_1 АЗПСМ №10 згідно даних електронної системи «Доктор Елекс» - 1803 шт., кількість ксерокопій актуальних декларацій, оригінали яких вилучені слідчими органами національної поліції, згідно опису від 16.05.2024 року 10 шт., кількість ксерокопій актуальних декларацій вилучених слідчими органами національної поліції згідно опису від 26.06.2024 року 732 шт., кількість оригіналів актуальних декларацій підписаних із пацієнтами , наявним у службовому кабінеті №1 173 шт., нестача становить 888 шт. (а.с. 8).

Із акту службового розслідування по факту виявлення невідповідності наявної кількості підписаних декларацій із пацієнтами та лікарем ЗПСМ ОСОБА_1 АЗПСМ №10 із фактичною кількістю укладених ним декларацій, інформація про які міститься в електронній системі «Доктор Елекс» слідує наступне:

- «п.6 01.07.2024 року було відібрано пояснення від водія автотранспортних засобів ОСОБА_4 , який здійснював перевезення 4 папок декларацій до адміністрації КНП «Медичний центр Сім`я» та повідомив, що близько 11:00 24.06.2024 року ним здійснювалось перевезення чотирьох папок оригіналів декларацій з амбулаторії №10, які йому особисто видав лікар ОСОБА_1 , в присутності медичної сестри ОСОБА_5 , до адміністрації КНП «Медичний центр Сім`я». По дорозі він ніде не зупинявся та нікого не підвозив»;

- «п.7 01.07.2024 року було відібрано пояснення від медичної сестри ЗПСМ №10 ОСОБА_5 , яка повідомила, що з лютого 2022 року працює на посаді медичної сестри разом із лікарем ОСОБА_1 . Всі декларації зберігались в 6 папках. 24.06.2024 року водію ОСОБА_4 , ОСОБА_1 передав 4 папки із деклараціями. Пізніше нею було знайдено ще одну папку із деклараціями у кількості 100 шт. Де знаходиться шоста папка із деклараціями їй не відомо, хоча востаннє наявність 6-ти папок вона може засвідчити станом на кінець 2023 року»;

- «п.8 03.07.2024 року лікар АЗПСМ №10 ОСОБА_1 надав пояснення, в якому повідомив, що йому невідомо, де знаходяться невистачаючі декларації та додав, що до кабінету в якому він працює, мають доступ сторонні особи, декларації зберігаються не в сейфі та зауважив, що 25.04.2024 року під час випадку, коли у зв`язку з повідомленням про замінування АЗПСМ №10, працівники поліції евакуювали всіх із службових приміщень та близько години мали доступ до всіх кабінетів. Додав, що всі декларації наявні в системі підписувались із пацієнтами, проходили верифікацію за допомогою мобільного телефону та всім пацієнтам він, як лікар, відомий»;

- «п.9 03.07.2024 року при вивченні акту звірки декларацій про надання первинно-медичної допомоги, укладеними між пацієнтами КНП «Медичний центр Сім`я» та лікарем ЗПСМ ОСОБА_1 АЗПСМ №10 від 02.07.2024 року та протоколів виїмки від 16.05.2024 року та 26.06.2024 року було встановлено нестачу декларацій у кількості 888 шт.» (а.с. 9-12).

Згідно Протоколу №2 засідання зборів Етичної Ради КНП «Медичний центр Сім`я» від 08.07.2024 року, визнано факт невідповідності декларацій з фактичною кількістю укладених декларацій в системі Е-Health порушення Наказу МОЗ №503 від 19.03.2018 року «Про затвердження Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу та форми декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу» (а.с. 14).

Відповідно до Посадових обов`язків лікаря АЗПСМ №10 КНП ЦПМСД «Медичний центр Сім`я» ОСОБА_1 , до завдань та обов`язків останнього входить:

- керується чинним законодавством України про охорону здоров`я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров`я, організацію медико-санітарної допомоги;

- здійснює динамічне спостереження за станом здоровя кожного члена сімї з проведення необхідного обстеження й оздоровлення за індивідуальним планом, веде диспансерне спостереження пацієнтів залежно від захворювання, загальну диспансеризацію;

- застосовує сучасні методи діагностики, лікування та реабілітації пацієнтів;

- здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів;

- організовує у разі потреби консультації інших спеціалістів і госпіталізацію пацієнтів;

- здійснює нагляд за хворими;

- надає невідкладну медичну допомогу на до госпітальному етапі;

- виконує загальні види лікарських маніпуляцій;

- проводить профілактичну роботу по виявленню ранніх та прихованих форм захворювання й факторів ризику, імунопрофілактику захворювань, експертизу тимчасової втрати працездатності пацієнтів;

- організовує медико-соціальну допомогу одиноким, людям похилого віку, інвалідам та хронічним хворим;

- надає консультативну допомогу сім`ям із питань: планування сім`ї, етики, психології, гігієни, соціальних аспектів сімейного життя, виховання дітей, підготовки їх до дитячих дошкільних закладів, шкіл та профорієнтації;

- веде активну роботу щодо поширення медичних знань серед населення, пропаганди здорового способу життя, запобігання захворювань;

- планує роботу та проводить аналіз її результатів;

- веде лікарську документацію;

- дотримується принципів медичної деонтології;

- постійно удосконалює свій професійний рівень;

- несе відповідальність за дотримання захисту персональних даних пацієнтів;

- забезпечує надання та доступність паліативної допомогою.

Крім цього, лікар загальної практики - сімейний лікар несе відповідальність:

- за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, помилкові дії чи бездіяльність, неприйняття рішень, що входять у сферу його компетенції, а також за невикористання або неповне використання своїх функціональних прав,що передбачені цією посадовою інструкцією, а також правилами внутрішнього трудового розпорядку, - межах, визначених чинним законодавством України про працю та кримінальним законодавством України;

- за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України;

- за завдання матеріальної шкоди - межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України (а.с. 15-17).

