Постанова

від 04.12.2024 по справі 520/28790/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 р.Справа № 520/28790/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

представник позивача Ткаченко В.В.

представник відповідача Кизим Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства "КЛЕПКИ+" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2024, головуючий суддя І інстанції: Садова М.І., м. Харків, повний текст складено 21.10.24 по справі № 520/28790/24

за позовом Фермерського господарства "КЛЕПКИ+"

до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фермерське господарство "КЛЕПКИ+", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження №542/2 від 24.09.2024, прийняте відповідачем у повному обсязі;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання позивачу пільг зі сплати орендної плати за землю на 2023 рік з 01.01.2023 по 31.12.2023 та пільг зі сплати єдиного податку четвертої групи на 2023 рік з 01.01.2023 по 31.12.2023 по земельним ділянкам сільськогосподарського призначення, які вказані у відповідних заявах про потенційне забруднення земельних ділянок, поданих відповідачу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 року у відкритті провадження в адміністративній справі фермерського господарства "КЛЕПКИ+" до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі та направити справу для подальшого розгляду по суті.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що у судових справах № 520/8012/14 та № 520/28790/24 абсолютно різна природа спору, різні підстави та предмети позовів, і як наслідок, відповідно, абсолютно різні обставини справи, предмет доказування, суть позовних вимог, а також межі судового розгляду.

Натомість, суд першої інстанції дійшов абсолютно помилкового висновку, що завлений у даній справі позов фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до перевірки належності виконання рішення суду, що набрало законної сили та яке позивачем виконано, і у випадку встановлення неналежності його виконання повторно зобов`язати відповідача вчинити тотожні дії.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обгрунтованості ухвали суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті ухвали, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, наполягаючи на законності та обгрунтованості ухвали суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 у справі №520/8012/24 адміністративний позов фермерського господарства "КЛЕПКИ+" задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області щодо не розгляду заяв № 1-2023 від 31.08.2023 та № 3-2023 від 31.08.2023 фермерського господарства "КЛЕПКИ+" та зобов`язано Куп`янську міську військову адміністрацію Куп`янського району Харківської області розглянути заяви № 1-2023 від 31.08.2023 та № 3-2023 від 31.08.2023 фермерського господарства "КЛЕПКИ+" та прийняти рішення по суті вказаних заяв. В решті позову відмовлено. Рішення суду набрало законної сили.

У рішенні суду від 11.06.2024 установлено, що фермерське господарство "КЛЕПКИ+" є орендарем земельних ділянок, які знаходяться на території Куп`янської міської територіальної громади Харківської області. Власником вищезазначених земельних ділянок є Куп`янська міська рада Харківської області. З метою отримання пільг з місцевих податків та зборів позивач звернувся до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області із заявами № 1-2023 та № 3-2023 від 31.08.2023 про визнання земельних ділянок, зазначених у Заявах, непридатними до використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та встановлення податкової пільги зі сплати єдиного податку ІV групи з 01.01.2023 по 31.12.2023 за відповідні земельні ділянки.

19.09.2024 позивачем отримано виконавчі документи у справі № 520/8012/24 та пред`явлено до примусового виконання до органу державної виконавчої служби.

01.10.2024 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №76166392, з примусового виконання виконавчого листа № 520/8012/24 від 19.09.2024.

Напередодні, 24 вересня 2024 року Куп`янською міською військовою адміністрацією прийнято розпорядження №542/2 "Про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 у справі №520/8012/24" (оспорюване рішення у цій справі), яким розглянуто заяви №1-2023 від 31.08.2023 та №3-2023 від 31.08.2023 та прийнято рішення по суті вказаних заяв.

07.10.2024 позивачем в електронний кабінет отримана постанова про закінчення виконавчого провадження.

З вищезазначеної постанова про закінчення виконавчого провадження убачається, що 03.10.2024 за вх. №7741 на адресу відділу надійшла заява про закінчення виконавчого провадження №76166392 від Куп`янської міської адміністрації, згідно якої Куп`янською міською військовою адміністрацією 24 вересня 2024 року, до моменту відкриття виконавчого провадження, було прийнято розпорядження №542/2 "Про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 у справі №520/8012/24", яким було розглянуто заяви №1-2023 від 31.08.2023 та №3-2023 від 31.08.2023 та прийнято рішення по суті вказаних заяв, зокрема відмовлено у наданні пільг зі сплати орендної плати за землю на 2023 рік та зі сплати єдиного податку четвертої черги на 2023 рік.

