Ухвала

від 10.12.2024 по справі 461/7601/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/7601/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

"10" грудня 2024 р. Галицький районний суд м. Львова у складі головуючої судді Павлюк О. В., за участі секретаря судового засідання Гнаткович В. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігл» про визнання правочину недійсним та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігл» про визнання правочину недійсним та стягнення коштів.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Як вбачається з матеріалів справи кореспонденція, яка направляється на адресу Позивача (м. Херсон, вул. Пестеля, 1 (цю ж адресу Позивач вказав у позовній заяві)), ним не отримується та повертається до суду.

Окрім цього, суд додатково повідомляв Позивача про дату, час та місце розгляду справи у телефонному режимі, що підтверджується відповідною телефонограмою, а також через оголошення на офіційному вебсайті Судової влади.

Однак, Позивач повторно у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, та не звертався до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналогічні положення містить також ч. 5 ст. 223 ЦПК України.

Так, у судові засідання, призначені на 29.10.2024 о 10:00 год., 19.11.2024 о 10:00 год., 10.12.2024 о 10:30 год. Позивач не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та спосіб слухання справи, шляхом направлення судової повістки - виклику на адресу його реєстрації, яку вказано у позовній заяві. Однак, кореспонденція, яка направляється на адресу Позивача ним не отримується та повертається до суду.

Також, Позивач повідомлявся про дату, час та спосіб проведення судового засідання, призначеного на 10.12.2024 в телефонному режимі, що підтверджується відповідними телефонограмами, а також через оголошення на офіційному вебсайті Судової влади, однак участі у цих судових засіданнях не приймав, причини неявки суду не повідомив, та не звертався до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи, чи з клопотанням про розгляд справи у його відсутності.

Таким чином, суд зазначає, що для виклику Позивача, суд здійснив заходи, спрямовані на своєчасне та належне повідомлення останнього про виклик в судові засідання стосовно розгляду його позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У частині 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У випадку повторної неявки позивача до суду, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Для застосування зазначених наслідків неявки позивача в судове засідання правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Зазначений висновок міститься в постанові Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.

Законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18.

ЄСПЛ в рішенні від 07.07.1989 року в справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 в справі №310/12817/13 процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Також, відповідно до позиції Верховного Суду, яка зазначена у постанові від 12.08.2022 в справі № 686/32906/19, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 10 лютого 2022 рокуу справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17 (провадження № 61-19391св21).

Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантованийст.55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади. Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц.

Нез`явлення у судове засідання Позивача перешкоджає вирішенню спору, оскільки позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.

Суд з врахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що Позивач належним чином повідомлений про дату, час та спосіб розгляду справи, у судових засіданнях участі не приймав, та не надав заяви про відкладення розгляду справи, суд доходить висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

У частині 2 статті 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Отже, за обставин цієї справи право позивача на доступ до правосуддя буде забезпеченим саме шляхом повторного подання до суду відповідної позовної заяви.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що одним із принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи, що передбачено п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, тому учасникам судового розгляду слід належним чином виконувати усі свої процесуальні обов`язки для забезпечення реалізації вказаного принципу.

Суд з врахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що Позивач належним чином повідомлений про дату, час та спосіб розгляду справи, у судових засіданнях участі не приймав, та не надав заяви про відкладення розгляду справи, суд доходить висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 257, 260, 261, 354ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігл» про визнання правочину недійсним та стягнення коштів - залишити без розгляду.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Ольга ПАВЛЮК