Постанова

від 09.12.2024 по справі 560/9742/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/9742/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

09 грудня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолідер" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької митниці в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 23.04.2024 №UA400000/2024/000108/2.

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Хмельницької митниці від 23.04.2024 №UA400040/2024/000282.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ "Автолідер" (позивач) є суб`єктом господарювання, одним із основних видів діяльності якого є 45.32 роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

Між компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. ( продавець) та ТОВ "Автолідер" (покупець) 08.04.2024 укладено контракт купівлі-продажу №1110.

Відповідно до п.5 контракту поставка товарів здійснюється згідно умов INCOTERMS 2020 на одних з нижчезазначених умов: DAP-Khmelnitskiy; DAP-Lviv; DAP-Kyiv. Відповідні умови поставки зазначаються в інвойсі на кожну поставку. Поставка Товарів здійснюється партіями. В день відвантаження Товарів зі складу копії зазначених в даному пункті документів Продавець направляє електронною поштою Покупцю. До моменту надходження оригіналів документів їх надані електронною поштою копії мають силу оригіналу. Страхування Товару не передбачено.

Пунктом 7 оплата контракту визначено, що банківські витрати несе сторона, що здійснює перерахування грошових коштів. Сторони домовилися прийняти в якості валюти, що визначає ціну Товару - Долар США або ЄВРО. Валюта буде вказуватися в кожному конкретному інвойсі. Ціна Товару визначається за взаємною згодою сторін і вказується у відповідних інвойсах, що мають силу специфікацій і є невід`ємною частиною цього Контракту. Протягом дії контракту продавець вправі в односторонньому порядку на свій розсуд визначати покупцю спеціальні ціни або/та індивідуальну знижку на товар з огляду стабільне та довгострокове ділове партнерство з покупцем, об`єму поставок товару, або у зв`язку з розпродажем залишків товару, проведенням акцій на певний товар, чи інших цінових акцій. Ціна товару розуміється як ціна на умовах DAP-Khmelnitskiy, або DAP-Lviv, або DAP-Kyiv Україна та включає вартість товару, всі пакувальні матеріали, маркування, витрати на вантажні роботи, підготовку експортних документів (виконання експортних митних формальностей) та доставку товару до одного з узгоджених пунктів призначення DAP-Khmelnitskiy; DAP-Lviv; DAP.

На митний пост «Хмельницький» Хмельницької митниці 22.04.2024 ТОВ "Автолідер" подало для митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №24UA400040011753U6 для розмитнення товару поставленого компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. по контракту фактурною вартістю 38 952,57 доларів США.

У поданій митній декларації №24UA400040011753U6 митну вартість задекларованої партії товарів було визначено товариством за першим (основним) методом визначення митної вартості.

До митної декларації №24UA400040011753U6 від 22.04.2024 позивачем було також подано такі документи:

1) Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №18853 від 15.04.2024;

2) Автотранспортна накладна (Road consignment note) А №933335 від 16.04.2024;

3) Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №115 від 16.04.2024;

4) Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1110 від 08.04.2024.

Відповідач 22.04.2024 надіслав Товариству з обмеженою відповідальністю "Автолідер" електронне повідомлення №852956, в якому зазначив, що для підтвердження правильності визначення митної вартості товарів №1, 19, 39, 40, 70, 73, 74, 75, 76, 77, 83 необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари:

1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні що стосуються оцінюваного товару;

2) за наявності - інші платіжні та /або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи що містять відомості про вартість страхування.

На повідомлення №852956 позивач направив відповідь такого змісту:

На виконання ст.53 МК України ТОВ "Автолідер" надало:

1) митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт);

3) рахунок-фактуру (інвойс);

4) товарно-транспортну накладну CMR.

Не подавалися:

1) банківські платіжні документи, оскільки товар ввозиться з відстрочкою платежу на 30 днів

2) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, через їх відсутність

3) ліцензія на імпорт товару, оскільки імпорт товару не підлягає ліцензуванню;

4) страхові документи, оскільки страхування товару не здійснювалося за умовами контракту.

Отже, ТОВ "Автолідер" подало всі документи, які повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Дані документи не містять розбіжностей та підробки.

У відповідь відповідач надіслав позивачу повідомлення №653057, в якому зазначив, що документи, подані відповідно до частині 2 статті 53 МКУ, не містять віх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (1, 19, 39, 40, 70, 73, 74, 75, 76, 77, 83). Відповідно до частини 3 статті 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами пов`язаний з договором (угодою контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів із третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом; 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору угоди, контракту; 4) виписку з бухгалтерської документації каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 7) копію експертної МД країни відправника.

На вимогу відповідача позивачем було надано копію прайс-листа виробника товару; копія митної декларації країни відправлення та зазначено:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, - ТОВ Автолідер» таких договорів з третіми особами не укладало;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), - ТОВ "Автолідер" такі платежі не здійснювало і не мало здійснювати за умовами контракту;

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) - ТОВ "Автолідер" такі послуги не оплачувало і не мало оплачувати за умовами контракту;

4) виписку з бухгалтерської документації по даному товару відсутні документи по бухгалтерському обліку ТОВ "Автолідер". Товар буде оприбуткований по бухгалтерському обліку після його розмитнення;

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, надаємо копію прайс-листа виробника товару наданого постачальнику товару;

6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, - такі висновки у ТОВ "Автолідер" відсутні, оскільки наданні документи не містять розбіжностей;

7) копію митної декларації країни відправлення, надаємо копію митної декларації країни відправлення.

За результатами перевірки поданої митної декларації відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 23.04.2024 № UA400000/2024/000108/2 та оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.04.2024 №UA400040/2024/000282 з посиланням на неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до вимог п.3 ст.53 МКУ.

Мотивуючи спірне рішення відповідач зазначив: "Документи подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зокрема:

- заявлений декларантом рівень митної вартості товарів (1, 19, 39, 40, 70, 73, 74, 75, 76, 77, 79, 83) не відповідає рівню митної вартості ідентичних та подібних товарів того ж виробника, митне оформлення яких здійснено раніше іншими митницями Держмитслужби, а також при порівнянні заявленого рівня митної вартості з рівнем ціни на ідентичні товари в Румунії, які пропонуються в мережі Інтернет встановлено, що пропозиції продажу ідентичних товарів в мережі Інтернет вищі більш ніж у 2 рази.

- подані до митного оформлення документи не містять усіх визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, зокрема витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження та доставки до місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування; комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

- наданий до митного оформлення прайс-лист не містить інформації про умови поставки товарів, що не може підтверджувати числові значення митної вартості товарів та її складових;

- наявні розбіжності в частині вартості та ваги товарів в копії МД країни відправлення.

Таким чином, у митного органу є обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів та у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що документи подані до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально. Відповідно до ч.3 статті 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно надати наступні додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. У відповідь декларантом надано документи, які не усувають вищезазначені розбіжності та не підтверджують включення усіх складових митної вартості товарів. Згідно частини 6 ст. 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації про вартість операції з ідентичними та подібними товари, відповідно до положень МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 62 та 63 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості. Митну вартість визначено резервним методом. Джерелом числового значення митної вартості є митні декларації 24UA100390403357U1 від 04.03.2024, 24UA400040005756U6 від 27.02.2024, 24UA205140018345U4 від 18.03.2024, 24UA100120212916U2 від 01.04.2024 згідно яких за рівнем митної вартості, зазначеним у графі 30 даного рішення коригування митної вартості товарів здійснено митне оформлення таких же товарів того ж виробника. Коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості, та в зв`язку з тим, що застосовано мінімальний рівень митної вартості таких же товарів».

Для розмитнення товару, з врахуванням рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, позивачем оформлено 23.04.2024 електронну МД №24UA400040011995U7, за якою має сплатити додатково для розмитнення товару 5 299,75 грн мита та 38 716,26 грн податку на додану вартість, всього 44 016,01грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автолідер" не погоджується з висновками митного органу та вважає рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 23.04.2024 №UA400000/2024/000108/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Хмельницької митниці від 23.04.2024 №UA400040/2024/000282 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, тому звернулося до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами першою - п`ятою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Митний орган в спірному рішенні також зазначив, що наданий до митного оформлення прайс-лист не містить інформації про умови поставки товарів, що не може підтверджувати числові значення митної вартості товарів та її складових; наявні розбіжності в частині вартості та ваги товарів в копії МД країни відправлення.

Суд встановив, що при митному оформленні товарів ТОВ "Автолідер" надало митному органу прайс-лист виробника товарів - компанії ASAM S.A. від 15.04.2024, який був наданий дистриб`ютору - компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A в якої ТОВ "Автолідер" і придбало товар.

Цей прайс-лист був наданий митному органу як інформаційний, щоб відповідач надав оцінку тому, що ТОВ "Автолідер" отримало товар від дистриб`ютора за ціною, яка є вищою ціни виробника товарів, що свідчить про те, що товариство не занижувало договірну ціну і закономірно застосувало перший метод при митному оформленні товарів.

Крім того, в постанові від 10 травня 2023 року у справі № 815/1780/17 Верховний Суд констатував, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа, який може оформлювати в довільній формі та на власний розсуд. Прайс-лист не є основним документом для підтвердження митної вартості товару, тому будь-які сумніви в правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару

Також митним органом в рішенні про коригування митної вартості зазначено, що при вибірковому порівнянні заявленого рівня митної вартості з рівнем ціни, який пропонується в мережі Інтернет встановлено розбіжність більше ніж у 2 рази.

