Постанова

від 06.12.2024 по справі 560/2215/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2215/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

06 грудня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Турфлора" до Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів UA400000/2023/000304/2 від 08.12.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA400040/2023/000909 від 08.12.2023, видану Хмельницькою митницею Державної митної служби України.

Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 15.12.2022 товариством з обмеженою відповідальністю "Турфлора" (покупець) та компанією Berfin Tarim Turizm Tasimacilik Insaat ITH. Ve IHR. TIC. SAN. LTD. STI. (продавець) був укладений контракт №09 на поставку товарів: зріз свіжих (живих) квітів, цитруси, фрукти, овочі, кімнатні рослини у горщиках та інша сільгосппродукція.

Відповідно до п. 1.1 контракту продавець зобов`язується поставляти, а покупець отримувати та оплачувати товари (зріз свіжих (живих) квітів, цитруси, фрукти, овочі, городні рослини, кімнатні рослини у горщиках та іншу сільгосппродукцію) згідно з умовами цього контракту. Найменування, вартість та кількість товару визначається згідно з інвойсом на кожну партію товару.

Згідно з п. 5.3 контракту на умовах СРТ/STAROKOSTIANTYNIV/UKRAINE та інвойсу №BRF2023000000060 від 02.12.2023 продавцем було поставлено покупцю товар (квіти, рослини, усього 11 видів позицій, країна походження Туреччина) на суму 5988,75 доларів США.

Позивачем у зв`язку з виконанням вказаного контракту було подано до митного оформлення електронну митну декларацію №23UA400040040505U7, у якій митну вартість було заявлено декларантом за першим (основним) методом за ціною зовнішньоекономічного договору (контракту) №9 від 15.12.2022.

До митної декларації додавались наступні товаросупровідні документи:

- рахунок - фактура (інвойс) /декларація про походження товару BRF2023000000060 від 02.12.2023,

- автотранспортна накладна CМR 0451985 від 02.12.2023,

- прейскурант (прайс - лист) виробника товару без номера від 20.11.2023,

- зовнішньоекономічний договір (контракт) № 9 від 15.12.2022, доповнення до контракту №1 від 17.02.2023,

- копія митної декларації країни відправлення 23070100EX00027528 від 24.03.2023.

Декларування здійснювалось фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , яка виконувала функції митного брокера на підставі угоди з позивачем від 05.01.2021.

За вказаною митною декларацією автоматизованою системою управління ризиками (АСУР) згенеровані наступні ризики:

- 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів». По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1.44.82.84.86.87.88.89.90.93.9) здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ;

- 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів» По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1.44.82.84.86.87.88.89.90.93.9 3дійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ;

- 203-1 «Проведення повного митного огляду - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації»;

- 902-1 «Застосування ваговимірювальних пристроїв»;

-911-1 «Здійснення фото - та/або відеофіксації виконання митних формальностей».

Під час перевірки митний орган встановив, що заявлений декларантом рівень митної вартості був нижчим, ніж рівень митної вартості таких же товарів походженням з Туреччини, а також ніж рівень митної вартості таких же товарів у переважній більшості, того ж виробника, відправника та торгівельної марки, а саме:

- заявлений рівень митної вартості товару №1 «гвоздика стандарт» становить 1,31 дол. США/кг, тоді як мінімальний рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснюється іншими митницями Держмитслужби, становить 2,4 дол. США/кг;

- заявлений рівень митної вартості товару №2 «турецька гвоздика» становить 1,25 дол. США/кг, тоді як мінімальний рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснюється іншими митницями Держмитслужби, становить 2,4 дол. США/кг;

- заявлений рівень митної вартості товару №3 «гербери, гербери міні» становить 0,66 дол. США/кг, тоді як мінімальний рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснюється іншими митницями Держмитслужби, становить 5,6 дол. США/кг;

- заявлений рівень митної вартості товару №4 «аспарагус» становить 0,75 дол. США/кг, тоді як мінімальний рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснюється іншими митницями Держмитслужби, становить 4,1 дол. США/кг;

- заявлений рівень митної вартості товару №5 «міракуладус» становить 0,45 дол. США/кг, тоді як мінімальний рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснюється іншими митницями Держмитслужби, становить 4,1 дол. США/кг;

- заявлений рівень митної вартості товару №6 «гіпсофіла» становить 0,34дол.США/кг, тоді як мінімальний рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснюється іншими митницями Держмитслужби, становить 5,6 дол. США/кг.

- заявлений рівень митної вартості товару №7 «аспедістра» становить 0,75 дол. США/кг, тоді як мінімальний рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснюється іншими митницями Держмитслужби, становить 4,10 дол. США/кг.

