Ухвала

від 18.10.2024 по справі 760/22953/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/22953/24 1-кс/760/10544/21-кс/760/10544/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2024 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42024110000000213 від 07.06.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42024110000000213 від 07.06.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024110000000213 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.06.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Як зазначається у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що громадяни України, представник ТОВ «Маркус - Україна» (ЄДРПОУ 35641078) ОСОБА_4 , власник та керівник ТОВ «Кіслородмаш» (ЄДРПОУ 40072353) ОСОБА_5 , керівник ТОВ «Зонд - Кріосервіс» (ЄДРПОУ 38017686) ОСОБА_6 , після повномасштабного вторгнення рф в Україну добровільно організували протиправну схему з передачі матеріальних ресурсів - власної виробленої продукції (турбіни дт, направляючі апарати, ремкомплекти, ротори, насоси та інше) представникам держави-агресора ООО «Кислородмаш» (ІПН рф 6150071107), ООО «КМГаз» (ІПН рф 5042143088), ООО «Криотех» (ІПН рф 7743072784), ООО «Монти-Сиб и К» (ІПН рф 5503218595), ООО «Автогенмаш» (ІПН рф 6902035330), ООО «Компрессорные технологии» (ІПН рф 1327013842), ООО «Энергоресурс» (ІПН рф 2311091149) за посередництва іноземних суб`єктів підприємницької діяльності.

Для приховування своєї протиправної діяльності, продукція вищевказаних суб`єктів господарювання переправлялась на територію рф за допомогою поштових відправлень (бандеролей) та посилок через компанії з Казахстану, Киргизтану, Туреччини та логістичних компаній рф.

Прокурор зазначає, що продукція українського походження прямувала на адресу російських компаній: ООО «Кислородмаш» (ІПН рф 6150071107), ООО «Компрессорные технологии» (ІПН рф 1327013842), ООО «КмГаз» (ІПН рф 5042143088). Пізніше ця ж продукція була продана ООО «Кислородмаш» державній структурі АО «НПП «Исток» Им. Шокина» (ІПН рф 5050108496), яка в свою чергу являється державною організацією, основною метою якої є сприяння зміцненню обороноздатності країни та національної безпеки.

Також прокурор зазначив, що відповідно до офіційного сайту ООО «Кислородмаш»» (ІНФОРМАЦІЯ_2), російська компанія є офіційним представником продукції одеського заводу в рф, а також зазначається, що клієнтами ООО «Кислородмаш» є державні підприємства військово-промислового комплексу країни агресора рф, такі як: АО «ПО «Севмаш» (рф, ІПН 2902059091), АО «Завод «Дагдизель» (рф, ІПН 0545001919).

Пояснив, що за результатом проведених оглядів відкритих джерел інформації зафіксовано, що для реалізації продукції українського виробництва в рф ОСОБА_5 , починаючи з 24.02.2022 по теперішній час, активно використовує російські сайти оголошень, де зазначає, що продукція має відповідні російські сертифікати, ліцензії, знаходиться в м. Одеса та м. Москва на виробничих та складських потужностях ООО «Кислородмаш» і вказує свої ідентифікаційні дані та зазначає, що продукція виготовляється за адресою: Україна, м. Одеса, вул. Промислова, 1 (за вказаною адресою зареєстроване підприємство де ОСОБА_5 є бенефіціарним власником (100%) та керівником ТОВ «Кіслородмаш»).

За результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій складено протоколи огляду електронної пошти, яка належить ОСОБА_6 , в якій виявлено документи (міжнародні товаро - транспортні накладні), в яких міститься інформація про поставки української продукції на адресу казахстанської компанії (LLC IST Astana) з подальшим переправленням продукції на територію рф (м. Тверь) післд повномасштабного вторгнення рф в Україну.

За результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій складено протоколи огляду листування ОСОБА_4 в месенджері «WhatsApp» з громадянином рф ОСОБА_7 (керівник російського підприємства ООО «КМГаз») щодо постачання продукції з України в рф з використанням поштових відправлень та згадкою призначення товару для потреб російської компанії ООО «Кислородмаш» і його директора ОСОБА_8 , а також листування з представниками українських виробників компонентів для газового обладнання високого тиску.

Прокурор вказав, що ОСОБА_4 після початку повномасштабного вторгнення країни агресора на територію України, неодноразово здійснював поїздки в рф, де зустрічався з представниками російських компаній, вказаних вище в тексті, з якими обговорював подальші поставки продукції та комплектуючі до них.

Зазначено, що у ході здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні 18.09.2024, на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_9 від 11.09.2024 (справа № 760/21728/24, 1-кс/760/9794/24) проведено обшук у будівлях та приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1, з кадастровим номером: 5110300000:02:002:0045, де фактично проживає громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час проведення вказаної слідчої дії виявлено та вилучено речі та документи, що мають значення для кримінального провадження, а саме:

-грошові кошти у сумі 26400 доларів США та 5100 ЄВРО;

-мобільний телефон марки «Iphone 14 PROMAX» чорного кольору ІМЕІ1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 .

