Ухвала від 05.12.2024 по справі 686/19460/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/19460/24

Провадження № 11-сс/4820/490/24

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Хмельницького апеляційного суду

в складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря - ОСОБА_4 ,

з участю: прокурора - ОСОБА_5 ,

адвоката - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024240000000751 від 03 липня 2024 року за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2024 року про накладення арешту на майно, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2024 року клопотання прокурора про накладення арешту на майно задоволено.

Накладено арешт з позбавленням права розпоряджання та користування на наступні речі та документи, що були вилучені під час проведення обшуків 22 листопада 2024 року, а саме :

1. мобільний телефон «Samsung Galaxy M52», серійний номер НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , з сім-картами № НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_8 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

2. ноутбук «Asus» s/n CCNDCX103066503, який належить ОСОБА_9 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

3. вилучені під час обшуку в АДРЕСА_3 у ОСОБА_7 :

1) мобільний телефон марки «iphone7», номер моделі : MN8J2LLI/А, серійний НОМЕР_6 , IMEI НОМЕР_7 , що належить ОСОБА_7 ;

2) мобільний телефон ОСОБА_10 марки «Samsung Galaxy A33 5G», назва моделі SM-A336B/DSN, серійний номер НОМЕР_8 , IMEI (гніздо 1) НОМЕР_9 , IMEI (гніздо 2) НОМЕР_10 ;

3) ноутбук марки DELL Ref Number 05/37, CN-06D366-70166-5B39-06R1;

4) грошові кошти в сумі 5000 доларів США, 1900 ЄВРО наступними купюрами:

- номіналом по 100 доларів: МК 06893918 B, MB 13015481 G, MB 15681356 F, MH 77158468 A, PE 39119621 A, ME 10719468 F, PB 36686773 K, LL 89351653 E, LK 20651383 D, LK 20560950 C, LK 20560948 G, LK 20560949 G, LF 97664051 G, MB 21749357 G, LK 20560946 G, LK 20560945 G;

- номіналом по 50 доларів: ME 17798212 А, JA 20271152 А;

- номіналом по 100 доларів: MB 69589141 D, PA 12433470 C, PA 45157497 C, PD 62565479 C, PL 36018944 G, PL 49056929 J, LT 25138566 B, LB 23018981 W, LA 00544561 A, LB 64300069 H, LL 18713350 A, LB 32084386 F, LL 77707781 E, LK 77894960 A, LB 91612947 N, LF 76900603 F, LB 87078086 L, LL 30201452 C, QC 17477013 A, PB 20976619 S, QA 41219648 A, PI 52396750 G, PL S2396715 G, PK 02850679 H, PK 02850681 H, MB 79208912 E, MF 60886558 A, HG 24116691 B, HL 33284231 G, KB 18514779 D, KB 29628213 G, HF 06969702 D, HIL 95552356 F;

- номіналом по 100 ЄBPO: S 17331351955, X 13245651776, N 52231666089, V 00503393206, X 20002464254, X 12706659704, X 12706659695, X 12706659686, X 12706659668, X 12706659677. X 12908764702, S 21950693611, V 04806647806, X 13390979663, S 26550190123, X 14002829354, V 12060915915, X 12811365668, S 24549389305.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати її в частині накладення арешту на грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, 1 900 ЄВРО.

Ухвалу вважає незаконною, винесеною з порушенням норм процесуального права.

Посилається на те, що прокурор у своєму клопотанні не просив вилучити грошові кошти, на які накладено арешт.

Крім того, ухвалою слідчого судді про проведення обшуку не надано дозволу на вилучення цих коштів.

Натомість, грошові кошти, на які накладено арешт, були офіційно задекларовані ОСОБА_7 , а тому такі не мають жодного відношення до даного кримінального провадження та до реєстраційних дій, які здійснював ОСОБА_7 у 2019 році.

Заслухавши суддю-доповідача про зміст оскаржуваного судового рішення, думку прокурора про його законність та обґрунтованість, адвоката ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню з наступних підстав.

Апеляційний перегляд оскаржуваної ухвали здійснюється у відповідності до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, у межах поданої апеляційної скарги.

А тому, встановленні слідчим суддею підстави для накладення арешту на мобільний телефон «Samsung Galaxy M52», серійний номер НОМЕР_1 ; ноутбук «Asus» s/n CCNDCX103066503; мобільний телефон марки «Iphone7», номер моделі : MN8J2LLI/А, серійний F4GSPPHPHG6Y; мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A33 5G», назва моделі SM-A336B/DSN, серійний номер НОМЕР_8 ; ноутбук марки DELL Ref Number 05/37, CN-06D366-70166-5B39-06R1 апеляційним судом не перевіряються.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову.

Виходячи з вимог ст. 370 КПК України ухвала слідчого судді має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Однак, при постановленні оскаржуваної ухвали, місцевий суд не в повній мірі дотримався вказаних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що у провадженні слідчого управління ГУНП в Хмельницькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024240000000751 від 03 липня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 362 КК України, за фактом здійснення державним реєстратором - громадянином ОСОБА_11 , несанкціонованих дій з інформацією, яка обробляється в ЕОМ.

Встановлено, що за результатами розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, виявлено порушення норм державним реєстратором Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області ОСОБА_7 . Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 1500/5 від 20 травня 2024 року, дії державного реєстратора ОСОБА_7 визнані незаконними. Зі змісту результативної частини наказу з?ясовано, що державним реєстратором ОСОБА_7 проведено реєстраційні дії № 45940297 щодо оформлення права власності щодо незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 за ОСОБА_8 на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт від 11 травня 2010 року № XM14311072, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області (далі - декларація) та технічного паспорту від 06 квітня 2014 року, виданого фізичною особою - підприємцем ОСОБА_9 .

