Постанова

від 09.12.2024 по справі 120/3014/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3014/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Віятик Наталія Володимирівна

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

09 грудня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кашперівське» до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у березні 2024 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Кашперівське» (СТОВ «Кашперівське») звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (ГУ ДПС у Вінницькій області) в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 27.02.2024 №7518/6/02-32-04-09-16 щодо виключення з реєстру платників єдиного податку СТОВ «Кашперівське»;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області поновити реєстрацію СТОВ «Кашперівське», як платника єдиного податку четвертої групи в Реєстрі платників єдиного податку на 2024 рік.

06 серпня 2024 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв рішення про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, СТОВ «Кашперівське» є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.03.2000, має основний вид діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний).

Відповідно до довідки Головного управління ДПС у Вінницькій області №1262/02-32 від 23.06.2023 позивач мав статус платника єдиного податку четвертої групи у 2023 році.

Так, для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи СТОВ «Кашперівське» ще 19.02.2024 направило до ГУ ДПС засобами електронного зв`язку податкову звітність з додатками.

За результатами автоматизованої перевірки електронних документів встановлено, що вони не відповідають вимогам електронного документа, оскільки виявлено недостовірність значення обов`язкового реквізиту щодо коду за КАТОТТГ, внаслідок чого позивачу направлено квитанцію №2 реєстраційний номер 9033302611 від 19.02.2024 з повідомленням про виявлені помилки та неприйняття в контролюючому органі електронних документів.

У подальшому позивачем повторно 22.02.2024 та 23.02.2024 направлено до податкового органу наступну податкову звітність:

-звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи (квитанція №2 від 22.02.2024 реєстраційний №9036985795);

- відомості про наявність земельних ділянок (Додаток до звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи) за 2024 рік (квитанція №2 від 22.02.2024 реєстраційний №9036985804);

- розрахунок мінімального податкового зобов`язання за 2023 рік (квитанція №2 від 22.02.2024 реєстраційний №9036985788);

- звітний розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік (квитанція №2 від 23.02.2024 реєстраційний № 9037673961);

- загальна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2024 рік щодо всієї площі земельних ділянок (квитанція №2 від 22.02.2024 реєстраційний №9036990517);

- відомості про наявність земельних ділянок (Додаток до загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи) за 2024 рік (квитанція №2 від 22.02.2024 № 9036990520);

- розрахунок мінімального податкового зобов`язання за 2023 рік (квитанція №2 від 22.02.2024 реєстраційний №9036990533).

Однак, 27.02.2024 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято рішення №7518/6/02-32-04-09-16 про виключення СТОВ «Кашперівське» з реєстру платників єдиного податку четвертої групи відповідно до абзацу 5 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України, оскільки позивач у встановлений термін не пізніше 20 лютого поточного року не надано пакет документів щодо щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 291.2, 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України (ПК України) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно пп. 291.4.4. п. 291.4 ст. 291 ПК України сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, віднесено до четвертої групи суб`єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Відповідно до п. п. 299.1, 299.2 ст. 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Так, порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування визначено ст. 298 ПК України, п. 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.8 цієї статті.

Щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку, умови та порядок такого підтвердження встановлено правилами пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України.

Згідно пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

-загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Згідно пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Пунктом 299.10 ст. 299 ПК України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, зокрема, якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу (абзац 5).

Таким чином, аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про чітке розмежування понять переходу на спрощену систему оподаткування та щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку.

Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що Податковий кодекс України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку четвертої групи, але не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, не може бути або втрачає статус платника єдиного податку четвертої групи.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 24.01.2019 по справі №814/1394/15.

Так, позивач у період з 2023 року мав статус платника єдиного податку четвертої групи. При цьому, відповідного рішення податкового органу про анулювання такої реєстрації відповідачем не приймалося, а тому 01.01.2024 позивач автоматично набув статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік.

Із матеріалів справи встановлено, що СТОВ "Кашперівське" подало до контролюючого органу звітність вчасно - 19.02.2024, однак через помилку при заповнені коду за КАТОТТГ остання не була прийнята.

Також встановлено, що 22.02.2024 та 23.02.2024 позивачем направлено до податкового органу необхідну податкову звітність.

Проте, ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято рішення від 27.02.2024 №7518/6/02-32-04-09-16 про відмову у включенні до реєстру платників єдиного податку четвертої групи СТОВ «Кашперівське» на 2024 рік у зв`язку з не наданням пакету документів у встановлений термін не пізніше 20 лютого поточного року.

Разом з тим, згідно із абзацом 2 п. 299.11 ст. 299 ПК України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті. 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Отже, нормами Податкового кодексу України передбачений порядок реєстрації або анулювання реєстрації платників єдиного податку.

Контролюючий орган має право прийняти рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи, згідно передбаченого Податковим кодексом України порядку.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та вважає, що єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Таким чином, для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи мають бути виконані всі вимоги передбачені Податковим кодексом України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №816/543/17, від 16.04.2018 у справі №808/657/16, від 08.05.2018 у справі №816/1088/17, від 19.04.2019 у справі №822/2037/18.

Крім того, несвоєчасне подання пакету документів для підтвердження статусу платника єдиного податку, у відповідності до діючого податкового законодавства не є самостійною підставою для виключення з реєстру платників.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 по справі №806/499/16.

Проте, апелянтом суду не надано доказів проведення документальної перевірки позивача та не надано належних та допустимих доказів на обґрунтування правомірності прийнятого ним рішення.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність вказаного рішення та наявність підстав для його скасування.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті (визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії), суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Так, згідно п. 193.1 статті 193 ПК України, до функцій державних податкових інспекцій належать: здійснення сервісного обслуговування платників податків; здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб, реєстрів, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.

Відповідно до п. 299.1 статті 299 ПК України, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Оскільки в ході розгляду справи встановлено факт протиправності рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку ТОВ СТОВ «Кашперівське» від 27.02.2024 №7518/6/02-32-04-09-16, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ефективним засобом порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління ДПС у Вінницькій області включити позивача до реєстру платників єдиного податку з дати його виключення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.