Прокурор вказав, що вилучені речі належать ОСОБА_5 . Водночас, враховуючи великий об`єм інформації та неможливістю здійснити її копіювання (відсутність технічної можливості та спеціаліста), виникла необхідність у вилучені та проведенні відповідних оглядів, а також призначені експертиз.

18.09.2024 вказані речі визнано речовими доказами, про що слідчим винесено відповідну постанову.

Таким чином, як зазначає прокурор, зазначені речі та предмети, мають суттєве значення для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні, так як зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто містять ознаки речових доказів. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 84 КПК України, речові докази є одним з джерел доказів у кримінальному провадженні, а обставини їх отримання, використання, тощо, згідно з ст. 91 КПК України, являються подією кримінального правопорушення, яка підлягає доказуванню.

Посилається на те, що, на даний час, в органу досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, таких документів, виникла необхідність в накладенні арешту, так як незастосування зазначеного засобу забезпечення кримінального провадження, може призвести до негативних наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

У судовому засіданні 10.10.2024 прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених у клопотанні.

Представник власника майна ОСОБА_10 , захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_11 та власник майна ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання в частині накладення арешту на грошові кошти заперечували, посилаючись на те, що при поданні даного клопотання прокурор вимог закону не дотримався, оскільки попри зазначення ОСОБА_5 як власника вилучених під час обшуку грошових коштів, не долучено документів або інших підтверджень, що вказані грошові кошти можливо здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення, отримані в незаконний спосіб або взагалі мають якесь відношення до предмету розслідування. Разом з тим, будучи допитаним 19.09.2024 в якості підозрюваного ОСОБА_5 , вже в присутності захисника, повідомив слідчого про те, що вилучені грошові кошти є власністю його племінника ОСОБА_10 , які передавалися на зберігання дружиною останнього ОСОБА_12 . Вилучені в ході проведення обшуку грошові кошти не відносяться до тих речей та документів, дозвіл на відшукання яких був прямо наданий в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, тому вказане майно відноситься до тимчасово вилученого майна. Вилучений мобільний телефон, дійсно належний ОСОБА_5 , зазначений в ухвалі слідчого судді та можливо відповідає критеріям ст. 98 КПК України як речового доказу, сторона захисту в частині накладення судом арешту на мобільний телефон не заперечує. Прокурором в клопотанні зроблено передчасне та безпідставне посилання про те, що вилучені під час обшуку мобільний телефон та грошові кошти зберегли на собі сліди кримінального провадження та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, які встановлюються під час кримінального провадження. Разом з тим, відсутні будь-які об`єктивні підстави вважати, що вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 грошові кошти відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. За таких умов, сторона захисту вважає, що прокурором не доведено правових підстав для накладення арешту на вилучені 18.09.2024 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 26 400 доларів США та 5 100 Євро, матеріали клопотання не містять будь-яких даних які б виправдовували необхідність у збереженні зазначених грошових коштів шляхом накладення арешту у кримінальному провадженні. Фактичний власник вилучених грошових коштів ОСОБА_10 та його дружина будь-якого відношення до кримінального провадження немає, а також ОСОБА_10 перебуває в лавах ЗСУ. Накладення арешту на грошові кошти, вилучені 18.09.2024 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 в сумі 26 400 доларів США та 5 100 Євро, призведе до надмірного втручання у право мирно володіти та розпоряджатися своєю власністю.

У судовому засіданні 10.10.2024 свідок ОСОБА_13 пояснила, що її чоловік ОСОБА_14 є військовослужбовцем, також він їздив в Ліберію по місії ООН, за що отримував заробітну плату. У зв`язку з воєнними діями, їй треба було переїхати з місця проживання до м. Прилук, де перебувала їх дитина, кошти які були зароблені раніше та заощадженні, вони вирішили передати на зберігання ОСОБА_5 , так як він є рідним дядьком ОСОБА_14 . Також пояснила, що вона кошти передавала ОСОБА_5 , як особисто так і через переказ банку, що підтверджується квитанціями. Наголосила, що дані кошти належать її чоловіку ОСОБА_10 та їй.

У судове засідання 18.10.2024 прокурор не з`явився, був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Від захисника ОСОБА_11 надійшла заява про розгляд клопотання без його участі, заперечував частково у задоволенні клопотання, а саме у накладені арешту на грошові кошти. Також захисником ОСОБА_11 подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії платіжних інструкцій та дублікати платіжних інструкцій, які підтверджують походження та належність вилучених грошових коштів саме ОСОБА_10 та ОСОБА_13 .