- заявлений рівень митної вартості товару №8 «рускус» становить 0,75 дол. США/кг, тоді як мінімальний рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснюється іншими митницями Держмитслужби, становить 4,10 дол. США/кг.

- заявлений рівень митної вартості товару №9 «піттоспоріум» становить 0,20 дол. США/кг, тоді як мінімальний рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснюється іншими митницями Держмитслужби, становить 5,6 дол. США/кг.

- заявлений рівень митної вартості товару №10 «лізіантус» становить -2,0 дол. США/кг, тоді як мінімальний рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснюється іншими митницями Держмитслужби, становить 5,6 дол. США/кг.

В результаті опрацювання документів, поданих декларантом згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МКУ, митним органом виявлені розбіжності, що, на його думку, впливали на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності окремих складових митної вартості товарів. Так, заявлена митна вартість товару (загалом) на умовах поставки СРТ Старокостянтинів встановлена на рівні 5988,75 дол. США, тоді як відповідно до пропозицій перевізників на сайті пошуку перевізників Della.ua тариф на перевезення товарів з Анталії в Україну на даний час складає близько 2,93-3,78 дол. США/км. Таким чином митний орган встановив приблизну вартість перевезення товару (від 6132,49 до 7911,54 доларів США), на яку мала б бути збільшена митна вартість товару. Зазначене, на думку відповідача, говорить про те, що до митного оформлення не було надано окремі документи, що містять достовірні відомості про вартість перевезення та страхування оцінюваних товарів.

Судом встановлено, що після опрацювання поданих декларантом документів посадова особа митного органу направила електронне повідомлення про те, що документи, подані згідно ч. 2 ст. 53 МКУ, містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Митним органом запропоновано надати додаткові документи.

Від особи, уповноваженої позивачем на декларування, на адресу митниці надано додаткові документи, а саме: звіт по вартості Хмельницької торгово-промислової палати від 08.12.2023 №22-05/1302, лист компанії товаровідправника (виробника) Berfin Tarim Turizm Tasimacilik Insaat ITH. Ve IHR. TIC. SAN. LTD. STI. від 08.12.2023.

На думку митного органу, подані додатково документи також не усували виявлені розбіжності і не дозволяли встановити достовірність відомостей про усі числові значення складових митної вартості товарів, які ввозились позивачем.

Зважаючи на це, 08.12.2023 Хмельницькою митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000304/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000909. Підставою рішень зазначено неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості відповідно до вимог МКУ.

Як вбачається зі змісту рішення, враховуючи те, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до підпунктів 2, 3 статті 58 МКУ, митним органом застосовувались другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товарів та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість була визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МКУ. Митна вартість не могла бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про вартість операцій з ідентичними та подібними товарами, відповідно до положень МКУ. Митна вартість не могла бути визначена за другорядними методами (ст. 62 та 63 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації щодо основи для віднімання та додавання вартості. Митну вартість визначено резервним методом. Коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 54 Митного кодексу України (далі - МКУ) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів ( ст. 246 МКУ).

Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994, до якої приєдналась Україна. Відповідно до статті 1 МКУ якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Статтею VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару, і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Частиною 2 статті VII Генеральної угоди визначено, що:

a) Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості,

b) Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або і) з порівнюваними кількостями, або і) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту,

c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту Ь) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов`язано в тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У випадку якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

У випадку застосування першого (основного) методу визначення митної вартості, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

В силу частини 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

У відповідності до ч. 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Стаття 64 МКУ передбачає, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

За змістом частини 6 ст. 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Статтею 54 МКУ передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених МКУ, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Глава 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України № 476 від 01.07.2021 (далі - Методичні рекомендації №476) передбачає, що робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом:

- перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення;

- перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларується, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення;

- перевірки документів, що місять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування;

- перевірка документів, що містять відомості про страхування;

- перевірки включення/не включення складових митної вартості;

- перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість;

- вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості;

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

- перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до ст.53 МКУ;

- порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» .

Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення (далі - АСМО «Інспектор»).

Згідно зі змістом глави 5 Методичних рекомендацій №476 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватись, серед іншого, такі джерела інформації як: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація отримана з мережі Інтернет.

Митні органи мають право витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо. Водночас, витребувати необхідно саме ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не усі, що передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за основним методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумніви у достовірності наданої інформації (постанова Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16).

Оцінюючи обґрунтованість спірних актів, слід виходити з такого.

Відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті №18 від 15.12.2023 позивачем було сплачено продавцю вартість отриманих партій товару згідно з Контрактом №9 від 15.12.2022, інвойсу №BRF2023000000060 від 02.12.2023, інвойсу №BRF2023000000061 від 08.12.2023 на загальну суму 14429,55 дол. США.

В силу пункту 5.3 Контракту від 15.12.2022 №9 та інших товаросупроводжуючих документів базисними умовами поставки було вказано СРТ/STAROKOSTIANTYNIV.

Умови поставки СРТ Інкотермс 2020 («Carriage Paid To» name of place of destination, перекладається як «Фрахт/перевезення оплачені до» зазначена назва місця призначення) означають, що продавець зобов`язаний виконати експортне митне оформлення та доставити товар у погоджене місце призначення. Вважається, що поставка відбулась в момент, коли продавець доставив товар названому перевізникові або іншій особі в узгодженому сторонами місці (продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з поставки тоді, коли він передав товар, випущений в митному режимі експорту, своєму перевізнику для перевезення до місця призначення). Продавець також зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення, оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару у вказане місце призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення. Таким чином, за умовами даного виду поставки обов`язок по сплаті витрат на транспортування товару та інших витрат, пов`язаних з перевезенням та навантаженням товару, необхідних для доставки товару у вказане місце призначення, покладається на продавця.

Як видно зі змісту пункту 5.4 Контракту, ціна СРТ означає, що контрактна (інвойсова або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит та інших зборів, і вартості навантаження та доставки (фрахту) товару до місця призначення вказаного в п. 5.3 цього Контракту (Старокостянтинів, Україна).

За змістом п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України до документів, які підтверджують митну вартість товарів відносяться, у тому числі, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Разом з тим, оскільки відповідно до вищезазначеного контракту сторонами визначені умови поставки СРТ ( витрати з перевезення (транспортування), необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення несе продавець), позивач не був зобов`язаний надавати окремо оформлені транспортні (перевізні) документи/документи про вартість перевезення, навантаження товару, оскільки ці витрати ніс продавець товару.

При цьому, є безпідставними доводи щодо розрахунку приблизної вартості перевезення товару з Туреччини до України, здійсненого відповідачем на основі відомостей щодо вартості перевезень, отриманих з мережі інтернет, а також і висновки про відповідне збільшення ціни на товар, оскільки такі доводи не обґрунтовані належними доказами.

Та обставина, що перевезення здійснювалось не безпосередньо компанією продавця, а визначеним ним перевізником, також не впливає на правильність визначення митної вартості товару, оскільки умови поставки чітко визначені у контракті і відповідні витрати ніс саме продавець.

Згідно з п. 5.6 Контракту товар, що поставляється за цим контрактом, не підлягав обов`язковому страхуванню, тому страхування товару не здійснювалось.

Відповідно до змісту автотранспортної накладної CMR№0451985 від 02.12.2023 у ній вказані товаровідправник та отримувач товару відповідно до умов контракту, зазначений транспортний засіб, яким здійснюється перевезення товару, міститься перелік товару, що поставляється, його кількість, вага нетто/брутто, що відповідає інформації, зазначеній у Інвойсі, що надавався до митного оформлення.

Також, митному органу були надані копія митної декларації країни відправлення від 24.03.2023, прайс - лист постачальника/ лист компанії відправника про підтвердження ціни на товари, звіт по вартості Хмельницької ТПП, зі змісту яких вбачались ті ж самі відомості щодо вартості товару, його видів, кількості, асортименту, інших суттєвих ознак, які не містили суперечливої інформації, яка б перешкоджала встановленню числових характеристик складових митної вартості товару.

Отже, зі змісту наданих до митного оформлення документів не встановлені такі розбіжності або недоліки, які б могли перешкоджати митному органу підтвердити митну вартість товару за основним методом або спростувати сумніви щодо достовірності визначення такої вартості за цим методом.

Верховний Суд у постанові від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18 зазначає, що наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за більшою вартістю, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не обумовлює підстави для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами. При цьому, неподання декларантом запитуваних митним органом документів за відсутності належного обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за основним методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості.

Водночас відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом, не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме у такому розмірі, які складові вплинули на формування цієї вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення вимог ч. 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості рішень. Крім того, у оскаржуваному рішенні відповідачем лише формально було наведено обґрунтування неможливості застосування другорядних методів, що передують резервному шостому, однак належного, докладного та зрозумілого пояснення причинам, які виключали можливість застосування чотирьох методів перед резервним методом, надано не було.

Беручи до уваги викладене, спірні рішення Хмельницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сушко О.О. Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.