Дані правовідносини регулюються нормами КЗпП України

Згідно із ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Догана - це захід дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього.

Дисциплінарна відповідальність, як і будь-яка інша юридична відповідальність, має примусовий характер. Він полягає в тому, що стосовно працівника, який вчинив дисциплінарний проступок, роботодавцем можуть уживатися заходи примусового впливу, які спричиняють для порушника певні негативні наслідки.

Під вчиненням дисциплінарного проступку мається на увазі невиконання чи неналежне виконання працівником з його вини обов`язків, покладених на нього законодавством, колективним договором, трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо за ці діяння не передбачається кримінальна відповідальність.

Притягувати працівника до дисциплінарної відповідальності є правом, а не обов`язком роботодавця. Заходи дисциплінарного стягнення, що застосовуються до працівників у випадку порушення ними трудової дисципліни, зазначено у статті 147 КЗпП України. Таким заходом може бути або догана, або звільнення.

Відповідно до ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного, стягнення.

Отже, підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення останнім трудової дисципліни. При цьому, закон вимагає, щоб факт такого порушення належним чином був зафіксований та дотриманий порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Крім цього, при притягненні працівника до даного виду відповідальності, керівництво повинно навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків.

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком.

Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов`язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин.

Таким чином, керівник підприємства має право застосовувати дисциплінарну відповідальність за вчинення працівником проступку. Тобто, не просто за виявлення факту порушення трудової дисципліни, а за наявності вини особи, яка порушила трудові обов`язки, характеру порушення трудової дисципліни, шкідливих наслідків виявленого правопорушення, встановлення причинного зв`язку між правопорушенням та шкідливими наслідками.

Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

22.07.2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №554/9493/17 зробив наступні висновки. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлено вину як одну із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівника не може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно виявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

За результатами розгляду справи, суд доходить висновку про те, що оскаржуваний наказ не містить сукупності умов, що зазначив Верховний Суд у своїй постанові.

Оголошення позивачу ОСОБА_1 догани без встановлення його винита наявностіпричинного зв`язкуміж діями(бездіяльністю)і порушенням або неналежним виконанням покладених на нього трудових обов`язків, без наведеннясуті порушеннятрудової дисципліни та невиконанняпосадових обов`язків , суперечить вимогам статті 147 КЗпП України.

Посилання у оскаржуваному наказі на положення нормативних документів не може бути належним доказом щодо вчинення позивачем ОСОБА_1 , дисциплінарного проступку.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинногозв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

За приписами статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Відповідно до ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Працівник, незалежно від того, укладено з ним строковий чи безстроковий трудовий договір, а також від того, є він основним працівником чи сумісником, зобов`язаний виконувати роботу, визначену цим договором, з підляганням з внутрішньому трудовому розпорядкові (ст.21 КЗпП України), працювати сумлінно і чесно, вчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника (ст. 139 КЗпП України). Порушення працівником трудової дисципліни, невиконання або неналежне виконання покладених на нього трудових обов`язків є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до ст.139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, і додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Згідно із ч.1 ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення, як догана.

Відповідно до ч.1 ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається, як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діям (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника.

Дисциплінарне стягнення буде правомірним, якщо порушення стосується лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Так, при наданні оцінки правомірності порядку накладання на позивача ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходити із загальних правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбачених КЗпП України.

Повертаючись до обставин даної справи, суд зазначає, що спірний наказ про накладення на позивача ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення не містить чіткого формулювання суті і обставин проступків допущених позивачем, у тому числі коли вони мали місце, достатніх даних про конкретні винні дії позивача щодо порушення посадових обов`язків, які б могли бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності і оголошення догани. У спірному наказі не вказано час, день і за яких обставин позивач вчинив проступок і який саме проступок вчинив позивач.

Саме роботодавець мав у прийнятому рішенні викласти обставини проступків та дані про конкретні винні діяння позивача (час, місце, спосіб, дія чи бездіяльність).

За відсутності деталізації обставин, які позивачу ОСОБА_1 ставляться у провину, суд позбавлений можливості оцінити наявність порушень посадових обов`язків, які є складовими трудової функції працівника, перевірити дотримання роботодавцем строків застосування дисциплінарного стягнення, визначених ст.148 КЗпП України.

Сторонам надано можливість повно реалізувати процесуальні права, передбачені законом, в тому числі надати докази.

Водночас відповідачем доводи позивача з приводу незаконності наказу КНП «Медичний центр Сім`я» №81/01-08 від 15.07.2024 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» не спростовані, відзиву на позовну заяву не було подано, а отже відповідачем не доведено наявності складу дисциплінарного проступку у діях або бездіяльності позивача, зокрема, невиконання чи неналежне виконання працівником посадових обов`язків.

Отже, вимоги представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу КНП «Медичний центр Сім`я» №81/01-08 від 15.07.2024 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 , є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст.141 ЦПК України, стягненню з відповідача підлягають судові витрати - судовий збір, що були понесені позивачем при зверненні до суду та становлять 1211,20 гривень.

Керуючись ст.ст. 40, 43, 49-2, 235 КЗпП України, ст.ст., 10, 11, 14, 57-60, 209, 212-215, 218, 251, 267 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити - повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства «Медичний центр Сім`я» від 15.07.2024 року №81/01-08 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 .

Стягнути із Комунального некомерційного підприємства «Медичний центр Сім`я» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство «Медичний центр Сім`я», код ЄДРПОУ 40390032, місце знаходження: м.Мукачево, вул.Ярослава Мудрого, буд.48, Закарпатська область.

Повний текст рішення суду складений 10.12.2024 року.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір