Ухвала

від 06.12.2024 по справі 991/5553/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/5553/21

Номер провадження 1-в/991/14/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 року м. Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

засудженого ОСОБА_3 ,

захисника засудженого адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання засудженого ОСОБА_3 про його тимчасове залишення в слідчому ізоляторі у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20 лютого 2020 року за № 52020000000000132, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Оренбург Російської Федерації, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Каховка Херсонської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

І. Історія провадження

1.1. Вироком Вищого антикорупційного суду від 15 лютого 2024 року:

- ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України та призначено йому покарання у виді 7 років і 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій на підприємствах, у статутних капіталах яких наявна частка державної або комунальної власності, строком на 3 роки та з конфіскацією 1/2 належного йому на праві власності майна;

- ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України та призначено йому покарання у виді 7 років і 3 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій на підприємствах, у статутних капіталах яких наявна частка державної або комунальної власності, та займатися діяльністю у сфері права строком на 3 роки з конфіскацією 1/2 належного йому на праві власності майна;

- вирішено питання щодо заходів забезпечення, процесуальних витрат та речових доказів.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05 листопада 2024 року апеляційні скарги сторони захисту було залишено без задоволення, а вирок Вищого антикорупційного суду від 15 лютого 2024 року залишено без змін.

Окреслена ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців із дня її проголошення.

1.2. 25 листопада 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_3 про його тимчасове залишення у Державній установі «Київський слідчий ізолятор», яке відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду надійшло у провадження судді ОСОБА_1 27 листопада 2024 року.

У клопотанні засуджений ОСОБА_3 прохав тимчасово, до постановлення судом касаційної інстанції рішення за результатами перегляду ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05 листопада 2024 року, залишити його під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор». Свою необхідність перебування саме й цій установі попереднього ув`язнення обґрунтував правом на касаційне оскарження рішення апеляційної інстанції, а також бажанням безпосередньо бути присутнім у судових засіданнях під час провадження у суді касаційної інстанції.

1.3. 29 листопада 2024 року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 повідомив, що не заперечує проти задоволення клопотання засудженого ОСОБА_3 про його тимчасове залишення в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» протягом строку на касаційне оскарження вироку Вищого антикорупційного суду від 15 лютого 2024 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду від 05 листопада 2024 року.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Засуджений ОСОБА_3 у судовому засіданні своє клопотання підтримав та уточнив прохальну частину щодо строку тимчасового залишення у слідчому ізоляторі, а саме - до закінчення строку подання касаційної скарги на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05 листопада 2024 року. Вказав, що планує брати участь у підготовці касаційної скарги, для чого йому необхідно безпосередньо комунікувати із захисником.

Захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 повністю підтримав позицію свого підзахисного та прохав задовольнити це клопотання.

2.2. Прокурор, належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду, прохав здійснювати розгляд цього клопотання за його відсутності.

ІІІ. Мотиви та висновки суду

3.1. Заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, проаналізувавши клопотання засудженого ОСОБА_3 про його тимчасове залишення в слідчому ізоляторі, матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 20 лютого 2020 року за № 52020000000000132, у межах, необхідних для вирішення цього клопотання, суд дійшов таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується суд

Відповідно до приписів ст. 63 Конституції України засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Основним Законом (ст. 64 Конституції України). Разом з тим, до основних засад судочинства віднесено, серед іншого, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ст. 129 Конституції України).

Відповідно до ч. 3 ст. 43 КПК України, засуджений має права обвинуваченого, передбачені ст. 42 цього Кодексу, в обсязі, необхідному для його захисту на відповідній стадії судового провадження. Зокрема, обвинувачений має право оскаржувати в установленому КПК порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення (ч. 4 ст. 42 КПК України).

Суд має право вирішувати питання про тимчасове залишення засудженого в слідчому ізоляторі та про переведення засудженого з колонії, слідчого ізолятора для розгляду кримінального провадження (п. 12 ч. 1 ст. 537 КПК України).

Питання, передбачене п. 12 ч. 1 ст. 537 КПК України, у разі, якщо його вирішення необхідне у зв`язку зі здійсненням судового розгляду, вирішується судом, який його здійснює (п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України).

Відповідно до положень ст. 90 КВК України, у порядку, встановленому КПК України, засуджений у разі необхідності проведення слідчих дій у кримінальному провадженні про кримінальне правопорушення, у зв`язку з розглядом справи в суді може бути тимчасово залишений у слідчому ізоляторі або переведений з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора.

Касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - у той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення (ч. 2 ст. 426 КПК України).

3.3. Висновки суду

05 листопада 2024 року у судовому засіданні за участю, у тому числі, ОСОБА_3 , колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду постановила ухвалу, якою залишила апеляційні скарги сторони захисту без задоволення та на виконання вироку постановила взяти під варту обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_7 . Того ж дня, 05 листопада 2024 року ОСОБА_3 отримав резолютивну частину цієї ухвали.

З огляду на приписи ч. 2 ст. 426 КПК України та особисту присутність ОСОБА_3 під час проголошення резолютивної частини ухвали від 05 листопада 2024 року, тримісячний строк на касаційне оскарження для нього закінчується 06 лютого 2025 року.

Судом встановлено, що нині засуджений ОСОБА_3 наразі утримується у Державній установі «Київський слідчий ізолятор».

Враховуючи конституційні та інші законодавчі засади кримінального провадження, зокрема, забезпечення права на касаційне оскарження вироків суду, а також той факт, що засуджений ОСОБА_3 може бути етапований до виправної установи для відбування покарання, що суттєво ускладнить процес підготовки останнім разом із захисником касаційної скарги та суперечить загальним засадам, закріпленим ст. 21 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність тимчасового залишення засудженого ОСОБА_3 у Державній установі «Київський слідчий ізолятор».

З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання засудженого ОСОБА_3 про його тимчасове залишення у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» до закінчення строку подання касаційної скарги, тобто до 06 лютого 2025 року.

Керуючись статтями 369, 372, 376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання - задовольнити.

2. Тимчасово залишити засудженого ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Каховка Херсонської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» до закінчення строку подання касаційної скарги, тобто до 06 лютого 2025 року.

3. Копію ухвали негайно направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 13, для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1