В ході колегіального розгляду скарги колегією Міністерства юстиції України з відомостей Державного реєстру прав та документів поданих для проведення державної реєстрації прав встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності як на об?єкт незавершеного будівництва державним реєстратором ОСОБА_7 порушено реєстраційне законодавство, оскільки не витребувано документу, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об?єктом, передбаченого п. 68 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення).

Крім того, встановлено, що декларація видана на відтворення втраченої історичної забудови в межах існуючих фундаментів з пристосуванням під житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення. Однак, оскаржуваним рішенням зареєстровано право власності незавершеного будівництва, як на новостворений.

22 листопада 2024 року під час обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді, за адресою АДРЕСА_3 у ОСОБА_7 було вилучено майно (телефони, ноутбук) та грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, 1 900 ЄВРО.

Постановою слідчого СУ ГУНП в Хмельницькій області від 22 листопада 2024 року зазначене майно та грошові кошти було визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

У зв`язку із цим прокурор звернувся до суду із клопотання про накладення арешту на майно та грошові кошти, посилаючись на те, що вилучені речі та документи мають суттєве доказове значення у вказаному кримінальному провадженні, оскільки визнані речовими доказами, є об`єктом кримінально протиправних дій, а також є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Обґрунтовуючи клопотання в частині накладення арешту на грошові кошти, вилучені під час обшуку у ОСОБА_7 , прокурор зазначив, що останній міг набути такі протиправним шляхом, за вчинення неправомірних реєстраційних дій.

Задовольняючи клопотання прокурора в частині накладення арешту на грошові кошти, слідчий суддя зазначив, що з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи їх відчуження, на грошові кошти слід накласти арешт.

Однак, на думку колегії суддів, ухвалюючи таке рішення, слідчий суддя не в повній мірі врахував положення ст.ст. 170-173 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження (ч. 6 ст. 170 КПК України).

Частиною 3 ст. 642 передбачено, що третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що при накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину.

Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Як вбачається із матеріалів провадження 20 травня 2024 року Наказом Міністерства юстиції України № 1500/5 дії державного реєстратора ОСОБА_7 визнані незаконними.

03 липня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024240000000751 внесено відомості про вчинення громадянином ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 362 КПК України.

Однак, з моменту внесення відомостей про дане кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до теперішнього часу підозра жодній особі, в тому числі ОСОБА_7 , не оголошена, цивільний позов не заявлено, розмір шкоди не встановлено. Принаймні такі документи у матеріалах справи відсутні.

А тому, ОСОБА_7 не має процесуального статусу, який би давав підстави для арешту належних йому грошових коштів згідно ч.ч. 3, 4 ст. 170 КПК України.

Отже, при вирішенні питання про накладення арешту слідчий суддя не дотримався вимог п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК України та не врахував, що процесуальний статус ОСОБА_7 до цього часу не визначений, розмір шкоди не встановлений, санкція ч. 2 ст. 352 КК України не передбачає спеціальної конфіскації, а тому прийшов до безпідставного висновку про накладення арешту на грошові кошти.

Крім того, посилання прокурора у клопотанні про арешт майна на те, що вказані грошові кошти визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні, а ОСОБА_7 міг набути такі протиправним шляхом є необґрунтованими, оскільки вказане не підтверджується жодними доказами, наявними в матеріалах справи, не здобуто таких і в ході перегляду ухвали апеляційним судом.

Наявність постанови про визнання грошових коштів речовими доказами, без обґрунтування підстав чи розумних підозр вважати, що вони здобуті внаслідок протиправних дій не є достатнім, у зв`язку з чим у слідчого судді були відсутні правові підстави для накладення арешту на вказані кошти.

Отже, прокурором не доведено того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_7 , про який йдеться у його клопотанні в частині накладення арешту на вилучені кошти.

З урахуванням вищевикладеного, сукупність зазначених обставин свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора в частині накладення арешту на грошові кошти, вилучені під час обшуку у ОСОБА_7 , проведеного у рамках кримінального провадження № 12024240000000751.

А тому, колегія суддів вважає, що слідчий суддя при розгляді клопотання не дотримався вимог, передбачених ст. 173 КПК України та прийшов до передчасного висновку про задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на грошові кошти, належні ОСОБА_7 .

Враховуючи, що перегляд оскаржуваної ухвали проводиться лише в межах вимог апеляційної скарги, тобто в частині накладення арешту на грошові кошти, рішення у вказаній частині підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 170, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2024 року про накладення арешту на речі та документи, які були вилучені під час проведення обшуків 22 листопада 2024 року скасувати.

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Накласти арешт на майно з позбавленням права розпоряджання, користування та відчуження на наступні речі, що були вилучені під час проведення обшуків 22 листопада 2024 року, а саме :

1. мобільний телефон «Samsung Galaxy M52», серійний номер НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , з сім-картами № НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_8 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

2. ноутбук «Asus» s/n CCNDCX103066503, який належить ОСОБА_9 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

3. мобільний телефон марки «Iphone7», номер моделі : MN8J2LLI/А, серійний НОМЕР_6 , IMEI НОМЕР_7 , що належить ОСОБА_7 ; мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A33 5G», назва моделі SM-A336B/DSN, серійний номер НОМЕР_8 , IMEI (гніздо 1) НОМЕР_9 , IMEI (гніздо 2) НОМЕР_10 , що належить ОСОБА_10 ; ноутбук марки DELL Ref Number 05/37, CN-06D366-70166-5B39-06R1, вилучені за адресою: АДРЕСА_3 .

В іншій частині клопотання прокурора відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3