Не погодившись із протиправним розпорядженням відповідача та не наданням відповідних пільг, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права шляхом визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача від 24.09.2024 № 542/2 та зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання позивачу пільг зі сплати орендної плати за землю на 2023 рік та пільг зі сплати єдиного податку четвертої черги на 2023 рік.

Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача не підлягають розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, так і не підлягають розгляду в судовому порядку в цілому, а відтак у відкритті провадження у цій справі необхідно відмовити.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства (далі по тексту - КАС України), частиною першою статті 5 якого встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 5 КАС України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Приймаючи рішення про відмову у відкритті провадження, суд першої інстанції дійшов до висновків, що фактично позивач оскаржує рішення відповідача та просить зобов`язати останнього прийняти рішення про надання пільг зі сплати орендної плати на 2023 рік та пільг зі сплати єдиного податку четвертої групи 2023 року, які були викладені у заявах позивача від №1-2023 від 31.08.2023 та №3-2023 від 31.08.2023 та розглянуті відповідачем, що підтверджено оспорюваним рішенням.

Заявлений у даній справі позов фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до перевірки належності виконання рішення суду, що набрало законної сили та яке позивачем виконано, і у випадку встановлення неналежності його виконання повторно зобов`язати відповідача вчинити тотожні дії.

У справі, що розглядається, оскаржене рішення прийняте на виконання рішення суду у справі №520/8012/24. Проте позивач вважає це неналежним виконанням рішення суду, зважаючи на протиправність оспорюваного розпорядження відповідача від 24.09.2024. Отже правовідносини у цій справі виникли у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем судового рішення, яке набрало законної сили.

За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, він міг звернутися до суду в порядку статей 382, 383 КАС України із відповідними заявами про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов.

Отже, добросовісність або недобросовісність дій відповідача має бути оцінена з урахуванням фактичних обставин справи, що може бути здійснено судом у справі №520/8012/24 після подання позивачем заяви в порядку статті 383 КАС України у справі №520/8012/24.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на викладене вище суд першої інстанції дійшов до переконання про те, що вимоги позивача не підлягають розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, так і не підлягають розгляду в судовому порядку в цілому, а відтак у відкритті провадження у цій справі необхідно відмовити.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.

Судовим розглядом встановлено, що підставою позову по справі № 520/8012/24 була бездіяльність відповідача, яка полягала у нерозгляді заяв позивача, а предметом позову були вимоги про зобов`язання відповідача розглянути заяви позивача по їх суті.

Отже, на момент подання позову у справі № 520/8012/24, не існувало жодного рішення відповідача, існувала тільки бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяв позивача.

Рішенням Харківського окружного адміністративного Суду від 11.06.2024 р. по справі № 520/8012/24 адміністративний позов Фермерського господарства "КЛЕПКИ+" задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області щодо не розгляду заяв № 1-2023 від 31.08.2023 та № 3-2023 від 31.08.2023 Фермерського господарства "КЛЕПКИ+". Зобов`язано Куп`янську міську військову адміністрацію Куп`янського району Харківської області розглянути заяви № 1-2023 від 31.08.2023 та № 3-2023 від 31.08.2023 Фермерського господарства "КЛЕПКИ+" та прийняти рішення по суті вказаних заяв. В решті позову відмовлено. Рішення суду набрало законної сили.

19.09.2024 позивачем отримано виконавчі документи у справі № 520/8012/24 та пред`явлено до примусового виконання до органу державної виконавчої служби.

01.10.2024 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про відкриття відкрито виконавче провадження №76166392, з примусового виконання виконавчого листа № 520/8012/24 від 19.09.2024.

07.10.2024 позивачем в електронний кабінет отримана постанова про закінчення виконавчого провадження.