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно з чч.1-3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024110000000213 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.06.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києві від 11.09.2024 (справа № 760/21728/24, провадження №1-кс/760/9794/24) надано дозвіл на проведення обшуку у будівлях та приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5110300000:02:002:0045, яка, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 391783173 від 21.08.2024, на праві приватної власності належить ОСОБА_5 та перебуває у його фактичному користуванні з метою:

-відшукання та вилучення документів, чорнової бухгалтерії, документальних матеріалів щодо фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ «Маркус - Україна» (ЄДРПОУ 35641078), ТОВ «Кіслородмаш» (ЄДРПОУ 40072353), ТОВ «Зонд - Кріосервіс» (ЄДРПОУ 38017686), ООО «Кислородмаш» (ІПН рф 6150071107), ООО «КМГаз» (ІПН рф 5042143088), ООО «Криотех» (ІПН рф 7743072784), ООО «Монти-Сиб и К» (ІПН рф 5503218595), ООО «Автогенмаш» (ІПН рф 6902035330), ООО «Компрессорные технологии» (ІПН рф 1327013842), ООО «Энергоресурс» (ІПН рф 2311091149), а також з іншими суб`єктами господарської діяльності розташованими на території рф, щодо впровадження та функціонування протиправної схеми з організації поставок власної виробленої продукції (турбіни дт, направляючі апарати, ремкомплекти, ротори, насоси) за період часу з 24.02.2022 по 09.09.2024, товарно-транспортних, міжнародних товарно-транспортних накладних, специфікацій, платіжних доручень, банківських виписок щодо руху грошових коштів по розрахунковим рахункам зазначених підприємств, реєстрів, отриманих та виданих податкових накладних, рахунків-фактур, інвойсів, сертифікатів, дозвільних документів, ліцензій, документів, що підтверджують місцезнаходження товарно-матеріальних цінностей, їх передачу та взяття на облік; первинних фінансово-господарських, бухгалтерських документів, печаток та штампів таких підприємств та фізичних осіб - підприємців; чорнових записів, блокнотів, записників та аркушів паперу, на яких наявні рукописні або машинописні записи щодо механізму та обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення, документів щодо права доступу до мереж зв`язку та глобальної мережі Інтернет, оплати за їх використання, договорів про відкриття рахунків у фінансових установах, виписок про рух коштів по рахунках;

-відшукання та виготовлення за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів із залученням спеціаліста копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах (носії інформації (карти-пам`яті, флеш-накопичувачі, жорсткі диски, CD-DVD диски), які використовуються для зберігання інформації про взаємовідносин між ТОВ «Маркус - Україна» (ЄДРПОУ 35641078), ТОВ «Кіслородмаш» (ЄДРПОУ 40072353), ТОВ «Зонд - Кріосервіс» (ЄДРПОУ 38017686), ООО «Кислородмаш» (ІПН рф 6150071107), ООО «КМГаз» (ІПН рф 5042143088), ООО «Криотех» (ІПН рф 7743072784), ООО «Монти-Сиб и К» (ІПН рф 5503218595), ООО «Автогенмаш» (ІПН рф 6902035330), ООО «Компрессорные технологии» (ІПН рф 1327013842), ООО «Энергоресурс» (ІПН рф 2311091149), а також про ведення фінансово-господарських взаємовідносин вказаними підприємствами; комп`ютерні, мережеві та серверні обладнання (системні блоки, ноутбуки, планшети, сервери), за допомогою яких здійснюється накопичення, передача й зберігання інформації щодо вищевказаної протиправної діяльності; мобільні телефони, смартфони, сім-карти, які використовуються для зв`язку та передачі інформації між учасниками вчинення злочину; системи відео-, аудіо-контролю, що побудовані на основі відеокамер та мікрофонів, серверів, на які передається та записується інформація).

18.09.2024 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києві від 11.09.2024 (справа № 760/21728/24, провадження №1-кс/760/9794/24), проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1», в ході якого виявлено та вилучено речі.

З копії протоколу обшуку від 18.09.2024 вбачається, що під час обшуку слідчим було виявлено та вилучено:

- грошові кошти у сумі 26400 доларів США та 5100 ЄВРО;

- мобільний телефон марки «Iphone 14 PROMAX» чорного кольору ІМЕІ1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 .

Постановою слідчого від 18.09.2024 вилучені в ході проведення обшуку грошові кошти, мобільний телефон визнано речовими доказами в кримінальному провадженні №42024110000000213 від 07.06.2024.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як пояснив у судовому засіданні адвокат ОСОБА_11 , вилучені грошові кошти у сумі 26400 доларів США та 5100 ЄВРО належать ОСОБА_10 та ОСОБА_13 , які будь-якого відношення до кримінального провадження не мають, тому прокурором не доведено правових підстав для накладення арешту на грошові кошти.