Щодо такого твердження суд зауважує, що у спірному рішенні митного органу не зазначено, які саме комерційні пропозиції і на яких сайтах (в тому числі країнах) аналізувалися, не зазначені адреси цих сайтів, не вказано які критерії використовувалися для аналізу, чи отримували реалізатори подібних товарів оптові знижки зі який саме фахівець проводив даний аналіз. Таким чином, розбіжність у ціні не може беззаперечно свідчити про наявність порушень з боку позивача.

Отже порівняння, на яке посилається митний орган, є некоректним і не може бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Щодо порушення, яке полягає у поданні до митного оформлення документів, які не містять усіх визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, зокрема витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження та доставки до місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування; комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів.

З матеріалів справи суд встановив, що умови доставки товару в контракті купівлі-продажу №1110 від 08.04.2024 визначаються в розділом 5. Доставка товару, яким визначено, що поставка товарів здійснюється згідно умов DAP-Khmelnitskiy або DAP-Lviv або DAP- Kyiv згідно INCOTERMS 2020. Відповідні умови поставки зазначаються в інвойсі на кожну поставку. Поставка товарів здійснюється партіями.

В особливостях застосування умов Інкотермс DAP вказано, що продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності під час увезення товару до країни призначення. Якщо сторони хочуть зобов`язати продавця це робити, тоді слід використовувати термін DDP.

Отже, умови поставки DAP не мають суперечності з пунктом ХІІ контракту купівлі - продажу №1110 від 08.04.2024.

Таким чином, тлумачення митним органом терміну DAP Інкотермс 2020 не відповідає його базисним умовам та висновкам Верховного Суду.

Згідно з міжнародними правилами Інкотермс термін DAP (Delivered At Piont (... named point of destination) «поставка в пункті» означає, що продавець виконав своє зобов`язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в узгоджене місце призначення. Продавець несе всі ризики, пов`язані з доставкою товару в узгоджене місце призначення. Умови поставки DAP покладають на продавця обов`язок нести всі ризики, пов`язані з транспортуванням товару до зазначеного пункту призначення. Згідно базису поставки DAP Інкотермс продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений пункт призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні. Термін DAP може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення. Ціна DAP означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення.

Умови поставки DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення.

З урахуванням вказаного поставка товару на умовах DAP передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.

Саме таке тлумачення умов DAP застосовує Верховний Суд у рішеннях по подібним правовідносинам. Так, Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2020 року по справі №804/3463/15 зазначив: «Відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2010 умови поставки DAP («Delivered At Point») означають, що продавець виконав зобов`язання з поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений у митному режимі експорту і готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Вказані умови покладають саме на продавця нести всі витрати та ризики, пов`язані з транспортуванням товару у місце призначення, включаючи, де це знадобиться, будь-які збори для експорту із країни призначення.

Отже, поставка товару на умовах DАР передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі вартість пакування та маркування), тому для цілей визначення митної вартості ця вартість не потребує коригування».

Така позиція Верховного Суду базується на умовах правил Інкотермс, відповідно до яких термін DAP (Delivered At Piont (... named point of destination) «поставка в пункті» означає, що продавець виконав своє зобов`язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в узгоджене місце призначення. Продавець несе всі ризики, пов`язані з доставкою товару в узгоджене місце призначення.

Умови поставки за базисом Інкотермс DAP не зобов`язують продавця або покупця здійснити страхування товару, у зв`язку з чим підстав стверджувати, що витрати щодо страхування є складовою митної вартості товару, який поставляється на умовах цього базису поставки, немає. Крім того, укладеним контрактом сторони не передбачили страхування товару при його транспортуванні.

Слід також зазначити, що в матеріалах справи немає інформації щодо використання позивачем послуг брокера та посередників.

Вирішуючи питання щодо правомірності обрання відповідачем резервного методу визначення вартості товару із зазначенням, що джерелом числового значення митної вартості є митні декларації 24UA100390403357U1 від 04.03.2024, 24UA400040005756U6 від 27.02.2024, 24UA205140018345U4 від 18.03.2024, 24UA100120212916U2 від 01.04.2024, суд виходить з такого.

Так, враховуючи чинні норми митного законодавства, основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

В ході розгляду цієї справи суд встановив, що позивач надав відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4, 5 статті 58 МК України.

Верховний Суд неодноразово вказував, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено.

При цьому, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається лише при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Із системного аналізу наведених норм права випливає висновок про те, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом - за ціною угоди щодо ідентичних товарів.

Спрацювання ризиків АСАУР та наявність в ЄАІС іншої цінової інформації про ідентичні або подібні товари не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 у справі № 815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом, визначеним в декларації митної вартості, оскільки надані ТОВ "Автолідер" для митного оформлення документи підтверджують вартість товару.

Суд зазначає, що вказані позивачем відомості про товар підтверджені документально, а їх достовірність не спростована відомостями від уповноважених органів, зокрема, що видані позивачу документи є фіктивними.

Митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Окрім того, митним органом не спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно визначив митну вартість імпортованого товару із застосуванням резервного методу.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.