З вищезазначеної постанова про закінчення виконавчого провадження убачається, що 03.10.2024 за вх.№7741 на адресу відділу надійшла заява про закінчення виконавчого провадження №76166392 від Куп`янської міської адміністрації, згідно якої Куп`янською міською військовою адміністрацією 24 вересня 2024 року, до моменту відкриття виконавчого провадження, було прийнято розпорядження №542/2 "Про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 у справі №520/8012/24", яким було розглянуто заяви №1-2023 від 31.08.2023 та №3-2023 від 31.08.2023 та прийнято рішення по суті вказаних заяв, зокрема відмовлено у наданні пільг зі сплати орендної плати за землю на 2023 рік та зі сплати єдиного податку четвертої черги на 2023 рік.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що рішення суду по справі № 520/8012/24 відповідачем виконано у повному обсязі.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач у справі № 520/8012/24 не оскаржував жодного рішення відповідача, а звертався за судовим захистом у зв`язку з бездіяльністю відповідача щодо нерозгляду заяв. В свою чергу, відповідач прийняв рішення за результатом розгляду заяв лише 24.09.2024 р., після набуття рішенням суду законної сили.

Натомість, за даною справою № 520/28790/24, у відкритті провадження якої було відмовлено, позивач оскаржує рішення суб`єкта владних повноважень - відповідача, а саме: Розпорядження № 542/2 від 24.09.2024 р. за результатом розгляду заяв, яке позивач вважає протиправним.

Отже, підставою позову у справі № 520/28790/24 є протиправність та незаконність рішення відповідача (Розпорядження № 542/2 від 24.09.2024 р.), а предметом позову - є вимога про його скасування та зобов`язання відповідача прийняти рішення, яке відповідає нормам закону.

З вищевикладеного вбачається, що у судових справах № 520/8012/24 та № 520/28790/24 абсолютно різна природа спору, різні підстави та предмети позовів, і як наслідок, відповідно, абсолютно різні обставини справи, предмет доказування, суть позовних вимог, а також межі судового розгляду.

Натомість, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що заявлений у даній справі позов фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до перевірки належності виконання рішення суду, що набрало законної сили та яке позивачем виконано, і у випадку встановлення неналежності його виконання повторно зобов`язати відповідача вчинити тотожні дії.

Щодо висновків суду першої інстанції про те, що у разі, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, він міг звернутися до суду в порядку статей 382, 383 КАС України із відповідними заявами про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частинами 1, 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (ч. 8 ст. 382 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Системний аналіз зазначених норм, дає підстави для висновку, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, а саме: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу; та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Тобто, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Указані висновки корелюються з висновками Верховного Суду, сформованими у постановах від 21.12.2020 у справі № 440/1810/19 та від 20 лютого 2019 у справі № 806/2143/15.

Аналізуючи викладені норми права, з урахуванням встановлених у справі обставин, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково вважає, що скасування Розпорядження № 542/2 від 24.09.2024 р. можливо виключно в рамках встановлення судового контролю за виконанням рішення по справі № 520/8012/24, з огляду на те, що: по-перше встановити судовий контроль у справі № 520/8012/24, є неможливим, оскільки відповідачем рішення суду у справі № 520/8012/24 виконано у повному обсязі і належним чином, а по-друге встановленням судового контролю за виконанням рішення по справі № 520/8012/24 неможливо скасувати, неправомірне, на думку позивача, Розпорядження № 542/2 від 24.09.2024 р., оскільки правомірність або неправомірність його прийняття не була предметом судового розгляду, як у справі № 520/8012/24 так і будь-якій іншій адміністративній судовій справі.

Водночас, суд апеляційної інстанції враховує приписи ч. 5 ст. 170 КАС України, відповідно до яких, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Таким чином, відмова у відкритті провадження по цій справі фактично повністю унеможливить позивачу можливість звернутися до суду з позовом про визнання протиправним та скасування Розпорядження № 542/2 від 24.09.2024 р.

Враховуючи викладене, суд вважає, що судом першої інстанції не було належно досліджено позовні вимоги, суть спірних правовідносин та необґрунтовано відмовлено у відкритті провадження.

Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права». Суворе трактування національним законодавством процесуального правила може позбавити заявників права звертатися до суду.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів приймаються у якості належних.

Згідно п. ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Тому, наявні підстави для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "КЛЕПКИ+" задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 по справі № 520/28790/24 скасувати.

Справу № 520/28790/24 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.А. КалиновськийСудді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 09.12.2024 року