Допитана свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснила, що дані кошти зароблені її чоловіком та заощадженні ними, вона передала на зберігання ОСОБА_5 , так як він є рідним дядьком її чоловіка ОСОБА_10 .

Слідчим суддею встановлено, що відповідно до наданих адвокатом ОСОБА_11 платіжних інструкцій: BASS 20655890667 від 16.02.2023, BASS 20841443237 від 01.05.2023, BASS21428456920 від 20.12.2023, BASS 20570958416 від 11.01.2023, P24A926930757D90106 від 08.03.2023 ОСОБА_13 та ОСОБА_10 пересилали грошові кошти ОСОБА_5 .

Також, як вбачається з наданих заявником документів, матеріали кримінального провадження не містять жодного доказу того, що арештовані грошові кошти, набуті ОСОБА_5 у власність будь-яким протиправним шляхом або внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до Постанови Європейського Суду з прав людини від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Європейським Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності та не було свавільним.

Окрім того, Європейський суд через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

З наявних у слідчого судді матеріалів клопотання не вбачається, що грошові кошти, набуто кримінально протиправним шляхом, або отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене, грошові кошти, які були вилучені під час обшуку, не можуть виступати доказом в розумінні ст. 98 КПК України та жодним чином не можуть підтверджувати факт здійснення кримінального правопорушення.

Крім того, згідно вимог ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Положеннями ч. 5 ст. 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики європейського суду з прав людини.

Разом з цим, ЄСПЛ у рішеннях у справах «Амюр проти Франції» «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Украша-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» вказав, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються та метою, якої прагнуть досягти через вжиття таких заходів.

Так, у відповідності до усталеної практики ЄСПЛ в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення ЄСПЛ у справі «Іатрідіс проти Греції» від 25.03.1999). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення ЄСПЛ у справі «Антіш проти Франції» від 22.09.1994, «Кушоглу проти Болгарії» від 10.05.2007).

Крім того, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» від 23.09.1982) Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986).

Водночас, у п. 38 рішення по справі «Ісмайлов проти Росії» від 16.10.2008 ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Аналогічна правова позиція відображена ЄСПЛ, як у справі «Бакланов проти Росії», так і в справі «Фрізен проти Росії», в яких суд зазначив що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар» для особи.

За таких обставин, на підставі вищенаведених норм законодавства України та встановлених фактичних обставин, грошові кошти у сумі 26400 доларів США та 5100 ЄВРО, що вилучені 18.09.2024 під час обшуку у будівлях та приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1, з кадастровим номером: 5110300000:02:002:0045, ознакам речового доказу у кримінальному провадженні № 42024110000000213 не відповідають, оскільки прокурором не доведено, що ці грошові кошти є об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі є предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій, грошима, набутими кримінально протиправним шляхом або отриманими фізичною особою-підприємцем внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За таких обставин, клопотання в частині накладення арешту на грошові кошти у сумі 26400 доларів США та 5100 ЄВРО, задоволенню не підлягає, оскільки у даному випадку необхідність арешту майна не доведена, і вжиття заходу забезпечення у спосіб, який просить, прокурор не виправдовує такий ступінь втручання у права та свободи власника майна.

Що стосується клопотання в частині накладення арешту на мобільний телефон марки «Iphone 14 PROMAX» чорного кольору ІМЕІ1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 , слідчий суддя зазначає, що дані матеріали клопотання свідчать про те, що постановою слідчого ОСОБА_15 від 18.09.2024 зазначене майно, у відповідності до ст.98 КПК України, обґрунтовано визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42024110000000213 від 07.06.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України. Переконливі докази таким висновкам органу досудового розслідування містяться в матеріалах кримінального провадження, що долучені до клопотання, а тому слідчий суддя з цими висновками погоджується.

На підставі вищевикладених норм КПК України та встановлених фактичних обставин, враховуючи, що до клопотання додані документи та матеріали, якими ініціатор клопотання обґрунтовує доводи клопотання, і враховуючи те, що мобільний телефон марки «Iphone 14 PROMAX» чорного кольору ІМЕІ1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 , на який прокурор просить накласти арешт, відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та постановою слідчого визнано речовими доказами, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором у клопотанні доведено необхідність накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, а відтак клопотання прокурора підлягає задоволенню в цій частині.

На підставі викладеного та керуючись ст.41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стст.170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт з тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене 18.09.2024 під час проведення обшуку у будівлях та приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1, з кадастровим номером: 5110300000:02:002:0045, у кримінальному провадженні № 42024110000000213, а саме:

-мобільний телефон марки «Iphone 14 PROMAX» чорного кольору ІМЕІ1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 .

В іншій частині клопотання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1